Прислів’я та приказки про теслю(рубати, дрова, колода)

Рубати, стинати (дерево).

1. а) В лісі дрова рубають, а до села тріски падають (Ільк., 12; Закр., 150; Висл., 243; Фр., II, 2, 356; Н. ск., 1964, 249); …а до села тріски летять (Укр. пр., 1955, 275);

б) Де дерево рубають, там тріски падають (Ільк., 24; Зак., 156; Висл., 246; Фр., І, 2, 540); …там тріски летять (Прип., 94);

в) Де рубають, там тріски летять (Фр., III, 1, 44);

г) Де ліс рубають, там тріски летять (Укр. пр., 1963, 258);

д) Де дрова рубають, там тріски розлітають (Фр., II, 1, 51; Н. ск., 1964, 156);

е) Де рубають дрова, там тріски летять (Прип., 285);

є) Ліс рубають — тріски летять (Скр., 26);

ж) Тут рубають, а там тріски падають (Зін., 248; Ном., 290; Фр., III, 1, 44);

з) У вас дрова рубають, а до нас тріски летять (ІМФЕ, 14-3, 211, 201);

и) Як дерево зітнуть, усі тріски збирають (Фр., III, 2, 424); …то кожний тріски збирає (Ільк., 114; Закр., 288; Ном., 27; Фр., І, 2, 542; Укр. пр., 1963, 450);

і) Як дерево зрубають, усі тріски збирають (Висл., 360; Фр.,І,2, 542).- Рос.: Даль, 182, 846; біл.: Гр., 1, 373.

2. а) За одип раз не зітнеш дерева (Ільк., 57; Ном., 108; Зак. пр., 164; Укр. пр., 1963, 531);

б) За один раз не зітнеш дерева враз (Укр. пр., 1955, 82; 1963, 258);

в) За одним разом дерево не звалиться (Ном., 108; Укр. пр., 1963, 531).— Рос.: Даль, 117, 511; біл.: Гр., 1,180.

3. Зрубав дерево — посади два (ІМФЕ, 14-3, 282, 32).

4. Криком дуба не зрубаєш (ІМФЕ, 14-3, 211, 32).

5. Куди дерево підрубане, туди воно й пада (Укр. пр., 1936, 149; 1955, 275).

6. Не рубай вище голови: тріски очі запорошать (Н. н., Сумщ.).— Рос.: Даль,.667.

7. Не рубай того стовпа, на якому сидиш (Зак. пр., 48).

8. Не такі сосни ми рубали (Укр. пр., 1963, 721).

9. а) Поки рубай попри сук, а раз треба в сук (Ном., 130; Висл., 322; Фр., III, 1, 44);

б) Рубає коло сука, треба раз в сук;

в) Рубай, рубай коло сука, треба втяти і сук (Фр., III, 1, 44);

г) Рубаєш коло сука, треба раз в сук (Укр. пр., 1963, 165); Як рубаєш коло сука, то рубай і в сук (Н. н., Ів.-Фр.).

Дрова.

1. а) Ану, синку, розкидаймо хлівець та нарубаймо дрівець (Укр. пр., 1955, 202; 1963, 407);

б) Розкидаймо хлівець та нарубаймо дрівець (Літ. г., 1961, 19.XII).

2. а) В ліс дров не возять (Ном., 31; Укр. пр., 1936, 308; 1955, 286);

б) В ліс дров не возять, в колодязь води не ллють (Укр. пр., 1936, 308; 1963, 535);

в) Дров до лісу ніхто не носить (Ільк., ЗО; Закр., 160; Висл., 259; Фр., 11, 1, 51; Укр. пр., 1936, 309; 1963, 442);

г) У ліс дров не треба везти (Зін., 250; Ном., 31);

д) У ліс дров не вози (Зін., 266);

е) В ліс дрова не везуть, а в колодязь воду не ллють (Зак. пр., 45).

3. а) В лісі був, а дров не бачив (Укр. пр., 1936, 215; 1955, 235); …а дров не видів (Ільк., 12; Закр., 150; Ном., 128; Фр., II, 2, 356);

б) Ішов через ліс, а дров не бачив (Н. н., Вол.).— Рос.: Даль, 454; біл.: Гр., 2, 303.

4. а) Где далі в ліс, там більше дров (Зін., 220);

б) Дальше в ліс — більше дров (ВНС, 5; Закр., 155; Білоц., 28; Літ. г., 1961,9. VI);

в) Чим більше в ліс, тим більше дров (ІМФЕ, 29-3, 116, 35);

г)Чим дальше в ліс, тим більше дров (Шиш.-Іл., 82; Висл., 352; Мал., 213; Фр., III, 2, 474; Укр. пр., 1955, 275);

д) Що дальше в ліс, то більше дров (Ном., 69; Прип., 196; Укр. пр.,-1963, 290);

е) Коли далі до ліса, більше дров (Н. ск., 1964, 71);

є) Далі в ліс — більше хмизу приніс (Укр. пр., 1963, 290).— Рос.: Даль, 846, біл.: Нос., 32; Гр., 2, 489. ,

5. Коли язиком дрова колеш, то і в печі не горить (Н. н., Черк.).

6. а) Один дрова рубає, а другого тріски в голову б’ють (Фр., 11,1,89; ІМФЕ, 1-6, 553, 65);

б) Один дрова рубає, а семеро дурня валяє (Сл. Черк., 16).

7. Кому дрова, тому й тріски, кому горшки, тому й миски (Ном., 144; Укр. пр., 1963, 644; ІМФЕ, 1-5, 462, 152).

8. Хоч ти іди в ліс по дрова, а я буду дома, хоч я буду дома, а ти йди в ліс по дрова (Н. ск., 1971, 175).

9. а) Хто в ліс, а хто по дрова (Ном., 129; Укр. пр., 1955, 222; 1963, 427; 1961, 257);

б) Хто в ліс, хто по дрова поліз (Укр. пр., 1955, 243; 1963, 758);

в) Хто іде в ліс, той їде по дрова (ІМФЕ, 29-3,123,31).

10. Чиї дрова, того й тріски (Укр. пр., 1936, 148; 1963, 88; ІМФЕ, 1-5, 462, 45).

Клепка.

а) Без сьомої клепки в голові (Укр.-рос. фр. сл., 18);

б) Без дев’ятої клепки (Скр., 221);

в) Бракує клепки в голові (Укр.-рос. фр. сл., 21);

г) Вставити клепку (Скр., 161);

д) Десятої клепки не має (Шиш.-Іл., 20);

е) Клепки йому в голові не сходяться (Прип., 169);

є) Клепки не достає (Ном., 121);

ж) Клепки розсохлись (Скр., 221);

з) Лиш єдної му клепки в голові не стає (Фр., II, 1, 90);

и) Не було однієї клепки (Сл. ід., 231);

і) Не вистачає клепки в голові (Фр. сл., 93);

ї) Не має третьої клепки в голові (Чуб., 249; Укр. пр., 1955, 251; 1963, 398);

й) Не мати дев’ятої клепки (Сл. ід., 241);

к) Тобі третьої клепки в голові не стає (Фр., III, 2, 458);

л) Третьої клепки нема в голові (Ном., 181);

м) Тобі треба клепку вставити в дотепку (Укр. пр., 1963, 398);

н) Трохи му ся клепки в голові не сходять (Фр., 11, 1, 269);

о) Тобі бракує п’ятої клепки в голові (Прип., 160);

п) У нього одної клепки нема, не всі дома (Н. н., Сумщ.);

р) Чи в тебе в голові десятої клепки не хватає, чи що з тобою (Н. н., Ров.).— Біл.: Гр., 2, 240.

Клин.

1. Без клина і плахи не розколеш (Н. н, Сумщ.).— Рос.: Даль,519.

2. Без клинка не розколеш пенька (Укр. пр., 1936, 120).

3. а) До крутого дерева крутий клин (Н. ск., 1964, 56);

б) На круте дерево — крутий млин (Фр., II, 2, 318; Прип., 160);

в) На крутеє дерево треба крутого клина (Ном., 76; Укр. пр., 1963, 610);

г) На крутеє дерево треба крутий клин (Югас., 54);

д) На круте дерево б’ють крутий клин (Фр., І, 2, 541).— Біл.: Гр., 1, 157.

4. Засів му клин у голові (Фр., II, 1. 269).

5. Зійшовся світ клином (Н. н., Київщ.).— Див. З, світ.

6. І клином ми того з голови не виб’єш (Фр., II, 2, 269).

7. а) Клин клина побиває (Н. н., Львівщ.);

б) Клин клином вибивають (Закр., 170; Ном., 113; Прип., 160; Фр., II, 2, 269; Укр. пр.,

1963, 465; Н. ск., 1964, 71);

в) Клин клином вибивати треба (Укр. пр., 1936, 204);

г) Клин клином виганяють (Ном., 113);

д) Клин клином виганяй (Кулж., 19; Ном., 76);

е) Клином клина вибивай (Зін., 264; Ном., 113; Фр., II, 2, 269);

є) Клин клином врбивається (ІМФЕ, 29-3, 113, 27);

ж) Клин клином виколотиш, а хміль хмелем не виб’єш (Н. н., Сумщ.);

з) Клин клином вибивають, лихо лихом гонять (ІМФЕ, 29-3, 124, 31);

и) Клин клином вибивають, а правду правдою шукають (Зак. пр., 41);

і) Малий клин великим вибивай (Фр., II, 1, 263).— Рос.: Даль, 519; 632, 834; біл.: Нос., 62; Гр., 2, 489.

8. а) Куди кинь, то клин (Зін., 230);

б) Куди кинь, усе клин; …а все клин (Фр., II, 1, 269), …то все клин (Укр. пр., 1963, 20); …всюди клин (ІМФЕ, 14-3, 382, 33);

в) Куди не кинь, то все клин (Укр. пр., 1955, 89);

г) Куди не кинь, то все клин і голим до спини (Білоц., 23);

д) Куди не кинь, то клин (ВНС, 12; Ном., 53; Висл., 286; Н. ск., 1971, 127);

е) Як не кинь, усе клин (Н. н., Ров.).— Рос.: Снег., 1, 107; Даль, 853; біл.: Гр., 1, 455.

9. Клин му в голову забив (Ільк., 41; Ном., 260).

10. Розійшлися по світу, як липове клипня (ІМФЕ, 14-3, 249, 32).

11. Яка діра, такий клин (Фр., І, 2, 598).

Колода.

1. Аби пень через колоду (Ном., 101).

2. а) Дарма колодку через пень валити (Ном., 101; Висл., 254; Фр., І, 2, 513; Укр. пр., 1963, 448);

б) Пня через колоду не перекинеш (Ном., 101; ІМФЕ, 29-3, 141, 52);

в) Через пень колоду валити (Фр.. II, 2, 509);

3. До готової колоди добре дрова рубать (Грінч., 303).

4. Сядьмо на колоді, поговорім о пригоді (Зін., 245).

Пень.

1. а) Великий пень, та дупластий (Н. н., Вол.);

б) Великий пень, та дурепь (Ном., 123).

2. Де пень, там дрова, а де хлоп, там сила (Прип., 244).

3. а) Зачепився за пень та й стоїть цілий день (ВНС, 9; Ном., 215; Укр. пр., 1963, 437); …та й простояв цілий день (Укр. пр., 1955, 135; Вік живи, 29; Укр. пр., 1963, 437);

б) Зачепилася за пень, простояла цілий день (Н. ск., 1971, 174);

в) Зачепила баба в пень та б стояла цілий день (Фр., II, 1, 162).— Рос.: Даль, 563; біл.: Гр., 2,277. — Див. 2, баба.

4. Пень, а не бий (Укр. пр., 1963, 384).

5. Спитаєшся пня й колоди, як прийдеться до чого (Ном., 190).

6. Телень-белень та й наїхав на пень (Ком., 82).

7. Хотів минути пень, а наїхав на колоду (Укр. пр., 1936, 408; 1955; 239; Н. ск., 1971, 188).- Рос.: Даль, 65.

8. Який пень, такий клин (Фр., II, 2, 244).

Поліно.

а) Схилився по поліно та стовк собі коліно (Фр., 11, 2, 566; Укр. пр., 1955, 239; 1963, 444); б) Хотів по поліну та втяв по коліну (Н. ск., 1971,182).

Сокира, топір.

1. а) Без сокири не тесляр, без голки не кравець (Укр. пр., 1936, 114; 1955, 83; Н. ск., 1971, 95);

б) Без сокири — не тесля, без весла — не човен (Сл. Черк., 2).— Рос.: Даль, 520; біл.: Гр., 1, 149.

2. Був би ліс, а сокира буде (Укр. пр., 1963, 463).

3. Був би ліс, коли б сокири не було (ІМФЕ, 29-3, 128, 20).

4. Від сокири не забагатієш, а згорбатієш (Укр. пр., 1936, 114;1955, 61; 1963, 94).

5. Візьми, жінко, сокиру з-за лави, бо сусід може покалічитися (Прип., 316).

6. В ліс ідуть і на трьох одну сокиру беруть (ІМФЕ, 29-3, 125, 41).— Рос.: Даль, 520.

7. а) Втратив’єм сокиру, най хоть топорище вернеться (Фр., III,1,144);

б) Загубивши сокиру, добре й топорисько (Ільк., 34; Висл., 265; Фр., III, 1, 144);

в) По загиблій сокирі добре й топорище; …добре й топориско (Фр., III, 1, 144);

г) Позагублявши сокири, добре і топориско (Ном., 191).

8. а) Гиблюйте, гиблюйте, а тато прийде та поправить топором;

б) Гиблюйте, тату, гиблюйте, а я зайду простов сокиров та й поправлю за вами (Фр., І, 2, 323);

в) Годі, майстре, гемблем гемблювати, прийде батько, буде сокирою підправляти (ІМФЕ, 29-3, 112, 32);

г)Гиблюй, гиблюй, синок, прийде батько, сокирою поправить (Н. Вол.).— Віл.: Гр., 2, 288.

9. Гостра була сокира, та на сук наскочила (Укр. пр., 1963, 462).

10. До твердого дерева треба доброї сокири (Н. ск., 1964, 56).

11. І граб, і дуб від малої сокири пада (Укр. пр., 1955, 282).

12. І топір потрапляє на сука (Зак. пр., 12).

13. а) За лавою сокиру найти (Висл., 265);

б) Здибав сокиру під лавою (Прип., 136);

в) Знайшов сокиру за лавою (Ільк., 38; Ном., 216; Фр., 11, 1, 201; Укр. пр., 1936, 214); …під лавкою (II. ск., 1971, 187);

г) Найшов сокирку 8а лавкою (Ном., 216);

д) Найшла сокиру за лавкою (Укр. пр., 1955, 299).

14. За сокирою ліс росте, а за рискалем — ні (Прип., 316).

15. а) 3 сокирою не лізь туди, де пила не була (Ном., 114);

б) Не лізь туди з сокирою, де пила не була (Ном., 114; Укр. пр., 1963, 531; ІМФЕ, 1-5, 463, 40).

16. Коби ліс, а сокира знайдеться (ІМФЕ, 14-3, 211, 185).

17. а) Між двома сокирка згинула (Зін., 233);

б) Межи двома своїми сокира пропала (Ільк., 53; Укр. пр., 1963, 369);

в) Між своїми сокира пропала (Прип., 293).

18. Налетіла гостра сокира та па твердий сук (Н. н., Сумщ.).— Рос.: Даль, 843.

19. На твердий сук гострий топір (Висл., 300; Фр., III, 1, 200).

20. а) Не взявшись за сокиру, хати не зробиш (Закр., 184; Ном., 139; Укр. пр., 1955, 82; ІМФЕ, 1-5, 572, 25);

б) Не взявшись до сокири, не зробиш хати (Літ. г., 1961, 5.ХІІ).— Рос.: Даль, 513.

21. а) Не сокира теше, а людина (Зак. пр., 48);

б) Не сокира теше, а чоловік (Укр. пр., 1955, 85; 1963, 279).— Рос.: Даль, 424.

22. Нехай між нами сокирка пропадеї (Укр. пр., 1963, 153).

23. Після гебля сокирою (Ном., 124).

24. Пішла баба в ліс — без сокири, без коліс (Н. ск., 1964, 144).— Див. 2, баба.

25. Сокира гостра, мотика їй сестра (Укр. пр., 1963, 517).

26. Сокира свого дорубається (Укр. пр., 1963, 372).

27. Трапило м’яке дерево на тверду сокиру (Н. н., Вол.).— Віл.: Гр., 2, 53.

28. Який топір, такий клин, який батько, такий син (ІМФЕ, 1-5г 461,139).— Див. 2, батько, син.

Сук.

1. В тім то й сук (Прип., 326).

2. Забив йому сук в голову (Там же).

3. На тім же суку сів (ІМФЕ, 1-5, 463, 54).

4. Не рубай сук, на якому сам сидиш (Н. н., Ів.-Фр.).

5. Сук — не верба (Укр. пр., 1963, 753).

Залишити відповідь