Прислів’я та приказки про вогонь

Вогонь.

1. а) Без вогню пече (Ном., 68; Укр. пр., 1936, 275; 1963, 375);
б) Без вогню варить (Укр. пр., 1955, 219; 1963, 719; ІМФЕ, 1-5, 4 63 ,1 1 6 );

в) Вогнем дихати (Фр. сл., 1, 116).

2. а) В вогонь за ним пішов би (Зак. пр., 66);

б) Він би за нього в огонь скочив (Фр., III, 1 ,1 0 9 ).

3. а) Вогонь вогнем не загасиш (Зак. пр., 87; Н. ск., 1964, 50);

б) Вогонь вогнем не потушиш (Укр. пр., 1955, 278; Вік живи, 2 8 );

в) Вогню вогнем не потушиш, а шукай води (Ном., 66; Укр. пр., 1936, 444; 1963, 707);

г) Вогню в шапці не гасять (Н. п., Київщ.);

д) Вогонь олією не гасять (ІМФЕ, 14-3, 211, 206). — Біл.: Гр., 2, 449.

4. а) Вогонь — біда і вода — біда, а без вогню і без води ще більше біди (ІМФЕ, 14-, 211, ЗО);

б) Огонь і вода — то добро і біда (Прип., 231).

5. Вогонь палить, вода студить (Укр. пр., 1963, 245).

6. а) Від вогню біжу, а в воду скачу (Ільк., 13; Закр., 148; Ном., 37; Укр. пр., 1955, 55

б) Від вогню втікаю, а у воду скачу (ІМФЕ,29-3, 139, 24).

7. а) Вогонь добрий слуга, але поганий хазяїн (Н. ск., 1971, 133;ІМФЕ, 14-3, 139);

б) Вогонь і вода добрі служити, але лихі панувати (Ільк., 71; Закр., 193; Фр., 111, 2, 501; Укр. пр., 1936, 443; Прип., 52;Укр. пр., 1963, 244).

8. Вогонь — то брат води ( ІМФЕ, 29-3, 132, 27).

9. Вогонь цар, а водиця — цариця (Зак. пр., 116). — Рос.: Даль, 922.

10. а) Вогонь все спалить, а вода від одного бере, а другому несе (ІМ Ф Е f 14-3, 243, 3 1);

б) Вогонь все нищить, а вода від одного бере, а другому дає (Ном., 201; Зак. пр., 115).

11. Вогонь — не приятель, а водиця — сестриця (ІМФЕ, 14-3, 249 31).

12. а) Вогонь з водою ніколи не погодиш (Фр., II, 2, 467; Укр.пр., 1963, 2 44);

б) Не погодиш вогонь з водою (Фр., 11, 2, 467; Прип.231);

в) Трудна згода, де вогонь і вода (Ільк., 94).

13. а) Вода з вогнем не товариші (Фр., І, 2, 245);

б) Вогонь з водою в одній хаті не живуть (Н. н., Вол.).— Біл.: Гр., 2, 96.

14. Вогонь гірший ворог, як вода (Прип., 231).

15. Він і в вогні не згорить (Н. н., Сумщ.).— Рос.: Даль, 426.

16. а) В сіні вогню не сховаєш (Н. ск., 1971, 132; ІМФЕ, 14-3,211 у 153);

б) 3 вогнем солома не влежить (Укр. пр., 1936, 148);

в) Не сховаєш вогню в соломі (Фр., Н І, 2, 501; Укр. пр.у 1955, 2 78). — Рос.: Даль, 198; Риби., 120; біл.: Рапан., 185; Гр., 1, 60.

17. Вогонь соломину любить до загину (Н. н., Киівщ.).

18. а) Вогонь кочерги не боїться (ІМФЕ, 14-3, 211, 205);

б) Не боїться вогонь коцюби (Укр. пр., 1963, 245).

19. В ополонці вогонь не страшний ( Ком., 64).

20. а) В огні випробовують золото (Прип., 130);

б) В огні залізо сталиться (Прип., 200).

21. Вогню під полою не понесеш (ІМФЕ, 14-3, 211, 206).

22. Вогонь мститься, як його не шануєш (Укр. пр., 1963, 244).

23. Гаси вогонь, поки не розгорівся (Прип., 6 5).— Рос.: Жуков,470.

24. Де треба руки гріть, там треба і огню (Ном., 43).

25. Добре вогонь горить, як є чим підпалить (Укр. пр., 1963, 24).

26. До гарячого каменю та ще й вогонь приклада (Укр. пр., 1955,225).

27. а) До готової колоди не ліпися огонь класти ( Зін., 263);

б) До готової колоди легко огонь прикладати (Ном. 90; Укр. пр., 1963, 452); … добре вогонь розкладати (Ном., 90);

в) При готовій колоді добре вогонь класти (Чуб., 2 43);

г) На готовому вогнищі добре вогонь класти (Зак. пр., 120);

д) На старому вогнищі легко вогонь розкласти (Укр. пр., 1963, 2 45).— іл.: Hoc., 137; Рапан., 227; Гр., 2, 286.

28. а) 3 вогнем не жартуй (II. ск., 1971, 132; ІМФЕ, 14-3, 211,153);

б) 3 водою та вогнем не жартуй (Ном., 201; Укр. пр., 1955, 277; 1963, 244); в) 3 вогнем не жартуй і воді не вір;

г) 3 вогнем не жар­туй, з водою не дружи і вітру не вір (Н. н., Черніг.);

д) Вогонь і во­да жартів не знають (Н. н ., Б ук.);

е) Вогнем граєш (Ном., 70; Укр.пр., 1963, 245);

є) 3 вогнем не грайся (Прип., 231);

ж) 3 водою та вогнем не грайся (Фр. І, 2, 247; Прип., 5 2);

з) Не іграй з вогнем, бо опалишся (Зін., 264; Ном., 84; Н. ск., 1964, 9 5 );

и) Не грайся з вог­нем, бо попечеш собі руки (Н. н.у Зак.).— Рос.: Даль, 923.

29. а) 3 вогню та в полум’я (Ном., 37; Кулж., 19; Укр. пр., 1936, 408; Укр. пр., 1963, 195; Н. ск., 1971, 124);

б) Потрапив з вогню та в полум’я (ІМФЕ, 1-5, 414, 2 7 );

в) 3 вошю та в воду; г) Від. дощу — не в воду, а від вогню — не в полум’я ( Н. н., Черк.).— Рос.: Даль, 159, 453; Снєг., 153; Жуков, 171.

30. З одного поліна вогню не розложиш (Фр., III, 2, 510).

31. а) 3 сухого дерева добре вогонь класти (Фр., Н І, 2, 424);
б) На сухе дерево і вогонь падає (Ном., 79).

32. Коли вогонь розгориться, то спалює і мокре і сухе (ІМФЕ, 14-3, 211, 262).

33. Коло вогню обпалишся, коло води обмочишся (ІМФЕ, 29-3,128, 33).

34. Криком вогню не вгасиш (Прип., 172). — Див. 2, крик.

35. а) Мокрого поліна вогонь не йметься (Ном., 100; Укр. пр.,1963, 410; ІМФЕ, 29-3, 141, 4 7);

б) Мокрого поліна вогонь не лиже (Укр. пр., 1955,195; 1963, 410).— Рос.: Даль, 847.

36. На вогонь дров не наберешся, а на піт сорочок (Укр. пр.,1963, 245).

37. Наше і в огні не горить, і в воді не тоне (Укр. пр., 1936, 128).

38. а) На вогні би не згорів;

б) На вогні не згорить і в воді ся не втопить (Н. ск., 1964, 114);

в) Той би і на терновім огні не горів (Фр., І, 2, 419);

г) Такий живий, що і на терновім вогні не згорів би (ІМФЕ, 14-3, 249, 34);

д) Хоч і в терновий огонь клади його, то не згорить (Прип., 231).

39. а) Не доливай оливи до вогню (Вік живи, 3 4);

б) Не підли­вай масла у вогонь (Укр. пр., 1955, 189; Н. ск., 1971, 102). — Рос.:Снег., 306.

40. Не дуй на огонь, коли хоч, аби згас (Висл., 304).

41. Не клади в огонь пальця (Ном., 84; Укр. пр., 1963, 245).

42. а) Не клади сіна біля вогню (Зін., 265; Укр. пр., 1963, 245);
б) Не присувай соломи до вогню (Ільк., 66; Закр., 188; Ном., 114; Фр., I l l ,1, 146; Укр. пр., 1955, 277; ІМФЕ, 29-3, 119, 9 );

в) Сіно з вогнем не влежиться (Н. н., Вол.).— Рос.: Даль, 670; біл.: Гр.,1, 60.
43. а) Не носися з вогнем, бо сам спечешся (Укр. пр., 1961, 512);
б) Не лізь у вогонь — не спечешся (Н. н., Зак.).

44. Ні вогню, ні полум’я — тільки дим (Укр. пр., 1961, 270; 1963, 245; ІМФЕ, 14-3, 211, 245).

45. а) Проти вогню і камінь лютує (Шиш.-Іл., 62; Ном., 65; Укр. пр., 1963, 245); …і камінь лопається (ІМФЕ, 1-5, 499, 4 9);

б) Проти вогню і камінь лопне (Ном., 65; Укр. пр., 1963, 245).

46. Хто дує в огонь, той діждеться іскор в очах (Прип., 23).

47. Чим більше дров, тим більший вогонь (Фр., II, 1, 54).

48. Як випустиш вогонь з рук, не погасиш (Н. н., Київщ.).

Дим, куритися.

1. Багато диму — мало тепла (Н. ск., 1971, 146).

2. а) Без диму й олню нема (Фр., І, 2, 559);

б) Нема диму без вогню (Фр., И, 2, 443; Н. ск., 1976, 19);

в) Нема диму без пломені (Фр., І, 2, 560);

г) Диму без вогню не буває (Прип., 97; Вік живи,20; Н. ск., 1971, 132);

д) Де вогню нема, там і диму нема (Н. н., Київщ.);

е) Де вогню нема, там ся не курить (Н. ск., 1964, 5 1 );

є) Де горить, там і дим іде (Прип., 77); ж) Де не горить, там ся не курить (Ном., 139; Фр., Il l, 2, 417);

з) Де горить, там ся не курить (Фр., І, 2, 418); и) Де сі курить, там і горить (Фр., II, 2, 328);

і) Де не горить, там не куриться (ІМФЕ, 1-5, 462, 136).— Біл.: Гр., 2, 291.

3. Більше диму, як вогню (Фр., І, 2, 559; Прип., 97).

4. Від диму закоптишся, від води замочишся, а часом і зовсім утопишся (Ном., 116).

5. а) Де дим, там і вогонь (Фр., І, 2, 559);

б) Де є дим, там певно є й огонь (Прип., 230);

в) Де дим, там буде і вогонь (II. ск., 1964,5 1 ).— Рос.: Даль, 181.

6. Звідки дим, звідти й полум’я (Н. н., Вол.).— Біл.: Гр., 2, 490.

7. Головня мала, а диму повна хата ( Фр., І, 2, 401).

8. а) Димом догори пішло; б) Димом пішло (Ном., 39).

9. Много диму — малий вогонь (Фр., Il l , 2, 540).

10. По диму вогонь пізнають (Фр., І, 2, 560).— Рос.: Даль, 181.

11. Сирі дрова — гіркий дим (Н. н., Зак.).

12. Там не куриться, де вогню немає (Зак. пр., 17).

13. а) Уникав диму та й упав у вогонь (Укр. пр., 1955, 55; ІМФЕ,1-5, 461, 56);

б) Тікав від диму та впав у вогонь (Укр. пр., 1955,55; ІМФЕ, 1-5, 461, 56).

14. Що мав, то з димом пустив (Фр., І, 2, 561).

Жар.

1. а) Біля жару й камінь трісне (Укр. ’пр., 1936, 148; Укр. пр.,1963, 245); б) Від жару й камінь трісне (Ном., 65; Укр. пр., 1955,
269; ІМФЕ, 1-5, 463, 2 5 ); в) Від вогню і камінь трісне (Н. н.,Черк.).— Рос.: Даль, 120, 834; Жуков, 368; біл.: Гр., 1, 60.

2. Від жару і вода кипить (Н. н., Черніг.).— Рос.: Даль, 834.

3. І жар блищить, та в руки пече (ІМФЕ, 8-К2, 13, 16, Яворн.). .

4. а) Під попелом і жару не знати (Н. ск., 1971, 142); б) Під
золою жару не знати (Укр. пр., 1955, 152; 1963, 360).

Іскра.

1. Від іскри сирий бір загоряється (II. н., Черніг.).— Рос.: Даль,667.

2. а) Зла іскра і поле спалить і сама згасне (Фр., III, 2, 451); …і сама щезне (Укр. пр., 1955, 267);

б) Зла іскра все поле спалила і сама згасла (Ільк., 37; Закр., 165; Висл., 268; Фр., II, 1, 222; Прип.,148);

в) Зла іскра все спалить і сама згине (Чуб., 256);

г) Зла іскра спалила, не пожаліла (Укр. пр., 1963, 245);

д) Іскра і поле вийокет і сама згинет (Зін., 228);

е) Лиха іскра і поле спалить і сама згине (Шиш.-Іл., 38; Ном., 57; Мал., 197); …і сама щезне (Укр. пр., 1936,273; ІМФЕ, 29-3, 116, 41);

є) Лиха іскра все спалить і сама згине;

ж) Мала іскра все спалить і сама згине (Укр. пр., 1963, 245);

з) Як іскра лихая, і поле вижжет, і сама потом гинет (Рад. Ант.).— Рос.: Снег., 106; біл.: Гр., 1, 59.

3. а) І найменша іскорка зродить найбільший вогонь (Прип.,2 31 );

б) 3 малої іскри великий вогонь (Ільк., 37; Закр., 167; Ном., 75;,Фр., II, 1, 222);

в) 3 малої іскри великий вогонь буває (Ном., 75;Чуб., 256; Укр. пр., 1955, 260; Вік живи, 33; ІМФЕ, 29-3, 118, 4 0 );
г) Іскра мала, а вогонь з неї великий буває;

д) 3 малої іскри та ве­ликий пожар (Н. н., Черніг.).— Рос.: Симоні, 109; Снег., 277; Даль,
124; біл.: Рапан., 14; Гр., 1, 59.

4. а) Із іскри спалахне пломінь;

б) Із іскри полум’я займеться (Скр., 143).

5. І в попелі іскра буває (Зак. пр., 41).

6. І лід дасть іскру, як дуже потерти (ІМФЕ, 8-К2, 13, ЗО, Яворн.;Укр. пр., 1963, 451).

7. а) Не кидай іскри в попіл — і сама згорить, і село спалить (Укр. пр., 1936, 293; 1955, 278);

б) Не кидай іскри в солому, бо со­лома згорить і село спалить (Вік живи, 19).

8. Пожежа постає з іскри (ІМФЕ, 14-3, 211, 34).

Горіти.

1. а) Без підпалу і дрова не горять (Ільк., 9; Шиш.-Іл., 9; Ном., 65; Укр. пр., 1936, 112; 1963, 19);

б) Без піджоги дрова не горять (ВНС, 2; Закр., 143; Ном., 65; Чуб., 286); в) Без підпалу і вогонь не горить (Укр. пр., 1963, 2 45). — Рос.: Даль, 175, 581; біл.: Hoc., 5; Гр., 1,15 0.

2. а) Біля сух:ого дерева й сире горить (Фр., III, 1, 189; Укр. пр., 1955, 141; 1963, 709);

б) Коло сухого дерева й сире згорить (Ільк., 46; Ном., 119; Зак. пр., 115); …і мокре горить (Фр., III, 2, 541; Прип., 95; Н. ск., 1964, 231);

в) За сухим і сире горить ( Зін., 227; Ном., 119; Фр., III, 1, 189);

г) І сирі дрова підпаливши горять (Фр., II, 1, 5 1 );
д) Повільно і сирі дрова займаються (ІМФЕ, 1-5, 461, 3 6 ).— Рос.: Даль, 175, 581; Рибн., 55; біл.: Hoc., 5; Гр., 1, 150.

3. Воліє згоріти, як має зогнити (Прип., 77).

4. Гори, гори та на пироги (Прип., 67).

5. а) Горит ми земля під ногами (Фр., І, 2, 418);

б) Земля горить під ногами (Скр., 31).

6. а) Дві головні разом горять, а одна ніколи (ІМФЕ, 29-3, 123, 133);

б) Дві головні і в полі димляться, а одна і в печі не горить;

в) Одна головня не горить, а тільки тліє (Н. н., Сумщ.);

г) Одна головня і в печі гасне, а дві і в полі горять (Укр. пр., 1936, 108;
II. ск., 1971, 84); …а купа і в полі горить (Прип., 231);

д) Одна голо­вешка і в печі не горить, а дві і в полі не гаснуть (Н. н., Черніг.);
е) Одна головня і в печі тліє, а дві в полі куряться (Н. н., Хм.);
є) Одного поліна в печі не розпалиш (Сл. Черк., 1 6 ).— Рос.: Даль, 63, 778; біл.: Гр., 1, 374.

7. Де горить, там гаси, а де димить, там ся стережи (Прип., 77).

8. Де горить, там не треба піддувати (Н. ск., 1964, 141).

9. Коли горить віха, то вже не потіха (Прип., 77).

10. Коли дрова горять, тоді і кашу вари (ІМФЕ, 29-3, 123, 37).

11. а) Криве дерево горить так, як і просте (Фр., І, 2, 541);
б) Криві дрова, та добре горять (Укр. пр., 1936, 314).

12. Хата горить, а дзигар іде (ІМФЕ, 1-6, 553, 38).

13. Чиє горить, най той гасить (Фр., І, 2, 419).

14. Що горить, то не мерзне (Фр.,/, 2, 419; Прип., 77).

15. Що має згоріти, то не потоне (II. н., Сумщ.).— Рос.: Даль, 58.

16. Що не горить, того не треба гасити (Фр., І, 2, 419; Прип., 77).

17. Як у людей, то повна піч і добре горить, а в мене одно поліно та й те околіло ( Н . н., Вол.).— Біл.: Гр., 2, 426.

Тліти.

1. Вуголь і в попелі тліє (Фр., І, 2, 292).

2. Не горить, а тліє ( Н . н., Черніг.).— Біл.: Гр., 2, 291

Залишити відповідь