Прислів’я та приказки про рибака та рибалку

Рибак.

1. Ніхто не видів з рибака багача (Фр., III, 1,13).

2. Рибак дощу не боїться (Н. н., Вол.).— Віл.: Гр., 1, 152.

3. Рибак і музика — то худе ремесло (Прип., 277).

4. а) Рибак рибака бачить здалека (ІМФЕ, 29-3, 121, 31); …все бачить здалека (Н. в., Київщ.);

б) Рибак рибака пізнає здалека (Ном., 153; Укр. пр., 1936, 347; 1955, 273);

в) Рибак рибака бачить здалека: хоч воно й не риба, а хвіст видно (Ном., 153);

г) Рибалка рибалку впізнає і в парку (ІМФЕ, 14-3, 211, 32).— Рос.: Даль, 775; біл.: Гр., 1,152.

5. Хороший рибак по кльову мусить знати, як рибку звати (Укр. пр., 1936,184; 1955, 85; 1963, 268).

Верша.

1. Верша в болоті гомоніла та й сама там сиділа (Шиш.-Іл., 15; Укр. пр., 1963, 523); …але й сама там сиділа (ІМФЕ, 29-3, 143,31)

2. Верша з болота сміється, а сама до нього б’ється (Прип., 216).

3. а) Насміхалась верша з болота, коли оглядиться, аж сама в болоті (Висл., 299; Фр., І, 1, 149; Укр. пр., 1936, 251; 1963, 490; ІМФЕ, 1-5, 363, 39);

б) Сміялась верша з болота, а сама в болоті (Вік живи,32);

в) Насміялась верша з болота (Ном., 153);

г) Сміялась верша із сака та й сама в нім сиділа (Н. ск., 1976, 39);

д) Насміявся сак із верші; е) Сміялась верша із сака (Скр., 162);

є) Сміялась верша із сака, бо й сама така (Укр. пр., 1936, 490; Н. ск., 1971, 169);

ж) Сміялася верша з сака, коли й сама така (Укр. пр., 1955, 217; ІМФЕ, 1-5, 461,254).— Рос.: Даль, 624.

Вудка.

1. Вудка мокне, а рибак сохне (Ном., 204; Укр. пр., 1936, 482;1963,267). —

2. Вудка — то така річ, що до неї причеплений еден дурень у воді, а другий на березі (Фр., І, 2, 293).

3. а) Вудити вудим, а вечеряти не будем (Укр. пр., 1963, 267);

б) Рибу вудиш, а їсти що будеш (Манж., 165; Укр. пр., 1963, 267).

4. Де риба чіпляється, там і вудку кидай (Укр. пр., 1963, 267).

5. а) Закине вудку в чужу будку, дивись і тягне, як не сіряк, то свитку (Укр. пр., 1963, 371; ІМФЕ, 29-3, 122, 18);

б) Закинь вудку у дядькову будку та й виудь, коли не сірник, так юпку (Манж., 169).

6. На вудку прошена риба йде (Фр., І, 2, 293).

7. а) На голу вудку риба не йде (Фр., І, 2, 293);

б) На голий гачок не йметься щупачок (Прип., 72).

8. У чужий ставок не кидай вудок (ІМФЕ, 29-3, 122, 37).

Гачок.

.а) Кому гачком бути, те муситься загнути (Прип., 32);

б) Що гачком бути мав, вчасно ся загинає (Фр., І, 2, 322).

Невід, нерет, сітка, ятір.

1. а) Наперед невода риби не імай (Зін., 263);

б) Наперед невода рибою не хвались (Н. н., Сумщ.);

в) Перед неводом риби не лапай (Чуб., 288);

г) Наперед невода риби не лови (Зін., 262; ІМФЕ, 8-К2,17, 70, Яворн.; Укр. пр.,1955,179);

д) Поперед невода риби не лови (Шиш.-Іл., 61; Закр., 197);

е) Перед неводом риби не ловлять (Ільк., 73; Висл., 318; Фр., II, 2, 440);

є) Перед сіткою риби не імай (Фр.,III,1, 102);

ж) Поперед невода рибу ловити (Укр. пр., 1963, 531);

з)Не квапся проти невода рибу ловити (Укр. пр., 1963, 531; Н. ск., 1971,152);

и) Не лови риби перед саком (Зак. пр., 120).— Рос.: Снєг.,1,105; Даль, 616; біл.: Гр., 1, 153.

2. Перше в волок подивися, тоді й рибою хвалися (Закр., 195).

3. Погана сітка — для риби клітка (Укр. пр., 1955, 107).

4. Сім ятерів — ні одної риби (Ком., 21; Укр. пр., 1936, 413; 1963,101; Н. ск.,1971,125).

5. а) Як попався в нерет, то ні назад, ні наперед (Шиш.-Іл., 91);

б)Уліз у нерет — ні взад, ні вперед (Н. н., Вол.).— Біл.: Гр., 1,454.

Ловити, піймати (рибу).

1. В умілого й долото рибу ловить (Укр. пр., 1961, 116).

2. Дід дурний диба — піймав жабу та й каже: риба (Укр. пр., 1955, 243).

3. З бороною по воду поїхав, а з ціпком рибу ловить (Укр. пр., 1963, 390).

4. а) І риб наловить, і ніг не замочить (Укр. пр., 1961, 192; Н. ск., 1971, 153);

б) І риби наловив, і ніг не замочив (ІМФЕ, 14-3, 211,161);

в) Риби не зловиш, як ніг не замочиш (Сл. Черк., 18).

5. а) І в корці води не піймаєш (Укр. пр., 1963, 375);

б) Його і в ложці води не спіймаєш (Укр. пр., 1955,162);

в) Його і в окропі не піймаєш;

г) Цього і в ложці не впіймати (Укр. пр., 1963, 375).

6. Лови рибку, де лопух е (Ном., 114; Укр. пр., 1963, 267).

7. Лови рибку, як ловиться (Ном., 115).

8. а) Оттака ловись! (Ном., 151);

б) Оттака ловись, хоч дрібна, але свіжа (Ном., 151; Укр. пр., 1963, 267);

в) Оттака ловись, яка влізла (Ном., 151).

9. Рад би го піймати, та слизький (Укр. пр., 1963, 376).

10. Рибачив, рибачив, а риби не бачив (Н. н., Вол.).— Біл.: Гр.,I,151.

11. а) Рибка в ріці, та не в руці; б) Що в ріці, то ще не в руці (Там же).

12. Сидить Семен під кручею, ловить раки онучею (Унр. пр., 1963, 535).

13. Хто рибу вудить, господарем не буде (Н. н., Вол.).— Біл.: Гр., 1,151.

14. а) Хоч не рибно, так юшно;

б) Коли рибно, то й юшно (Там же).— Біл.: Гр., 1,151.

15. Шкода про те й говорити, чого не можна зловити (Укр. пр., 1951, 179).

Ставок.

1. Греблю до ставу будують (Фр., І, 2, 446).

2. Після ставу кладуть греблю (Прип., 80).

3. По греблі до ставу (Там. же).

4. Село без ставка, що дівчина без зубів (ІМФЕ, 14-3, 211, 245).

5. Чия гребля, того й став (Зін., 256; Ном., 144; Фр., І, 2, 446; Укр. пр., 1936,148; 1955,12; ІМФЕ, 1-5, 461, 45).

6. Як добрий став — риба буде, а стече став — болото буде (Укр. пр., 1955,107; 1963, 267).

Залишити відповідь