Прислів’я та приказки про тепло і холод

Гаряче.

І тут гаряче, і там боляче (Прип., 220).

Грітися.

1. Грівся циган в нереті та й зубами стукав (Ном., 283).

2. а) То мене не гріє і не студить (Фр., І, 2, 457);

б) Ні гріє, ні знобить;

в) Ні знобить, ні гріє (Укр. пр., 1963, 449).

Пекти.

1. В ноги пече, а з носа тече (Н. н., Черніг.).

2. Звідти пече, звідтам зимно (Фр., III, 2, 505).

3. З одного боку тече, а з другого пече (Фр., III, 1, 201).

4. а) Кого не пече, той не відсувається (Прип., 244);

б) Кого не пече, тому не гаряче (Висл., 276);

в) Кого не припікає, той си не підсуває (Фр., II, 2, 594).

5. а) Як припече, то ся сам притече ( Прип., 2 44);

б) Як добре припече, то таки утече (Прип., 108).

6. Як пече, то клади на друге плече (Прип., 244).

Пара.

1. За парою і світа не бачить (Укр. пр., 1963, 345).

2. а) Пара костей не ломить (Зін., 240; ВНС, 20; Закр., 194; ІІом.,13; Укр. пр., 1963, 236);

б) Пара кості ломить ( Фр., II, 2, 502; Прип.,241).— Рос.: Снег., 320; Даль, 358; Жуков, 334; біл.: Hoc., 125; Ляцький, 34; Гр., 1, 213.

Піт.

1. а) Доти не впрієш, доки не вмієш (Вік живи, 1 9);

б) Поки не впріти, поти не вміти (Прип., 337).

2. Кому до поту, а кому в охоту (Укр. пр., 1963, 115).

3. Піт градом котиться з чола (Фр., II, 2, 545).

4. а) Поки не впрієш, поти ся не зогрієш (Фр., III, 1, 142);

б) Поки не впріється, поти не зігріється (Прип., 337).

5. Циганський піт проймає (Ном., 63; Укр. пр., 1963, 466).

6. Чужим потом не нагрієшся (Шиш.-Іл., 83; Ном., 187; Укр. пр., 1963, 333; Н. ск., 1971, 3 5 ).— Рос.: Даль, 914.

Тепло.

1. Де тепло, там і добро (Н. н., Сумщ.).— Рос.: Даль, 913.

2. Зимнє тепло, як мачушине добро (Н. ск., 1971, 25).

3. Коли любиш тепло, то терпи й дим ( Н. н., Черніг.).— Віл.:Гр., 2, 281.

4. Так тепло, аж пара кості ломить (Ном., 13).

5. Тепло, як у вусі (Сл. Черк., 21).

Холод, холодно.

1. В зимовий холод кождий молод (ІМФЕ, 29-3, 113, 6 6).— Рос.: Даль, 914; біл.: Рибн., 143; біл.: Гр., 1, 56.

2. Губи аж бринять від холоду (Укр. пр., 1963, 239).

3. Живеш, як в решеті: відкіль вітер не дме, то повна хата холоду (Укр. пр., 1955 , 52).

4. І холодно, і голодно, і додому далеко (Фр., III, 1, 278; Н. ск., 1971, 60).

5. Ні холодно, ні душно, як на святках у сіряках (Ном., 13; Укр. пр., 1963, 238).

6. а) Так холодно в хаті, що пса на ланцюгу не вдержиш (Зак. пр., 3 7 );

б) Холодно в хаті, що й собаку не вдержиш (Укр. пр., 1955, 52).

7. а) Так холодно, що якби не вмів дрижати, то замерз би (Ном., 14; Укр. пр., 1936, 455; 1963, 2 5);

б) «Вже б давно замерз, якби не умів дрижати»,— казав циган (Мал., 189).

8. а) Холодно, вдягнувшись в одно (Укр. пр., 1963, 5 2);

б) Холодно, коли одягнутий в одно (ІМФЕ, 14-3, 386, 513);

в) Холодно, одягнувшись в одно; однаково вдвоє, як плохі обоє (Укр. пр., 1963 , 52);

г) Холодно, одягшись в одно, а хоч удвоє та обидва худоє, то все одно (Манж., 162).

9. а) Холодно, хоч собак ганяй ( ІМФЕ, 1-5, 421, 1 );

б) Холодно, хоч собаку прив’яжи (ІМФ Е , 1-5, 462, 130);

в) Холодно в хаті, хоч вовків ганяй (Н. н., Черніг.).— Біл.: Гр., 1, 214.

10. а) Холод — не свій брат (Ном., 14);

б) Холод — не брат (Укр. пр., 1963,239).

11. Холод не терпить голоду (Н. н., Сумщ.).— Рос.: Даль, 914.

12. Холоду не любить, а в жару спить (Укр. пр., 1963, 487).

13. Що за холод, як козак молод (Укр. пр., 1955, 260).

Мерзнути.

1. а) В ліс не поїдемо, то й на печі замерзнемо (Укр. пр., 1955,202);

б) В ліс не з’їздиш, то й на печі замерзнеш (Укр. пр., 1963,258).

2. Змерз, зуб на зуб скаче (ІМФЕ, 14-3, 382, 33).

3. Казала баба: «Я на марець виставлю палець — та й у березні замерзла» ( Н .к .,7 ) .

4. Мерзлякуватому й на печі холодно (Укр. пр., 1936, 183; 1955,281).

5. Під тобою лід розтав, а підо мною мерзне (Укр. пр., 1936, 175;1963, 410).

6. Промерз до кісточки (Зак. пр., 122).

7. а) Так замерзло, що хоч тури гони (Зін., 249; Укр. пр., 1963,240);

б) Замерзло, хоч тури гони (Зін., 249).

Мокнути, мокрий.

1. В лісі змокнеш два рази (ІМФЕ, 14-3, 211, 32).

2. а) Мокрий дощу не боїться (Ном., 31; ІМФЕ, 14-3, 411, 160);

б) Не боїться мокрий дощу (Н. ск., 1964, 53);

в) Мокрий дощу, а голий розбою не боїться (Укр. пр., 1963, 5 1 ).— Див.: 2, голий.

3. а) Обмок, як вовк, обкис, як лис, обмерз, як пес, та все задурно (Вік живи, 2 6 );

б) Восени обмок, як вовк, обкис, як лис і змерз, як пес (Укр. пр., 1963, 2 38 );

в) Обмок, як вовк, обкис, як лис, змерз, як пес і нічого не зробив (Укр. пр., 1955, 60; 1963, 86).

4. Хто змок, той води не боїться (Фр., II, 2, 407).

Дрижати.

1. Дрижаків наївся (ВНС, 7).

2. а) Кожух лежить, а дурень дрижить (Н. ск., 1971, 179);

б) На кожусі лежав, від холоду дрижав (ІМФЕ, 14-3, 211, 167).

Сухий, висихати (після дощу).

1. а) І руба сухого на ньому не осталось (Ном., 113; Укр. пр.,1963, 235);

б) Рубця сухого не осталось (Ном., 113).— Рос.: Даль, 918.

2. Скаже сухо, то буде по вухо (ІМФЕ, 14-3, 386, 519).

3. Який бог намочив, такий і висушить (Ном., 2; Укр. пр., 1963 , 217).

Залишити відповідь