Прислів’я та приказки про птахів ч2

Пава.

Видно паву і по носі, що бродила по просі (Укр. пр., 1936, 489).

Синиця.

1. а) Краще синиця в жмені, ніж журавель у небі (ІМФ’Е, 1-5, 461, 328);

б) Краще синиця в руці, ніж журавель у небі (Н. н., Київщ.);

в) Краще синиця в руках, ніж журавель у небі (Укр. пр., 1955, 266);

г) Лучче синиця в жмені, ніж журавель у небі (Н. н., Київщ.);

д) Ліпша синиця в жмені, ніж журавель під небесами (Фр.,III,1, 94); …як орел у небі (Н. н., Бук.);

е) Ліпша синиця в руках, ніж голуб на стрісі (ІМФЕ, 14-3, 211, 32);

є) Лучче синиця в жмені, ніж журавель у небі (Ном., 141; Укр. пр., 1936, 403).— Рос.: Снєг., 369; біл.: Гр., 2, 452.— Див. 2, краще… ніж… (одруження).

2. а) Не сули журавля в небі, дай синицю в руки (Шиш.-Іл., 52; Закр., 189);

б) Не сули журавля в полі, а дай синицю на роздоллі (Укр. пр., 1963, 315);

в) Не сули журавля в небі, та давай синицю в руки (Білоц., 29).— Рос.: Симоні, 205; Снєг., 290; Даль, 651.

3. За морем і синиця птиця (Н. н., Черніг.).— Рос.: Даль, 103.

4. а) Пусти синицю хоч на пшеницю (Ном., 261; Укр. пр., 1963, 575; Н. ск., 1971, 115);

б) Синицю хоч на пшеницю (ІМФЕ, 8-К2,21,63);

в) Синицю хоч на пшеницю, так не буде толку (ІМФЕ, 8-К2, 21, 62).

5. Синицю і на салі поклади, то синиця синицею (Ном., 64; Укр.пр., 1963, 575). .

6. Синиця — не птиця (Ном., 200; Укр. пр., 1963, 124).

7. Синиця — горобцю .сестриця (Н. н., Черніг.).— Рос.: Рибн., 145.

8. а) Синиця море запалила (Н. ск., 1971,146);

б) Літала синиця море запалити, моря не запалила, а шуму наробила (Н. н., Сумщ.);

в)Синиця слави наробила, а моря не запалила (Н. н., Черніг.).— Рос.: Снег., 203; Жуков, 256.

9. Синиця шкоду робить, а журавель попадеться (Ноч., 79; Укр. пр., 1936, 125; 1955, 20; 1963,144).

Сова, пугач.

1. а) Видно сову по польоту (ІМФЕ, 1-5, 461, 189),

б) Знати сову по польоту (Чуб., 294);

в) Знати сову по пір’ю (Фр., НІ, 1, 142);

г)Пізнати сову по льоту (Ном., 142).— Рос.: Снег., 146; Даль, 701; біл.: Гр., 2, 344.— Див. птах.

2. Дідьча мати видала, щоб сова зайця імала (Зін., 221; Ном.,133).

3. Знає сова, що красна сама (Висл., 269; Укр. пр., 1963, 570).

4. а) І сова каже: «Мої діти найкращі» (Ном., 183);

б) І сова казала, що її діти найкращі (Фр., III, 2, 523);

в) У сови погані совенята, а все їй найкращі (Укр. пр., 1963, 597).

5. а) І сова свої діти хвалить (Висл., 274; Прип., 315);

б) І сова своїх дітей хвалить (ІМФЕ, 8-К2, 51, Яворн.; ІМФЕ, 1-5, 551, 1);

в)І сова хвалить свої діти (Чуб., 246; Укр. пр., 1955, 126).— Рос.: Рибн., 96.

6. Кат би сову і знав, коли б не свій ніс (Зін., 231).

7. Коли сова з’яструбіє, то вище сокола літає (Ном., 82; Укр. пр.,1963, 124).

8. а) Нащо пугачеві дзеркало, коли він і так знає, що гарний (Н. ск., 1971, 142);

б) Не показуй пугачеві дзеркало, він сам знає, що красний (Укр. пр., 1963, 571).

9. а) Не бачить сова, яка сама (Укр. пр., 1936, 251; 1955, 216; ІМФЕ, 14-3, 211, 153; Сл. Черк., 15);

б) Не бачить сова, яка сама, зате інших бачить (Н. н., Вол.).—.Віл.: Гр., 2, 395.

10. а) Не бачила сова орла, а як уздріла, то аж зомліла (Укр. пр., 1955, 215; 1961, 250);

б) Не бачила сова сокола, як уздріла, так зомліла (Укр. пр., 1936, 186; 1963, 616); …як уздріла, аж зомліла (Закр., 184; Висл., 302);

в) Не видала сова сокола, як уздріла, аж умліла (Ном., 85; Укр. пр., 1963, 468);

г) Не виділа сова сокола… (Ільк., 60; Фр., 111, 1, 143);

д) Не виділа сова сокола, а як уздріла, то аж зомліла (Прип., 315).

11. Не пара сова до сокола (Висл., 307).

12. а) Не уродить сова сокола, а кобила вола (ІМФЕ, 29-3, 129, 31); …іно таких, як сама (Ільк., 68; Висл., 310);

б) Не уродить сова сокола, тільки таких, як сама (Ном., 138);

в) Сова не виведе сокола (ІМФЕ, 1-6, 629, 80);

г) Сова не приведе сокола (Ном., 138; Укр. пр., 1963, 594);

д) Сова не родить сокола, а такого ж чорта, як сама;

е)Сова не приведе сокола, а таку сову, як сама (Н. н., Вол.);

є) Сова не виведе сокола, а все совиня (ІМФЕ, 29-3, 126, 31).— Віл.: Нос., 153; Гр., 2,129.

13. Ніхто не буде знати, тільки сич та сова, та людей нівсела (Ном., 135; Укр. пр., 1936, 422).

14. Сова вдень мовчить, а вночі кричить (ІМФЕ, 29-3, 149, 47).

15. Сова знає, де кури ночують (Ном., 211; Укр. пр., 1963, 278).

16. а) Спить сова та й кури бачить (Зін., 247; Ном., 111; Ільк., 87; Фр., III, 1, 143; Укр. пр., 1963, 381);

б) Сова спить, а кури бачить (Укр. пр., 1963, 379).— Рос.: Снег., 378; Даль, 607.

17. а) Сова хоч. під небо злетить, то все сова (Укр. пр., 1936, 168; 1963,124);

б) Сова хоч би літала попід небеса, то соколом ніколи не буде (Ільк., 86; Закр., 205; Ном., 64; Висл., 205; Укр. пр., 1963, 124);

в) Сова хоч як високо літа, то соколом не буде (ІМФЕ, 8-К2, 24, 120, Яворн.; Укр. пр., 1961, 211);

г) Як би сова не старалась літати,, а соколом не буде (Н. н., Вол.).— Рос.: Снег., 378; Даль, 830; біл.: Гр., 1, 433.

18. Сова плаче — сліз не має (Н. н., Київщ.).

19. а) Сові сонце очі коле (Ном., 94; Укр. пр., 1963, 165);

б) Чи може сова на сонце дивитися? (Ном., 22);

в) Хіба може сова на сонце дивитися (Укр. пр., 1963, 243);

г) Сові сонце очі ріже (Укр. пр., 1955, 167).

20. а) Хоть каменем у сову, а хоть совою у камінь, то все-таки сові біда (Фр., III, 2, 454);

б) Хоч пень об сову, хоч сову об пень, а все сові лихо (Ном., 154; Літ. г., 1961, 22.XII);

в) Чи совою в пень, чи совою в дуба, а все сові буба (Ном., 154; Укр. пр., 1963, 45); …а все сова буде (Укр. пр., 1955, 319);

г) Чи совою об пень, чи пнем об сову;

д) Чи совою об пень, чи пнем об сову, усе сові біда (Н. н., Вол.).— Рос.: Даль, 853; Рибн., 112; біл.: Гр., 1,447.— Див. 2, еолова.

Сокіл.

1. а) Видно сокола по польоту, а сову по погляду (Ном., 142; Укр. пр., 1963, 124);

б) Знати сокола по польоту, а доброго молодця по походці (Н. н., Сумщ.);

в) Пізнати сокола по його польоту (Висл., 321);

г) Знати сокола по лету (Фр., III, 1,145).— Рос.: Симоіїі, 106, 216; Снег., 146; Жуков, 81; біл.: Рапан., 138; Гр., 2, 345,— Див. пташка, сова, 2; молодець.

2. Де соколи літають, там ворони не пускають (Ном., 23; Літ. г.,1961,7.VII).

3. Мавши сокола в руках та впустити (Зін., 233; Ном., 148; Укр. пр., 1963, 437).

4. Набув, як сокола, а тяжко збути, як осла (Ном., 207; Літ. Укр.,1962).

5. а) Підстреленого сокола і ворони б’ють (Укр. пр., 1955, 247 ;

б) Підстреленого сокола і ворона клює (Укр. пр., 1961, 284);

в) Пішого сокола і ворони клюють (Ном., 79; Укр. пр., 1936, 432; 1955. 247; 1963, 449; Н. ск., 1971, 109).- Рос.: Даль, 158; Рибн., 120.

6. Сокола з рук не пускай (Зін., 264; Ном., 114; Укр. пр., 1963, 616).

7. Сокіл з місця, а сова на місце (Зін., 247; Ном., 251; Укр. пр., 1955,168; 1963, 353; ІМФЕ, 1-5, 461, 349); …а ворона на місце (Н. н., Сумщ.).— Рос.: Снег., 379; Жуков, 433.

Соловей.

1. І соловейко не співає, коли їсти він нь має (ІМФЕ, 14-3, 211,171) .

2. В кожного солов’я пісня своя (Н. н., Київщ.).

3. Коли ячмінь колоситься, соловей замовкає (Н. н., Черніг.).— уос.: Даль, 918.

4. Лучче солов’я в рот, ніж журавля в год (Укр. пр., 1963, 315).

5. Не потрібна солов’ю золота клітка, краща йому зеленая вітка ГН. н., Сумщ.).— Рос.: Снєг., 278.

6. Не прилетів соловей, нехай же іволга за його править (Ком., 39; Укр. пр., 1955, 268; 1963, 630).

7. Не вчи солов’я співати, а орла літати (ІМФЕ, 1-5, 551, 3).

8. Прирівняв солов’я до зозулі (Укр. пр., 1955, 284).

9. При соловію і воробець співак (Фр., III, 1, 145; Висл., 326).

10. Соловейко вдавився ячмінним кблосом, а зозуля — мандрикою (Укр. пр., 1963, 242).

11. Соловейко — мала пташка, а май знає (Укр. пр., 1963, 242).

12. Соловейко щебече, а баба й собі пробує (ІМФЕ, 1-7, 693, 86).

13. Соловей піснями не ситий (Ном., 106; Укр. пр., 1936, 403).

14. а) Солов’я баснями не годують (Укр. пр., 1955, 280);

б) Солов’я байками не кормлять (Вік живи, 34);

в) Байками солов’я не годують (ІМФЕ, 14-3, 211, 230).— Рос.: Даль, 651; Рибн., 132; Жуков, 434; Рапан., 262.

15. Соловей співає, поки голос має (ІМФЕ, 29-3, 121, 26).

16. а) Соловей співа, поки дітей не виведе (Укр. пр., 1936, 403; 1963,242, 598; ІМФЕ, 1-5, 462, 62);

б) Соловей співа, поки дітей нема (ІМФЕ, 1-5, 461,163).

Сорока.

1. Бий сороку і ворону, діб’єшся і до білого лебедя (Перем., 1857, 31); …і до ясного сокола (Укр. пр., 1963, 268).— Рос.: Даль, 118; біл.: Гр., 1,155.

2. Вилетіла сорока, вилетіло дві (Прип., 317).

3. Всяка сорока від свого язика страждає (Зак. пр., 87).

4. Високо сорока літає, та дома не ночує (Н. н., Вол.).— Біл.: Гр., 2, 344.

5. а) Двох сорок разом за хвіст не вдержиш (Н. н., Вол.);

б) Хто дві сороки за хвіст тримає, той жодної не має (ІМФЕ, 29-3, 130,32).- Біл.: Гр., 2,11.

6. Дружні сороки і орла заклюють (ІМФЕ, 29-3, 123, 31). Див. 2, дружба.

7. Загубила сорока хвіст (Укр. пр., 1963, 436; ІМФЕ, 1-5, 462,123).

8. Знає сорока, де зиму зимувати (Укр. пр., 1955, 279).

9. І сорока розказує, та толку мало (Укр. пр., 1963, 480).

10. Кожна сорока чорнобока (Висл., 277; Прип., 317).

11. На голу кістку і сорока не впаде (Шиш.-Іл., 45; Ном., 191; ІМФЕ, 1-5, 462, 68).— Рос.: Даль, 177.

12. а) Не одна сорока білобока (ІМФЕ, 29-3, 146, 61);

б) Чи одна сорока білобока? (Укр. пр., 1963, 128; ІМФЕ, 29-3, 119, 25).

13. Одна сорока з плота, а десять на пліт (Ном., 251; Прип., 317; Зак. пр., 14).— Рос.: Снєг., 309; Даль, 255; біл.: Рапан., 161.

14. Сорока горіла, бо пити хотіла (Ном., 107).

15. а) Сорока з тину, а десять на тин (Ком., 53);

б) Сорока з місця, а десять на місце (ІМФЕ, 14-3, 282, 32);

в) Сорока з плоту, а десять на її місце (Укр. пр., 1963, 480).

16. Сорока летить, а собака на хвості сидить (Ком., 135).

17. а) Сорока на хвості принесла (Сл. ід., 352);

б) Сорока на хвості принесла вістку (Укр. пр., 1963, 520);

в) Цю вістку сорока на хвості принесла (ІМФЕ, 14-3, 211, 32).— Рос.: Даль, 689; Жуков, 436; біл.: Рапан.. 153.

18. Сорока біла, а душа чорна (Зак. пр., 83).

19. Сорока скаже, що сир, та й ухопить (Ном., 219).

20. Сорока скрегоче, бо гостей хоче (Прип., 317).

21. а) Сорока-бо сороці, а ворона вороні скаже (Зін., 246);

б) Сорока— сороці, ворона — вороні (Скр., 40);

в) Сорока — сороці, во¬рона — вороні та й піде чутка (Літ. г., 1961, 8.ХІ1); …ворона вороні, так і пішло (Укр. пр., 1955, 185; 1963, 520);

г) Сорока сороці, ворона вороні, грак гракові, дурак дуракові (Укр. пр., 1963, 520; Н. ск., 1971,162).

22. а) Сорока сороці ока не виколе (ІМФЕ, 29-3, 146, 14);

б) Сорока сороці не виклює ока (Н. н., Вол.).— Див. ворон.

23. Сорока у ворони просить оборони (Укр. пр., 1936, 464; ІМФЕ, 1-5, 463, 45); ..прохала оборони (ІМФЕ, 1-5, 461, 56).

24. Цокотала сорока пугачеві і про теє і про сеє, і про Якова, і про всякого, а він їй в одвіт «Пуга!» (Ком., 4; Укр. пр., 1961, 214).

Удод.

1. а) Гарне пір’ячко на вудводі, та сам смердить (Укр. пр.,1963,361);

б) Красне пір’я на вудводі… (Фр., II, 2, 304);

в) Красне пір’я на вудводі, але сам смердить (Закр., 174; Алекс., 33).

2. Який одудок, такий чубок (Укр. пр., 1963, 595).

Чайка.

1. Пій, пій, чайка, де твої яйкаї (Фр., III, 1, 298).

2. Оце тобі, чайко, за те і шіата, що в тебе голівка чубата!(Укр. пр., 1963, 86).

Шпак.

Чи шпак, чи хом’як, чи перепелиця, що воно за птиця? (Укр. пр., 1963,124).

Яструб, коршак, кібчик.

1. Жалів яструб курку, доки всю обскуб (Укр. пр., 1963, 361;II. ск., 1971,157).

2. Ловить яструб безкарно кури, а голуба і за просо б’ють (Висл.,280).

3. Цілував яструб курочку до останньої пір’їнки (Н. н., Сумщ.).— Рос.: Даль, 660; Рибн., 78.

4. Яструб яструбові ока не виклює (ІМФЕ, 14-3, 211, 253).— Див. ворон.

5. Кібчик — птичка невеличка, та коготок гострий (Укр. пр., 1963, 243; ІМФЕ, 1-5, 360, 25); …та пазурі гострі (Н. ск., 1971, 173; ІМФЕ, 1-5, 461,190).

6. Коршак за голубом ганяється, бо живою кров’ю впивається (Укр. пр., 1961, 513).

Залишити відповідь