праця

Праця, робота, труд.

1. Аби вмів робити, навчишся, як жити (Н. н, Київщ,).

2. а) Аби руки і охота, буде зроблена робота (Н. ск., 1971, 96);

б) Аби руки, робота знайдеться (ІМФЕ, 14-3, 382, 33);

в) Без охоти не буде

61. Гуляй та працю знай (Н. н., Вол.).— Біл.: Гр., 2, 275.

62. а) Дай, боже, роби ж, небоже! (Закр., 155; Н. ск., 1971, 68);

б) «Дай мені, боже!» — «Роби, небоже, то й дам, може» (Н. ск., 1971, 68).

121. Зробив сяк-так, а вийшло ніяк (ІМФЕ, 1-5, 567, 29).

122. Зробиш, та в свинячий голос (Укр. пр., 1963, 409; Н. ск., 1971, 181).

123. Зробив чисто і гладко, що комар носа не підточить (Н. н., Вол.).— Біл.: Гр., 1,149.

181. На язик гарячий, до роботи ледачий (ІМФЕ, 14-5, 365, 53).

182. Не дивись, як одягнений ходжу, а дивись, як в роботі стою (Н. н., Київщ.).

183. Нема з нього ні роботи, ні спання (Зак. пр., 95).

184. а) Не

241. Праця все переможе (ІМФЕ, 14-3, 211, 261).

242. Праця єдина з неволі нас вирве (Прип., 265).

243. а) Праця зла ганьбить чоловіка (ІМФЕ, 29-3, 141, 12);

б) Праця чорна — білий хліб (Н. н., Вол.);

в) Робота чорна, паляниця

301. Роботи по вуха (Прип., 283).

302. Роботи, як води, а хісна мало (Н. ск., 1964, 63).

303. Роботі ніколи нема кінця (Прип., 283).

304. Роботі як не сядеш на шию, то вона тобі сяде (Ком., 76; Укр. пр., 1955,

361. Хотів би все мати,а нічого не робити (Зак. пр., 98).

362. Хочеш заробляти:не ходи гуляти і не лягай рано спати (ІМФЕ, 14-3, 211, 32).

363. Хоч земля хліб родить, чоловік на хліб робить (Згар., 109),- Віл.: Гр., 2, 278.

401. Хто робить кревно, той ходить певно (Укр. пр., 1955, 81; 1963, 274).

402. Хто робить, на того ще більше роботи звалюють (Фр., III,1,24).

403. Хто робить на час, тому дяка від нас (Прип., 282).

404. Хто робить, той заробить

Братися за роботу.

1. Берись дружно — не буде сутужно (Укр. пр., 1936, 108).— Див. З, дружно, колективно.

2. а) Взявся за гуж — не кажи, що не дуж (ВНС, 4; Закр., 147; Чуб., 299; Бїлоц., 28; Укр. пр., 1955,