Прислів’я та приказки про речі побуту

Вікно.
1. Вікна посивіли (Фр., І, 2, 218).
2. Вікна так замерзли, що можна на них саньми їхати (Алекс., 23).
3. Не первина вікном з хати утікати (Ном., 217; Укр. пр., 1963, 370).
4. Чи вже мені будуть вікном двері (Укр. пр., 1963, 370).
5. Як почнуть робити вікна та одвірки, то остануться порожні миски та тарілки (Укр. пр., 1963, 262).
6. Якби все одно, то лазили б у вікно, а то дверей шукають (Укр. пр., 1955, 246).
Двері.
1. Злі то двері, котрі який-небудь ключ отвирає (ІМФЕ, 29-3, 130, 31).— Див. замок.
2. Ломитися у відкриті двері (Укр. пр., 1963, 443).
3. Не можна в двері — я в кватирку (Н. ск., 1971, 147).
4. Не отвирай дверей, як не знаєш кому (Прип., 236).
5. Непрошепим двері отвирають (Там же.).
6. Не рипай чужих дверей (Там же).
7. Не нхай пальці межи двері (Ільк., 66).— Див. 2, палець.
8. Низькі двері вчать покори (Прип., 93).
9. Одчиняй двері, поки одчиняються, бо як і зачиняться — не скоро одчиниш (Ном., 115).
10. а) Припасував лутку до дверей (Ком., 59; Укр. пр., 1963, 445);
б) Приставив нові двері до старої лазенки (Зін., 243; Ном., 261; Укр. пр., 1963, 445).
11. Скрипучі двері довго висять на завісах (ІМФЕ, 14-3, 211, 250). Див. дерево.
Відчиняти.

а) Хто торка, тому відчиняють (Літ. г., 1961, 19.XII); б) Хто сту­кає, тому отворяють (Н. н., Ів.-Фр.).

Замок.
1. Замок вішають не від злодіїв, а від чесних людей (ІМФЕ, 14-3,177).- Біл.: Гр., 2, 373.
2. а) Замок для доброго чоловіка (Зін., 225; Ном., 216; Укр. пр.,373);
б) Замок не для злодія, а для доброго чоловіка (ІІом., 216; Укр. пр., 1936, 139);

в) Від злодія замка нема (Н. н., Вол.).— Біл.: Нос., 45; Гр., 2, 373.— Див. 2, злодій.
3. Замок і ключ пе зроблені для чесних рук (Прип., 141).
4. а) Лихий замок, до котрого кождий ключ придасться (Фр., II,153);
б) Лихий замок, до якого кожний ключ підходить (Висл.288);

в) Злий той замок буває, котрий будь-який ключ отвираб (ІМФЕ, 29-3,131, 31).

Ключ.
1. Золотий ключ кождий замок отворить (Фр., II, 1, 272).— Див.З, золото.
2. Масний ключик і заіржавлену браму отворить (Н. к., 1972, 114).
Поріг.
1. Зависокі пороги на наші ноги (Прип., 261).
2. Я до порога і біді туди дорога, я у кут, а біда тут (Там же).
3. Я не люблю чужих порогів оббивати (Там же).
Стіна.
1. а) І стіни мають вуха (Закр., 169; Ном., 116; Фр., III, 1, 176; Прип., 323; Укр. пр., 1963, 525);
б) Люди забувають, що стіни часто вуха мають (ІМФЕ, 14-3, 211, 32);

в) Стіни вуха мають (Н. ск., 93).
2. Не сам гвіздок лізе в стіну, його молотком забивають (Укр. пр., 1936,120; 1963, 82).
3. а) Ні тієї стіни не достав, ні од тої стіни не одстав (Ном.,146);
б) Оце зостався: ні теї стіии не достану, ні теї, хоч у той куток головою бийся, хоч у той (Ном., 147).
4. а) Товста стіна, та не гріє (Ном., 103);
б) Товста стіна да гріє (Зін., 248).

5. Якби стіни вміли говорити, то нелегко було б жити (Прип., 323); …то би не одне сказали (Фр., III, 1, 177).

Піч.
1. а) Ані печі, ані лави (Прип., 254); б) Ані печі, апі лави, ані хліба, ані страви (Црип., 254).
2. А я знаю, що він діє, коло печі спину гріє (Укр. пр., 1963,407).
3. В старій печі сам чорт палить (Прип., 254).— Біл.: Гр., 1, 213.
4. Гей, коли б оце дома на печі та ще й у просі (Укр. пр., 1963, 418).
5. Горе тому, що на печі: сюди пече, туди гаряче: добре тому, що в дорозі, лежить собі на возі (Укр. пр., 1955, 313).— Див. дорога.
6. Дивная річ, що в хаті піч (Зін., 220; Ном., 144).
7. а) Добра річ, як у хаті піч (Чуб., 297; Укр. пр., 1963, 24);
б) Добра то річ, що є в хаті піч (Ільк., 27; Ном., 144; Шиш.-Іл., 20; Фр., II, 1,11;Прип., 280).
8. а) Добра річ — попоїв та й на піч (Н. н., Ів.-Фр.);
б) Добра то річ — попоїсти і на піч (Фр., II, 1, 11; Прип., 103); …попоїв та й на піч (Укр. пр., 1955, 201; 1963, 418).— Біл.: Гр., 1, 212.
9. Добре там ся пестити, де піч велика і є кому варити (Ном., ЗО).
10. З одної печі, та пе однакові калачі (Н. н., Черк.).— Див. калач.
11. З печі сирого хліба не виймають (Укр. пр., 1963, 291).
12. З своєї печі і дим солодкий (Прип., 254); …і дим не чадить (ІМФЕ, 29-3, 122, 31); …і дим пе гіркий (Укр. пр., 1963, 152; Н. ск., 1971, 83).
13. За ходячим ліс, за лежачим піч (Н. н., Вол.).— Віл.: Гр., 1,
14. Лиш на печі вигрієш плечі (Прип., 254).
15. На печі гаряче, а на лавці тісно, на Лежанці пече, а на полу смішно (Н. ск., 1971, 139).
16. На печі то й баба хоробра (Літ. г., 1964, 14.У1І).
17. а) Невелика річ, що е в хаті піч (Ном., 107);
б) Не в тім річ, що в хаті піч (Чуб., 265; Укр. пр., 1963, 755);

в) Не в тім річ, що р. хаті піч, а біда, як нема (Ном., 139; Укр. пр., 1963, 24); …а в тім діло, щоб у печі кипіло (Н. ск., 1971, 54);

г) Не чудна річ, що в хаті піч, чудно було б, коли б її не було (Ком., 22; Зір., 11); д) У тім річ, що в хаті піч (Ном., 116).
18. Не в піч замазатися та і не з мосту у воду (Зін., 236).
19. Не хвалися піччю в нетопленій хаті (Н. н., Київщ.).
20. Не з одної печі хліб їв (Прип., 254).
21. Ой піч моя, піч! Коли б я на тобі а ти на мені — славний би козак був з мене (Н. ск., 1971, 178).— Див. З, козак.
22. Піч тучить, а дорога учить (Ном., 222; Укр. пр., 1963, 284;Н. ск., 1971, 131;ІМФЕ, 1-5, 461, 215).— Біл.: Гр., 1, 276.
23. Піч нам рідна мати (Н. н., Сумщ.).— Рос.: Даль, 589.
24. Пічник додому, а піч дололу (Н. н., Київщ.).
25. Піч узимі, а тінь уліті (Зак. пр., 121).
26. Своя піч найліпше гріє (Прип., 294).
27. Хоч три дні не їсти, аби з печі не злізти (Укр. пр., 1955).— Див. їсти.
28. а) Я сказав би, та піч у хаті (Шиш.-Іл., 93; Ном., 116);
б) Сказав би, та піч у хаті (Шиш.-Іл., 67).— Біл.: Нос., 149; Гр., 2, 174.

Кочерга.
1. Без кочерги й ні приступу (Укр. пр., 1963, 342).
2. а) Кочерга — в печі газдиня, майстер в своїм ділі (Зак. пр.,;
б) Кочерга — до печі хазяйка, вона своє діло знає, жар загрібає (Шиш.-Іл., 36; Ном., 201; Укр. пр., 1963, 262);

в) Коцюба — до печі хазяйка… (ІМФЕ, 1-5, 360, 3).— Рос.: Даль, 248.
3. У кочерги два кінці: один по мені буде ходить, другий по тобі (Ном., 81); …один на тебе, а другий па мене (Ном., 81).
Товкач.
1. Я як той товкач: що загадають, те й зроблю (Укр. пр., 1963,82).
2. Я й товкач і помело (Укр. пр., 1963, 82).
Макогін.
1. Макогін — хазяїн у хаті (Ном., 201; Укр. пр., 1963, 261; ІМФЕ, 1-5, 462, 6).
2. Там макогін блудить, де макітра рядить (Фр., II, 1, 372; ІМФЕ, 1-5, 461′, 125).
3. У макогоцову юшку убрела (Укр. пр., 1963, 707).
Ліжко.
1. а) На своєму ліжку простягай і ніжку (ІМФЕ, 29-3, 128, 31);
б) По своєму ліжку простягай ніжку (Ном., 192).
2. Як хто собі ліжко постелить, так і вигріється (ІМФЕ, 29-3, 135, 31).— Див. стелити.

Дзигар (годинник), часи.
1. Дзигар їсти не просить, а свою роботу робить (Фр., І, 2, 551).
2. Дзигар ні їсть, ані п’є, а все ходить і б’є (Фр., II, 1, 184).
3. Дзигар усе йде і все на місці стоїть (Фр., І, 2, 551).
4. а) На дзигарки треба мати фільварки (Ном., 219);
б) Хто хоче мати дзигарки, повинен мати фільварки (Фр., 11, 1, 184).
5. Поганий дзигар одно показує, а друге б’є (Укр. пр., 1963, 171;Н. ск., 1971, 159).
6. Часи для краси, а врем’я по сонцю (Укр. пр., 1955, 180).
7. Як дзигар накрутиш, так він б’є (Фр., І, 2, 552).
Лучина.

За лучинку найде причинку (Ном., 56).

Віник.
1. Барвінок на вінок, а полин па віник (Укр. пр., 1936, 173).
2. Віпик задля сміття виник (Укр. пр., 1936, 493; 1963, 262).
3. а) Задали пам’ятку, що до нових віників не забуде (Укр. пр., 1963, 141);
б) Знатимеш до нових віників (Н. н., Сумщ.);

в) Дали в пам’ять, що й до нових віників не забуде (Укр. пр., 1963, 725);

г) Пам’ятатимеш до нових віників і до судної дошки, поки аж поро­ху на очі насиплють (Ном., 71; Укр. пр., 1963, 140);

д) Тямитиме науку до нових віників (Укр. пр., 1955, 267);

е) Тямитимеш до нових віників (Шиш.-1л., 73; Ном., 71; Укр. пр., 1963, 140).— Рос.: Снег., 1, 109.
4. а) Новий віник добре замітає (Фр., І, 1, 222; Висл., 312);
б) Но­вий віпик по-новому мете (Н. н., Київщ.).— Див. мітла.
5. У нас так ведеться, що хата віником мететься (Укр. пр., 1936, 493; ІМФЕ,М-3, 211, 204).— Рос.: Даль, 685.
Мітла, мести.
1. Вимету разком та вивезу візком (Ном., 211; Алекс., 26; Укр. пр., 1963, 438).— Біл.: Нос., 21; Гр., 1, 217.
2. а) Всяка мітла по-свокму мете (Н. н., Київщ.);
б) Кожна мітла мете по-своєму (ІМФЕ, 14-3, 282, 32);

в) Нова мітла гарно заміта (Укр. пр., 1955, 285);

г) Нова мітла по-новому мете (Н. н., Вол.);

д) Кожпа нова мітла добре мете (Н. ск., 1964, 72);

е) Нова мітла чисто мете (Укр. пр., 1963, 291);

є) Нова мітла добре замітає, бо за собою нічого не лишає (Прип., 203);

ж) Нова мітла чисто мете, а обламається— під лавкою валяється (ІМФЕ, 14-3, 211, 99).— Біл.: Нос., 21; Гр.. 1, 217.— Див. також віник. –
3. Перше свій двір позамітай, а потім чужий (Н. ск., 1964, 253).
4. Як мітлою зметено (Укр. пр., 1963, 197).
Помело.
1. Вона в хаті замість помела (Укр. пр., 1961,164).
2. Прийшло помело, шо у віхтя у гостях було (Вік живи, 28).
Сміття.
1. Вимети сміття перш зо своєї хати, а опісля заглядай у чужу (Прип.. 313).— Див. мести.
2. Кождий на своїм сміттю пан (Фр., 111, 1, 130; Прип., 313).
3. На батьковому смітнику і півень воєвода (ІМФЕ, 8-К2, 16, 2, Яворн.).
4. а) На вулицю сміття не винось (Н. н., Вол.);
б) Не виноси сміття з хати (Фр., 111, 1, 130);

в) Не носи сміття під чужу хату (Укр. пр., 1955, 167; 1963, 356);

г) Хату мети, але сміття на вулицю не неси (Н. н., Вол.).— Рос.: Даль, 665; біл.: Гр., 2, 43.
5. Таке догідне, що тільки на смітник повикидать (Ном., 127; Укр. пр., 1963, 441).
Порох.

Пороху пе дасть упасти (Укр. пр., 1963, 261).

Рогожа.

Своя, рогіжка красніша від чужого килима (ІМФЕ, 29-3, 122, 31).

Рядно.
1. а) Накрив мокрим рядном (Ном., 67; Укр. пр., 1936, 480; 1963, 719); б) Накрив мокрим рядном та ще й помелом (Укр. пр., 1955, 221; 1963, 719).
2. Тягни рядно, на двох одно (Ном., 251; Укр. пр., 1955, 42; 1963, 54).
Комора.
1. В коморі пусто, в стодолі порожньо, а в хаті лиш одна верета (Фр.,11,1,287).
2. а) В мене дві повні комори: в одпій злидні, в другій горе (Вік живи, 11); б) В мене три повні комори: в одній вітер, в другій зби­тий горнець на мак, а третя стоїть так (Вік живи, 11); в) Багато я маю — аж три клуні хліба: в одній вітер, в другій мак, а третя стоїть так (Укр. пр., 1955, 38).
3. В порожню комору вовк не лізе (ІМФЕ, 29-3, 122, 22).
4. Запоможе бог у чужій коморі (Зін., 226).
5. На пусту комору замка не вішають (Зак. пр., 106).
6. Нові одвірки до старої комірки (Фр., 11, 2, 469).
7. Роби надворі — буде й у коморі (Укр. пр., 1963, 253).
8. Хотів піти у комору, та не втрапив у котору (Укр. пр., 1963, 194).
Стодола.

а) В пустій стодолі горобці не тримаються (Укр. пр., 1963, 259);

б) В порожній стодолі і горобці пе тримаються (Н. н., Черк.);

в) В пустій стодолі і миш не витримає (Фр., III, 1, 177);

г) 3 пустої стодоли не вилетить хіба сова (Фр., II, 2, 608);

д) 3 пустої стодоли пусті горобці (Чуб., 232).

Бочка.
1. а) Бездонної бочки не наллєш (Ном., 228; Укр. пр., 1955, 165;Н. ск., 1971, 136);
б) Бездонну бочку водою пе наповниш (Зак. пр., 8);

в) Дірявої бочки не наповниш (ІМФЕ, 29-3, 113, 27);

г) Діряву бочку кілько хоч наливай, то все витече (Фр., І, 1, 113).— Рос.: Даль, 468; 562; біл.: Гр., 1, 411.
2. Бочка меду, та ложка дьогтю (ІМФЕ, 29-3, 119, 31).— Див. мед.
3. За передом бочка з медом (Прип., 244).
4. Лучче в бочці, ніж у чужій глотці (Зін., 232).
5. Пізно берегти вино, коли бочка порожня (Укр. пр., 1955, 207; 1963, 454).
6. а) Порожня бочка дзвенить, а повна мовчить (Н. н., Вол.);
б) В порожній бочці дзвону много (Н. н., Сумщ.);

в) 3 порожньої бочки багато шуму (Н. н., Вол.);

г) Порожня бочка все дуднить (Н. ск., 1964, 153);

д) Порожня бочка гучить, а повна мовчить (Закр., 198; Фр., І, 1, 113; Укр пр., 1936, 201; 1963, 397; Н. ск., 1971, 88);

е) Порожня бочка дуднить… (Н. н., Бук.); є) Повна бочка мов­чить, а порожня кричить (Н. ск., 1964, 153);

ж) Порожня бочка міц- по гримить (Н. н., Вол.);

з) Порожня бочка все голосніша, ніж повна (ІМФЕ, 29-3, 130, 31);

и) Порожня бочка міцно гримить (Н. н., Вол.);

і) Порожніша бочка голосніше дзвенить (Укр. пр., 1963, 477).— Рос.: Даль, 735, біл.: Гр., 2, 239.
7. Тим бочка смердить, чим налита (Ном., 116; Літ. г., 1961,15.Х11).
8. Там бочка горілчана (Ном., 165).
9. То бочка без дна (Фр., 1,1, 113).
Квач.

Казали люди: квач притикою не буде (Укр. пр., 1936, 169; 1955, 177; 1963, 124).

Міх, мішок.
1. Всі кинулись туди — і міх і трава (Ном., 271).
2. а) Дірявого міха ніхто пе папхае (Ільк., 31; Фр., II, 2, 403);
б) Дірявого міха не напхаєш (Фр., І, 2, 598; ІМФЕ, 29-3, 113, 105);

в) Дірявого мішка пе насиплеш (Ном., 93; Чуб., 245);

г) Дірявого міха іще ніхто не наповнив (Прип., 203); …нігди не наповнити (Зін., 221; Ном., 83);

д) Діравий мішок ніхто не годеп наповнити (Фр., III, 2, 487);

е) Діравого мішка не наповниш (ВНС, 6; П1ииі.-Іл., 23; Укр. пр., 1936, 253; Н. ск., 1971, 136);

є) Порожнього міха не падуть, коли пораз дірки йдуть (Укр. пр., 1963, 453);

ж) Судна діравого не наповниш (Ном., 93; Укр. пр., 1963, 427); …ніхто пе на­повнить (Закр., 207; Висл., 338; Фр., 111, 1, 186).— Біл.: Нос., 67; Гр., 1, 411.— Див. бочка.
3. Довелось мішкові кошелем стати (Укр. пр., 1963, 199).
4. а) Кого налякав міх, тому і торби страшно;
б) Налякав міх, то й торби страшно (Ном., 112); …тепер торби боїться (ІМФЕ, 1-5, 385, 72).
5. Кому міх тяжить, того й торба страшить (Фр., II, 2, 403).
6. Купіть собі міх та й не робіть з мене сміх (Прип., 203).
7. Мішок, та не зав’язаний (Зін., 235; Укр. пр., 1963, 477).
8. Мішок з половою (Ном., 164).
9. Не розв’язуй мішка, бо як посиплеться, то й не збереш (Укр. пр., 1963, 477).
10. Ні в горшку, ні в мішку (Укр. пр., 1963, 61; Н. ск., 1971,55).
11. Пішов з пустим міхом та на порожні клуні (Укр. пр., 1963, 74).
12. Поки мішка чують, поти шанують (Ном., 46; Прип., 203; Укр. пр., 1963, 690).
13. Покіль було в мішку жито, то гуляло знаменито (Прип., 203).
14. Порожній мішок плечі муляє (Н. н., Вол.).— Біл.: Гр., 1, 418.
15. Пустий мішок введе в грішок (Укр. пр., 1963, 61).
16. Свариться за міх, а в міху нічого іііт (Зін., 244).
17. Сім мішків гречаної вовни (Бат., 167).— Див. 2, говорити.
18. а) Спідтишка мішки рве;
б) Так, як свиня: спідтишка мішки рве (Ном., 61).
19. Старого мішка не залатаєш (Н. н., Вол.).— Біл.: Гр., 2, 228.
20. а) Сьогодні з мішком, а завтра з торбинкою (Ном., 92; Укр. пр., 1963, 426);
б) Завтра з мішком (Укр. пр., 1963, 427).
21. Шовковою ниткою мішка не зашивай (Н. н., Черк.).
22. Як пішла пішком, так і прийшла з порожнім мішком (Ном., 138).
23. Який мішок, така й латка (Н. н., Хм.).
Скриня.
1. а) Сховав у свинську скриню (Н. н., Ів.-Фр.);
б) Сховав у ста­ру скриню (Прип., 307).
2. Як повна скриня, то й миш господиня (Прип.,,307); …то і миш газдиня (Фр., III, 1, 110).
Судно.

У великому судні, та на самому дні (Укр. пр., 1963, 17).

Ківш.

Хоч поганий ківш, да без його гірш (Укр. пр., 1963, 23).

Лантух.

а) Де можна лантух, там торби не треба (Укр. пр., 1955, 284; 1963, 258);

б) Де можна в торбу, там лантух не потрібен (Укр. пр., 1963, 258).

Корито.

Кождого до свого корита тягне (Фр., II, 1, 293).

Ступа.
1. а) І в ступі його не трапиш (Фр., III, 1, 184; Прип., 325);
б) 1 в ступі не влучиш (II. ск., 1971, 153);

в) Його і в ступі не влу­чиш (Ном., 135; Укр. пр., 1963, 375);

г) Його і в ступі товкачем не влучиш (Ном., 288; Укр. пр., 1963, 375); …товкачем пе попадеш (Н. н., Вол.);

д) Такий, що і в ступі не влучиш (Укр. пр., 1955, 161).—Біл.: Гр., 2,320.
2. Такі заступники у нас ступов стоять (Фр., II, 1, 159).
3. а) Товче воду в ступі (Прип., 325);
б) Він товче воду в ступі (ІМФЕ, 14-3, 211, 137);

в) Стовкла воду в ступі (Н. ск., 1971, 188);

г) Товчи воду в ступі (Фр., І, 2, 249);

д) Товчи воду — вода й буде (Н. н., Вол.);

е) У ступі води пе втовчеш (Прип., 325).— Рос.: Даль, 426; Рибн., 121; біл.: Гр., 2, 384.
4. Хоч у ступу всадіть та пирогами годуйте, все буду однака (Ном., 58).
5. Хто з ступою, а я з товкачем (Ном., 153; Н. ск., 1971, 170).
6. Я б таким молодцем був, що й в ступі піхто мене не вцілив (ІМФЕ, 8-К1, 31, 13).
Мур.
1. а) Головою муру не проб’єш (ІМФЕ, 29-3, 129, 31);
б) Мур го­ловою не розіб’єш (ІМФЕ, 29-3,114, 31).
2. а) Мур пе проб’єш пальцем (Укр. пр., 1955, 286);
б) Мур паль­цем не проб’єш (Зак. пр., 33).

Пліт, тин.
1. Без стовпів і пліт не стоїть (ІМФЕ, 14-3, 211, 32).
2. Драний тин, а за ним затишно (Укр. пр., 1963, 26).
3. З доброго плота добрий кіл (Ільк., 36; Фр., II, 2, 553; Укр. пр., 1963, 595).
4. а) Ні в пліт, ні в ворота (Прип., 255);
б) Ні в тин, ні в ворота (Сл. ід., 252).
5. Пліт переживе три роки, собака переживе- три плоти, кінь переживе три собаки, а чоловік переживе три коні (Прип., 255).
6. а) Через низький тин усі собаки скачуть (Ном., 79; Укр. пр., 1963, 449);
б) Через низький пліт усі собаки скачуть (ІМФЕ, 29-3, 140, 52).
7. Як є пліт, то нема воріт, а як є ворота, то немає плота (ІМФЕ, 14-3, 408, 54).
Кіл, кілля.
1. До кривої діри треба кривого кілка (Ільк., 29; Фр., 1, 2, 598).
2. Єдин кіл плота не вдержить (Ільк., 31; Ном., 102; Висл.,261).
3. На єднім кілку всього пе повісиш (Висл., 297; Фр., II, 1, 256).
4. Не подумавши й кілка пе застружеш (Н. н., Київщ.).
5. Хоч кіл на голові теши, а він своє (Н. н., Київщ.).— Рос.: Даль, 210.
6. Яке кілля, такий пліт (Фр., 11, 1, 256).
Перелаз.
1. Від нас до вас — перелаз (ІМФЕ, 14-3, 211, 32).
1. Низький перелаз — уєім людям дорога (Висл., 311; Фр., II,511; Прип., 244).
Ворота.
1. Ворота запреш, а людям рота не запреш (Фр., І, 2, 265).— Див. рот.
2. Де ворота скрипливі, там баби сварливі (Прип., 56).
3. Для нього мої ворота завузькі (Фр., 1, 2, 265).
4. а) Додому широкі ворота, а з дому вузькі (Ном., 222; Укр. пр.,90; ІМФЕ, 1-5, 462, 91);
б) Широкі ворота увійти, та вузькі вийти (Ном., 103; Зін., 256; Чуб., 278).— Віл.: Гр., 1, 191.
5. На чорта ворота, як нема ні хати, ні плота (Вік живи, 11).
6. Не будь тим, що ворота підкидає (Н. ск., 1971, 149).
7. Ні в пліт, ні в ворота, а ходить, як сирота (Фр., 11, 2, 553).
8. Одчиняйтеся, врата, для нашого брата (Ном., 197).
9. Хоч ворота зачиниш, та не впиниш (Укр. пр.; 1963, 720).
10. Чужі ворота тяжко заперти (Висл., 354).
Криниця, колодязь.

1.а) В криницю воду лить — тільки людей смішить (Укр. пр.,1055, 236; 1963, 446);

б) Нащо в криницю воду лляти (Фр., І, 2, 248);

в) Нащо до криниці лляти водиці (Прип., 172);

г) Нащо в криницю воду лити, коли вона й так новна (Ком., 27; Укр. пр., 1963, 535; ІМФЕ, 29-3, 138, 135);

д) Не лий воду до криниці (Фр., І, 2, 248);

е) Не лий воду до криниці, бо вона й так повна (Ком., 27); …бо її там е багато (Прип., 52).
2. В ліс дров не возять, а в колодязь воду не ллють (Зак. пр., 45).
3. Голкою криниці не викопаєш (Н. ск., 1971, 133; ІМФЕ, 14-3, 211, 153).
4. а) Дарма з сухої криниці воду брати (Закр., 155; Ном., 101; Фр.,2, 513; Укр. пр., 1936, 170; 1963, 244);
б) Дарма в сухій криниці воду брати (Укр. пр., 1955, 286);

в) До сухої криниці не йдуть пити водиці (Фр., II, 1, 253; Прип., 172);

г) 3 сухої криниці води не пити (Н. к, Черк.).

5.а) До доброї криниці стежка утоптана (Ільк., 29; Ном., 87; Фр., 11, 1, 253; Н. ск., 1971, 100);

б) До чистої криниці стежка утоп­тана (Н. н., Вол.);

в) Лиш до доброї криниці йдуть люди пити во­диці (Прип., 172).

6.а) 3 глибокої криниці студена вода (Фр., І, 2, 339; Алекс., 14); …холодна вода (Прип., 67);

б) В живому джерелі вода студена (Н. н., Ів.-Фр.).
7. Коли колодязь висихає, вода честь має (Зак. пр., 47).
8. Коло річок колодязів не копають (ІМФЕ, 8-К2, 14, 92, Яворн.; Укр. пр., 1963, 244).
9. Криниця і та висихає (Укр. пр., 1963, 545).
10.а) Не брудни криниці, бо схочеш водиці (Закр., 184; Укр. пр., 1936, 292; 1963, 514);

б) Не зарікайся з тої криниці воду пити (Фр.1, 156);

в) Не знаємо ціну водиці, доки не висохла криниця (ІМФЕ, 14-3, 211, 255);

г) Не плюй у криницю, бо з неї ще будеш пити водицю (Мал., 199);

д) Не плюй у криницю, бо прийдеш по водицю (Н. н., Вол ); …бо колись поп’єш водицю (Мал., 199);

е) Не плюй у криницю — знадобиться води напиться (Алекс., 14; Н. ск,, 1971, 102); …бо прийдеться напитись (Укр. пр., 1963, 514); …приго­диться води напиться (Ном., 87; Укр. пр., 1936, 87; ІМФЕ, 1-5, 396, 111);

є) Не плюй в колодязь — пригодиться води напиться (Ном., 87; Укр. пр., 1936, 291);

ж) Не плюй у воду, бо трапиться напиться (Шиш.-Іл., 52); …згодиться напитись (Закр., 188);

з) Не плюй до студні, бо тобі прийдеться води напитися (ІМФЕ, 1-5, 437, 28).— Рос.; Даль, 491; біл.; Ляцький, 27; Гр., 2, 459.
11. а) Пізно колодязь копати, як хата горить (Н. н., Київщ.);
б) Не тоді копати колодязя, коли горить хата (Сл. Черк., 15).
12. Покинути кирницю та йти в колибу по водицю (Висл., 322;Фр., 11, 2, 563).
13.а) Силою колодязь копати — води не пити (Ном., 24; Укр. пр., 1963, 244); …не пити з пього води (Зін., 247); …з нього не пити (Закр., 204);

б) Як силою копать колодязь, то води не пити (Шиш.- Іл., 91); в) Як силою криницю копати, то води не пити (Білоц., 27).
14. Треба нахилитися, щоб з криниці води напитися (Укр. пр., 1955, 84; Я. ск., 1971, 90).- Біл.: Гр., 1,167.
15. Через цямрину нелегко воду пити (Ком., 95).
16. Як напився, то до криниці задом обернувся (Ільк., 116; Ном.,
89; Фр., 11, 2, 433; Укр. пр., 1963, 514).

Дошка.
1. а) Від дошки до дошки, а насередині трошки (Зак. пр., 60); …а всередині ані трошки (Ільк., 13; Закр., 148; Ном., 118; Фр., II, 1, 45);
б) Од дощечки до дощечки, а посередині ні трошечки (Ном., 118).— Біл.: Нос., 122; Гр., 1, 192.
2. Гнила дошка цвяха не приймав (Н. ск., 1971, 113).
3. а) Один у дошки, а другий у подушки (Прип., 110);
б) Одного у дошки, а другого в подушки (Прип., 82);
в) Одну у дошки, а другу в подушки (Прип., 110).

Камінь.
1. Ані каменя пе дадуть голови провалити (Ном., 91; Фр., II,239).
2. Доброму каменю пісок не страшний (Укр. пр., 1936, 181).
3. Каменя на камені не залишилось (Зак. пр., 32).
4. Камінь би сі здригнув, а йому байдуже (Фр., II, 1, 239).
5. а) Камінь па вдному місці обростає (Зін., 229);
б) Камінь на місці поростає (Фр., 111, 2, 454);
в) На добрім місці і камінь обростає (Ном., 202; ІМФЕ, 1—5, 462, 77);
г) На місці і камінь обростає (Прип., 153); …і камінь поросте; …і камінь мохнатіє (Фр., II, 2, 400);
д) На однім місці і камінь обростає (П1иш.-Іл., 45; Ном., 212; Н. ск.,130); …і камінь мохом обростає (ІМФЕ, 14-3, 282, 32).— Рос.: Даль, 507; біл.: Гр., 2, 283.
6. Камінь росте без коріння (Ном., 9).
7. Камінь, що його залізо не зрушить, корінь дерева порушить (Прип., 153).
8. Легко камінь у воду веречп, а тяжко дістати (Фр., 11, 2, 338).
9. Не хочеться за гарячий камінь братися, та треба (Ном., 104).
10. Хто кидає каменем до неба, той дістане ним по голові (Прип., 153).
11. Хто скляний дух має, пай на чужого каменем не кидає (Укр. пр., 1963, 522).
12. а) Ци в тебе камінь, ци в тебе каменем, то тобі все єдцо;
б) Чи головою об камінь, чи каменем у голову, то все одно (Фр., 11,240).— Див. 2, голова.

Залишити відповідь