Прислів’я та приказки про знаряддя праці

Плуг.

1. Де плуг господар, а борона господиня, там повна бочка й скриня (Прип., 256); …там повна кожна судина (Фр., II, 2, 554; Укр. пр.,1963, 248; ІМФЕ, 1-5, 385, 4).

2. Зійшов сніжок — берись за плужок (ІМФЕ, 14-3, 211, 240).

3. а) І піч панує, як плуг годує (Н. н., Ів.-Фр.);

б) І піч годує, як плуг панує (Укр. пр., 1963, 250).

4. а) І до плуга, і до рала, і до хлопців дала драла (Ном., 169);

б) Ні до плуга, ні до рала, а додому боса драла (Укр. пр., 1963, 411);

в) Ні до плуга, ні до рала — на музики гоца драла (Вік живи,ЗО).

5. Не штука за плугом ходити, бо за плугом і ворона ходить (Ком., 46).

6. Ні плуга, ні ролі — виспишся доволі ( Фр., III, 2, 554; Укр. пр.,1963, 18; ІМФЕ, 29-3,138, 38).

7. Одно — творити язиком, а друге — перти плуга (Укр. пр., 1955,186).

8. Плуг від роботи блищить (Н. н., Черк.).

9. Плуг і коса, і небесна роса людей не морили, в біду не вводили (Фр., II, 2, 554; Прип., 256).

10. Пішов його плуг орати (Укр. пр., 1963, 464).

11. Плуг та борона самі не багаті, а весь світ кормлять (Зак.пр., 55).

12. Працю плуга по борозні видно (Сл. Черк., 17).

13. Ти його в плуг, а воно тобі в луг (Шиш.-Іл., 73).— Див. вовк.

14. Хто на плуг налягає — без хліба не буває (Сл. Черк., 24).

15. Яким плугом ореш, за таким і будеш жати (Н. ск., 1964, 61).

Соха.

1. а) Де оре сошка, там хліба трошки (Чуб., 299; Укр. пр., 1955,102; Н. ск., 1971, 29);

б) Де оре сошка, там суха ложка (Укр. пр.,1963, 20).

2. Держися міцніше сохи та борони (Перем., 1857, 128).— Рос.:Даль, 525.

3. За сошку тримайся і лиха не лякайся (Перем., 1857, 128).—Біл.: Гр., 1,119.

4. Коли соха в землю піде, тоді живе голод (Перем., 1857, 128).

5. Один із сошкою, а семеро з ложкою (Укр. пр., 1955, 45; Вікживи, 12).— Рос.: Даль, 504, 594; Рибн., 150; біл.: Hoc., 118; Рапан.,20; Гр., 1, 426.

6. Соха і борона хоч самі не багаті, а весь світ годують (Перем.,1 8 5 7 ,1 2 8 ).- Бш.: Гр., 1,118.

7. Хоч соха, а глибоко оре (Ном., 141).

Леміш, чересло.

1. Гірке ремесло — леміш та чересло (ІМФЕ, 1-5, 461, 121).

2. Заміняв леміш на швайку (Фр., III, 2, 341).— Див. З, міняти.

3. а) Леміш та чересло — найліпше ремесло ( Фр., II, 2, 341);

б) Найліпше ремесло — леміш та чересло ( Фр., III, 1, 9 ); …плуг і чересло (Мал., 199; 1л., 242); в) Нема над то ремесло, як леміш та чересло (Ільк., 64; Ном., 197; Укр. пр., 1963, 255; ІМФЕ, 1-5, 462, 2 );

г) Найкраще ремесло — плуг і чересло (Мал., 198; ІМФЕ, 14-3, 211,264);

д) Плуг і чересло — то мужицьке ремесло (Прип., 256);

е) Плуг та чересло — то хлопське ремесло (Фр., II, 2, 554);

є) Плуг та чересло — то найліпше ремесло (Прип., 256).

4. а) Хто робить лемеші, той їсть книші (Укр. пр., 1963, 93;II. ск., 1971, 94);

б) Хто робить замочки, той ходить без сорочки, а хто робить лемеші, той їсть книші (Ном., 275; Укр. пр., 1963, 94).

5. Хто вживає леміш, у того є куліш (Прип., 181).

6. Чужі лемеші хороші (ІМФЕ, 1-6, 612, 42).— Біл.: Гр., 2, 264.

Чепіги.

а) На новосілля берись, а за чепігу держись;

б) На слободу берися, а за чепігу держися (Укр. пр., 1963, 263).

Борона.

1. а) За бороною пиль — з гречки млинці будуть (Н. н., Черк.);

б) Коли пиль на бороні, то й млинці на решеті (Н. н., Сумщ.).—Біл.: Гр., 1,119.

2. Тільки в мене борона, що кобила ворона, тільки в мене плуга що за поясом пуга (Укр. пр., 1963,19).

3. Той у бороні, а той у стороні (Укр. пр., 1955, 193; 1963, 410;Н. ск., 1971,176).

4. Як за бороною куриться, то господар не журиться ( Фр., 1,110; Прип., 26).

Серп.

1. На вулиці рій веде, а на ниві серпом гуде (Ком., 23; Укр. пр.,1963, 615).

2. Скажеш за серп — за серце — терп, скажеш за ціп — за серце — сіп (Н. н., Ів.-Фр.).

3. а) Тупий серп гірше гострого руку вріже (Укр. пр., 1955, 285);

б) Тупий серп вріже хуже гострого (Укр. пр., 1936, 174).— Рос.:Даль, 664.

Коса.

1. Він і за косою мерзне (Ком., 48; Укр. пр., 1936, 223; 1963, 406).

2. а) Гей, нуте, косарі! Хоч не рано почали, та багато утяли (Ном., 194);

б) Хоч не рано почали, та багато утяли (Ном., 194; Укр.пр., 1963, 253).

3. Добра коса: щоб утяв, то б упав (Фр., II, 1, 297; Прип., 167).

4. а) Де ще те літо, а він уже косу клепа (Укр. пр., 1963, 532);

б) Коли ще косовиця, а ми вже сіно возимо СІІом., 52; Укр. пр., 1955,176; 1963, 532; Н. ск., 1971,154).

5. З косою в руках погоди не чекай (Н. н., Черк.).

6. а) Коса косить, поки на камінь не наскочить (Н. ск., 1964, 57);

б) Коса на камінь зайшла (Сл. ід., 174);

в) Коса на камінь: коса тупиться, а камінь щербиться (Н. н., Вол.);

г) Найшла коса на камінь (Бат., 107; ІМФЕ, 29-3, 124, 52);

д) Найшла коса на камінь: коса не втне, а камінь не подасться (Укр. пр., 1963, 460; Н. ск., 1971,169);

е) Налетіла коса на камінь (Сл. ід., 214);

є) Наскочила коса на камінь (ВНС, 15; Шиш.-Іл., 46; Ільк., 58; Ном., 80; Фр., II, 2, 297;Вік живи, 24; Укр. пр., 1963, 460);

ж) Наскочила коса на камінь, та камінь не подається (Ном., 80; Укр. пр., 1936, 201; 1955, 227; ІМФЕ,29-3, 140, 58); з) Попала коса на камінь (Зак. пр., 62);

и) Трапила коса на камінь (Зін., 248; Чуб., 297; Прип., 163);

і) Трафить коса на камінь (Юеас., 57; Фр., НІ, 1, 221; Н. ск., 1964,166);

ї) Трафить коса на камінь — аж бринькне (Н. ск., 1964, 167);

й) Трафила коса на камінь та зробила амінь (ІМФЕ, 29-3, 121, 34).— Рос.: Снег.н.1,106; біл.: Ном., 133; Ляцький, 45; Гр., 2, 45.

7. а) Коса косе та й бруса просе (Укр. пр., 1963, 253);

б) Коса любить сало (Н. н., Вол.);

в) Коса любить брусок і сала кусок;

г) Коса любить ситого, а ціп голодного (II. п.у Вол.).— Біл.: Гр.у 1, 130-131.

8. Коса — робота, серп — охота, а ціп хоч і дурний, аби кріпкив (ІМФЕ, 8-К2,14,116, Явори.; Укр. пр, 1963, 255).

9. а) Коси коса, поки роса (ІМФЕ, 1-5, 551, 2 );

б) Коси коса,

поки роса, а як роса додолу, то ми додому (Укр. пр., 1955, 97; 1963,252; Н. к., 13);

в) Коси, косо, поки роси (Літ. г., 1961, 18.Vlll)

г) Косить коса, поки роса (Н. ск., 1964, 57).— Рос.: Даль, 644; біля Гр., 1, 133.

10. Хоч плач, пане, коса не бере (Укр, пр., 1963, 83).

11. Чия коса перша, того лука ширша (Н. ск., 1964, 61).

12. Яка коса, така і бабка (Н. ск., 1964, 170).

13. Який косар, така коса (Н. ск., 1964, 170).

Граблі.

1. Без мотики не покоплеш, без грабель не пограбиш (Н. ск.,1964,55).

2. Лука не гребана, як дівка не чесана (Н. ск., 1964, 58).

3. Нема грабель, щоб від себе гребли (Прип., 80).

4. Не ставай на граблі, бо дістанеш по чолі (Фр., І, 2, 442).

Вила

1. Вила гострі, а один кінець мають (Ном., 82).

2. Вилами по воді писано (Бат., 2 0). — Див. 2, писати.

Ціп.

1. Бодай ніхто не діждав ціпом заробляти (Укр. пр., 1963, 82).

2. Він такий, як литовський ціп: і сюди, і туди (Укр. пр., 1963,358).

3. Доки на току ціп, доти на столі хліб (Н. н., Вол.) — Г р 1, 137.

4. До ціпа — хоч і дурний, аби здоровий (Ком., 76).

5. За ціп та й на тік (ІМФЕ, 1-5f 462, 207)

6. Од ціпа в спині сіпа (Грінч., 306; Укр. пр., 1955, 56; 1963, 82).

7. Тобі лиш до ціпа та до коси (Фр., I ll, 1, 296).

8. То не ціпом махати (Фр., III, 1, 296).

9. Ціп любить голодного, а коса ситого (Н. н., Вол.).— Див.:коса.

10. Ціп та коса світ годують (Н. н., Зак.).

11. Чекайте, ціпи, прийде на вас осінь (Укр. пр., 1955, 97; 1963,255; ІМФЕ, 1-5, 421, 2).

12. Ціпом силу міряй, а не гульнею (Н. н., Вол.).— Віл.: Гр.,2, 275.

Тік.

1. Добрий був би тік, якби не тік (Укр. пр., 1961, 457; ІМФЕ,14-3, 211,160).

2. Дурний тік без хазяїна, а хата без хазяйки (ІМФЕ, 1-5, 366, 5).

3. Коли буде критий тік, то не пустуватиме засік (Укр. пр., 1961,416).

4. На чиєму току молотять, тому й хліб возять (Укр. пр., 1963,333).

5. Як гопак — він мастак, а як на тік — він утік (Н. н., Київщ.).

Решето.

1. В решеті гуляє (Прип., 276).

2. а) Диво в решеті: багацько дірок і нікуди вилізти (Укр. пр.,1955, 319; 1963, 772);

б) Диво — не решето: багацько дірок, та нікуди вилізти (Зак. пр., 158; Ном., 150; Фр., І, 2, 557; Укр. пр., 1936,411; 1955, 319);

в) Чудеса в решеті; багацько дірок, та нікуди вилізти (Чуб., 302);

г) Дірок багато, а вилізти нікуди (ІМФЕ, 14-3,211,166).— Рос.: Снег.: 1, 109.

3. До сусіда решета, до сусіда сита (Прип., 276).

4. Живеш, як у решеті; відки вітер подме, то повна хата (Укр.пр., 1936, 41).

5. Іще удержить решето хмелю (Фр., Ill, 1, 235).

6. Його і в решеті не зловиш (II. н., Вол.).— Біл.: Гр., 2, 320.

7. Не задавайтесь на крупу, бо в решеті дірка (Укр. пр., 1963,128; Н. ск., 1971, 143).

8. а) Решетом води не наносиш (Фр., І, 2, 249);

б) Решетом воду не носять (Зак. пр., 49);

в) Решето не на те, щоб ним воду носити (Сл. Черк., 18) .— Біл.: Гр., 2, 489.

9. Уладилось решето гречку переводити (Укр. пр., 1963, 262).

Сито.

1. Диво, як сито, а чудо, як решето (Ільк., 26; Закр., 138; Фр., 1,2 , 557; Укр. пр., 1963, 774).

2. а) Єдному сито, а другому решето (Фр., Ill, 1, 97; Прип., 303);

б) Не всім однаково дано: одному сито, а другому решето (Закр.,185; Висл., 302; Фр., II, 2, 470).

3. а) Заново ситце на кілочку (Ном., 104; Чуб., 292);

б) Занова ситце на кілочку висить (Зін., 225; Ном., 102);

в) Нове ситечко гарне на кілочку;

г) Як нове ситечко на кілочку (Мал., 217);

д) Заново ситце на кілочку, а як зостаріється, то й під лавку (ВНС, 4; Шиш.-Іл.,24; Закр., 164);

е) Лише знова ситце на кілочку, потім і під лавою буде (Фр., Ill, 1, 98);

є) Новеньке ситце на клинці, а старе під лавою (Ільк., 69; Ном., 102; Фр., НІ, 1, 98);

ж) Нове ситечко на кілочку, а як пристаріється, садять квочку (Укр. пр., 1955, 146; Вік живи, 34; Укр. пр., 1963, 539);

з) Нове ситце на кілочку, а старе в кочергах (Зак. пр., 121);

и) Старе сито під лаву, а нове на кілок (Фр., Ill, 1, 99).— Рос.: Даль, 138; біл.: Hoc., 115; Ляцький, 29;Гр., 1, 216.

4. З собачого хвоста сита не зробиш (Прип., 303).

Залишити відповідь