Прислів’я та приказки про тяжку працю

Братися за роботу.

1. Берись дружно — не буде сутужно (Укр. пр., 1936, 108).— Див. З, дружно, колективно.

2. а) Взявся за гуж — не кажи, що не дуж (ВНС, 4; Закр., 147; Чуб., 299; Бїлоц., 28; Укр. пр., 1955, 266; Н. ск., 1971, 91);

б) Взявшись за гуж — не кажи, що не дуж (Зін., 219; Ном., 215);

в) Взявши за уз, не кажи, що-сь не дуж (Висл., 238; Фр., І, 1, 154);

г) Коли взявся за гуж, то не кажи, що не дуж (Закр., 172; Ном., 215; Скр., 138);

д) Коли не дуж, то не берися за гуж (Скр., 138).— Рос.: Снег., 1,111; Даль, 249, 651, 839; біл.: Гр., 2, 287.

3. За все береться, та не все вдається (Укр. пр., 1936, 208; 1955, 232).— Рос.: Даль, 429.

4. а) І за холодну воду не візьметься (Шиш.-1л., 28; Ном., 213; Укр. пр., 1955, 195; 1963, 410; ІМФЕ, 29-3, 118, 51);

б) І за холодну воду не береться (Н. ск., 1971, 181);

в) І за холодну воду не прийметься4(Ном., 213);

г) Не хоче взятися і за холодну воду (Прип., 185).- Віл. Гр., 2, 269.

5. Коли за все візьмешся, то нічого не зробиш (Укр. пр., 1955,290).

6. а) Коли не пиріг, то пе пирожися, коли не тямиш, то й де берися;

б) Коли не тямиш, то й не берися (Н. ск., 1971, 94).

7. Не візьмешся за роботу — робота сама не зробиться (Укр. пр., 1963, 276).

Охота, бажання (до чогось).

1. Без охоти нема роботи (Н. ск., 1971, 96).—Див. робота.

2. Коли ся не хоче, то гірше, як коли ся не може (Укр. пр., 1963,408).

3. а) Охота гірша неволі (Шиш.-Іл., 57; Закр., 194; Фр., II, 2, 485; ІМФЕ, 1-7, 703, ЗО);

б) Охота гірш неволі- (Зін., 239; Ном., 96; Чуб., 277; Укр. пр., 1955, 282; 1963, 634);

в) Охота пуще неволі (ВНС, 19).— Рос.: Даль, 822; Жуков, 329; біл.: Гр., 1, 170.

4. Охочого не вняти (Ном., 96; Укр. пр., 1963, 634).

5. Якби так хотілось, як не хочеться (Укр. пр., 1963, 408).

6. Якби хотів Хома, так би робив і дома (Укр. пр., 1963, 86).

7. Як є охота, то й під гору потягне, а як нема, то із гори не трутить (Прип., 237).

Плата.

1. Плата і у ката, аби харч добра (Укр. пр., 1963, 86).

2. Яка плата, така й дяка (Там же).

Просвіток (під час роботи).

а) Просвітку не дають (Укр. пр., 1963, 84);

б) Просвітку не май (Укр. пр., 1963, 84).

Піт (від роботи).

1. Мало хотіти, треба потіти (ІМФЕ, 14-3, 211, 32).

2. Піт з його, як горох, котиться (Укр. пр., 1963, 275).

3. Старається, що піт кривавий його обливає (Там же).

4. Чужим потом пе нагрієшся (II. н., Черк.).

Ставати (томитись).

Чоловік не камінь, щоб не став (Укр. пр., 1963, 275).

Відпочивати.

1. Тоді одпочинемо, як помремо (Укр. пр., 1963, 275).

2. Трихи та мнихи — нема оддихи (Укр. пр., 1963, 413).

Відкладати (роботу).

1. Одклад не йде в лад (Укр. пр., 1963, 271).

2. а) Тільки відкладений сир добрий (ІМФЕ, 14-3, 211, 200);

б)Тільки сир одкладений гарний, а одкладна робота ні (Н. ск., 1971, 96);

в) Тільки сир одкладний гарний (Укр. пр., 1963, 271).

Збирати.

1. Зберем разком та вивезем візком (Н. н., Київщ.).

2. Не штука розкинути, а штука зібрати (Зак-, 191; Укр. пр., 1936, 424).

Відставати.

Відстанеш годиною — не здоженеш родиною (Н. ск., 1971, 95). Могти.

1. Коби-м так міг, як не можу (Фр., II, 2, 405).

2. Не так не може, як не хоче (Прип., 205).

3. Хто хоче, той може (ІМФЕ, 29-3, 211, 32).

4. Як міг, так допоміг (Прип., 205).

Мука.

1. Без муки нема науки (Прип., 210).

2. Без муки нічого не прийде в руки (Зак. пр., 45).

3. Змучився, ледве сі в нім душа телепає (Фр., II, 1, 201).

4. Знайдуться муки на наші руки (Прип., 210).

5. Одному мука, десятьом наука (Там же).

Мусити.

1. Хоч лусни, а мусни (Укр. пр., 1963, 82).

2. а) Хоч не рад, то мусиш (Ном., 23; Укр. пр., 1963, 82);

б) Рад, не рад, а мушу (Фр., II, 2, 419).

3. Хто мусить, той і вола задусить (Фр., II, 2, 419; Прип., 211).

4. Хто мусить, той і каменя вкусить (Прип., 211; Укр. пр., 1963,82; Н. ск., 1971,61).

5. Як не мушу, то й не рушу (Прип., 211).

Направляти.

1. Направ дах за погоди, то не буде текти в часі негоди (Прип.,216).

2. Направ діру в мбсті, поки мала (Прип., 218).

Носити.

1. Ніс, піс, а на порозі пустив (Прип., 224).

2. Несіть два, бо єдному ніщо (Фр., НІ, 2, 498).

Орудувати.

Хто чим орудує, той на тім і сидить (Зін., 253; Ном., 203).

Показати.

Не річ наказати, треба показати (Фр., III, 1, 18).

Розірватись (від роботи).

1. На всьо ся не розірву (Фр., І, 2, 284).

2. а) Одному не розідратися (Ном., 202; Укр. пр., 1963, 83);

б)Одному не розідратися надвоє (Зін., 223; Ном., 202; ІМФЕ, 1-5,464, 81).

3. а) Розірвись надвоє — скажуть, чому не на четверо (Укр. пр., 1955, 57; 1963, 83);

б) Розірвись надвоє — дві руки, дві ноги, скажуть, чому не на четверо (Н. н., Сумщ.).— Рос.: Даль, 137, 189.

Вчесати (зробити добре).

На що гляне, так і вчеше (Укр. пр., 1963, 93).

Вхопити (добре зробити).

Що вхопить, то вродиться (Укр. пр., 1963, 92).

Міцно (зробити).

Хоч не гладко, аби міцно (Укр. пр., 1963, 95).

Зіпсувати.

1. а) Легко зіпсувати, тяжко направити (Фр., II, 1, 209);

б) Легше попсувати, як направити (Фр., II, 2, 574);

в) Легше надрізати, ніж надточити (Н. н., Вол.).— Біл.: Гр., 2, 448.

2. Не годно зробити, тілько зіпсувати (Укр. пр., 1963, 448).

Косо-криво (зроблене).

1. Косо, криво, аби живо (Укр. пр., 1955, 234; Вік живи, 27;Укр. пр., 1963, 444; Н. ск., 1971, 152).

2. Рівно, криво, аби живо (ІМФЕ, 14-3, 282, 32).

Поспішати, споро (робити).

1. а) Зробили спішно, та коли б воно не вийшло смішно (Укр. пр., 1963, 530; Н. ск., 1971, 152);

б) Зроблена спішно, то й вийшло смішно (ІМФЕ, 14-3, 211, 32).— Див. зробити.

2. Не будеш приквапний, не будеш утратний (Н. н., Бук.).

3. Не спіши, скоріше зробиш (Вік живи, 18).

4. Не спіши починати, спіши кінчати (Укр. пр., 1963, 533).— Див. починати.

5. Не поспішай з козами на торг: кіз продаси і гроші проїси (Н. в., Сумщ.).— Див. коза.

6. Не поспішай, бо горобці спішили та маленькими ся вродили (ІМФЕ, 14-3, 211, 201).

7. Не питають, чи хутко, а питають, чи добре (Укр. пр., 1963, 530).

8. Поспішно, та недоладно (Укр. пр., 1963, 533).

9. а) Поспішиш — людей насмішиш (Фр., II, 2, 577; Вік живи, 28; Укр. пр., 1961, 270; 1963, 530);

б) Поспішили — людей насмішили (Н. ск., 1971, 152);

в) Хто спішить, людей смішить (ІМФЕ, 1-5, 567, 26);

г) Скорий поспіх — людям посміх (Ном., 108; Укр. пр., 1961, 270; Н. ск., 1971, 152);

д) Хто спішить, той людей смішить (Ном., 108; Фр., III, 1, 159; Кулж., 25; Зак. пр., 91); е) Хто спішить, той людей смішить, а хто тихо ходить, той на ум наводить (Укр. пр., 1963, 530; ІМФЕ, 29-3, 141, 64).— Рос.: Снєг., 1, 107; Жуков, 360; Рибн., 47; біл.: Рапан., 107; Гр., 1, 179.

10. Се не так швидко, як на мертвого сорочку шить (Укр. пр., 1963, 530).

11. Прудко гониш — голову вломиш (Укр. пр., 1963, 533).

12. Хоч не скоро, та здорово (Укр. пр., 1963, 95).

13. Хто скоро робить, той сліпих родить (Укр. пр., 1963, 530).

14. Чорт скорих бере (Укр. пр., 1963, 532).

15. Що спішно, то смішно (Фр., III, 1, 159).

16. Що скоро, то ледащо (Укр. пр., 1963, 530).

Стук-грюк, сяк-так.

1. а) Він чоловік майстровий: стук-гряк і п’ятак (Н. н., Київщ.);

б)Стук-гряк та й п’ятак (Ном., 204; Укр. пр., 1963, 13);

в) Стук-гряк та й п’ятак, стук-гряк та й свіжий (ІМФЕ, 1-5, 463, 79). .

2. Стук-грюк, аби з рук (Білоц., 27; Укр. пр., 1955, 234; 1963, 444; Н. ск., 1971,152).- Біл.: Гр., 2, 291.

3. а) Так-сяк, на косяк, не по-людськи (Укр. пр., 1963, 530);

б) ак-сяк, на косяк, аби не по-людськи (Вік живи, 24);

в) Сяк-так, на косяк, аби не по-людському (Укр. пр., 1955, 234; 444);

г) Сяк-так, аби не по-людськи (Фр., 111, 1, 191).— Біл.: Гр., 2, 292; Нос., 161; Ляцький,43.

4. Який стук, такий і його гук (Укр. пр., 1963, 592); …такий і гук (Укр. пр., 1963,95).

Тертися (ие працювати).

Треться, мнеться, думає — минеться (Укр. пр., 1955, 199; 1963,409).

Гнутися (не працювати).

Не стільки набувся, скільки нагнувся (Укр. пр., 1955, 56).

Нехай (байдужий до роботи).

1. Нехай на петрівку (Укр. пр., 1963, 406).

2. Нехай — поганий чоловік (Укр. пр., 1955,194; 1963, 406; Н. ск., 1971, 174).- Біл.: Гр., 2, 307.

3. Нехай, нехай — та й зовсім занехаєш (Укр. пр., 1955, 194;1963, 406).

4. У нехая торба лихая (Н. н., Вол.).— Біл.: Гр., 2, 307.

Нероба.

1. Нероба гірше пияка (Фр., 11, 2, 444; Прип., 224).

2. Сьогодні святого нероба, хто не робить, того не візьме хвороба(Прип., 224).

Залишити відповідь