Жаба.
1. Аби озеро, а найдеться жаба, що буде кракала (Ком., 53).— Див. болото.
2. Вилізла жаба на лім та й каже, що її дім (Фр., II, 1, 93).
3. Де ті жаби дінуться, як болото висохне? (Білоц., 29).
4. а) Дується жаба, аби була, як віл (Фр., II, 1, 93);
б) Не надувайся, жабо, до вола ще далеко! (ІМФЕ, 29-3, 125, 31);
в) Жаба дулася, дулася та й лопнула (Н. н., Вол.);
г) Дмись, жабо, не дмись, а волом не будеш (Сл. Черк., 7).— Біл.: Гр., 2, 343.
5. а) Жаба цицьки дасть (Сл. ід., 109);
б) Жаба єму цицьки дасть (Фр., II, 1, 93);
в) Там йому жаба і цицьки дасть (Ном., 84).
6. а) Жаба і на вола рот роззявляв (Висл., 263; Фр., II, 1, 93; Укр. пр., 1955, 219);
б) Жаба і на коня рот роззявляв (Н. н., Вол.);
в)Роззявляє губу жаба на вола, але го не з’їсть (Ном., 75; Фр., II,I,94).- Біл.: Гр., 2, 383.
7. Жаба в болоті галасує: «Рай! рай!» (ІМФЕ, 14-3, 211, 240).
8. Жаба кричить, верещить, а кухар на рожні до кухні її тащить (Укр. пр., 1963, 101).
9. Жаба мала, а рот великий (ІМФЕ, 1-6, 553, 3).— Біл.: Гр., 2, 383.
10. І жаба — риба, бо в воді сидить (Фр., 11, 1, 93; Білоц., 29; Укр. пр., 1963, 449).
11. І жаба голову зірвати може, що вже й король не поможе (Прип., 118).
12. а) Кожна жаба своє болото хвалить (ІМФЕ, 1-7, 773, 78);
б) І жаба себе хвалить (Н. н., Вол.).— Біл.: Гр., 2, 338.
13. Коваль коня кує, а жаба ногу підставляє (ІМФЕ, 14-3, 211, 213).— Див. коваль.
14. Наступи на жабу, то й та кавкне (ІМФЕ, 8-К2, 16, 90, Яворн.; Укр. пр., 1963, 451).
15. Не дав бог жабі хвоста, а то б усю траву потолочила (Шиш.- Іл., 49; Ном., 75; Укр. пр., 1963, 352; Сл. Черк., 15); …щоб трави не волочила (Мал., 198).
16. Не лізь, жабо, туди, де коней кують (Н. н., Вол.).— Біл.:Гр., 2, 343.
17. Не рада жаба, що вилізла на стебло, та ще й ворчить (Фр.,II,1,94).
18. Роздайся, море, жаба лізе (Укр. пр., 1955, 174; Вік живи, 26; Укр. пр., 1963, 128; Н. ск., 1971,143).
19. Цитьте, жаби, я ваш пан (Укр. пр., 1963, 128).
20. Якби жабі хвоста, була б не проста (Укр. пр., 1955, 176; 1963,124).
Окунь.
Окунь з раком не помиряться (Шиш.-Іл., 56; Ном., 81).
Лин.
1. Лин вилинає, а карася очешуть (Укр. пр., 1963, 529).
2. а) Ходить по світі, як той лин по воді, до жодної рибки не доторкається (Зін., 262; Чуб., 263);
б) Ходить по світу, як той лин по дну, до жодної рибини не доторкається (Укр. пр., 1963, 229).
Карась.
1. Карась зірветься — щука попадеться (Укр. пр., 1936, 204).
2. Лихо карасеві, коли в шум заплине (Фр., II, 1, 244).
3. Карасі та зайці уведуть у ланці (Укр. пр., 1963, 268); …уведуть у старці (Н. н. Черк.).
Плітка.
1. На труту тільки плітка йде (Укр. пр., 1963, 267).
2. Упіймали плотку, що не лізе в глотку (Укр. пр., 1963, 268).
Щука.
1. а) Заснула щука, та зуби не сплять (ІМФЕ, 14-3, 211, 181);
б) Хоч щука вмерла, та зуби остались (Закр., 216; Укр. пр., 1936, 145);
в) Хоч щука вмерла, та зуби не вмруть (Ном., 27; Сл: Черк., 23);
г) Хоч щука здохла, та зуби лишила (Укр. пр., 1963, 113);
д) Щука пропала, а зуби остались (Укр. пр., 1955, 157; 1961, 188).— Рос.: Снег., 416.
2. Коли ти щука бистра, поговоримо з хвоста (Укр. пр., 1963, 267).
3. Лякали щуку, що в озері її топити будуть (Укр. пр., 1955,279).
4. а) На те щука в морі, щоб карась не дрімав (ВНС, 15; Закр., 183; Шиш.-Іл., 47; Ном., 113; Укр. пр., 1936, 173; Н. ск., 1971, 133);
б) На тое в ставі єсть щупак, щоб карась не дрімав (ІМФЕ, 29-3,128,31);
в) На те й щука в озері, щоб карась боявся (Сл. Черк., 15).— Рос.: Снег., 92; Даль, 482; Гр., 1, 342.
5. Не всі старі щуки карасів хватають (Н. н., Вол.).— Віл.: Гр., 1, 342.
6. Ой ти, щука бистра, бери окуня з хвоста! (Укр. пр., 1963, 707).
Рак.
1. Байдуже ракові, в якім горшку його варять (Прип., 9); …в якому глеку його зварять (ІМФЕ, 14-3, 211, 200).
2. Біда, раче, вода кипить (Прип., 274).
3. Бодай так рак світ бачив, як він гроші оддасть (Укр. пр., 1963, 312).
4. В мене так хоч рак, та на тарілці (Ном., 234; Укр. пр., 1955, 180).
5. а) Змилувався бог над раком та й дав йому очі на заднику (Фр., II, 1, 199); …та йому в заді очі дав (Висл., 268; Укр. пр., 1963, 217); …дав йому ззаду очі (Фр., І, 1, 78); …та дав очі не там, де треба (Чуб., 287);
б) Змилувався біг на рака, дав йому ззаду очі (Фр., І, 1, 78).
6. Змилувався рак над жабою та й очі видрав (Н. н., Вол.).— Біл.: Гр., 2, 230.
7. З рака мала познака (Фр., III, 1, 4; Прип., 274).
8. І раків не хочу, і ніг не вмочу (Ком., 98); …і чого іного пе могу (Зін., 228).
9. а) І світ настав, та ще рак не свистав (Ном., 152; Укр. пр., 1963, 242; ІМФЕ, 1-5. 461, 230);
б) На Юра, як рак свисне (Ільк., 60; Ном., 106; Фр., III, 2, 355);
в) На Юрія о цій порі, як рак свисне на оборі (Ном., 106);
г) Тогди то буде, як рак свисне (Фр., III,1, 5);
д) Тоді то буде, як рак на ставі свисне (Фр., 111, 2, 527);
е) Це тогди буде, як рак на дубі свисне (Фр., 111, 1, 5);
е) Як рак на дуба вилізе та й свисне, тогди то ся стане (Фр., III, 1, 76).
10. а) Колись ся обібрав раком, то лізь у кошіль (Фр., ПІ, 1, 4);
б) Назвавшися раком, лізь у козуб (Зін., 261; Ном., 136).— Див. гриб.
11. Молодого рака покарав старий рак, то оба лізуть і днесь так (ІМФЕ, 14-3, 249, 32).
12. а) Не безвідді і рак риба (Ном., 191);
б) На безриб’ї і рак риба (Фр., III, 2, 514; Укр. пр., 1955, 268; Н. ск., 1971, 39);
в) На безриб’ї і рак риба, па безлюдді і Хома чоловік (Ном., 191; Чуб., 275; Укр. пр., 1963, 440);
г) На безриб’ї і рак риба, на безлюдді і Хома чоловік, на безгрішші і копійка гроші (Вік живи, 29);
д) Коли немае риби, тоді і рак риба (ІМФЕ, 14-3, 211, 201).— Рос.: Снєг., 239; Даль, 103; Рибн., 66; Жуков, 235; біл.: Рапан., 68; Гр., 1, 244. ‘
13. а) Назад очей ні в кого ніт, тільки у рака (Зін., 237; Ном., 129);
б) На потилиці очей нема (Ном., 129).
14. Назад тільки раки лазять (Укр. пр., 1955, 246).
15. Най тобі не бажаеться печеного рака (Ільк., 57).
16. Ні рак, ні риба, казала баба, а якась жаба (ІМФЕ, 14-3, 211, 256).
17. а) Пішов на дно раків ловить (Укр. пр., 1955, 150);
б) Пішов раки годувати (Прип., 274);
в) Шльоп під лопаття та й до чорта раків ловити (Укр. пр., 1963, 198); …та й до чорта раків (Ном., 39).
18. Одного рака горе красить (ІМФЕ, 1-5, 437, 28).
19. а) Плюнь на раки, а юшку геть вилий -(Ном., 100; Укр. пр 1963, 581);
б) Плюнь на раки — вершу видно (Укр. пр., 1963, 581).
20. а) Правда, що раки, бо червона юшка (Чуб., 236);
б) Правда, раки, лізьте в торбу (Укр. пр., 1963, 167).
21. Раки викидай, юшку виливай, казанок перевертай (Укр. пр., 1963, 312).
22. а) Рак-неборак, де вщипне, там і знак (Чуб., 287);
б) Рак не дурак, як укусить — буде знак (Н. н., Київщ.).
23. а) Рак по воду сім років ходив і всю на порозі розлив (ІМФЕ, 14-3, 211, 233);
б) Ходив рак сім год по воду та прийшов додому, та став через поріг перелазить — розлив та й каже: «Отак чорт скору роботу бере!» (Ном., 214).
24. а) Страшен рак, да гдесь інде очі (Зін., 245; Ном., 82);
б)Тим рак страшний, що ззаду очі (Укр. пр., 1955, 284).
25. а) Так чи інак, а не буде з риби рак (Н. ск., 1971, 182);
б) Чи сяк, чи так, а пе буде з риби рак (Вік живи, 29).
26. Чудо, а не раки, самі в торбу лізуть (Фр., III, 1, 5).
27. Як рак з кошеля випав, так багачеві таляр з калити або з капшука (Зін., 259; Ном., 261).