Прислів’я та приказки про свиню

Свиня. 1. а) Аби корито, а свині будуть (Ном., 105); б) Було б корито, а свині будуть (Шиш.-Іл., 11); в) Були б свині, а поросята будуть (Н. н., Вол.); г) Були б свинки, буде й сало і щетинки (Сл. Черк.,3) .— Віл.: Гр., 1, 202. 2. а) Або свиня знає, що перець, а що гречка (Фр., III, 1, 60); б) Знає свиня, що перець, вона каже, що то гречка (Ільк., 37); в)Сип свині перець, а вона гадає, що горох (Фр., III, 1, 63). 3. Великої кошари свиня (Укр. пр., 1961, 199; Н. ск., 1971, 144). 4. а) Вже свині не до поросят, як її смалять (Фр., III, 1, 61; Прип., 292); б) Не до поросят, коли свиню смалять (Шиш.-Іл., 49); в)Не до поросят свині… (Ном., 42); в) Свині не до поросят… (Укр. пр., 1936, 408); г) Свині не до поросят, коли її смалять (Чуб., 261);. д)Не до поросят свині, коли її колють (Висл., 304; Фр., II, 1, 575); …як вовки свиню їдять (Ном., 42); …як свипя в огні (Укр. пр., 1955, 266) ; е) Свині не до поросят, як її ріжуть (Фр., III, 1, 62); є) Не думають про поросят, як свиню смалять (ІМФЕ, 14-3, 211, 262); ж) Казала свиня: «Не до поросят, коли смалять» (Укр. пр., 1963, 48).— Рос.: Снег., 271; Даль, 386; Жуков, 398; Рибн., 113; біл.: Рапан., 158; Гр., 1, 380. 5. Від лося лосята, а від свині — поросята (Укр. пр., 1963, 594;Н.ск., 1971,119).— Рос.: Снег., 285; Даль, 797. 6. а) Всюди свині єднана честь (Фр., І, 2, 285); б) Всюди свині честь однакова (Прип., 59); в) Свині на городі одна честь — поліно (Укр. пр., 1955,170; Вік живи, ЗО; Н. ск., 1971, 150). 7. Голос дзвенячий, а совість свиняча (Н. ск., 1971, 149).— Див.З, совість. 8. а) Дай свині роги — людей поколе (Укр. пр., 1963, 344); б)Дай свині роги, то вона всіх людей переколе (Н. н., Київщ.); в)Дай свині роги — не вступиться з дороги (Н. н., Вол.); г) Дай свині волю, то піде в фасолю (ІМФЕ, 29-3, 113, 199); д) Жеби, вибачайте, свиня роги мала, всі би люди виколола (Ільк., 33); е) Коби свиня роги мала, цілий світ би позабивала (Н. ск., 1964, 154); є) Коли б свині роги, світ би перевернула (Зак. пр., 85); …то б усіх поколола (ВНС, 12; Фр., 111, 1, 61; ІМФЕ, 1-6, 631, 27); …то б цілий світ виколола (Фр., III, 1, 61); ж) Коли б свиня роги мала, то б людей поколола (Прип., 292); з) Не дай, боже, свині роги — всю череду переколе (ІМФЕ, 14-3, 211, 32); и) Якби свині роги, то всіх би людей поколола (Укр. пр., 1955, 177; Вік живи, 25); …весь мир переколола (Н. ск., 1971, 173); …то вона весь світ переколола б (ІМФЕ, 1-7, 772,46); і) Якби свиня роги мала, то людей би поколола (Прип., 273); …то б цілий світ поколола (Н. н., Вол.); …то би мури перевертала (Н. ск., 1964, 154); …всіх людей би поколола і позабивала (ІМФЕ, 29-3, 125, 57); …накоїть лиха могла б немало (ІМФЕ, 14-3, 211, 32); ї) Якби свиня роги мала, то кажуть: «Шаную день святий, сонечко ясне, образи святі, коси дівочі, кавалерський стан, та й вас, яко чесних, также, пробачайте, свиня» (Фр., III, 1, 63); й) Якби свинка та роби мала, накоїть лиха могла б немало (ІМФЕ, 14-3, 211, 32); к) Коли б свині крила, вона б і небо зрила (Укр. пр., 1955, 177;Н.ск., 1971, 147); л) Якби свині крила… (Укр. пр., 1936, 272; 1955, 177); м) Коли б свині дати крила, то вона б і сонце зрила (ІМФЕ, 14-3, 386, 607); н) Знав добре біг, що не дав свині ріг (Прип., 143).— Рос.: Даль, 130; Жуков, 279; біл.: Рапан., 243; Гр., 1, 342). 9. а) Діло вчинив — на свиню хомут надів (Н. н., Сумщ.); б) Чи не справу вчинив: на свиню хомут надів (Укр. пр., 1961, 278; 1963, 534).— Рос.: Даль, 633; біл.: Ляцький, 17; Гр., 2, 287. 10. Завтраками свиней не накормиш (Н. н., Вол.).— Біл.: Гр., 1, 492. 11. Загнав свиню в капусту (Прип., 154). 12. а) Загордилася свиня, що об понів пліт чухалась (Вік живи, 26); б) Гордилась свиня, що об панський тин чухалась (Укр. пр., 1936, 264; 1963, 125).- Біл.: Гр., 1, 299. 13. Запровадь свиню до чистої кучі, а вона все до гною лізе (ІМФЕ, 29-3, 128,31). 14. Зарікалася свиня їсти: біжить, коли троє лежить, вона всі троє і з’їла (Ном., 45). 15. За що мої свині б’єш, коли в твоїм плоті дірка (Фр., III, 1, 61; Укр. пр., 1955, 289; 1963, 521); …як у твоїм плоті дірка (Н. ск., 1971, 158). 16. Знає свиня, що морква (Ном., III; Чуб., 291; Літ. г., 1961,9.). 17. Знать і того по писку, що добрих свиней плоду (Укр. пр., 1963, 356). 18. а) 3 свинячим писком та в пшеничне тісто (Ном., 23; Укр. пр., 1961, 200; 1963, 352); б) 3 свинячою мордою в бубличний ряд (Літ. г., 1961, 8.ХІІ); в) 3 свинячим рилом та в пшеничне борошно (ІМФЕ, 1-5, 461, 249); г) Не свинячим рилом лимони нюхати (Н. н., Сумщ.); д) Свинячим писком та в пшеничне тісто (Укр. пр., 1955, 169).— Рос.: Даль, 310. 19. Із свині чоловік нігди не буде, але з чоловіка свиня ся може стати (Н. ск., 1964, 103). 20. а) І свині не люблять, як забагато (Прип., 7); б) Чого зайвого, того й свині не люблять (Фр., II, 2, 404); в) Що занадто, то і свині не їдять (Ном., 108). 21. І святи свиню, то свиня все буде свинею (Фр., 111, 1, 61); …то свиня свинею (Прип., 292). 22. І свиня літала б, та неба не бачить (Н. ск., 1971, 149). 23. а) Казав Сенека, стій, свине, здалека, мовчи та потакуй, бий, не прискакуй; …стій, свине, здалека і потакуй (Фр., III, 1, 83); б) Сказав Сенека: стій, свине, здалека (Ном., 22). 24. Кинь, не побачиш, як свині з’їдять (ІМФЕ, 14-3, 3, 33). 25. Коли свиня в болоті, то мовить, що красна (Ном., 220; Укр. пр., 1963, 570; ІМФЕ, 1-5, 462, ЗО). 26. Корита не ходять до свиней, а свині до корит (Ном., 87; ІМФЕ, 1-5, 462, 54).- Див. кінь. 27. Куди свині до коня (Висл., 287; Фр., III, 1, 287). 28. Куме Андрею, не будьте свинею, коли вас люди величають (Н. ск., 1971, 150). 29. Люди будують, а свині риють (ІМФЕ, 14-3, 211, 16). 30. На свині стільки лат, як на селі хат (ІМФЕ, 1-5, 461, 16). 31. На свиню хоч сідло надінь — все конем не буде (Ном., 219; Укр. пр., 1955, 242; 1963, 577; ІМФЕ, 1-5, 461, 236). 32. Нащо свині намисто (Ільк., 59; Зак. пр., 85). 33. Не будь так, як попова свиня (Ном., 57; Укр. пр., 1963, 352). 34. Не варт свині пасти (Фр., 1,1,139; Прип., 34). 35. Не всі свині ходять на чотирьох ногах (Прип., 292). 36. Клапоуху хоч родзинками годуй, а все буде клапоуха (Укр. пр., 1963, 356). 37. Людям свято — свині смерть (Там же, 48). 38. а) Не дано свині на небо глянути (Укр. пр., 1936, 173); б)Доведеться й свині на небо глянути (Укр. пр., 1963, 558); в) Доведеться й свині на небо глянути, як будуть смалити (Там же, 47); г)Таки удалося свині на небо глянути (ІМФЕ, 29-3, 128, 31); д) Не бачити свині неба (Н. н., Сумщ.); е) Не дивитися свині на небо (ІМФЕ, 8-К1, 31, 13); е) Не доведеться свині на небо глядіть (Шиш.-Іл., 49); ж) Не довелось свині на небо дивитися (Ном., 103; Укр. пр., 1936, 173; Прип., 292); з) Удалось свині на небо глянути (Н. н., Сумщ.); и) Свиня небо бачить, як смалять (Укр. пр., 1963, 47) .— Рос.: Даль, 74; 736; біл.: Гр., 1, 343. 39. а) Не доросла свиня до коня (Закр., 186; Фр., III, 1, 62); б)Не рівна свиня до коня: ростом маленька, голова вузенька і шерсть не така (Фр., III, 1, 62); в) Не рівняй свині до коня (Фр., III, 2, 515); г) Не рівняйся свиня до коня, бо шерсть не така (Фр., III, 1, 62; Укр. пр., 1963, 125); д) Прирівняв свиню до коня, та шерсть не така (Ном., 152; Укр. пр., 1936, 319); е) Рівнялась свиня на коня — тільки шерсть не така (Ном., 152; ІМФЕ, 1-6, 625, 22); є) Похожа свиня на коня, тільки хвіст не такий (Мал., 204); …тільки шерсть не така (Ном., 152; ІМФЕ, 1-6, 625, 22); …та шерсть не така (Білоц.,ЗО); ж) Прийшла свиня до коня, коли шерсть не така (Мал., 205; Чуб., 273); з) Прийшла свиня до коня та й сказала: «Ось-бо я румак!» А кінь відказує: «І ноженьки тоненькі, і ушенька клапонькі, і шерсть не така, і сама, як свиня!» (Ном., 152; Фр., III, 1, 62); и)Куди рівняться свині до коня, коли шерсть не така (Ном., 152).— Біл,.: Нос., 138; Рапан., 263; Гр., 1, 429. 40. Не в такого пня, щоб в нього не почухалась свиня (Зак. пр., 14). 41. Не кидай перлів свиням, бо потопчуть їх ногами (Н. н., Вол.).— Рос.: Снег., 277; Даль, 638. 42. Нема діри в плоті, свиня не лізе (Фр., 1,2, 598). 43. а) Нема над ню і війтову свиню (Прип., 292); б) Нема краще понад мене та понад попову свиню (Укр. пр., 1963, 128; Н. ск., 1971, 143). 44. Не так, дядьку, свиню смалиш: переверни, а то спалиш (Ком., 59). 45. а) Од свині не буде ведмежат (Укр. пр., 1936, 168; 1963,594); б) Од свині не будуть ведмежата, а ті ж поросята (Ном., 272). 46. Од свинячого полку не буде толку (Укр. пр., 1963, 356; Н. ск., 1971,149). 47. Ось то я! Попова свиня! (Укр. пр., 1963,128). 48. Піднімайте, свині, хвости, бо глибоко морем брести (Ном., 194; Укр. пр., 1936, 503; 1955, 321; Н. ск., 1971, 144; Сл. Черк., 17); …бо далеко морем брести (Ном., 194). 49. Пізнає свиня своє порося (Ном., 102; Чуб., 297; Укр. пр., 1963, 594; ІМФЕ, 29-3,141, 54). 50. а) Понурая свиня глубей корінь копає (Чуб., 291); …глибоко корінь риє (ІМФЕ, 1-5, 539, 29); б) Понура свиня, а глибоко рив (Ном., 141; Укр. пр., 1955, 154; 1963, 362); в) Понура свиня глибоко корінь копає (Чуб., 291); …глибоко риє (Сл. Черк., 17). 51. а) Посади свиню за стіл, вона й ноги на стіл (Ном., 54; Укр. пр., 1936, 252; ІМФЕ, 1-6, 611, 185); …вона й ратиці на стіл (Укр. пр., 1963, 352; Н. ск., 1971, 147); б) Пусти свиню нід стіл, а вона лізе на стіл (Фр., III, 1, 62; Н. ск., 1976, 57; ІМФЕ, 1-5, 435, 10); в)Пусти свиню трохи за стіл, а вона лізе і на стіл (ІМФЕ, 29-3, 124, 31); г) Свиню за стіл, а вона і ноги на стіл (Н. н., Сумщ.); д) Свиню пусти під стіл, а вона лізе на стіл (Укр. пр., 1955, 168; ІМФЕ, 1-7, 768, 72); …а вона й на стіл лізе (Зак. пр., 83).— Рос.: Даль, 681; Снег., 322; Рибн., 79; біл.: Ляцький, 33; Рапан., 264; Гр., 2, 265. 52. Пустити свиню в огород (Н. н., Вол.).— Біл.: Гр., 2, 371. 53. Раніше одну свиню годували, а тепер — з поросятами (Укр. пр., 1963,133). 54. Самі свині та ще й собак розвели (ІМФЕ, 14-3, 211, 184). 55. а) Сама свиня міх дере, сама й квичить (Фр-, III, 1, 62); …і сама кричить (Прип., 292); б) Свиня міх дере і сама реве (Ном., 69; Укр. пр., 1963, 347; ІМФЕ, 29-3, 140, 25); в) Свиня сама мішок дере і сама кричить (ІМФЕ, 29-3, 113, 119).— Біл.: Гр., 1, 203,— Див. порося. 56. Свині тільки рило просунути, а там і вся пролізе (ІМФЕ, 8-4, 414, 44).- Рос.: Даль, 512. 57. Свиня у барлозі, а птах у дорозі (Укр. пр., 1963, 418). 58. а) Свиня в наритниках — то вже й кінь (Ном., 22; Укр. пр., 1963, 125); б) Свиня в наритниках — ще не кінь (Укр. пр., 1961, 279; 1963,125). 59. Свиня говорила, що в болото не полізе (Зак. пр., 83). 60. Свиня дякує, а кабан лає, що помий немає (ІМФЕ, 14-3, 318, 517). 61. Свиня, коли в болоті, мовить, що в золоті (Висл., 331; Фр.,II,1, 62). 62. Свиня квичить, а в пліт лізе (Ном., 55; Фр., III, 1, 62; Укр. пр., 1955, 459; 1963, 459). 63. Свиня не до коня, бо шерсть не одна (Фр., III, 1, 63). 64. Свиня з води та в барліг (Фр., III, 1, 62). 65. а) Свиня не з’їсть, не покачавши (Шиш.-Іл., 65); б) Свиня не з’їсть, поки не збабрає; в) Свиня перше не з’їсть, поки не поваляв (Фр., III, 1, 63). . 66. Свиня полудня не знає (Ном., 57; Укр. пр., 1963, 356; Н. ск.,1971,149). 67. а) Свиня свинею (Ном., 57; Укр. пр., 1963, 356; Н. ск., 1971, 148); б) Свиня свинею і пропаде (Укр. пр., 1963, 356). 68. а) Свиню святи, а вона в грязюку лізе (Укр. пр., 1963, 356); б)Свиню чеши і мий, а вона знов у болото лізе (Фр., III, 1, 62); в)Свиня хоч і скупається, то й знов у болоті валяється (Прип., 293). 69. Свиняча мама не загине (ІМФЕ, 29-3, 138, 31).— Див. собака. 70. Свиня в упряжі, то вже і кінь (ІМФЕ, 29-3, 138, 31). 71. Свиня і в піску грязюку знайде (ІМФЕ, 14-3, 280, 32). 72. а) Свиня не народить бобра, а сова не висидить орла (Н. Вол.); б) Свиня не народить бобра, а таке ж порося (Н. н., Сумщ.).— Рос.: Даль, 722; біл.: Гр., 2, 129. 73. Свиня рилом волокла і «добрий день» не рекла (Прип., 292). 74. Свинячі очі болота не бояться(Н. ск., 1971, 250). 75. Там такі городи, що й свині не зроблять шкоди (Фр.,І,2,425). 76. Так як свиня з пастухом за панібрата (ІМФЕ, 29-3, 135, 31). 77. Треба йому ще сім літ свині пасти (Н. ск., 1971, 167). 78. Унадилась свиня в город (Н. Вол.).— Віл.: Гр., 1, 203. 79. У нас у самих свині не їдять (Укр. пр., 1963, 128). 80. У свині своя звичка: як не в реп’яхах та поросі, то в болоті(ІМФЕ, 1-5, 360, 53). 81. Хлопче, паси свиней, та тоді вже й людей (Укр. пр., 1963, 357). 82. Хоч і свиня, а все-таки чоловік (Укр. пр., 1936, 473). 83. Хоч і по-свинськи, зате здорово! (Укр. пр., 1963, 355; Н. ск., 1971, 149). 84. а)Хто з половою змішається, того свині з’їдять (Фр., II, 2, 567); б) Хто себе з отрубами змішає, того свині з’їдять (Ном., 23; Висл., 286; Укр. пр., 1963, 450). 85. Чи ялося свиням на росу ходити (Зін., 255; Ном., 49). 86. Що кінь, то не свиня: шерсть не така і нога тонка (Фр., II,1,262). 87. Язиком ось я! А на ділі свиня! (Укр. пр., 1961, 185; 1963, 367; Н. ск., 1971, 148). 88. Яка на свині шерсть, така і їй честь (Н. н., Вол.).— Біл.: Гр.,1,430. 89. Якби не я та не попова свиня, не було би світа (Фр., III, 1,63).— Див. 2, я, мене (пихатий). 90. Як буде свинка, буде і щетинка (ІМФЕ, 29-3, 121, 31). 91. Як почали свиню стригти — крику було багато, а щетини мало (Укр. пр., 1955,170; 1963, 355; ІМФЕ, 14-3, 211, 166). Порося. 1. Будьте спокійні, як порося в мішку (Укр. пр., 1936, 480). 2. Нащо ми сім хлівів на єдно порося (Фр., НІ, 1, 268). 3. Обернися, порося, на пісного карася (Укр. пр., 1963, 215; II. ск., 1971, 67). 4. Нащо тая чвань поросяча (Укр. пр., 1963, 130). 5. Сите порося каші не їсть (Зак. пр., 16). 6. Само поросятко мішок дере і само квікає (ІМФЕ, 14-3, 211, 141).— Див. свиня. 7. Щоголь — поросячі ноги! (Укр. пр., 1963, 130). 8. а) Плохеньке порося і в петрівку мерзне (Н. ск., 1971, 113); б)Паршиве порося… (II. ск., 1972, 15); в) Погане порося… (Білоц., ЗО; Укр. пр., 1955, 281); г) Погане поросятко і’ в жнива мерзне (Вік живи, 28); д) Поганому поросяті і в петрівку холодно (ІМФЕ, 1-6, 661, 6); е) Слабе порося і в петрівку змерзне (ІМФЕ, 29-3, 138, 31); є) Боязливе порося і в петрівку мерзне (ІМФЕ, 29-3, 138, 31); ж)Шолудиве порося і в петрівку мерзне (Ном., 33; Укр. пр., 1963, 546).— Рос.: Симоні, 149; Даль, 479; Рибн., 59; біл.: Гр., 1, 204. Рило, рити. 1. Коли не Кирило, не пхай своє рило (Укр. пр., 1963, 157).— Див. 2, Кирило. 2. а) Не будь тим, що моркву риє (Н. ск., 1971, 150); б) Не будь тим, що риє; в) Не будь тим індиком, що моркву риє (Ном., 57). 3. Рив, доки жив, а по смерті його зарили (Укр. пр., 1955, 157; 1963, 366). 4. Ти од його спиною, а воно до тебе рилом (Укр. пр., 1955, 168; 1963, 353; Н. ск., 1971, 149). Шерсть. а)Гладив, гладив за шерстю, та як почав і проти шерсті (Ном., 77; Укр. пр., 1963, 723); б) За шерстю треба гладити (Н. н., Вол.); в)Погладив проти шерсті (Укр. пр., 1963, 723); г) Проти шерсті не гладять (Н. н., Сумщ.).— Рос.: Даль, 662; біл.: Гр., 2, 329.

Залишити відповідь