Сад, садок.
1. Був би сад, а солов’ї прилетять ( Н. н., Вол.).— Біл.: Гр., 1, 192.
2. Не гляди межі, та сад сади (Н. н., Вол.).— Біл.: Гр., 1, 117.
3. Не всі сади родять, що цвітуть ( Фр., 111 , 1, 56; Прип., 290).
4. а) Купи сад, вернеш гроші назад ( Грінч., 305; 1л., 260; Укр.пр., 1963, 255);
б) Хто купує сад, то гроші вернуться назад, а хто купує млин, то і гроші з ним (Чуб., 243; Укр. пр., 1963, 255).
5. Садок літом — як кожух зимою (Укр. пр., 1963, 256).— Біл.:Гр., 1,192.
6. У садочку, в холодочку (Прип., 290).
Горіх.
1. а) Був колись горіх, а тепер свистун (Ном., 38; Укр. пр., 1936,162; 1963, 554; ІМФЕ, 1-5, 463, 171);
б) Був колись горіх, та звівся та сміх (Укр. пр., 1955,149; 1963, 554).
2. Горіхи — то така річ, що коби хтось товк, то я би їв ( Фр.уІ, 2, 420).
3. І дірявий горіх візьми у міх, може придатися (Прип., 78).
4. Не розкусивши горіх, зерна не з’їси (Н. н., Вол.).— Біл.: Гр.у 1 , 167.
5. Твердий горіх важко розкусити (ІМФЕ, 14-3, 211, 350).
Грушка.
1. Виліз на грушку, рвав петрушку (Фр., 1, 2 , 479).
2. Де піде, то все золоті грушки за ним ростуть (Ільк., 25; Закр.у 157; Ном., 62; Фр., І, 2, 479; Укр. пр., 1963, 359).— Див. верба.
3. Грушка — минушка ( Ном., 243; Фр., 1, 2, 479; Укр. пр., 1963у 585).
4. І грушок не хочу, і на дерево не полізу (Фр., 2, 479).
5. Не паде грушка дальше від листя (Ільк., 65; Закр., 188; Ном.,179; Укр. пр., 1963, 594).
6. Не заспить грушки в попелі (Закр., 186; Ном., 111).
7. а) Як грушка достигне, то сама з дерева впаде (Фр., І, 2, 480);
б) Як грушка достигне, то і сама впаде (Прип., 87).
8. Яка грушка, така й юшка (Ільк., 113; Фр., 1, 2, 480; Укр. пр.у 1955, 104; 1963, 593; Сл. Черк., 26).
Кислиці.
1. а) Єму десь кислиці сняться; б) І ця кислиця комусь сниться ( Н. н., Київщ.).
2. І квасницю хробак гризе (Фр., III, 1, 285).
3. На вербі груші, а на осиці кислиці не ростуть (Укр. пр., 1963,256).
4. а) Хто кислиці поїв, а на кого оскома напала (Ном., 79);
б) Хтось яблука поїв, а мене оскома напала (ІМФЕ, 1-5, 532,355).
Сливка.
1. Сливка — слинка (Ном., 245; Укр. пр., 1963, 585).
2. Як поночі в сливи, так я в ті года дивлюсь (Ном., 14).
Яблуня, яблуко.
1. а) Від гнилого яблука і здорове гниє (Зак. пр., 115; Н. ск.,1964, 232);
б) Від одного гнилого ябка й друге сі загниє (Фр., І, 2,346);
в) Від одного гнилого яблука увесь віз згниє (Укр, пр., 1936,109; 1963, 705);
г) Одне гниле яблуко зіпсує цілу бочку (Прип.,139);
д) Здорові яблука зогниють, як коло гнилого лежать (Прип.,351).— Рос.: Даль, 178.
2. Достигле яблуко само з дерева падає (Зак. пр., 71).
3. І на здоровій яблуні гнилі яблука бувають (Н. н., Вол.).—Біл.: Гр., 2,127 .
4. На солодкій яблуні солодкі яблука ( Н . н., Зак.).
5. а) Не відкотиться яблучко від яблінки (Чуб., 287);
б) Недалеко від дерева яблуко упало (Н. н., Вол.);
в) Недалеко ябко від яблінки відбігло (Фр., I ll, 2, 358);
г) Недалеко відкотилось яблуко від яблуні (Черн. г., в., 1859, М 10);
д) Яблучко від яблуньки недалеко відкотиться (Шиш.-Іл., 87; Н. ск., 1971, 119);
е) Яблуко від яблуні недалеко падає (ІМФЕ, 1-5, 361, 34);
є) Яблуко від яблуні далеко не одкотиться, а хоч одкотиться, то хвостиком обернеться (Мал., 214;Укр. пр., 1963, 594);
ж) Яблуко від яблінки далеко не впаде (Фр.,III, 2, 359; ІМФЕ, 29-3, 113, 15);
з) Яблуко од яблуні хоч і далеко одкотиться, а все ж корінцем обернеться (ІМФЕ, 8-К2, 5, Явори.);…та все ж корінчиком притулиться ( Н . и., Ів.-Фр.).— Рос.: Снег.,473; Даль, 721; Жуков, 518; біл.: Ном., 192; Рапан., 197; Гр., 2, 127.
6. На яблуні шишки не ростуть (Н. и., Вол.).
7. а) Од яблуні — яблука, від сосни — шишки (Н. и., Вол.);
б) Від яблуньки —- яблучка, від дуба — жолудь (ІМФЕ, 29-3, 126, 31).— Рос.: Рибн., 96; біл.: Рапан., 196; Гр., 2,128.
8. а) Яка щепа, така яблуня (Ном., 138; Укр. пр., 1963, 594);
б) Яка яблунька, такі й яблука (Чуб., 287; Іл., 173; Укр. пр., 1955,104; 1963, 594); …такі й яблучка (Укр. пр., 1936, 347);
в) Яка яблуня, такі яблука родить (Н. ск., 1964, 225); г) Яке деревце, такі і яблука (Н. н., Сумщ.).— Рос.: Снег., 318; Даль, 721, 796.
Ліс.
1. а) Єдин дивиться до ліса, а другий — до біса (Ном., 129).—Див. З, один— другий (незгоди).
2. а) З-за дерев і лісу не видно (Н. н., Вол.);
б) За деревами й лісу не бачить (Укр. пр., 1955, 235; 1963, 442).— Біл.: Гр., 2, 246.
3. Ліс великий, а путнього дерева не знайдеш (Н. н., Вол.).
4. Ліс сам себе чистить (Укр. пр., 1963, 258).
5. а) Мабуть, у лісі щось велике здохло (Ном.., 151; Укр. пр.,1963, 535);
б) Щось у лісі здохло (Бат., 217);
в) Щось там, певне, велике в лісі здохло (Фр., І, 1, 145);
г) Мабуть, у лісі щось велике здохло, що ви до нас прийшли (Укр. пр., 1963, 683).
6. Не привик ліс до наших коліс (Прип., 186).
7. Під лісом живу, а соломою топлю (ІМФЕ, 14-3, 211, 32).
8. Прийшов з лісу, то йди собі к бісу (Ном., 92).
9. Слухай, діброво, що ліс говорить ( ІМФЕ, 29-3, 123, 31).— Рос.:Снег., 375.
10. У лісі родився, нічого не знає (Зін., 250; Ном., 111; Фр., 11,2, 356).
11. Хоть вивози цілий ліс, то все буде один біс (Фр., 11, 2, 357).
12. Хто в ліс, а хто по дрова (Н. ск., 1971,170).
13. Чий ліс, того й пень (ІМФЕ, 29-3, 122, 36).
14. Що в лісі вродиться, то в дворі згодиться (Зін., 257; Ном.,200; Укр. пр., 1963, 258).
15. Як є ліс, то є гріш (Фр., 1, 2, 474).
16. а) Як у лісі гукнеш, так і одгукнеться (Н1иш.-Іл., 92; Ном.,138; Укр. пр., 1963, 291);
б) Як кликнеш у ліс, так ти сі відкликне (Фр., 111, 2, 458);
в) Як крикнеш у ліс, так ти сі відкрикне (Фр.,III, 2, 465).
Дерево.
1. Велике дерево дає більші тіні, як овочу (Прип., 94).
2. Велике дерево поволі росте (Ільк., 11; Висл., 238; Фр., 1, 2,540; Укр. пр., 1963, 243; ІМФЕ, 1-5, 461, 218).
3. Веселе дерево весело й співає (Шиш.-Іл., 15; Укр. пр., 1963,758).
4. Високе дерево найборше вітер зломить (Фр., /, 2, 540).
5. Від єдиного удару дерево не паде (Фр., I I I , 7, 235).
6. а) Гни деревину, доки молода (Фр., І, 2, 540);
б) Гни деревину, доки молода, бо старої не зігнеш (Фр., 1, 2 351);
в) Гни тоді дерево, як воно молоде (Ном., 115; Чуб., 239; Білоц., 29);
г) Дерево гнеться, доки молоде (Зак. пр., 71);
д) Гни дерево, доки гнеться (Н. н., Полт.); …поки молоде (Н. н., Бук.); …коли гнеться (Н. н.,Вол.);
е) Нагинай деревину, поки дає ся гнути (Фр., І, 2, 540);
є) Нагинай деревину, поки їй верх досягнеш (Висл., 296);
ж) Нагинай деревце, бо дерева не зможеш (Прип., 95);
з) Поти дерево гни, поки дається гнути (ІІом., 115; ІМФЕ, 1-5, 439, 9);
и) Гни дерево, поки молоде, учи дітей, поки малі (Укр. пр., 1936, 343; 1961, 160;Укр. пр., 1963, 610; Н. ск., 1971, 120);
і) Дерево молоде гни, а діти, поки малі, учи (ІМФЕ, 29-3, 127, 31);
ї) Дерево можна виправити тільки молодим (Сл. Черк., 7 ). — Біл.: Рапан., 244.— Див. також гілля, дубина; 2, учити.
7. а) Дерево падає, куди хилиться (ІМФЕ, 14-3, 211, 201);
б) Куди дерево хилиться, туди і впаде (Н. н., Ів.-Фр.).
8. а) Дерево шанують, як добре родить, а чоловіка, як добре робить (Вік живи, 15);
б) Дерево пізнають по плодах, людину — по ділах (ІМФЕ, 14-3, 211, 32).— Див. 2, людина.
9. Дерево криве, та яблука солодкі (ІМФЕ, 1-5, 553, 3).
10. Єдно дерево — то ще не ліс (Фр., І, 2, 540).
11. а) 3 одного дерева хрест і лопата (Фр., І, 2, 540; ІМФЕ, 14-3,388, 518);
б) 3 одного дерева і хрест, і лопата (Ном., 154; Укр. пр.,1963, 336);
в) 3 одного дерева криж і лопата (Н. ск., 1964, 94);
г) 3 одного дерева ікона і лопата (1л., 182; Укр. пр., 1963, 214; Н. ск.,1971, 67);
д) 3 одного дерева і хрест і лопата: хрестові ся кланяють, а лопатою гній викидають (Фр., І, 2, 540); …хрестові ся кланяють, а лопатою нечисть відкидають (Ном., 154; Укр. пр., 1963, 336).— Рос.:Симоні, 85; Снег., 153; Даль, 424; біл.: Рапан., 248; Гр., 2, 166.
12. Здорове дерево, та дуплувате (Укр. пр., 1963, 544).— Див.дуб.
13. З кривого дерева крива й тінь (Н. ск., 1971, 119).
14. Криве дерево, але рівно горить (ІМФЕ, 1-5, 553, 3).
15. Кривого дерева в лісі найбільше (Висл., 281; Закр., 174; Ном.,49; Фр., І, 2 , 541; Н. ск., 1964, 52).
16. а) Кривого дерева не випрямиш (Н. н., Вол.);
б) Криве дерево не дуже випрямиться (Ном., 64; Укр. пр., 1963, 611);
в) Кривого дерева не напростуеш (Фр., І, 2, 541);
г) Що криве виросло, того не напростуєш (Фр., II, 2, 309).— Рос.: Рибн., 67; біл.: Рапан., 197; Гр., 2, 260.
17. Криве дерево в сук росте (Н. н., Вол.).— Рос.: Рибн., 67; біл.:Гр., 2, 126.
18. На круте дерево крутого треба клина (Укр. пр., 1955, 265).—Див. клин.
19.а) На низьке дерево і кози скачуть (Укр. пр., 1955, 247);…й коні скачуть (Чуб., 283);
б) На зогниле дерево і кози скачуть (Н. ск., 1964, 142);
в) На похиле дерево і кози скачуть (ВНС, 14;Шииі.-Іл., 46; Закр., 182; Ном., 79; Фр., III, 2, 424; Укр. пр., 1936,182; Н. ск., 1971, 113);
г) На зігнене, похиле дерево і кози скачуть (ІМФЕ, 29-3, 130, 31);
д) На мале дерево кози скачуть (ІМФЕ, 14-3,282, 32);
е) На криве дерево і кози скачуть ( Н. н., Вол.);
є) На плохе дерево і кози скачуть (ІМФЕ, 1-7, 770, 140);
ж) На похиле дерево і коза не скаче (II. ск., 1976, 23);
з) На погане деревце всі козоньки скачуть (Н. н.у Хм.);
и) На сухеє дерево і вогонь пада (Укр. np.1963, 449).— Рос.: Снег., 247; Даль, 158, 482; біл.: Рапан., 200; Гр.,2, 217.
20. Нема такого дерева, щоби на нього птиця не сідала (Ном.,41).— Рос.: Даль, 484.
21. Пізнати дерево по овочу його (Прип., 95).
22. Погане дерево в сук росте (ІМФЕ, 14-3, 211, 205).
23. Погане дерево не зрубуй, а викорчовуй (Укр. пр., 1936, 109).
24. Погане дерево — погана з нього й тріска (Укр. пр., 1963, 593).
25. Рубайся, дерево, кривоє і правоє (Зін., 244; Ном., 251).
26. а) Сади деревину, будеш їсти садовину (Н. н., Зак.);
б) Сади деревину замолоду — на старість, як знахідка (Укр. пр., 1955, 105;1963, 256).
27. а) Скрипливе дерево довго живе (Чуб., 300; Укр. пр., 1955,145; 1963, 547);
б) Скрипливе дерево найдовше стоїть (Фр., 2,541);
в) Скрипуче дерево на світі довго живе (Закр., 205);
г) Скрипливе дерево довше росте (Н. ск., 1971, 113);
д) Скрипуче дерево довго стоїть (Н. н., Вол.);
е) Скрипуче дерево два віки живе (Н. н.,Вол.); …здорове й одного не витримає (Сл. Черк., 19);
є) Гниле дерево довго живе ( Н . н., Вол.); ж) Скрипливе дерево здорового перестоїть (Зін., 245; Ном., 157; Фр., І, 2, 541; Укр. пр., 1955, 146);
з) Скрипливе дерево і дужого переживе (Ном., 157; Укр. пр., 1963,547);
и) Скрипливе дерево скрипить, скрипить та й стоїть, а здорове вітер попре та й переверне (Фр., 1, 2, 541);
і) Скрипливе скрипить, а здорове лежить;
ї) Хрипливе дерево два віки живе, а здорове й одного не переживе ( Ном., 157);
й) Скрипливе дерево два віки живе, а здорове й одного не виживе (Укр. пр., 1963, 547).— Рос.: Снег.,372; Симоні, 140; Даль, 399; біл.: Hoc., 150; Рапан., 169; Гр., 2, 216.
28. Старого дерева не напростуєш (Фр., І, 2, 542; Прип., 322).
29. Старе дерево тріщить, молоде летить (ІМФЕ, 14-3, 211, 180).
30. Сухе дерево хоть кілько підливай, то сі не зазеленіє (Фр.,1, 2, 542).
31. Яке дерево, такий клин, який батько, такий син (Ном., 138;ІМФЕ, 1-7, 743, 77).— Див. 2, батьки — діти.
32. Як дерево падає, так воно й лежить (ІМФЕ, 14-3, 211, 250).
33. Якого дерева в лісі найбільше? Кривого (Фр., 11, 2, 357).
34. а) Яке дерево, такі й його одростки (Ном., 138; Укр. пр., 1963,593);
б) Яке дерево, такий одросток (ІМФЕ, 1-5, 567, 127).— Див. 2,батьки— діти.
35. а) Яке дерево, такий плод (Югас., 54);
б) Від доброго дерева добрий і плід ( Н. н., Сумщ.).— Рос.: Даль, 72, 721. Див. 2, батьки—діти.
Корінь.
1. а) Від доброго кореня добрі й окореники (Ном., 138; Укр. пр.,1963, 593);
б) Од доброго коріння добрий і пагінець одійде, од доброго батька добра й дитина (Ном., 138; Укр. пр., 1963, 593).— Рос.:Снег., 315; Даль, 797; біл.: Hoc., 193.
2. Де коріння, там і дерево (Н. ск., 1964, 51).
3. а) Чий корінь, того й плід (Манж., 163; Укр. пр., 1963, 593);
б) гичка, того корінь (Фр., 1 ,2, 327).
4. а) Який корінь, таке дерево (ІМФЕ, 29-3, 113, 14);
б) Який корінець, такий пагонець (Грінч., 310);
в) Який корінь, такий і одросток (Ном., 138; Укр. пр., 1963, 593).— Див. 2, батьки — діти.
Гілля, галуззя.
а) Згинай галузку, поки молода (Н. ск., 1964, 209);
б) Молоду галузку пригинай, бо старої не пригнеш (Фр., 2, 311);
в) Нагинай галузку, поки молода, а дитину, коли ще мала (ІМФЕ, 29-3, 113,62);
г) Нагинай гілляку, доки молода (Ільк., 55; Закр., 180; Фр., І,2, 324; Укр. пр., 1936, 154; 1963, 610);
д) Гни прут, поки сирий, бо як висохне, то ся зломе (Фр., II, 2, 607).— Біл.: Рапан., 78; Гр., 2,133.
Листя.
1. Листя не шумить, як вітер не віє (Н. н., Зак.).
2. Як вітер не віє, то листя на дереві не колишеться (Н. н., Зак.).
Береза.
1. Диво — на березині бруньки (Ном.. 150).
2. На лежачу березу кози скачуть (Ном., 79).— Див. дерево.
3. Ой береза дуба везла, трохи впріла, трбхи змерзла (Фр., І,1,26).
Бук.
1. Із-за буків і лісу не видно (Зак. пр., 12).
2. Коло бука великая мука (Ном., 200).
Верба.
1. Верба і дівчина прийметься де-небудь (Прип., 25).— Див. 2,дівчина.
2. Верба пожиточніша від яблінки (Фр., І , 1, 146).
3. а) Верба товста, та пуста (Ном., 270; ІМФЕ, 29-3, 145, 44);
б) Вербі товста, та всередині пуста (Укр. пр., 1936, 312; 1955, 145;1963, 544);
в) Верба хоч і товста, але зсередини пуста (Укр. пр.,1963,132; Н. ск., 1971, 8 8 ) .- Біл.: Гр., 1, 7 0 .- Див. дуб.
4. а) Верба — як трава лугова: ти її покоси, а вона знов буде рости (Н. ск., 1971, 28);
б) Верба — що лугова трава: її викосиш, а вона знову виросте (Укр. пр., 1963, 243).
5. а) Вербові дрова, з-за Орьова жона, з Старої Соли корова — то й біда готова (Фр., І, 1, 146);
б) Вербові дрова, а козиний кожух — то й випре дух (Ном., 155; Укр. пр., 155, 41);
в) Козиний кожух, а вербові дрова — то й смерть готова (Грінч., 237).
6. а) Грушки на вербі показує (Висл., 252; Фр., І, 1, 146; Прип.,35);
б) Наказав на вербі груш (Ном., 133);
в) Скаже на вербі груш (Зін., 245); г) Показує на вербі груші (Фр., II, 2, 563; Прип., 35).—
Рос.: Даль, 206, 736.
7. а) Де верба, там і вода (Ільк., 24; Шиш.-Іл., 19; Ном., 14;Фр., 1 ,1,146; Н. ск., 1971, 28);
б) Де є верба, там є вода (Прип., 35);
в) Там криниця, де вербиця (ІМФЕ, 1-5, 461,183);
г) «Где вода?» — «Он там, где верба!» (ІМФЕ, 29-3, 146, 20);
д) Де вода, там і верба (Гатцук, 332; Укр. пр., 1963, 243; Сл. Черк., 7 );
е) Де вода, там і верба, а де верба, там і вода (ІМФЕ, 15, 461, 28);
є) Не скрізь там вода, куди хилиться верба (Укр. пр., 1963, 149).— Рос.: Даль,724; біл.: Рапан., 217; Гр., 1, 58.
8. Дарма, верба, що груш нема, аби зазеленіла (Ном., 171; Укр.пр., 1955, 206; 1963, 456; ІМФЕ, 1-5, 461, 244).
9. а) Де не повернешся, золоті верби ростуть (Н. ск., 1961, 186);
б) За ним золоті верби ростуть (Прип., 286);
в) За тобою скрізь золоті верби ростуть (ІМФЕ, 29-3, 128, 31);
г) Золоте верб’я за ним росте (Фр., II, 1, 209);
д) Куди не повернешся, золоте верб’я росте (Шиш.-Іл., 37; Ном., 62);
е) Куди ся поверне, за ним золоте верб’я росте (Фр., II, 1, 209).— Див. грушки.
10. а) На вербі груші, а на осиці кислиці не ростуть (ВНС, 14;Закр., 160; Ном., 103; Укр. пр., 1936, 246);
б) На вербі груші, кислиці на осиці (ІМФЕ, 1-5, 462, 135);
в) На вербі грушки не родяться (Ільк., 55; Висл., 295; Фр., І, 2, 479);
г) Не виросте грушка на вербі (Фр., І, 1, 187);
д) Не виростуть на вербі груші (Н. н., Вол.);
е) Не родить верба груш (Н. н., Сумщ.);
є) Уродили на вербі груші (Укр.пр., 1963, 256).— Рос.: Даль, 181, 848; біл.: Гр., 2, 313.
11. Хмизом, низом, під вербами (Укр. пр., 1963, 492).
Дуб.
1. Аби дубки, а берізки будуть (Ном., 170; Укр. пр., 1963, 599;ІМФЕ, 1-5, 461, 1 5 4 ) .- Біл.: Гр., 2, 16.
2. а) Великий дуб, та дупловатий (Фр., І, 1, 145; Зак . пр., 71);
б) Великий дуб, та дупнат (Зін., 218); …та дуплинастий (Ном., 123);…та туптуватий (Ном., 104);
в) Великий дуб, та дуплистий (Укр.пр., 1963, 382);
г) Великий дуб, та порохнею напханий (Укр. пр.,1961, 251; 1963, 382);
д) Великий дуб, та дуплинастий, а маленький, та натоптаний (Укр. пр., 1955, 145; 1963, 544);
е) Великий дуб, та дупластий, а малий дуб, та здоровий (Н. н., Сумщ.);
є) Високий дуб, та дуплистий (ІМФЕ, 8-К2, 45, 55).— Рос.: Даль, 547; біл.: Hoc.,38; Рапан., 141; Гр., 2, 214.— Див. дерево, верба.
3. а) Гни дубину, поки вона молода (Н. н., Вол.);
б) Гни тоді, як іще дубок, а не тоді, як уже кілок стане ( ІМФЕ, 8-К2, 10, 25, Яворн.;Укр. пр., 1963у 609);
в) Як дуба не нахилиш, так великого сина на добре не навчиш (Зін., 259; Ном., 117; Укр. пр., 1963, 610).— Див.дерево, галуззя.
4. Дуб — дерево хороше, та плоди його свдням годяться ( ІМФЕ,14-3, 211, 107).
5. Дуб ламається, а лозина нагинається (Укр. пр., 1936, 173;1963, 460).
6. Дуб, мов богатир стоїть, не ворухнеться (Гурин, 67).
7. а) За один раз дуба не звалиш (Прип., 273);
б) За одним разом дуба не зрубаєш (Фр., II, 1, 53);
в) Многими ударами і дуб лежить (Висл., 293).
8. Зелений, дубе, коли теє буде (Прип., 111).
9. а) І великий дуб від малої сокири паде (Прип., 111);
б) І граб, і дуб від малої сокири падають (Висл., 272; Укр. пр., 1955, 282);
в) І грубий дуб від малої сокири паде (Фр.у II, 1, 53).
10. Кожний дубок хвалить свій чубок ( Фр . II, 1,53).
11. а) Не вибереш дубинки без кривинки (1л., 318; Укр. пр.,1963, 647);
б) Нема дубиики без кривинки (Н. н., Черк.).
12. Смола к дубу не пристане (Укр. пр., 1963, 529).
13. Що дуб — то не береза (Фр., II, 1, 54).
14. Який дуб, така бочка, яка мати, така й дочка (ІМФЕ, 1-7,706, 1).— Див. 2, мати — діти.
Жолудь.
а) Жолудь яка мала, а з неї який дуб виростає (Фр., II, 1, 134);
б) Жолудь який малий буває, а з нього великий дуб виростає (Прип.,128).
Кущ.
1. З доброго куща добрі й відростки (Н. н., Вол.).— Біл.: Гр2, 128.
2. а) 3 дурного куща і дубець кривий;
б) 3 дурного куща і ягода пуста (Н. н., Вол.).— Біл.: Гр., 2,128.
3. Який кущ, такі й відростки (Н. її., Вол.).— Біл.: Гр., 2 , 127.
Лоза.
1. Лозовий прут іще ребер не переламав (Прип., 188).
2. Пішов у лози пасти кози (Висл., 321; Прип., 188).
3. Хилку лозинку і снігур зігне (Ком., 61; Укр. пр., 1936, 181;1963, 450).
Осика.
1. На осиці кислиці, а на вербі груші (ІМФЕ, 1-5, 379, 6 ).— Див.верба.
2. Осика груш не родить (Н. н., Київщ.).
3. Осика сама собі дує, сама горить, сама собі воду носить (Прип.,235).
Очерет.
1. В очереті шукає сука (Ільк., 15; Висл., 243).
2. Очерет з лозою не помирйться: хоч вітру нема, все лаються (Ном., 81).
Сосна.
1. Висока сосна, а мало з неї хосна (Зак. пр., 92).
2. Всяка сосна в своєму бору шумить ( Іл., 202; Укр. пр., 1936,1 5 0 ) .- Біл.: Гр., 1, 290.
Терня.
1. Волів би-м тернину в нозі, ніж його в домі (Фр., III, 1,205).
2. На терню не родяться яблука ( Югас., 64).
3. а) Тернина грушок не родить (Ільк., 92; Ном., 179; Фр., НІ,1, 205; Укр. пр., 1963, 593);
б) Терен груш не родить (Укр. пр.,1955, 105; ІМФЕ, 1-7, 787, 58).
Гриби.
1. а) Встань, грибе, най козар там сяде (Фр., І, 2, 447; Прип.,81);
б) Вступи ся, грибе, най козар сяде (Ільк., 16; Закр., 150; Фр.,І, 2, 447);
в) Геть, грибе, нехай кобзарь сяде (Ном., 244).
2. Грибок на бок: боровик їде (Ном., 22; Укр. пр., 1963, 130).—Біл.: Рапан., 200.
3. а) Гриби ростуть у лісі, а в місті їх знають (Укр. пр., 1963,291);
б) Гриби в лісі ростуть, а в місті їх знають і зі смаком з’їдають (ІМФЕ, 29-3, 127, 31).
4. Гриб сам не росте ніколи, коло нього і другий показується по-воли (Прип., 81).
5. Де дуби, там і гриби (Н. н., Черніг.).— Біл.: Рапан., 217.
6. Де один грибок, там цілий вінок (ІМФЕ, 29-3, 121, 31).
7. а) Жди, грибе, може й тебе хто здибле (Фр., І, 2, 448; Прип.,81);
б) Сиди, грибе, зак тя хто здибле (Ільк., 84; Ном., 170);
в) Сиди, грибе, поки тебе лихо здибле (Укр. пр., 1963, 550); …поки тебе біда здибле (ІМФЕ, 8-К2, 21, 31, Яворн.);
г) Чекай, грибе, поки щось тебе здибле (ІМФЕ, 14-3, 282, 32).
8. а) 3 щастям і по гриби пойти (Зін., 225);
б) І гриба знайти — треба мати щастя (Зак. пр., 118);
в) Без щастя в ліс по гриби не йди (Н. н., Вол.);
г) 3 твоїм щастям тільки в ліс за грибами (ІМФЕ,14-3, 211, 201);
д) 3 щастям по гриби ходить, з щастям рибу ловить (Укр. пр., 1963, 181);
е) 3 щастям по гриби ходить, з щастям і риби вловить, а без щастя ані за поріг (Ном., 35; Укр. п р 1963, 181);
є) Щасливому по гриби ходити (Ном., 35);
ж) Щасливому по гриби ходити, а нещасному по лісі блудити (Ном., 35; Укр. пр., 1963, 184);
з) Без долі і по гриби не ходять (ІМФЕ, 1-5, 461, ЗО).— Рос.: Даль,58; біл.: Гр., 2, 424.
9. а) Коли назвався грибом, то лізь у кузов (Закр., 72);
б) Коли ся обрав грибом, то лізь у кошіль (Ільк., 45; Фр., І, 2, 448);
в) Коли обрався грибом, то лізь у коробку (Ном., 137; Білоц., 29);
г) Набрався грибом — лізь у кіш (Літ. г., 1961, 22.VII1);
д) Обібрався грибом — лізь же в ківш (Фр., 1, 2, 448; Укр. пр., 1963, 291);
е) Колись не гриб, не лізь у ківш (Висл., 279; Фр., І, 2, 448).
10. а) Коли обібрався грибом, то лізь у борщ (Прип., 236);
б) Коли не гриб, не лізь у борщ (Фр., 1, 2, 448);
в) Обібрався грибом — лізь у борщ (Чуб., 243; Укр. пр., 1955, 266);
г) Обізвався грибом, то лізь у борщ; д) Як обібрався бути грибом, то лізь у борщ (Укр. пр.,
1955, 266).
11. а) Не зігнешся до землі, то й гриба не знайдеш (Зак. пр.,120);
б) Не нагнувшись до землі, і грибка не підіймеш (ІМФЕ, 14-3,211, 32);
в) Не нагнешся до землі, печериці не вирвеш (ІМФЕ, 29-3,121, 3).
12. а) Не тепер по гриби ходити, але восени, як будуть родити (Укр. пр., 1963, 442);
б) Не тепер по гриби ходять, але восени, коли ся родять (Зін., 239).
13. Про гриб не згиб (Прип., 81).
14. а) Якби та якби та виросли в роті гриби (Укр.-рос. фр. сл.,219);…так виросли б і в роті гриби (Укр. пр., 1955, 313);
б) Е, якби та якби, то виросли б на голові гриби, то був би огород (Ном., 269;Укр. пр., 1963, 769) .— Рос.: Рибн., 188; біл.: Рапан., 251.Опеньки.
1. Велике діло — опеньки (Ном., 107; Укр. пр., 1936, 492; 1955,277).
2. Опеньки, в них ніженьки тоненькі (Н. н., Київщ.).