Прислів’я та приказки про роботу

Гній.

1. Без гною не буде врожай горою (Сл. Черк., 1).

2. Гній у поле одвезеш, більше хліба привезеш (Укр. пр., 1961,424).

3. Гною тонко — у кишені не дзвонко (Н. н., Ів.-Фр.).

4. а) Де гнойок, там і лойок ( Н. н., Київщ.);

б) Де гною лопатка, там хліба букатка (Фр., І, 2, 350; Прип., 69);

в) Хоч рука в гною, так душа в раю (Укр. пр., 1963, 246);

г) Хоч рука в гнойку, так душа в лойку (ІМФЕ, 29-3, 121, 31);

д) Як ноги в гнойку, то й губа в лойку (Ном., 139; Укр. пр., 1963, 246);

е) Як не любитимеш гнойку, то не бачитимеш лойку;

є) Як не будеш вліті гною на купу складати, то не будеш взимі пальці лизати (Укр. пр., 1963, 246).— Рос.: Даль,905; біл.: Гр., 1, 123.

5. а) Добре грунт угноїш — урожай потроїш (Укр. пр., 1936, 563;Укр. пр., 1963, 49);

б) Зимою угноїш — урожай потроїш (ІМФЕ. 14-3, 211, 239);

в) Поля угноїш — збереш удвоє (Укр. пр., 1936, 562);

г) Поле угноїш — урожай потроїш (Н. н., Зак.).— Біл.: Гр., 1, 123.

6. До гною не треба строю (Прип., 69).

7. З того й гною доброго не буде (Фр., І, 2, 350).

8. Коли кладеш гній, то збираєш удвій ( Мал., 195; Укр. пр., 1963, 246).— Біл.: Гр., 1 ,121.

9. Клади гній густо — на току не буде пусто (Укр. пр., 1961,424); …у коморі не буде пусто (Н. н., Черк.).— Біл.: Гр., 1, 121.

10. На поле гній, а з поля хліб (ІМФЕ, 29-3, 120, 24).

11. Не шкодуй гною — будеш мати хліба вволю (Н. н., Київщ.).

Орати.

1. а) Аби лиха не знати, треба своїм плугом на своїй ниві орати (Ільк., З; Закр., 141; Висл., 229; Прип., 182);

б) Щоб лиха не знати, треба своїм плугом та на своїй ниві орати (Ном., ЗО; Укр. пр., 1955, 73; 1963, 35).— Біл.: Гр., 1,118.

2. а) «А чом ви, хлопці, не орете?» — «Та, дядьку, свято».— «Яке свято?» — «Чересло й леміш знято» (ІМФЕ, 1-5, 461, 24);

б) Нині свято — чересло й леміш знято (Укр. пр., 1936, 222);

в) Свято — леміш та чересло знято (Прип., 281; ІМФЕ, 1-5, 461, 24).

3. а) Батько хай іде орать, його коні знають, а я піду гулять — мене гості чекають (Укр. пр., 1936, 222; 1955, 198; Н. ск., 1971, 175);

б) Ти, батьку, іди орать, тебе воли знають, а я піду в корчму, мене люди чекають (Іл., 188).— Біл.: Hoc., 4; Гр., 2, 87.

4. В орача руки чорні, та хліб білий ( Н. н., Черк.).

5. а) Виори мілко, посій рідко, уродиться дідько (Ільк., 17; Гат-цук, 331; Закр., 151; Зак. пр., 54; Укр. пр., 1963, 247);

б) Виори мілко, а посій рідко — то уродить дідько, а засій густо, то уродить пусто (Ком., 97);

в) Коли зореш мілко, посієш рідко, то й уродить дідько (Укр. пр., 1955, 102; Н. ск., 1971, 29);

г) Як мілко орати — краще випрягати (Укр. пр., 1955,102; 1963, 247).

6. а) Глибше орати — більше хліба мати (Н. ск., 1971, 29); …більше хліба жувати (Укр. пр., 1955, 102);

б) Глибше зореш — більше збереш (Н. сл., 1972, 26.111).— Рос.: Даль, 905; біл.: Гр., 1, 124.

7. Де орач від напруженої роботи плаче, там жниця від гарної пшениці скаче (Н. н., Черк.).

8. а) Добре ся там діє, де два оре, а третій сіє (Ном., 210; ІМФЕ,1-5, 462, 12);

б) Там добре ся діє, де два орють, а третій сіє (Чуб.,295; Фр., II, 1, 9; Укр. пр., 1936, 107; Прип., 104; Н. к., 23).— Біл.:Гр., 1, 125;

в) Двоє орють, а семеро руками махають (Н. н., Черк.).

9. Добре там живеться, де гуртом сіється й ореться (II. к., 23) —Див. З, гурт (колектив).

10. Дожились до того, що хоч серед хати орати (Укр. пр., 1963,174; Н. ск., 1971, 45).

11. З глибокої борозни високий хліб росте (Н. сл., 1972, 26.111).

12. а) Коли почав орати, то в сопілку кинь грати (Зак. пр., 47;ІМФЕ, 1-5, 572, 25); …то у сопілку не грати (Ном., 212; Білоц., 28;Укр. пр., 1955, 85; 1963, 248);

б) Орати — не в дудку грати (Н. н.,Черк.);

в) Як почав орать, то в сопілку не грать (Н. ск., 1971, 29).

13. Люди орать, а ми руками махать (Укр. пр., 1936, 222; 1955,193; 1963, 410).— Біл.: Гр., 1, 120.

14. Між дорогами орать — так, як на печі (Укр. пр., 1963, 247).

15. На жито орали та й гречки не мали (Укр. пр., 1963, 195;Н. ск., 1971, 126).

16. а) Не переорюй межі нікому (Зін., 266; Ном., 66);

б) Не ори чужої межі, то й не будеш у грісі (Прип., 199).

17. Один оре, а другий дере (Прип., 235).

18. Орачеві земля — мати, а ледарю — мачуха (Н. н., Черк.).

19. а) Ори, мели та й їж (Фр., II, 2 , 481);

б) Ори, сій й на жнива ся надій (Н. н., Бук.).

20. Остання річ вовком орати (Укр. пр., 1963, 248).

21. а) Погано орати — то краще випрягати (Н. н., Черк.);

б) Як погано орати, то краще випрягати (Ном., 141; Укр. пр., 1963, 247).—Рос.: Даль, 511.

22. Поїхав у поле орать та й забув плуга взять (Укр. пр., 1961,229).

23. Поорав: перебіг плугом, як голодний пес через воду (Н. ск.,1964, 59).

24. Тяжко сіяти, коли ніщо орати (Закр., 212).— Див. сіяти.

25. а) Умирать ладься, а хліб паши (Ном., 197);

б) Умирати вбирайся, а на хліб паши (Шиш.-1л., 74).—Біл.: Ляцький, 50; Гр.,1,125.

26. Хто б його рад чуже орать, та от горе — свого плуг не оро (Ком., 41; Укр. пр., 1936, 35; Укр. пр., 1955, 37; Укр. пр., 1963, 17).

27. Хто глибоко оре, той хліба не їсть (Ном., 108).

28. Хто глибоко оре, той злото виоре ( Н. ск., 1964, 61; Н. сл., 1972,12.ХІ).

29. Хто чужим волом оре, той криві борозни тягне (Н. ск., 1964,23).

30. Хто навесні не хоче орати, буде взимі голодний спати (Н. н.,Вол.).

31. Хто оре і сіє, той все надівсь (Прип., 235; Зак. пр., 55).

32. Хто оре і сіє, той молотить і віє (Н. н., Вол.).— Біл.: Гр., 1,129.

33. Хто оре, той співав (Зін., 253).

34. Хто стане орати, той буде багатий (Укр. пр., 1963, 247).

35. Хто під виму зорав, той на весну золото буде мати (ІМФЕ,29-3,114,108).

36. Хто не оре, той і огріхів не робить (Укр. пр., 1955, 261; ІМФЕ,29-3,121, 46).

37. Хто оре на один бік, у того хліба на один рік, а хто на два боки, має хліба на два роки (Іл., 245; Укр. пр., 1963, 248).

38. а) Хто наше, той пляше (Зін., 253);

б) Хто наше, той з мішками пляше (Шиш.-Іл., 79);

в) Хто не наше, той зимою з торбою пляше (Н. н., Черк.).

39. Як будеш рано орати, то не будеш бідувати (ІМФЕ, 29-3, 113,31).

Садити.

1. На огороді всього сади, як прийде зима, не знатимеш біди (ІМФЕ, 29-3, 121,31).

2. Сади густо, не буде пусто ( Н. н., Вол.).

Сходити.

1. Густо сходить — звеселяє, а рідко — дітей годує (Н. н., Черк.).

2. Іще не зійшло, а вже підросло (Прип., 139).

3. На підлозі пшениця не зійде (Укр. пр., 1963, 247).

Рости.

1. Без роси і трава не росте (Н. н., Вол.).— Див. трава.

2. На битім шляху трава не росте (Укр. пр., 1963, 247).— Див. трава.

Достигати, доспівати.

1. Поспіла чорниця — поспіло і жито (Н. н., Черніг.).

2. Прийде врем’ячко — достигне яблучко і само відпаде (Укр.пр., 1955, 98).

3. Прийде година — достигне і калина (Н. сл., 1976, 5.ІХ).

Родити (про хліб).

1. Пісок не родить, та з хліба не зводить (Ном., 198; Укр. пр.,1963, 247; ІМФЕ, 1-5, 461,123).

2. Ранній пар родить пшеничку, а пізній — метличку (Укр. пр.,1955, 95; 1963, 249).— Біл.: Гр., 1, 124.

3. Поле рік дармує, а за три вродить (Прип., 92).

4. Хто як скородить, так му і родить (Н. сл., 1972, 12.XI).

5. а) Як робить, так і родить (ІМФЕ, 29-3, 121, 31);

б) Як хто робить, так му і родить (Н. сл., 1972, 19.Х1);

в) Як будемо робити, так буде і родити (Чуб., 299; Укр. пр., 1963, 253).

6. Як уродить жито, то всім буде сито (ІМФЕ, 29-3, 121, 47).

7. а) Як будуть ріжки, будеш їсти пиріжки, а як уродить мітлиця, то буде й хліб сниться (Укр. пр., 1963, 249);

б) Як уродить мітлиця, буде хліб сниться (Укр. пр., 1955, 97).

8. Як уродиться лобода — і то не біда (Ном., 45).— Див.просо.

9. Як зерно вродиться, то золото само прикотиться (ІМФЕ, 14-3,211,175).

Жати, жнива, жнець.

1. а) Або зелене жати, або нічого не мати ( Ільк., З; Закр., 141;Ном., 83; Прип., 119);

б) Все одно: що зелене жати, що нічого не мати (Югас., 55; Зак. пр., 53);

в) Зелене жати — нічого не мати (Фр., II, 1,179; Н. ск., 1964, 56);

г) Зелений сніп жати — нічого не мати (Фр., Ill, 1, 98);

д) Як зелене жати, то нічого не мати (Укр. пр., 1955, 97; 1963, 252).

2. а) Буде той голоден, хто жнивами холодочку шукає ( Ком., 48;Укр. пр., 1955, 97; 1963, 254);

б) Той буде голодний, хто в жнива холодочку шукає (Н. к., 15);

в) Хто в жнйва в холодку, той взимі в голодку (Фр., II, 1,132; Алекс., 37).— Біл.: Гр., 1,135.

3. а) Він добрий жнець, як вузький загонець, а як широка нива, то бестія лінива (Фр., II, 1, 131; Прип., 127);

б) Добрий жнець, як вузький загонець… (Прип., 127);

в) Добрий жнець, де широкий загонець (Ільк., 28; Ном., 142; Висл., 257; ІМФЕ, 1-5, 461, 19);

д) Не питає добрий жнець, чи широкий загонець (Фр., II, 1, 132; Прип.,127; Укр. пр., 1955,102; Укр. пр., 1963, 253; Н. ск., 1971, ЗО).- Біл.:Гр., 1,134.

4. а) Волю лежати, як у полі жати (Прип., 180);

б) Люди жать, а ми на межі лежать (Укр. пр., 1936, 222; 1955, 193; 1963, 411);

в) Люди жать, а ми лежать (Н. ск., 1971, 181);

г) Люди ідуть жати, а ми на сонечко лежати (ІМФЕ, 14-3, 211, 32).— Рос.: Даль, 504;Біл.: Гр., 2, 270.

5. а) Вийшли женці в поле жати та й забули серпа взяти (Фр.,11, 1, 131; Укр. пр., 1936, 305; 1963, 435);

б) Пішли жеяці в поле жати… (Прип., 127);

в) Пішла Настя в поле жати та й забула серпа взяти, серп узяла, хліб забула, так то Настя вдома була (Н. н.,Черк.);

г) Узялися жито жати, та не знали, де почати (Сл. Черк.,2 2 ) .- Біл.: Гр., 2, 270.

6. Гарно наша Гапка жито жне, що й серпа в руки не бере (Укр.пр., 1961, 411; ІМФЕ, 1-5, 462,116).

7. День у жнива рік годує (Н. н., Київщ.).

8. Добре жати, як р що (Прип., 119).

9. Доки жнемо, доти і хліб білий жуємо (Зак. пр., 29).

10. Жать удень душно, а вночі кусаються комарі (Ном., 212;Укр. пр., 1955, 194; 1963, 411).

11. Жни, що вродило (ІМФЕ, 1-5, 395,111).

12. Звезли жниво і поле опустіло (Н. сл., 1972,19.XI).

13. Згайнуєш на жнивах хвилину — втратиш не одну зернину (Укр. пр., 1955,107; 1963, 254).

14. Злому женцеві кожний серп злий (Фр., II, 1, 132).

15. Лихий жнець — дзень, дзень, аби минув день (Прип., 127).

16. Лихий жнець ніколи не має доброго серпа (Прип., 127).

17. Лихі там жнива, де гола нива (Фр., II, 1, 132).

18. Ліпше сире жати, як має ним вітер колисати (Прип., 302).

19. Не будуть жнива з доброго дива (Алекс., 37).

20. Не буду я жати в поли, бо жибрій руки коле (Прип., 119).

21. Не все жнеш, що заволочив бороною (Зак. пр., 55).

22. Не жне, не косить, а жупан носить (Ном., 276).

23. Одною рукою жни, а другою сій ( Н . н., Черк.).— Див. сіяти.

24. Поки жнемо, поти й їмо, а як скосили, то все й поїли (Укр.пр., 1955, 46; Укр. пр., 1963, 62; Н. ск., 1971, 56).

25. Робота — не охота: коли жати, то жати, а лежати, то лежати (Н. н., Вол.).— Біл.: Гр., 2, 281.

26. а) Розпочалися жнива — будь скупішим на слова (Н. нv Київщ.);

б) Розпочалися жнива — закачуй рукава (Укр. пр., 1961,415; Зак. пр., 140).

27. Сама себе раба б’є, що не чисто жито жне (Укр. пр., 1955,242; 1963, 4 3 9 ) .- Рос.: Даль, 231, 512; біл.: Гр., 1,135.

28. У вівторок вижни снопів сорок (Фр., І, 1, 198; Прип., 41).

29. У жнива в селянина три турботи: косити,’ орати і сіяти (Н. н.,Вол.).

30. Ціни в жнива хвилину більше, ніж взимку годину (Укр. пр.,1961, 415).

31. Швидше жніть до обніжка, там стоїть пирогів діжка (Ном.,198; Укр. пр., 1955, 97; 1963, 255; ІМФЕ, 1-5, 461, 4 ).— Див. пироги.

32. Як жнива закінчиш впору, буде що возить в комору (Укр.пр., 1961, 416).

33. Як з жнивами прозівав, рік даремно працював (Укр. пр.,1961, 415; Зак. пр., 141).

34. Як жнуть укупі, то не болить у пупі (Алекс., 39; ІМФЕ, 29-3,117, 9).

35. Який жнець, такий снопець (Фр., II, 1, 132; Прип., 127).

36. Як лихі жнива, то сій знова (Прип., 127).

37. Як на жнивах — горло болить, а як язиком молоть — на припоні не вдержиш (Укр. пр., 1961, 237).

38. а) Як прийшла косовиця, то й жінка хвородиться, а як прийшли жнива — жінка як нежива, а як прийшла покрова, то й жінка здорова (Ном., 212; Укр. пр., 1963, 412; Н. к., 21);

б) Як прийшли жнива, то й жінка крива (Ном., 212; Укр. пр., 1963, 411);

в) Як прийшли жнива, то й жінка крива, а прийшла покрова, то й жінка здорова (ІМФЕ, 1-5, 461, 128);

г) Як прийшли жнива, то я ледве жива, а як прийшла покрова, я, як бик, здорова (ІМФЕ, 14-3, 211,265);

д) Як прийшли жнива, то й чуть жива, а як прийшла покрова, я стала здорова (Укр. пр., 1936, 225; 1955, 203);

е) Як прийшли жнива, то й Химка, як нежива, а як прийшла покрова, то й Химка здорова (ІМФЕt 1-5, 462, 83);

є) Як були жнива, то й дівка крива, а прийшла покрова, то дівка здорова (ІМФЕ, 1-5, 463, 265).

39. Як хочеш багацько жати, то треба мало спати (Укр. пр., 1963,254).

Косити, косовиця.

1. а) Він то і радий косити, та нема кому коси носити (Укр. пр.,1955, 193; Н. ск., 1971, 181);

б) Косить би косив, та коли б чорт косу носив (Ном., 213; Укр. пр., 1963, 406);

в) Рад би й вій косити, га нема кому коси носити (Ком., 48; Укр. пр., 1963, 406).

2. Герасим не косив, то з косарями їсти не буде (Фр., І, 2, 320;Укр. пр., 1963, 263).

3. Гультяй сіно косив, а чорт по полю носив (Н. н., Вол.).— Біл.:Hoc., 68; Ляцький, 11; Гр., 1,131.

4. це, все він дугою косить (Укр. пр., 1963, 369).

5. Косити вмію, но поступати не вмію (Фр., II, 1, 297).

6. Коли старанно косять, то сіна зимою не просять (Н. н., Вол.).— Біл.: Гр., 2, 523.

7. Косять порою, а жують зимою (ІМФЕ, 29-3, 125, 31).

8. Махай, нехай косять (Ном., 251).

9. Пішов на косовицю з собачкою (Укр. пр., 1963, 458).

10. Порою сіно косять (Ном., 149; Укр. пр., 1963, 458).

11. Хоч і шкода квітів, але коси луг, коли цвіте ( Н. н., Черк.).

12. а) Хто годен вліті косити, той годен дівков у танці носити (Фр., 1, 2, 336);

б) Хто годен косою косити, той годен у танці дівкою носити (Прип., 70);

в) Коли-с годен косов косити, то-с годен дівкою у танці носити (Фр., II, 1, 297).

13. Хто гострий, той косить (Ком., 20).

14. Хто добре косить, той їсти не просить (Н. н., Вол.).— Біл.:Гр., 1, 131.

15. Хто косить в дощ, той в погоду грабає (Висл., 283; Фр., 11, 1,2 9 7 ) .- Біл.: Гр., 1, 130.

16. Хто сіно невчасно косить, той часто у стріхи корму просить (ІМФЕ, 14-3, 411, 167).

17. а) Цілий день косив сіна, а за вечір коза з’їла (Н. н., Вол.);

б) Накосили скирту сіна, прийшла коза та й поїла (ІМФЕ, 1-5, 437,2 8 ) .- Біл.: Гр., 1, 132.

18. Язиком сіна не накосиш (Н. н., Вол.).— Біл.: Гр., 2, 279.

19. Як кому наклеплеш, так буде косити (11. ск., 1964, 62).

Молотити.

1. Він не тільки не молочений, а й на тік не волочений (Укр. пр1963, 252).

2. Довше буду молотити, довше буду колотити (Прип., 207).

3. Доки батько копу жита змолотив, то син обувся (Н. н., Вол.).—Віл.: Гр., 2, 277.

4. Коли нерод, так і невмолот (Ном., 138; Укр. пр., 1963, 252).

5. Моє не молочене, а твоє й на тік не волочене (Ном., 18; Укр.пр., 1955, 38; Н. ск., 1971, 55).

6. Молотив цілий день, а віяти нічого (Укр. пр., 1963, 110; Н. ск.,1971, 55).

7. Молотим порожню солому (Н. ск., 1964, 157).

8. Молотіть та не губіть — собі шкоди не робіть (Укр. пр., 1961,416).

9. На чиєму току молотять, тому й хліб возять (Укр. пр., 1955,11; 1963, 89; ІМФЕ, 1-5, 461, 69).

10. Не зле му ся діє, що змолотить, то й провіє ( Ф р ; II, 1, 190).

11. Не поклонюся багачу, як своє намолочу (Н. п., Вол.).— Див., багатий.

12. Не твоя копа молотиться (Ват., 115).

13. Не хвались нажавши, а хвались намолотивши (Н. н., Вол.).— Біл.: Гр., 2, 451.

14. а) Не що й дію: змолотив і вію (Фр., II, 1, 2 );

б) От що я дію: змолотив та й вію (Прип., 102).

15. а) Сім день молотив, а восьмого все з’їв (ІМФЕ, 29-3, 113, 120);

б) Що змолотив, те й з’їв (Ном., 288; Укр. пр., 1963, 454).

16. Такий добрий урожай, що молотив цілий день, а віяти нічого (Н. н., Ів.-Фр.).

17. а) Тиждень молотив та й навіть на табаку не заробив (ІМФЕ,29-3, 114, 38);

б) Три дні молотили, шеляг заробили (Укр. пр., 1936,50; 1963, 86).

18. Горох — горох, вимолотивши — квасоля (Н. ск., 1971, 153).—Див. горох.

19. а) Як на току молотиться, то і в хаті не колотиться (Прип.,164; Укр. пр., 1955, 103; 1963, 255);

б) Як на току не молотить, то у хаті колотить (Прип., 207; ІМФЕ, 1-5, 396, 111);

в) Як на току молотиться, то і в хаті не колотиться, а як на току не молотиться, то в хаті колотиться (Ном., 198; Згар., 117);

г) Як у клуні не молотять, то у хаті колотять (Прип., 164).

20. Як робота добре йде, то молотарка гуде (Укр. пр., 1961, 415;Зак. пр., 141).

Віяти.

Чужу купу віючи, очі завсіди запорошиш (Укр. пр., 1963, 89);…свої очі запорошиш (Укр. пр., 1963, 521).

Залишити відповідь