Прислів’я та приказки про птахів

Крук.

1. Де стерво, там і круки (Фр., III, 1, 174; Укр. пр., 1963, 367).

2. а) Дурний крук — пустити з рук (Мал., 192);

б) На те він крук, аби не пустив з рук (Фр., II, 2, 316; Прип., 173);

в) Не дурний крук дати з рук (Фр., II, 2, 316); …пустити з рук (Ном., 94; Укр. пр., 1955, 164; Н. ск., 1971, 134);

г) Не такий крук, щоб впустив з рук (Н. Вол.).—Біл.:Гр.,2,333.

3. Злетілися круки на опустілі луки (Н. сл., 1972, 19.XI).

4. Круки на стрево сідають, а пани на людську душу чигають (Прип., 173).

5. а) Крук крукові ока не видзьобає (Фр., НІ, 2, 466);

б) Крук крукові ока не виклює (Шиш.-Іл., 36; Чуб., 297);

в) Крук крукові ока не виколе (ІМФЕ, 29-3, 114, 57);

г) Крук крукові очей не вибере (Фр.,II,2, 316; Прип., 173).— Див. ворон.

6. а)Крукові і мило не поможе (Закр., 174; Ном., 64; Висл., 282; Фр., II, 2, 316; Прип., 173; Укр. пр., 1936, 169);

б) Не поможе крукові мило (Фр., II, 2, 216);

в) Ще жадне мило крука не змінило (Прип., 173).— Біл.: Гр., 2, 260.

7. а) Не штука вбити крука, але живого злапати (Ном., 140; Фр.,III, 2, 344); …але його живого спіймати (ІМФЕ, 29-3, 113, 31);

б) Не штука вбити крука — злови його живого (Укр. пр., 1963, 268); …злови живого (Укр. пр., 1955, 176);

в) Не штука стрілити крука, як сидить, але штука, як летить (Прип., 325).

Горобець.

1. Воробці тобі в голові цвірінькають (Фр., І, 2, 257).

2. а)Горобець маленький, а серденько має (Ном., 66;Укр.пр.,1936, 314; 1955, 262);

б) Горобець малий, та й то має серце (Чуб., И42; Укр. пр., 1963, 451); …а серце має (Шиш.-Іл., 18);

в) Хоч який горобець маленький, а серце має (Ном., 66);

г) І в горобця є серце (Н. н., Вол.).— Біл.: Гр., 1, 255.

3. Горобець — молодець, а ластівка краща (Ном., 273; Укр. пр., 1963, 614; Н. ск., 1971, 195).

4. Горобець не сіє, не жне, а зернятка клює (Н. н., Вол.).— Біл.: Гр., 2, 275.

5. Горобець — на все удалець (Ном., 200; Укр. пр., 1963, 243).

6. Горобців боятися — проса не сіяти (ІМФЕ, 14-3, 211, 256).

7. а) Горобці крупу з’їли, а синиця в клітку попала (Н. н., Вол.);

б) Горобці шкоду роблять, а синиця в спаш упаде (Ном., 79; Укр. пр., 1963, 529).— Біл.: Гр., 1, 351.

8. а) Де ті горобці подінуться, як корчма згорить (Ном., 46; Фр.,1, 2, 258);

б) Де то сі бідні воробці діють, як хата згорить (Фр., І,2,258).

9. Знає старий горобець усі шпари в клуні (Прип., 143).

10. І горобець на м’яку галузку не сяде (ІМФЕ, 29-3, 124, 31).

11. І горобець своє гніздо любить (Зак. пр., 60).

12. а) Краще нині горобець, як узавтра голубець (Н. ск., 1971,95);

б) Лучший нині горобець, як завтра голубець (Ільк., 51; Ном., 141; Фр., II, 2, 448; Укр. пр., 1955, 266); …ніж завтра голубець (Укр. пр., 1963, 315).— Див.. 2, краще… ніж… (одруження).

13. а) Ліпше воробець у жмені, як журавель у небі (Прип., 54);

б) Ліпше горобець в руці, ніж канарок на даху (ІМФЕ, 29-3, 129,31);

в) Ліпше горобець в руці, чим заєць в лісі (Вік живи, 20);

г)Ліпший воробець у руці, як журавель у небі (Фр., І, 2, 258).— Див. 2, краще… ніж… (одруження).

14. Не грати воробцеві з соколом (Фр., І, 2, 445).

15. На що горобець — і той цвіркотить (Укр. пр., 1963, 451).

16. По горобцях з орудій не стріляють (Укр. пр., 1955, 290).— Рос.: Даль, 634.

17. а) Старого горобця на полову не зловиш (Фр., І, 2, 258; Н. ск., 1976, 17);

б) Старого горобця на полові не обдуриш (Шиш.-1л., 70; Ном., 112; Укр. пр., 1936,183; 1955, 183; Н. ск., 1971, 128); …половою не обдуриш (ІМФЕ, 29 3, 141, 71);

в) Старого горобця не нідманиш (Н. н., Вол.);

г) Старого горобця м’якушкою не піймаєш (ІМФЕ, 14-3, 211, 99).— Рос.: Снег., 383; Даль, 489; Рибн., 60, 120; Жуков, 437; біл.: Ляцький, 42; Рапан., 208; Гр., 2, 226.

18. а) Стріляного горобця на полові не обдуриш (Укр.-рос. фр. сл., 182);

б) То стріляний горобець (Н. н., Київщ.).

Дятел.

1. а) Хто би дятла й знав, коли б не довгий ніс (ІМФЕ, 1-5, 461, 54); …якби не його дзьоб (Н. н., Хм.);

б) Хто б дятла знав, якби не його ніс (Укр. пр., 1955, 272);

в) Чорт би дятла знав, коли б не його довгий ніс (Н. н., Черніг.).— Віл.: Нос., 155; Гр., 2, 375.

Журавель.

1. а) Внадився журавель до бабиних конопель (Фр., 11, 1, 136; Укр. пр., 1936, 421);

б) Зунадився журавель… (Укр. пр., 1955, 272).

2. Журавель, да в очі глезиться (Зін., 225).

3. а) Журавель в небі, а ти йому вже ціну встановлюєш (Укр. пр., 1955, 176);

б) Журавель ще в небі, а він уже йому ціну встановлює (Вік живи, 27).

4. Журавлі прилетіли і полудень принесли (Ном., 264).

5. Не кричали журавлі, як з вирію летіли, не будуть же кричати, як і назад летітимуть (Ном., 106).— Див. ворона.

Зозуля.

1. а) Зозуля собі гнізда не мостить (ІМФЕ, 14-3, 211, 175);

б) Зозуля своє гніздо не в’є (Перем., 1857, 32);

в) Про те зозуля кує, що свого гнізда не має (Н. н., Вол.).— Рос.: Даль, 612; біл.: Гр., 2, 38.

2. Зозуля житнім колосом удавилася (Н. ск., 1971, 28).

3. Налетять зозулі, що нас не забули (Укр. пр., 1963, 558).

4. Не всім туди лізти, де зозуля кує (Ном., 100; Укр. пр., 1963,558). .

5. Не тобі зазуля кувала (Фр., II, 1,148; Прип., 174).

6. Нічна зозуля денну перекує (Н. н., Вол.).— Біл.: Нос., 111.

7. а) Хоч вік, зазуля, не куй, мені удод закує (Шиш.-Іл., 77);

б) Хоч куй, зозуле, хоч не куй, мені й одуд закує (Ном., 107; Укр. пр., 1963, 458).

8. Ще й на нашій вулиці зозуля закує (Вік живи, 13).

Каня.

1. а) Каня плаче — дощ буде (Н. н., Черніг.);

б) Каня кричить па дощ (Н. н., Ів.-Фр.).

2. Канькає коло мене, як тота каня, що дощу просить (Фр., II,1,241).

3. Пищить, як какя (Фр., II, 1, 241).

Кулик.

1. Великого болота кулик (Н. н., Вол.).— Біл.: Гр., 1, 344.

2. Де кулик вилупиться, в тому болоті й живе (Укр. пр., 1963, 243).

3. Замічай, куличок, куди чайка летить (Ном., 110; Укр. пр., 1963, 630).

4. а) Знає кулик своє болото (Ном., 203);

б) Кожен кулик до свого болота привик (Вік живи, 22);

в) Усякий кулик до свого озера привик (Ном., 185; Укр. пр., 1936, 300; 1955, 278).

5. а) Кожний кулик своє болото хвалить (Ном., 183);

б) Усяк кулик… (ВНС, 26; Шиш.-Іл., 75).— Рос.: Снег., 47; Даль, 608; Жуков, 94.

6. Кожний кулик у своєму болоті велик (Укр. пр., 1936,150; 1963,173).— Рос.: Даль, 585; біл.: Гр., 1, 344.

7. Кулик кулика бачить здалека (Ном., 153; Укр. пр., 1955, 278; 1963, 517).- Біл.: Гр., 1, 344.

8. Кулик на місці соколинім не буде птичим господином (Літ. г.,1961,7.VII).

9. Кулик не велик, а все-таки птиця (Ном., 141; Укр. пр., 1955,284; Н. ск., 1971, 145).- Рос.: Даль, 188, 545; Рибн., 57; біл.: Рапан.,257. .

10. Кулик чайку взяв за чубайку (Н. н., Вол.).— Біл.: Ноб., 70.

11. Насміхався кулик з болота та й сам туди заліз (Укр. пр., 1955, 217).— Див.: болото.

Ластівка.

1. Де ластівка не літає, а на весну додому прилітає (ІМФЕ, 1-5, 421,16).

2. а) Ластівка день починає, а соловей його кінчає (Укр. пр., 1955, 96); …а соловей кінчає (Укр. пр., 1963, 242; Н. ск., 1971, 28);

б) Ластівка день починає, а соловейко вечір кінчає (Н. н., Вол.).—Рос.: Снег., 201; Даль, 922, 948; Рибн., 144; біл.: Рапан., 222.

3. Ластівка весну починає, осінь закликає (Н. н., Черк.).

4. а) Одна ластівка не робить весни (Ільк:, 32; Закр., 161; Ном., 102; Фр., III, 2, 470; Укр. пр., 1955,178); …весни не робить (Зак. пр., 69);

б) Єдна ластовиця не чинить весни (Югас, 58);

в) Одна ластівка — то ще не весна (Скр., 42).— Рос.: Снег., 308; Рибн., 122; Жуков, 320; біл.: Рапан., 11.

5. Перша ластівка весни не творить (Н. н., Вол.).

Лелека.

1. Де лелека водиться, там щастя родиться (Н. н., Черк.).— Біл.: Гр., 1, 66.

2. Лелека, що літа далеко (Укр. пр., 1963, 492).

3. Лелеко, лелеко, чи до осені далеко? (Н. н., Черк.).

Орел.

1. а) Клекіт орлячий з-під хмари чути (Ном., 22; Укр. пр., 1936, 173; 1955, 260; 1963, 327);

б) Орлиний клекіт з-під хмари чути (Укр. пр., 1955, 260).

2. Краще битися орлом, ніж жити зайцем (ІМФЕ, 143, 211, 32).

3. Куди орли літають, туди сорок не пускають (Ном., 23; Укр. пр., 1955, 32Т; Н. ск., 1971,109).

4. Молоде орля, та вище старого літав (Ном., 141; Укр. пр., 1955, 88; Вік живи, 33; Укр. пр., 1963, 320).

5. Над пішим орлом і сорока з колом (Н. н., Вол.).— Біл.: Гр., 1, 344.

6. а) Не вчи орла літати, а рибу плавати (Ном., 103; Укр. пр., 1936, 118; 1955, 279);

б) Не вчи орла літати, а солов’я співати (Укр. пр., 1936, 118; 1955, 279); …а соловейка співати (Білоц., 35; Укр. пр., 1963, 278; Н. ск., 1971, 93).

7. а) Орел летить високо, а хрін росте глибоко (Н. н., Житом.);

б)Орел летить найшвидше, а хрін росте найглибше (Ном., 9; Укр. пр., 1936, 172; 1963, 243).

8. а) Орел мух не ловить (Укр. пр., 1955, 260; Н. ск., 1971, 109);

б)Орел не вилітає мухи ловити (Висл., 315; Фр., 11, 2, 481; Укр. пр., 1963, 327);

в) Орел мухи не Ловить, а слон за мишею не ганяється (Укр. пр., 1936,173; 1963, 327);

г) Орел мух не ловить, йому ягня подавай (Вік живи, 35).

9. Орел найлучче літає, але й мало спочиває (Фр., II, 2, 481).

10. Орел не пристає з горобцями (Ільк., 72; Ном., 23; Висл., 315; Фр., II, 2, 481; Укр. пр., 1963, 704).

11. Орел орла плодить, а сова сову родить (Укр. пр., 1963, 594).—Рос.: Снєг., 311; Даль, 722.

12. Орли далеко бачать (ІМФЕ, 1-5, 417, 98).

Залишити відповідь