Прислів’я та приказки про сніданок, обід та вечерю

Снідати, снідання.

1. Малое снідання — великий обід (Зін., 233).

2. Раннє вставання — вчасне снідання (Фр., І, 2, 278).

3. Снідав, обідав, а живіт не відав (Н. н., Вол ).— Біл.: Гр., 1, 260.

4. Сніданок — перехватка, а грунт — обід (Укр. пр., 1955, 277).

5. То снідаю, то обідаю — і погуляти ніколи (Ком., 60; Укр. пр., 1936, 224; 1963,422).

6. Що втрачу на сніданню, то надолужу бодай на обуванню (Фр., І, 2, 278).

Обід, обідати.

1. Добре діло — обід: сів за стіл та й їж (Укр. пр., 1963, 589).

2. Добре пісні співати, пообідавши (Укр. пр., 1955, 48; 1963, 60).

3. Забув, що нині обідав (Вік живи, 10).

4. Збирайтеся, старці, обід буде (Ном., 251).

5. З води обіду не звариш (ІМФЕ, 14-3, 211,188).

6. а) Здався дід на обід, без вечері спати ліг (Н. ск., 1971, 58);

б)Спромігся дід на обід, а баба — на кисіль (Ном., 95; Фр., І, 2, 582; Укр. пр., 1963, 69).— Рос.: Снєг., 278.

7. а) 3 одним ротом на два обіди (Н. н., Черніг.);

б) Не бігай з одним ротом на два обіди (Укр. пр., 1963, 433).

8. З своїм хлібом пообідаєш (Ном., 61).

9. їхав на обід, але й вечері не застав (Укр. пр., 1963, 192).

10. Лихий передобідок і найліпший обід попсує (Ном., 234; Висл., 289; Укр. пр., 1963, 589).

11. Найміть мене обідати (Н. ск., 1971, 135).

12. а) На чужий обід іди, а свою ложку з дому бери (Ном., 233; Укр. пр., 1963, 690);

б) На чужий обід да з своєю ложкою (Шиш.-Іл.,47).

13. Не вставай із-за обіду, ще в печі є долото жарене (Шиш.-Іл., 49; Укр. пр., 1963, 691).

14. Не побігаєш — не пообідаєш (Укр. пр., 1963, 272; Н. ск., 1971, 90).

15. а) Ніхто не віда, хто як обіда (Н. н., Черніг.);

б) Ніхто не відає, як хто обідає (Зін., 255; Шиш.-Іл., 55; Ном., 126; Висл., 312; Чуб., 273; Фр., І, 1, 201);

в) Ніхто не зна й не віда, як хто обіда (Ном., 126; Укр. пр., 1963, 64);

г) Ніхто того пе відає, коли кума обідає; …що король обідає; …як хто обідає (Ном., 126);

д) Хто відає, як хто обідає (Ном., 126);

е) Ніхто не зна, не відає, що голота обідає (Укр. пр., 1963, 65);

є) Ніхто не відає, що бідний обідає (Літ. г., 1961, 10.Х); …як бідиий обідає (Фр., III, 2, 404).— Рос;: Снєг., 1, 108; Даль, 94, 916; Рибн., 175; біл.: Ляцький, 4; Рапан., 205; Гр., 1, 260.

16. Ну й ласий до чужого обіду (Н. н., Київщ.).

17. Перед обідом не завадить, а по обіді погладить (Прип., 66).

18. а) Після обід полежати часок, то зав’яжеться сала кусок (Грінч., 241; Укр. пр., 1963, 694);

б) Хто по обіді не ляже, тому ся сало не зав’яже (Фр., II, 2, 463);

в) Хто по обіді не ляже спати, той не годен сало зав’язати (Прип., 62).

19. а) Пішов ся довідати та і зостався обідати (ІМФЕ, 29-3, 125, 31);

б) Пішов відвідати, а остався обідати (ІМФЕ, 14-3, 211, 32);

в)Прийшли одвідать, щоб дали пообідать (Н. н., Київщ.).

20. Поки збереться, Матвій пообіда (Укр. пр., 1963, 413).

21. По лихім обіді і худа вечеря добре смакує (Фр., II, 2, 461).

22. По обіді спи хоч хвилю, по вечері іди милю (Прип., 149).

23. Стара й пе віда, що вчора обіда (Укр. пр., 1963, 528).

24. Хто на чужий обід ся спускає, той з голоду вмирає (Ільк., 102; Ном., 233; Укр. пр., 1963, 689).

25. Хоч обідала, хоч не обідала, аби живіт завідала (Укр. пр., 1963, 588).

26. Чий обід, а старцям лихо (Ном., 79); …а старцям клопіт (Білоц., 24).

27. Як дома пообідай, то й у людей дають (Манж., 163).

Вечеря.

1. а) Вечеря з обідом (Прип., 37);

б) За одним присідом вечеря з обідом (Ном., 234; Фр., 11, 1, 90; Укр. пр., 1963, 71).— Біл.: Рапан.,247.

2. Вечеря коротка, але зато ніч довга (Фр., І, 1, 153; Прип., 37).

3. Він на вечері був і в кадило дув (Укр. пр., 1963, 474).

4. Гуляйте! Завтра повечеряти дамо! (Укр. пр., 1963, 71).

5. Де піде Теря, все їй гірка вечеря (Укр. пр., 1963, 486).

6. За морем йому вечеря (Там же).

7. Надія є добре снідання, та лиха вечеря (Прип., 213).— Див. З, надія.

8. На тобі, милий, вечерю з обідом, як не доїш стравою, то нама- гай хлібом (Прип., 150).

9. На вечерю ягли, що так спати лягли (Н. н., Вол.).— Бі.: Гр.,1,227.

10. а) Не вечерявши легше, а повечерявши — краще (Укр. пр.г 1963, 72; Н. ск., 1971,59);

б) Не ївши — легше, поївши — лучче (Укр. пр., 1963, 72.

11. Так напались, що й вечерять не нялись (Укр. пр., 1963, 692).

12. У печері — лягай спати без вечері (Укр. пр., 1963, 71).

13. Щаслива година, коли заспить вечерю дитина (Укр. пр., 1963, 69).

Залишити відповідь