Прислів’я та приказки про зернові культури

Гречка.

1 . Гречка каже: «А мене хоч в золу, аби в пору» (Н. ск., 1971, ЗО).

2. Гречка му на бороді цвіте (Фр., І, 2, 446).

3. Гречку в’язала, а правду сказала (Фр., І, 2, 302; Прип., 62).

4. З гречки та проса і каша і паша (Укр. пр., 1955, 104; 1963,251; ІМФЕ, 1-5, 461, 123).

5. Му сій, гречку сій, як хочеш кашу їсти (Н. ск., 1971, ЗО).

6. Не вважай на урожай, а гречку сій (Ном., 113).— Див. урожай.

7. Не вір гречці на цвіту, а вір у коморі (Н. н., Київщ.).

8. Нехай буде гречка, аби не суперечка (Н. ск., 1971, 171).

9. По-божому гречка родить (Укр. пр., 1963, 335).

10. Посію гречку під руду, то й видіти її не буду (Прип., 81).

11. Сій гречку і просо, не будеш ходити босо (Фр., І, 2, 447;Прип., 81).

12. Сіяв гречку, а уродив мак, нехай буде так (Ном., 245; Укр.пр., 1961, 270).

13. Сторона рудяку, сторона і гречці (Укр. пр., 1963, 336).

14. Сядьмо, старий, в парі, щоб гречка родила (Ном., 234).

15. Ускочив у гречку (Зін., 249).— Див. 2, в гречку скакати (кохання).

16. Хай у постолах гречка родить (Укр. пр., 1963, 459; ІМФЕ,1-5,462,113).

Жито.

1. Де постарались, там жито і пшениця, де полінувались, там кукіль і метлиця (ІМФЕ, 14-3, 211, 32).

2. Жита ростуть, як з води йдуть (Укр. пр., 1963, 251).

3. Жито гарне, та день малий (ІМФЕ, 8-К2, 38, 51).

4. Жито годує всіх, а пшениця на вибір (Укр. пр., 1963, 20).

5. Жито говорить: «Сій мене в золу, аби в пору!» — Овес каже: «Топчи мене в грязь, а я буду князь» (Ільк., 246).— Див. овес, ячмінь.

6. За моє жито та й мене побито (ІМФЕ, 1-5, 360, 69).— Див. З,бити.

7. З вашого жита не буде сита ( Фр., II, 1, 124; Прип., 123).

8. На жито орали та й гречки не мали (Ном., 51; Н. ск., 1971,126; ІМФЕ, 1-5, 463,19).

9. На одному покосі сіємо жито, гречку й просо (Ком., 41; Укр.пр., 1963,17; Н. ск., 1971, 45).

10., Не вважай на врожай, а жито сій, то хліб буде (Укр. пр.,1955, 98).— Див. урожай.

11. Нема жита без куколю (Укр. пр., 1963, 249).

12. Не за те бита, що ходила в жито, але за те, що дома не ночувала (Ном., 140).— Див. 2, ходити в жито.

13. Поїхав жито сіяти — шапка впала — не оглядайся (Н. н.,Черк.).

14. Ти посій жито — васильки вродяться самі (Перем., 1854, 103).

15. У високого жита колос пустий (Сл. Черк., 21).

16. а) Як у житі рожки, то будемо їсти і пиріжки (Мал. 218);

б) Як у житі кукіль, то хлібові покій, а як звонець, то йому конець (Ільк., 114; Ном., 198; Фр., II, 2, 319; Укр. пр., 1963, 250);

в) Дзвонець — хлібу конець (Н. н., Вол.); …житу кінець (Н. н., Київщ.);

г) Сли в житі стоколоса, буде хліб до носа (Перем., 1854, 103);

д) Як уродить в житі метлиця, там буде хліб і паляниця, а як уродить житець, так і хлібу конець (Ном., 198; Укр. пр., 1963, 249).— Біл.: Гр., 1, 116-117.

17. Як жито в оборозі, то надія на бозі (Фр., II, 2, 464).

Кукурудза.

1. Кукурудза хороша і мила, якби сама уродила (Про зернисту, 4).

2. Кукурудза, як смерека: вліті зимно, а взимі спека (Прип., 139).

3. Кукурудзу посієш до дощу — матимеш сало до борщу ( Про зернисту, 3).

4. Кукурудзу шануй і в полі, і в силосній ямі, і в коморі (Там же, 6).

5. Посієш кукурудзу впору — матимеш зерна гору (Там же, 3).

6. Щоб кукурудзи було доволі, зустрічай сонце в полі (Там же, 5).

7. Якщо спеки боятись, кукурудзи не діждатись (Там же, 3).

Мак.

1. Був з маком, та став з таком (Ном., 265; Укр. пр., 1963, 452).

2. а) Казав мак: «Що ти за жито, що рік не вродило та й голоду наробило, а я не родив сім літ, а голоду ніт!» (Н. ск., 1971, 31);

б) Мак сім літ не вродив, а голоду не зробив (Фр., II, 2, 372; Прип.,194; ІМФЕ, 1-5, 461, 122);

в) Не родив мак сім літ, та голоду не було (П1иш.-Іл., 67; Чуб., 265);

г) Не вдалось, то й хай: сім років мак не родив і голоду не було (Укр. пр., 1963, 194);

д) Сім год мак не родив, та й голоду не було (Шиш.-Іл., 67; Ном., 107; Укр. пр.,1955, 97; ІМФЕ, 1-6, 618, 42);

е) Сім літ мак не родив, а голоду не вчинив (Закр., 203);

є) Сім літ мак не родив, а циганські діти з голоду не померли (Фр., III, 1, 100);

ж) Сім років мак не родив — і голоду не було (Вік живи, 37; Н. ск., 1971, 31).— Рос.: Даль, 866; біл.: Гр., 1, 413.

3. а) Не вродив мак, перебудемо й так (НЬм., 107; Укр. пр., 1955,105; 1963,257);б) Не родив сім літ мак, то жили і так (Н. н., Вол.).— Рос.: Рибн., 171; біл.: Рапан., 51; Гр., 1, 412.

4. а) Оттак, сіють мак, нехай буде й так (Ном., 151);

б) Отак, той у ріпу, той у мак (Укр. пр., 1936, 428).

5. а) Споминай мак та їж так (Прип., 194);

б) Споминайте мак та наїстеся так (Ном., 235).

6. а) Чорний мак, та смачний, а біла редька, та гірка (Ном., 164;Укр. пр., 1963, 584); б) Мак хоч і чорний, а смачний, а редька біла, та гірка (ІМФЕ, 29-3, 127, 31).

Овес.

1. а) Вези овес хоч до Парижу, а не буде з вівса рижу (Ном.,146; Укр. пр., 1936,169; 1963, 584);б) І в Парижу не зроблять з вівса рижу (Ном., 146; Фр., III, 2, 505; Укр. пр., 1936, 169; 1963, 484).

2. а) Казав овес: «Сій мене в болото — буду я золото» (Н. ск.,1971, ЗО);

б) Топчи у болото, то він буде, як золото (ІМФЕ, 29-3,121, 31);

в) Сій овес у грязь, то будеш князь (ІМФЕ, 29-3, 121, 31);

г) Сій овес у грязь, то будеш князь, а жито в золу, аби в пору (Н. н., Вол.);

д) Овес каже: «Сій мене в грязь — буду я князь», а ячмінь каже: «Сій мене в болото — буде золото», а гречка каже: «Сій мене в золу, то будеш князь, а коли оглобля мокра, то і виросте мітла» (Н. н., Сумщ.);

е) Кидай овес у болото — буде як злото;

є) Кидай овес у грязюку, ячмінь — у пилюку, жито — в ріллю (Н.н., Черк.);

ж) Топчи мене в болото, то буду як золото (Іл., 247).—Рос.: Снег., 355; Даль, 906.— Див. жито, ячмінь.

3. Овес виліг, а жито не сходить (Укр. пр., 1963,17).

4. Овес і крізь личак проростає (Укр. пр., 1963, 248).

5. Овес у трьох кожухах та вітру боїться (Шиш.-Іл., 55; Ном.,14; Укр. пр., 1955, 281; 1963, 248); …та холоду боїться (ІМФЕ, 1-5,462, 54).

6. а) Сій овес у кожусі, а жито в брилі (Укр. пр., 1955, 95; Н. ск.,1971, ЗО);

б) Сій овес, коли боса нога на ріллі на мерзне (Н. н.,Ів.-Фр.).

Пшениця.

1. На підлозі пшениця не зійде (Укр. пр., 1963, 247).

2. а) Пшениця — дурниця, а гроші мара, сьогодні є, а завтра нема (Прип., 271);

б) Пшениця — дурниця, утрьох молотять, а одному їсти (Ном., 275; Укр. пр., 1963, 252; Н. ск., 1971, 29).

3. Пшениця колоситься — життя веселиться (Укр. пр., 1961, 428).

4. Пшениця на гроші, а послід на хліб (Прип., 271).

5. Пшениця — то хлопська мука, мельникова біда, а панська їда (Прип., 271; Укр. пр., 1963, 62).

6. Яка пшениця, така й паляниця (Ільк., 113; Закр., 226; Укр.пр., 1955, 104; ІМФЕ, 29-3, 118, 12).

Просо.

1. Боїшся горобців — не сій проса (ІМФЕ, 14-3, 211, 153).— Див. горобці.

2. а) Не моє просо, не мої горобці (ІМФЕ, 14-3, 211, 32);

б) Не моє просо, не мої горобці — не буду відганяти (Укр. пр., 1955, 245).

3. Не хвали кашу, коли просо не посіяне (Н. н., Черк.).

4. а) Не сіяв проса — не тикай носа (ІМФЕ, 1-5, 461, 341); ,

б) В чуже просо не пхай носа (Н. н., Черк.); …не тич носа (Сл.Черк., 5 );

в) Не сунь свого носа в чуже просо (ІМФЕ, 1-5, 564,19).— Див. 2, ніс.

5. а) Просо вітру не боїться, а дощеві кланяється (Шиш.-Іл., 62;ІМФЕ, 1-5, 462, 4 ); …а морозу кланяється (Ц. н., Черк.);

б) Просо вітру боїться, а дощеві кланяється (Укр. пр., 1963, 251; ІМФЕ, 1-7, 746, 28).— Рос.: Даль, 909.

6. а) Сій просо рідко, де дітей черідка, сій просо густо, де дітей пусто (Манж., 165; Укр. пр., 1963, 251);

б) Сій просо густо — у дітей не буде пусто (ІМФЕ, 29-3,121, 52).

7. а) Тоді просо засівається, як глухий дуб розвивається (Прип.,270; Укр. пр., 1963, 250; Н. ск., 1971, 28; ІМФЕ, 29-3, 121, 52);…як сухий дуб розвивається (Укр. пр., 1955, 95; ІМФЕ, 1-5, 553, 5);

б) Як суниця червоніє, посій просо, не доспіє (Н. н., Вол.). — Віл.:Гр., 1, 127.

8. а) Як у просі лобода, то ще не біда, а коли звонець, то хлібу конець (Н. н., Вол.);

б) То ще не біда, коли в просі лобода, а тоді біди, як ні проса, ні лободи (Білоц., ЗО); …а от біда, як на полі нічого нема (ІМФЕ, 1-5, 429, 39);

в) Ще не біда, як у просі лобода, а тоді біда, як і проса нема (Білоц., ЗО);

г) Як уродить лобода, і то не біда (Ном., 135; Укр. пр., 1963, 20) .— Рос.: Даль, 152; біл.: Гр., 1, 116.

Ячмінь.

1. а) Казав ячмінь: «Кидай мене в болото, то я вберу тебе в золото» (Білоц.у 29; ІМФЕ, 1 5, 388, 46);

б) Кинь ячмінь в болото — вбере тебе в золото (Укр. пр., 1955, 94; 1963, 248);

в) Вкинь мене в болото, а я вберу в злото (Ном., 198);

г) Казав ячмінь: «Кинь мене в грязь, то будеш князь» (Ном., 198; Укр. пр., 1963, 248; Н. ск., 1971,ЗО);

д) Кинь мене в грязь, то будеш князь (1л., 247; ІМФЕ , 1-5, 478. 17).— Див. жито, овес.

2. Ячмінь каже, що я, лежачи, своїх дітей прогодую (Н. н.Сумщ.).— Рос.: Даль, 909.

Залишити відповідь