Прислів’я та приказки про пташку

Птах, пташка, птиця.

1. Буває, що й новий птах старої пісні співає (Укр. пр., 1955,

289).

2. а) Видно птаха по пір’ю (Зак. пр., 92);

б) Видно птаха по польоту (Н. н., Сумщ.);

в) Видно пташку по польоту (Н. н., Вол.);

г) Пізнати птицю по пір’ю (Висл., 321; Прип., 250);

д) Пізнати птаха по літанню, а людину по ході (Зак. пр., 121);

е) Птаха пізнати по пір’ю, а пана по халявах (Фр., III, 2, 513);

є) Птаха мож пізнати по пір’ю, чоловіка по бесіді (Н. ск., 1964, 121);

ж) Птицю пізнати по пір’ї, а чоловіка по бесіді (Прип., 70).— Див. ворон, сова, сокіл.

3. Всяка пташка свої пісні має (Н. н., Льв.).

4. а) Всяка птичка своїм носиком живе (Черн. г. в., 1859, № 7; Укр. пр., 1936, 112; ШФЕ, 1-5, 388, 23);

б) Кожна птичка своїм носиком сита (Укр. пр., 1955, 82);

в) Жадная пташка своїм носком сита (Зін., 224).— Рос.: Даль, 224; Рибн., 125.

5. Всяка пташка своїм пір’ям красується (Н. н., Черніг.).— Рос.: Даль, 657.

6. Де пташка родилась, туди й носиком стоїть (Н. н., Київщ.).

7. а) Де пташки, там гинуть комашки (Укр. пр., 1955, 96; 1963, 243);

б) Де багато пташок, там нема комашок (Н. ск., 1971, 28);

в)Як багацько птиць, не буде гусениць (Укр. пр., 1955, 96);

г) Як багато птиць, не буде гусениць (Укр. пр., 1963, 243).

8. Доспівалась пташка до зими, прийшлося під стріхою зимувати (Н. н., Київщ.).

9. Жадна пташка без товариша не пробуває в лісі (Ном., 169).

10. Зав’яз пазурець — і пташці кінець (Укр. пр., 1955, 273).

11. а) Здається, і мала пташка, а кігті гострі (Ном., 141; Укр. пр., 1936, 314; 1963, 326);

б) Маленька пташка, та гострий дзьобик;

в)Невеличка пташка, а гострий дзьоб (Н. н., Київщ.).— Рос.: Снєг., 261; Жуков, 217.

12. а) Кожна птиця свою пісню співає (ІМФЕ, 29-3, 122, 31);

б)Кожна пташка свою пісню співає, кожна пташка своє гніздо має (ІМФЕ, 29-3, 122, 31);

в) Кожна птиця своїм голосом співає (ІМФЕ, 29-3, 128, 31);

г) Кожний птах у свій час співає (Висл.,277).

13. а) Кожна пташка своїм носиком годується (Укр. пр., 1936, 112; 1963, 242);

б) Кожна птичка своїм носиком живе (ІМФЕ, 8-К2,14, 46, Яворн.; Укр. пр., 1955, 82); …своїм носом живе (ІМФЕ, 14-3, 211, 245).

14. Кожна птиця знайде свого Гриця (Прип., 270).— Див. 2, Гриць.

15. Коли пташка імають, весело йому співають. А як єго уложать до клітки, там сидить узимі й уліті (Югас., 62).

16. а) Ліпше пташині голодом у лісі, як при цукрі у багатій стрісі (Прип., 270);

б) Ліпше пташці на зеленій вітці, ніж у пана в золотій клітці (Н. н., Ів.-Фр.);

в) Краще птиці на сухій гілці, ніж у золотій клітці (ІМФЕ, 1-5, 388, 38).

17. а) На всяку деревину птиця сідає (Літ. г., 1961, 9.УІ);

б) Нема такого дерева, щоб на його птиці не сідали (Укр. пр., 1963, 150).

18. Невеличка пташка, а голосно співає (Н. н., Київщ.).

19. Не ходи в воду за птицею, а в ліс за рибою (Укр. пр., 1955, 243; 1961, 279).

20. Нікому сама птаха в руки не вскочить (Ільк., 70; Висл., 312; Укр. пр., 1963, 269).

21. Птиця з птицею не наб’ється, козак з дівчиною не наживеться (Ном., 168).

22. Птахи ніч розкльовують (Укр. пр., 1963, 242).

23. Рад би птахом злетіти до неї (Фр., II, 1, 190).

24. а) Ранні пташки росу п’ють, а пізні слізки ллють (Ном., 221; Укр. пр., 1936, 288; 1955, 204; Сл. Черк., 18); …а пізні слізки (Укр. пр., 1963, 275; Н. ск., 1971, 92);

б) Ранні птахи зуби тереблять, а пізні очі протирають (Прип., 271);

в) Рання пташка росу оббиває (Укр. пр., 1955, 82; 1963, 275);

г) Рання пташка зубці теребить (Н. н., Черніг.);

д) Рання пташка зуби теребить, а пізня очі протирає (Висл., 329);

е) Рання пташка зубці теребить, а пізня очиці жму¬рить (Зін., 244; Ном., 221; ІМФЕ, 29-3, 145, ЗО);

е) Рання пташка дзьобик чистить, а пізня очиці жмурить (Укр. пр., 1955, 204; Н. ск., 1971, 179);

ж) Рання пташка зубки долубає, а пізня — очки протирає (Н. н., Хм.);

з) Рання пташка пісні співає, а пізня очі протирає (Ном., 221; ІМФЕ, 29-3, 145, ЗО);

и) Рання пташка пшеницю клює, а пізня очиці дере (Ном., 221; Укр. пр., 1955, 204; 1963, 420);

і) Рання пташка росу п’є, а пізня очиці жмурить (ІМФЕ, 1-5, 462, 90);

ї) Рання пташка носик чистить, а пізня очі продирає (Фр. сл., 128);

й) Пізня пташка очі протирає, а рання уже носик витирає (Укр. пр., 1936, 221);

к) Рання пташка сопце сповіщає (Сл. Черк., 18).— Рос.: Симоні, 136; Снег., 352; Даль, 508, 640; Рибн., 37; Жуков, 375; біл.: Рапан., 109; Гр., 1, 176.

25. а) Рано пташка заспівала б, якби кітка не з’їла (Ном., 40; Чуб., 286); …якби кішка не з’їла (Літ. г., 1961, 5. XII);

б) Рано б пташка запіла, якби киця не з’їла (Н. н., Черніг.).— Рос.: Даль, 636.

26. Сіттю птиці, серебром людей ловлять (Висл., 339).— Див. З, срібло.

27. а) Сказано — велика птиця, як горобець (Укр. пр., 1936,264);

б) Сказано: велика птиця — горобець (Укр. пр., 1963, 124;Н.ск., 1971, 143).

28. Птиця одного роду, а не однакове пір’я (Укр. пр., 1963, 107).

29. У всякої пташки свої замашки (Н. н, Сумщ.).— Рос.: Даль, 627.

30. Яка пташка, така й пісня (Укр. пр., 1963, 516).

31. Як пташка довго не спить, то далеко полетить (ІМФЕ, 14-3, 211,176).

Гніздо.

1. Бодай-то кожен своє гніздо мав (Прип., 68).

2. а) В своїм гнізді і ворона яструбові очі виколе (ІМФЕ, 29-3,122, 35);

б) В своїм гнізді і ворона сміла (Укр. пр., 1963, 642).

3. а) Всяка пташка своє гніздо знає (Ном., 183; Чуб., 286; Укр.пр., 1963, 642; Н. ск., 1971, 121);

б) Всяка пташка своє гніздо боронить (Н. н., Вол.);

в) Для всякої пташки своє гніздо миле (Н.,Вол.);

г) Кожна пташка своє гніздо хвалить (Ільк., 43);

д) Кожна птиця… (Висл., 277; Прип., 270);

е) Кожна птичка свою пісню співає і своє гніздечко має (Укр. пр., 1955, 271);

є) Кожній птичці своє гніздо потрібне (Н. н., Вол.);

ж) Кожному своє гніздечко миле (Прип., 68);

з) Кожному птаху своє гніздо миле (Н. ск., 1971, 83);

и)Погана та пташка, якій своє гніздо не миле (Н. н., Черк.).— Рос.: Снег., 46; Даль, 608; біл.: Рапан., 94; Гр., 1, 289.

4. Доброго гнізда добрі птахи (Фр., І, 2, 349).

5. а) Добра птиця свого гнізда не каляє (Ільк., 27; Закр., 158; Ном., 182); …свої гнізда не каляє (Висл., 256);

б) Злий той птах, що у своє гніздо каляє (Прип., 270);

в) Лихий то птах, що своє гніздо каляє (Фр., III, 2, 513);

г) Погана птиця, що своє гніздо паскудить (Ном., 182; Укр. пр., 1963, 514; ІМФЕ, 1-5, 461, 284); …що своє гніздечко каляє (Прип., 68); …що свого гнізда не має; ,..що свого гнізда не пильнує (Н. н., Вол.);

д) Погана та птиця, що на своє гніздо плює (ІМФЕ, 29-3, 113, 83); …яка бруднить своє гніздо (ІМФЕ, 14-3, 211, 253); Ворог то, не птах, що в своє гніздо каляє (Ном., 182).— Рос.: Даль, 324; біл.: Гр., 1, 289.

6. І найменший пташок свого гнізда боронить (Фр., І, 2, 349).

7. Найменша пташка бажає мати своє гніздечко (Прип., 80).

8. Один гніздо знайде, другий птаха вибере (Фр., І, 2, 349).

9. а) По гнізді пізнати, який птах у нім водиться (Фр., І, 2, 349);

б) По гнізді нізнати, яка пташка (Н. н., Вол.).— Біл.: Гр., 2,128.

10. Свого гнізда не цурайся (Фр., І, 2, 349).

11. Своє гніздо найтепліше (Там зюе).

Крила.

1. Опустив крила, як підскубана гуска (Прип., 172); …як обскубана гуска (Укр. пр., 1963, 142).

2. Притягли йому крила (Прип., 172; Укр. пр., 1963, 142).

3. Якби йому виросли крила (Прип., 172).

Клітка.

1. Воля пташці краща від золотої клітки (Перем., 1854, 31).— Див. З, воля.

2. Гарна клітка не нагодує пташки (Прип., 73).

3. Золота клітка солов’я не тішить (Н. н., Черніг.).— Рос.: Даль, 841.

4. Ладна птиця лучче золотої клітки (Фр., 11, 2, 333).

Залишити відповідь