Прислів’я та приказки про шлях та транспорт

Верства.

Понаставляли тут верств, що й розминутися трудно (Укр. пр., 1963, 436).

Приїжджий.

а) Гумене, ну мене! Бо я подорожня! (Укр. пр., 1963, 128);

б) Гумене, гумене, я приїжджа! (Укр. пр., 1963, 128).

Віз.

1. Баба з воза — коням легше (ІМФЕ, 1-7, 710, 14).— Див. 2,баба.

2. Буває на возі, хто був під возом (Фр., 1, 1, 215).— Див, 2, бувалий.

3. а) Дід за дугу, а баба вже й на возі {ІМФЕ, 1-5, 533, 8);

б) Ви тільки за дугу, а він вже й на возі (Укр. пр., 1961, 199).— Див. 2, дід.

4. Візнику мало, а коняці хватить (Укр. пр., 1936, 147).

5. а) Віз там має бути, де його коні тягнуть (Ільк., 14);

б) Віз там мусить, де його коні тягнуть (Закр., 149; Ном., 24; Фр., І, 1, 215).

6. а) Готова дуга й удила, не достає тільки возочка та кобили (Ном., 281); …не достає тільки воза й кобили (Укр. пр., 1936, ЗО);

б) До дуги й удила не достає тільки воза та кобили (Укр. пр., 1936, ЗО; 1955, 322; Н. ск., 1971, 48).

7. Готуй воза взимку, а сапи влітку (Н. н., Київщ.).— Див. сани.

8. а) Давно тоє пропало, що з воза упало (Зін., 222);

б) Давно пропало, що з воза впало (Ільк., 22; Ном., 39; Висл., 252; Фр., 1, 2, 508);

в) Пропало, що з воза впало (Прип., 471);

г) Уже те пропало, що з воза впало (Шиш.-Іл., 74);

д) Що з воза впало, те пропало (Закр., 224; Ном., 39; Фр., І, 2, 216; Білоц., 24; Укр. пр., 1955, 294;Н.ск., 1971, 127); …то вже пропало (ВНС, 31; Шиш.-Іл., 86; Укр. пр., 1963, 196);

е) Що впало, то пропало (Ільк., 112; Ном., 38; Висл., 357; Фр., І, 2, 171);

є) Упало — пиши пропало (Ном., 39);

ж) Те пропало, що в воду впало (Н. н., Сумщ.);

з) Що в воду впало, те пропало (Укр. пр., 1955, 294; 1963, 196);

и) Як упало, то пропало (ІМФЕ, 29-3, 134, 31);

і) Як упав, то й пропав (Білоц., 24; Укр. пр., 1963, 196).— Рос.: Даль, 58, 186, 576; біл.: Нос., 188; Гр., 1, 283.

9. Здасться візок на другий разок (Укр. пр., 1963, 258).

10. Зсадили з воза та прямо на лід (Ком., 61; Укр. пр., 1936. 288.

11. а) 3 чужого воза серед дороги злізай (Чуб., 303; Укр. пр.,

1963, 26; ІМФЕ, 14-3, 386, 556); …хоч серед дороги вставай (Закр., 208);

б) 3 чужого воза хоч посеред калюжі (Ном., 188);

в) 3 чужого воза і посродку грязі зсідай (Зін., 264; …серед грязі злазять (Н. н., Вол.); …посеред калюжі встанеш (Боров., 320);

г) 3 чужого воза і посеред болота зведуть, а вкрадену одежу в церкві знімуть (См. Мел.);

д) 3 чужого воза і в грязі злазять (Баран. Лаз.; Шиш.-Іл., 71);

е)3 чужого воза хоч серед калюжі злізай (ВНС, 26; Закр., 208; ІМФЕ, 1-5, 435, 14);

є) 3 чужого воза серед дороги злізай (Н. ск., 1971, 49);

ж) 3 чужим і посеред села розставайся (Ном., 188).—Рос.: Симоні, 139; Снег., 1, 105; біл.: Рапан., 235; Гр., 1, 282,— Див. кінь, кобила; 3, чужий.

12 а) Коло воза ходивши, не можна не обмазаться (Ном., 116);

б)Біля дьогтю ходи і сам в дьогтю будеш (Укр. пр., 1936, 399);

в)Коло дьогтю в дьоготь, коло реп’яхів — у реп’яхи (Н. н., Сумщ.).— Рос.: Даль, 687.

13. Маєш віз і перевіз (Фр., 1,1, 215).

14. а) Мечи віз, бери сани (Фр., 1, 1, 215);

б) Покинь сани — бери віз (Фр., III, 1, 58);

в) Кидай сани — бери віз та поїдем по рогіз (Укр. пр., 1963, 234);

г) Покинь сани — бери віз (Фр., III, 1, 58).

15. а) Мій віз, мій перевіз, хай туркоче, куди хоче (Прип., 45);

б) Не мій кінь, не мій віз, не мені й помагати (Ком., 101);

в) Не мій кінь, не мій віз, най теркоче, куди хоче (Фр., І, 2, 215; Прип., 158);

г)Не наш віз, не наш і кінь (Ном., 144);

д) Не наш кінь, не наш віз, не нам їздити; …не мені й не йому їхати;

е) Не наш віз, не наше й зачепило (Ном., 187).— Рос.: Даль, 621; біл.: Гр., 1, 274.— Див.: З, мій, моє, наш, наше.

16. Най трясуся, коли везуся (Фр., III, 1, 227).

17. а) На чиєму возі їдеш, того й пісню співай (Закр., 183; Прип., 151; ІМФЕ, 1-7, 706, 2);

б) На чиїм візку їду, тому й пісню співаю (Білоц., 29);

в) На чиїм возі їдеш, того пісеньку співай (Висл., 300; Фр., 1, 2, 215); …тому мусиш пісню співати (ІМФЕ, 14-3, 386, 446);

г)На чиїм возі їдеш, тому й ласку твори (Ном., 186);

д) На чиїм кто возку сидить, того і пісеньку повинен співати (Рад. Ант.);

е) На чиєму возі сидиш, тому й пісню співай (Ном., 186; Н. ск., 1964, 23);

є) На чиєму возку. сиджу, тому й правду кажу; ж) На чиєму возі сидіть, того й волю волить (Ном., 186).— Рос.: Даль, 135; біл.: Гр.,1,359.— Див. кінь.

18. Не гудь чужого воза, спершу подивися на свої колеса (Н. н., Вол.).

19. а) Не жаль би ми й воза, коби дівка гожа (Фр., І, 1, 215);

б) Не жаль мені того воза, коби дівка була гожа (Прип., 45).

20. а) Немазаний віз скрипить (Сл., ід., 241; Зак. пр., 20);

б) Несмарований віз все скрипить (ІМФЕ, 29-3, 126, 31);

в) Немазаний віз скрипить, а мазаний сам біжить (ІМФЕ, 8-К2, 17, 37, Яворн.; Укр. пр., 1961, 136; 1963, 264);

г) Де не мажуть, там дуже скрипить (Ном., 143);

д) Треба підмазати, жеб не рипів (Зін., 248); …щоб не рипів (Укр. пр., 1963, 136);

е) Хто мастить, тому віз не скрипить (Ном., 143; Прип., 197; Білоц., 24; Укр. пр., 1955, 17; 1963, 136).— Рос.: Даль, 175.

21. Не коні нам запрягати і не на возі кластись (Укр. пр., 1963, 284).

22. Не про вози, а про занози (Ком., 82).

23. а) От тобі віз і перевіз (Ном., 195);

б) Твій віз і твій перевіз (Н. н., Бук.).

24. Товар у возі — надія у бозі (Зін., 248).

25. Хто навик бігти за возом, побіжить і за саньми (Фр., II, 2, 424).— Див. собака.

26. Чий кінь, того й віз (Ном., 144).— Див. кінь.

27. Чути порожній віз по гуркоті коліс (Прип., 45).

28. Який віз, такий господар (Н. н., Вол.).— Віл.: Гр., 1, 188.

Колесо.

1. Виїхав на трьох колесах (Фр-, 1,1,172).

2. Дивись на свої колеса, чи немае на них бруду (ІМФЕ, 14-3, 211, 32).

3. Єдним колесом не поїдеш (Фр., II, 1, 282).

4. а) Задні колеса йдуть за передніми (Висл., 265; Фр., II, 1, 282; Укр. пр., 1963, 158);

б) Задні колеса за передніми йдуть (Зак. пр., 46; Н. ск., 1964, 282).

5. З осичини не роблять коліс (Ільк., 38; Ном., 101).

6. І колеса треба мастити, аби добре їхали (Фр., II, 1, 282).

7. Кождий на своє колесо верне (Там же.).

8. Колісник по коліно в трісках, по шию в довгах (Укр. пр., 1936,34); …по коліна в боргах (Укр. пр., 1955, 62).

9. На задніх колесах невідь-що, аби на передніх (Укр. пр., 1963, 128).

10. а) Найслабше колесо найдужче кричить (Фр., II, 1, 282);

б) Чим слабше колесо, тим гірше скрипить (Фр., 11, 1, 283);

в) Найгірше колесо при возі найголосніше скрипить (ІМФЕ, 29-3, 130, 31);

г)Немащене колесо скрипить (Фр-, II, 1, 283);

д) Немащені колеса скриплять (Н. н., Вол.).— Віл.: Гр., 1, 347.— Див. віз.

11. а) Скрипливе колесо більше витримає, ніж добре (Н. н., Ів,- Фр.);

б) Скрипливе колесо і добре перебуде (Прип., 163);

в) Скрипливе колесо дальше поїде, ніж здорове (Фр., 111, 2, 461);

г) Скрипливе скрипить, а здорове лежить (Укр. пр., 1963, 547);

д) Скрипливе колесо довше їздить, як нове (Закр., 205; Висл., 334; Фр., 11, 1, 283);

е)Скрипливе колесо найдовше біжить (Ном., 157; Фр., 111, 2, 460);

є) Скрипуче колесо довше ходить (Ном., 157; Укр. пр., 1955, 146);

ж)Скрипуче колесо довго їздить (Укр. пр., 1963, 547; Н. ск., 1971, 113);

з) Храпливе колесо далі зайде, як здорове (Фр., III, 2, 460);

и)Худе колесо найбільше скрипить (Н. н., Вол.).— Рос.: Даль, 252;би.: Гр., 1,274.

12. Не привик ліс до наших коліс (Прип., 163).

13. а) Оглядайся на задні колеса (Ільк., 71; Ном., 84; Фр., II, 1, 282; Укр. пр., 1963, 287);

б) Треба обзиратись і на задні колеса (Н. ск., 1964, 94);

в) Дивись на задні колеса (Фр., І, 2, 554).— Ви.: Гр., 1, 274.

14. Чудеса — не колеса: самі котяться (Ном., 150).

15. Як колесо ламається, мужик ума набирається (ІМФЕ, 1-5,393, 259).— Див. снасть; 3, чумак.

Снасть, насад.

1. Без снасті тільки блохи ловлять (Укр. пр., 1963, 259).

2. Не сідай назад, бо зломиш насад (Н. н., 1в.-Фр.).

3. Плоха снасть дихати не дасть (кр. пр., 1963, 259).

4. а) Як снасть ломиться, то чоловік строїться, а як віл пристає, то й здоров’я не стає (Ном., 204);

б) Як снасть ламається, чоловік ума набирається (Н. н., Ів.-Фр.);

в) Як снасть псується, то чоловік ума береться, а як худоба пристане, то розуму не стане (Ном., 199;Укр. пр., 1963, 264);

г) Як снасть ламається, то чоловік ума набирається, а як худоба пристає, то чоловікові ума не стає (Укр. пр., 1955,107).— Див. колесо; 3, чумак.

Сани.

1. а) Готуй літом сани, а зимою віз (ІМФЕ, 14-3, 211, 153);

б)Готуй сани літом, а віз зимою (ІМФЕ, 14-3, 211, 153);

в) Готуй влітку сани, а зимою воза (Укр. пр., 1963, 258; Н. ск., 1971; 31; ІМФЕ, 1-7, 713, 175).— Рос.: Симоні, 93, 154; Даль, 683; біл.: Гр.,1,274.

2. Кидай сани, бери віз та поїдем по рогіз (Укр. пр., 1963, 234).— Див. віз.

3. а) Любиш їздити — люби й саночки возити (Ном., 137; Укрг пр., 1936, 293; 1955, 270);

б) Любиш кататися — люби і саночки во- вити (Укр. пр., 1963, 264; ІМФЕ, 14-3, 411,158);

в) Як любиш ката¬тися, люби й саночки возити (Н. н., Вол.).— Рос.: Даль, 194; біл.: Ляцький, 19; Гр., 2, 467.

4. а) Не в свої сани вліз (Укр. пр., 1963, 355; ІМФЕ, 14-3, 211,207) ;

б) Не в свої сани не влазь (Укр. пр., 1955, 169);

в) Не сідай не в свої сани (Укр. пр., 1963, 357);

г) У чужі сани не сідай (Н. н Вол.);

д) Не в свої сани не сідай (Укр. пр., 1963, 355).— Біл.: Гр., 2,439.

5. Ні сюди, ні туди, ні саньми, ні колесами, пі зимою, ні літом (Укр. пр., 1963, 238).

6. а) Санна їзда — ангельська їзда, але дідьчий виворіт (Ном., 223; Фр., III, 1, 58; Укр. пр., 1963, 287);

б) Саньми — ангельська їзда, та дідьчий виверт (Прип., 291);

в) Саньми — ангельська їздаг . а дідьча смерть;

г) Саньми — панське їджання, а дябельське падання (Фр., 111,1, 58).

7. а) Які сани, такі й самі (ІМФЕ, 14-3, 211, 205);

б) Які самі, такі й сани (Ном., 272; Укр. пр., 1963, 592; Н. ск., 1971, 119);

в) Які смосами, такі нам сани (Фр., III, 1, 57).— Рос.: Снєг., 1, 106; Даль, 178; 232, 701; біл.: Нос., 193; Гр., 1,188.

Голоблі.

Гнись, не гнись, а в голоблі становись (Укр. пр., 1955, 56; ІМФЕУ 1-5, 461,130).— Біл.: Гр., 1, 359.

Хомут, супоня, шори.

1. а) Була б шия, а хомут буде (ІМФЕ, 1-5, 461, 243);

б) Знайшов хомут на свою шию (Сл. Черк., 10); в) Надіти хомут собі на шию (Н. н., Ів.-Фр.).— Див. 2, шия.

2. Дуга в лісі, а хомут у стрісі (Укр. пр., 1963, 407).

3. З хвоста хомута не надівай (Укр. пр., 1963, 534).

4. Не тягни вельми супоні, бо лусне (Ком., 86).

5. Стали думать та гадать, як би в шори убрать, а самим десь би дальше мандрувать (Укр. пр., 1963, 317).

6. Чи не справу вчинив: на свиню хомут надів (Укр. пр., 1955,. 242).— Див. свиня.

Ярмо.

1. Аби шия, а ярмо буде (ІМФЕ, 1-5, 414, ЗО).— Див. 2, шия.

2. Дарма ярма, аби занози наші (Манж., 163).

Мастити (воза).

1. Без мастила нема діла (Скр., 263).

2. Де не мажуть, там рипить (Укр. пр., 1955, 17); …там дуже рипить (Укр. пр., 1963, 136; ІМФЕ, 1-5, 461, 256).

3. Де скрипить, там мажуть (1л., 332; Укр. пр., 1963, 136).

4. а) Не мастивши — не поїдеш (Фр., II, 2, 380; Прип., 197);

б)Не помажеш — не поїдеш (Закр., 188; Ном., 143; Висл., 308; Фр.,II,2, 570; ІМФЕ, 1-5, 499, 47);

в) Не підмажеш — не поїдеш (1л., 332; ІМФЕ, 1—6, 611, 212);

г) Треба підмазати, жеб не рипів (Ном., 143);

д) Хто маже, той і їде (Закр., 218; Укр. пр., 1936, 75; 1955, 17; ІМФЕ, 1-5, 499, 47);

е) Хто помаже, той поїде (Зак. пр., 121); є) Хто мастить, той їздить (Югас., 58);

ж) Хто смарує; той добре їде і не гальмує (ІМФЕ, 29-3, 125, 31);

з) Хто не мастить, той скрипить;

и) Хто не підмаже, той скрипить (ІМФЕ, 14-3, 211, 32);

і) Хто маже, той і їде (Укр. пр., 1955, 17; Укр. пр., 1963, 137; Н. ск., 1971, 72).— Рос.: Снег., І, 1, 110; Жуков, 291; біл.: Нос., 101; Гр., 1, 347.

Запрягати.

1. Не запріг, що понукаєш (Укр. пр., 1963, 83).

2. Коли дався запрягти, то дайся й поганяти (Н. н., Вол.).— Біл.: Гр., 2, 53.

Правити.

Як я буду правити кіньми, коли віжки у вас (Укр. пр., 1963, 287).

Водити (коня).

1. Як маєш сліпого коня водити, то вже лучче пішки ходити (Укр. пр., 1963, 287).

Держатися (в сідлі).

Держися за гриву, бо за хвіст не вдержишся (Н. н., Черк.).

Везти.

1. а) Вали на чорного — він повезе (Н. в. Вол.);

б) Вали на сірого — сірий повезе (Укр. пр., 1955, 65; 1963, 83).— Рос.: Даль, 187.

2. Вези, батькова куца! (Укр. пр., 1963, 264).

3. І сліпа кобила везе, коли зрячий на возі сидить (Н. н., Сумщ.).— Рос.: Даль, 247.

4. а) Коли везе, то на нього більше ще підкладають (Ном., 202); …то на нього ще накладають (ІМФЕ, 29-3, 144, 69);

б) Хто везе, того поганять не можна (Чуб., 285);

в) Хто везе, того й поганяють (Шиш.- Іл., 78; Ном., 202; ІМФЕ, 1-5, 461, 219); …того ще й поганяють (Н. ск., 1963, 83; Н. ск., 1971, 61);

г) Хто везе, того поганяти не треба (ІМФЕ, 1-5, 461, 110).— Рос.: Даль, 189.—Див. тягнути.

5. Люблю Сивка за звичай — хоч крекче, та везе (Укр. пр., 1963,265).

6. Один не йде, другий не везе (Ном., 129).

7. Одному везе, другому ні (Н. н., Київщ.).

8. Хто що везе, то те й гризе (Н. н., Вол.).

9. Що возиш, того не просиш (Н. н., Київщ.).

Тягнути.

1. Не тягни дуже, бо урвеш (Прип., 334).

2. Тягни, і бог душу витягне (Укр. пр., 1963, 84).

3. а) Тягни лямку, поки викопають ямку (Укр. пр., 1963, 84;Н.ск., 1971, 62); б) Тягни лямку (Укр. пр., 1963, 84).

4. а) Хто тягне, того ще й б’ють (Фр., III, 1, 230; Прип., 335); …того й б’ють (Зак. пр., 38);

б) Хто тягне, того ще й поганяють;

в)Який кінь тягне, па того й кладуть (Н. н., Вол.).— Віл.: Гр., 1,315.

Залишити відповідь