Прислів’я та приказки про випічку

Ситий.

1. Аби душа сита, та тіло не наго (Зін., 213; Укр. пр., 1963, 60)

2. Блажений муж — ситий, як вуж (Прип., 303).

3. а) Водою ситий не будеш (Фр., І, 2, 246);

б) Гарбузом ситий не будеш (Фр., І, 2, 321).

4. а) Заки ситий схудне, то худий здохне (Фр., III, 2, 521)

б)Нім ситий схудне, то худого чорти візьмуть (ІМФЕ, 29-3, 122,46); …а голодний умре (Зін., 226);

в) Поки ситий схудне, то худич здохне (Фр., III, 1, 96);

г) Нім товстий схудне, то худий здохнді (Закр., 192; Фр.,III,1,216);

д)Поки товстий схудне, то худий здохне (Фр., III,1, 96);

е) Поки гладкий схудне, то худий здохне? (Шиш.-Іл., 59; Ном., 110);

є) Поки ситий зсохне, то худий здохну (Н. н., Вол.).— Рос.: Даль, 104, 293; біл.: Гр., 1, 419.;

5. Літом сякий-такий бур’янець, а хліба буханець — та й ситий чоловік (Н. ск., 1971, 55).— Див. літо.

6. На ситім тулубі голова права (Висл., 299).

7. Повар від запаху ситий (Зак. пр., 35).

8. По саме горло ситий (Фр., І, 2, 423).

9. Риба пе хліб: ситий не будеш (Н. н., Вол.).

10. Сердите не буває сите (Алекс., 18).

11. Сита кішка, коли сала не їсть (Ном., 240).

12. Сите порося і каші не їсть (Там же).

13. а) Ситий голодного не розуміє (Шиш.-Іл., 71; Укр. пр., 1936І 72; 1963, 62; Н. ск., 1964,198);

б) Ситий голодного не розуміє і з ньо¬го сміється (ІМФЕ, 29-3, 122, 31);

в) Ситий голодного не розумів, а старий молодого (Фр., III, 1, 97);

г) Ситий голодного не знає (Фр.,III,1, 96; Мал., 207);

д) Ситий голодного не знає та про нього не дбає (ІМФЕ, 29-3, 122, 31);

е) Ситий голодного не питає (Шиш.-Іл.,71);

є) Ситий голодному не брат (ІМФЕ, 29-3, 139, 2);

ж) Ситий голодному не товариш (Ном., 23; Фр., III, 1, 97; Укр. пр., 1936, 72; 1963, 62; Н. ск., 1971, 56);

з) Ситий голодному не вірить (Закр., 208; Ном., 23; Висл., 339; Фр., III, 1, 97; Укр. пр., 1963, 62; Н. ск., 1964,198);

и) Ситий голодному не вірить, бо його жолудка не мірить (ІМФЕ, 29-3, 113, 31);

і) Ситий з голодним не братається (Висл., 339; Фр., 111, 1, 97);

ї) Ситий голодного не спогадає (Зін., 244;ІІІиш-Іл., 71);

й) Ситий голодного не розуміє, а багатий — бідного;

к) Ситий голоду не вірить (Н. н., Сумщ.).— Рос.: Симоні, 140; Снєг., І, 106; Даль, 98, 805; Жуков, 450; Рибн., 148; біл.: Рапан., 54.

14. Ситий голодному дрібно кришить (Н. н., Черк.).

15. Ситий, як бочка, а ще їсти просить (Н. ск., 1964, 198).

16. Ситому живіт розпирає, голодний а біди умирає (ІМФЕ, 29-3,113,179).

17. Ситий від крупи, п’яний від води (ІМФЕ, 14-3, 211, 184).

18. Собака сита казиться, а худа скавулить (Прип., 303).

19. У ситого пелька без дна (Укр. пр., 1963, 69).

20. а) Хоч з корита, та досита (ІМФЕ, 1-5, 462, 54);

б) Ми їмо і корита, та досита — ви ж їсте з блюда, та до худа (Укр. пр., 1963, 70).

21. Хто жив, той сиг (Зін., 252; Ном., 193).

22. Хто ситий, той гадає, що вже ніколи не зголодніє (Прип.,Ж).

Бублик.

1. Бублик — не хліб (Укр. пр., 1963, 579).

2. Там публіка — сім душ на півбублика (Там же)

3. Чудний бублик: кругом об’їси, а всередині нема нічого (Укр. пр., 1936,174); …а всередині дірка (Н. н., Черк.).

Калач.

1. Більше днів, як калачів (Прип., 152).

2. а) Звабиш калачем, не відженеш і бичем (Висл., 267; Фр., II,1,281; Прип., 152; Укр. пр., 1955, 168;1963, 353; Н.ск., 1971, 148);

б)І калачем го не звабить (Ільк., 39; Ном. 99);

в)І калачем його не звабить (Висл., 243);

г) Не звабиш го й калачем до хати (Фр.,І, 1, 134);

д) Не могла звабити калачем, а потім тяжко було відбити і бичем (Ном., 162; Фр., 11, 1, 282; Укр. пр., 1963, 611).— Рос.: Даль, 843.

3. З’ївши калач, берися знов до хліба (Ільк., 38; Ном., 242; Укр. пр., 1963, 579; Н. ск., 1971, 55).

4. І калач той же хліб (Зін., 229; Ном., 242).

5. Калач за калач, а дармо ніч (Югас., 57).

6. Калач приїсться, а хліб ніколи (ІМФЕ, 8-2, 412, 24); …але хліб нігди (Н. ск., 1964, 192).

7. Кому калач пікся, а кому довівся (Укр. пр., 1955, 115; 1963, 630).

8. Навчить біда калачі з салом їсти (Шиш.-Іл., 45).

9. Нагодують калачем, та й в спину рогачем (Ном., 201; Укр. пр., 1961, 250); …та ще в спипу рогачем (Укр. пр., 1963, 86).

10. Не од калача тікають, а од бича (Ном., 202).— Див. З, батіг.

11. Не терши, не мнявши, не їсти калача (Ном., 117);

б) Не терши, не мпявши — не їсти калачів (Ком., 76; ІМФЕ, 1-5, 462, 132).— Рос.: Снєг., 378; Даль, 507.

12. Плети йому калачі, а він тобі лапті (Ком., 17).

13. Сякий-такий торгаш та все їсть калач, а бідний хлібороб на хліб робить, а хліба не їсть (Укр. пр., 1936, 33); …а хлібороб на хліб робить — і вволю не їсть (Укр. пр., 1955, 15).

14. а) Хочеш їсти калачі — не сиди на печі (Укр. пр., 1961, 238 1963, 276; II. ск.,1971, 92);

б) Хочеш калачі — не лежи на печ (Висл., 350);

в) Як хочеш їсти калачі, то не лежи на печі (ІМФЕ 29-3, 121, 31).— Рос.: Снег., 471; Рибн., 35.

15. Хоч з одної печі, та не однакові калачі (Н. н., Вол.).— Віл. Гр., 2,127.— Див. піч.

16. Я в тебе калачем, а ти в мене каменем (Н. н., Вол.).— Рос. Даль, 138.

Корж.

1. Тринди-ринди — коржі з маком (Укр. пр., 1955, 317).

2. а) Як коржа, так коржа (Укр. пр., 1963, 579);

б) Як коржа дак коржа, як спечемо, так і дамо (Павл., 86).

Паляниця.

1. Беззубому паляниця, поки не застине (Ном., 241; Укр. пр. 1963, 553).

2. Без приправи і паляниці не зробиш (Укр. пр., 1963, 262).

3. Дождався раз пшеничних паляниць (Фр., II, 1,24).

4. Дурниця — з маком паляниця (Фр., II, 1, 24; Укр. пр., 1963 519).

5. Із-за смичка тонка паляничка (Прип., 210).

6. а) їв би паляниці, та зубів нема (Ном., 104; Укр. пр., 1955 147);

б) їв би паляниці, та зубів чортма (Ном., 241; Укр. пр., 1965 553; ІМФЕ, 1-5, 462, 28).

7. Мовчи, язичку, дістанеш паленичку (Ном., 241; Укр. пр., 1953,553).

8. Не для Гриця паляниця (Закр., 186; Висл., 304; Фр., І, 2, 454 Укр. пр., 1963, 305; Н. ск., 1971, 150; Сл. Черк., 15).

9. Нехай книш, аби не паляниця (Ном., 54).

10. Паляниця — хлібові сестриця (Ном., 241; Укр. пр., 1963, 579)

11. Паляниця — як пух, як дух, як милеє щастя (Укр. пр., 1963 579).

12. У пас, чоловіче, мало хліба минається, бо я паляницями на магаю (Прип., 239).

13. Яка пшениця, така й паляниця (Ільк., 113; Укр. пр., 1963 595).— Див. пшениця.

Паска.

1. Байдуже паски, аби порося (Закр., 143; Ном., 140; Укр .пр 1963, 429; Н. ск., 1971, 59).

2. а) Буде великдень без гречаної паски (Фр., І, 1, 144);

б) Обі йдеться великдень без гречаної паски (Фр., II, 2, 462).

3. а) Годі з болота паску спекти (Фр., І, 2, 374);

б) 3 болот паски не спечеш (Прип., 25).— Див. хліб.

4. а) Добра паска, коли прп ній є шолдар (окорок) і ковбаск (Югас., 60);

б) Добра паска, як є ковбаска (Н. ск., 1964, 194).

5. а) Дождав гречаної паски (Зін., 222; Ном., 151);

б) Дочекався гречаної паски (Фр., II, 2, 505);

в) Дочекався Грицько гречаної паски (Ік., ЗО; Закр., 160; Фр., 1, 2, 453).

6. Не тобі пеклася паска, та тобі досталось з’їсти (ІМФЕ, 8-Кк 17,113, Яворн.).

7. Паска ще в колосі (Прип., 242).

8. Ся вже пасок з тридцять з’їла (Ном., 166; Укр. пр., 1963, 639).

Залишити відповідь