Гаряче.
І тут гаряче, і там боляче (Прип., 220).
Грітися.
1. Грівся циган в нереті та й зубами стукав (Ном., 283).
2. а) То мене не гріє і не студить (Фр., І, 2, 457);
б) Ні гріє, ні знобить;
в) Ні знобить, ні гріє (Укр. пр., 1963, 449).
Пекти.
1. В ноги пече, а з носа тече (Н. н., Черніг.).
2. Звідти пече, звідтам зимно (Фр., III, 2, 505).
3. З одного боку тече, а з другого пече (Фр., III, 1, 201).
4. а) Кого не пече, той не відсувається (Прип., 244);
б) Кого не пече, тому не гаряче (Висл., 276);
в) Кого не припікає, той си не підсуває (Фр., II, 2, 594).
5. а) Як припече, то ся сам притече ( Прип., 2 44);
б) Як добре припече, то таки утече (Прип., 108).
6. Як пече, то клади на друге плече (Прип., 244).
Пара.
1. За парою і світа не бачить (Укр. пр., 1963, 345).
2. а) Пара костей не ломить (Зін., 240; ВНС, 20; Закр., 194; ІІом.,13; Укр. пр., 1963, 236);
б) Пара кості ломить ( Фр., II, 2, 502; Прип.,241).— Рос.: Снег., 320; Даль, 358; Жуков, 334; біл.: Hoc., 125; Ляцький, 34; Гр., 1, 213.
Піт.
1. а) Доти не впрієш, доки не вмієш (Вік живи, 1 9);
б) Поки не впріти, поти не вміти (Прип., 337).
2. Кому до поту, а кому в охоту (Укр. пр., 1963, 115).
3. Піт градом котиться з чола (Фр., II, 2, 545).
4. а) Поки не впрієш, поти ся не зогрієш (Фр., III, 1, 142);
б) Поки не впріється, поти не зігріється (Прип., 337).
5. Циганський піт проймає (Ном., 63; Укр. пр., 1963, 466).
6. Чужим потом не нагрієшся (Шиш.-Іл., 83; Ном., 187; Укр. пр., 1963, 333; Н. ск., 1971, 3 5 ).— Рос.: Даль, 914.
Тепло.
1. Де тепло, там і добро (Н. н., Сумщ.).— Рос.: Даль, 913.
2. Зимнє тепло, як мачушине добро (Н. ск., 1971, 25).
3. Коли любиш тепло, то терпи й дим ( Н. н., Черніг.).— Віл.:Гр., 2, 281.
4. Так тепло, аж пара кості ломить (Ном., 13).
5. Тепло, як у вусі (Сл. Черк., 21).
Холод, холодно.
1. В зимовий холод кождий молод (ІМФЕ, 29-3, 113, 6 6).— Рос.: Даль, 914; біл.: Рибн., 143; біл.: Гр., 1, 56.
2. Губи аж бринять від холоду (Укр. пр., 1963, 239).
3. Живеш, як в решеті: відкіль вітер не дме, то повна хата холоду (Укр. пр., 1955 , 52).
4. І холодно, і голодно, і додому далеко (Фр., III, 1, 278; Н. ск., 1971, 60).
5. Ні холодно, ні душно, як на святках у сіряках (Ном., 13; Укр. пр., 1963, 238).
6. а) Так холодно в хаті, що пса на ланцюгу не вдержиш (Зак. пр., 3 7 );
б) Холодно в хаті, що й собаку не вдержиш (Укр. пр., 1955, 52).
7. а) Так холодно, що якби не вмів дрижати, то замерз би (Ном., 14; Укр. пр., 1936, 455; 1963, 2 5);
б) «Вже б давно замерз, якби не умів дрижати»,— казав циган (Мал., 189).
8. а) Холодно, вдягнувшись в одно (Укр. пр., 1963, 5 2);
б) Холодно, коли одягнутий в одно (ІМФЕ, 14-3, 386, 513);
в) Холодно, одягнувшись в одно; однаково вдвоє, як плохі обоє (Укр. пр., 1963 , 52);
г) Холодно, одягшись в одно, а хоч удвоє та обидва худоє, то все одно (Манж., 162).
9. а) Холодно, хоч собак ганяй ( ІМФЕ, 1-5, 421, 1 );
б) Холодно, хоч собаку прив’яжи (ІМФ Е , 1-5, 462, 130);
в) Холодно в хаті, хоч вовків ганяй (Н. н., Черніг.).— Біл.: Гр., 1, 214.
10. а) Холод — не свій брат (Ном., 14);
б) Холод — не брат (Укр. пр., 1963,239).
11. Холод не терпить голоду (Н. н., Сумщ.).— Рос.: Даль, 914.
12. Холоду не любить, а в жару спить (Укр. пр., 1963, 487).
13. Що за холод, як козак молод (Укр. пр., 1955, 260).
Мерзнути.
1. а) В ліс не поїдемо, то й на печі замерзнемо (Укр. пр., 1955,202);
б) В ліс не з’їздиш, то й на печі замерзнеш (Укр. пр., 1963,258).
2. Змерз, зуб на зуб скаче (ІМФЕ, 14-3, 382, 33).
3. Казала баба: «Я на марець виставлю палець — та й у березні замерзла» ( Н .к .,7 ) .
4. Мерзлякуватому й на печі холодно (Укр. пр., 1936, 183; 1955,281).
5. Під тобою лід розтав, а підо мною мерзне (Укр. пр., 1936, 175;1963, 410).
6. Промерз до кісточки (Зак. пр., 122).
7. а) Так замерзло, що хоч тури гони (Зін., 249; Укр. пр., 1963,240);
б) Замерзло, хоч тури гони (Зін., 249).
Мокнути, мокрий.
1. В лісі змокнеш два рази (ІМФЕ, 14-3, 211, 32).
2. а) Мокрий дощу не боїться (Ном., 31; ІМФЕ, 14-3, 411, 160);
б) Не боїться мокрий дощу (Н. ск., 1964, 53);
в) Мокрий дощу, а голий розбою не боїться (Укр. пр., 1963, 5 1 ).— Див.: 2, голий.
3. а) Обмок, як вовк, обкис, як лис, обмерз, як пес, та все задурно (Вік живи, 2 6 );
б) Восени обмок, як вовк, обкис, як лис і змерз, як пес (Укр. пр., 1963, 2 38 );
в) Обмок, як вовк, обкис, як лис, змерз, як пес і нічого не зробив (Укр. пр., 1955, 60; 1963, 86).
4. Хто змок, той води не боїться (Фр., II, 2, 407).
Дрижати.
1. Дрижаків наївся (ВНС, 7).
2. а) Кожух лежить, а дурень дрижить (Н. ск., 1971, 179);
б) На кожусі лежав, від холоду дрижав (ІМФЕ, 14-3, 211, 167).
Сухий, висихати (після дощу).
1. а) І руба сухого на ньому не осталось (Ном., 113; Укр. пр.,1963, 235);
б) Рубця сухого не осталось (Ном., 113).— Рос.: Даль, 918.
2. Скаже сухо, то буде по вухо (ІМФЕ, 14-3, 386, 519).
3. Який бог намочив, такий і висушить (Ном., 2; Укр. пр., 1963 , 217).