Прислів’я та приказки про природні явища

Погода.

1. Буває год, що на день сім погод (Н. н., Киів).

2. Буде погода: насподі болото, а зверху вода (Прип., 257).

3. Буде погода, як не потече з неба вода (Фр., II, 2, 559; Н. ск., 1971, 26; Укр. пр., 1963, 234).

4. а) В погоду і смутний веселим буває (Ном., 13; Укр. пр., 1963,236; ІМФЕ, 1-5, 461, 2 8 );

б) В погоду і смутний повеселіє (Н. ск., 1971, 26).

5. В часи погоди бійся великої води (Ільк., 16; Закр., 151; Ном., 114; Укр. пр., 1963, 243).

6. а) В холодну погоду добрий господар і собаку на вулицю не вижене (ІМФЕ, 14-3, 282, 3 8 );

б) У таку погоду шкода й пса надвір вигнати (Закр. пр., 3 7 );

в) В таку погоду добрий хазяїн і собаку не виганяє за ворота (Н. н., Сумщ.).— Рос.: Даль, 914; Рибн., 145; біл.: Г р .,1 ,5 6 .

7. От була б вигода, щоб уночі була погода, а в робочий день лив дощ цілий день (Н. ск., 1971, 177).

8. а) Після дощу буває ясна погода (Н. н., Сумщ.);

б) По бурі приходить красна погода (Прит, 3 2 ).— Рос.: Снег.; 333 .

9. Погода — всім вигода, а сльота — всім гризота ( Фр., II, 2, 559; Прип., 257).

10. Погода: один день блисне, а сім день кисне (ІМФЕ, 14-3, 282, 32).

11. Погода робить сіно, а час — гроші (Фр., II, 2, 559; Прип., 257).

12. а) Сім погод надворі: сіє, віє, мутить, крутить, рве, зверху ллє, знизу мете (Укр. пр., 1955, 100; 1963, 234);

б) В осінній час сім погод у нас: сіє, віє, туманіє, шумить, гуде, мете і зверху йде (Укр. пр.у 1955,100);

в) У березні сім погод надворі: сіє, віє, туманіє, крутить, мутить, припікає й поливає (Н. ск., 1971, 2 6);

г) Трапляється і такий год, що на день по сім погод (Укр. пр., 1955, 98; 1963, 2 34 );

д) У лютому сім погод надворі: сіє, віє, мутить, крутить, рве, згори ллє, знизу мете (Н. н., Київщ.).— Рос.: Рибн., 145.

13. Така погода, що хто вмер, той кається (Укр. пр., 1963, 236); …той каятиметься (ІМФЕ, 1-5, 462, 54).

14. Тиха погода, хоч мак сій (Н. ск., 1971, 28).

15. Як пройде негода, то стане краща погода (Прип., 257).

Блискавка. Моргавка.

1. Блискавка блисне — й камінь трісне (Укр. пр., 1955, 94; 1963,234).

2. Моргни, моргни, моргавко І Дам тобі огірок і пуп’янок! (Ном., 12).

Буря.

1. а) Буря в склянці води (Фр. сл., 1, 7 3);

б) У збанку води хоче бурю зчинити (Прип., 32).

2. Буря і дуба валить (Прип., 32).

3. Плювком бурі не спиниш (Укр. пр., 1963, 336).

4. Чим більша буря, то скоріш проходить (Прип., 32).

Вітер.

1. я) Без вітру з ніг паду;

б) Валиться з ніг від самого вітру (Фр., І, 2, 135).

2. а) Без вітру і билинка не ворухнеться;

б) Без вітру і листя не ворушиться (Н. н., Черк.).

3. Верхове галуззя вітри ломлять (Висл., 238; Фр., 1, 2, 311).

4. а) Вітер гуде в кишенях (Ном., 3 2 );

б) Вітер свистить у кишенях (Бат., 2 3 );

в) Вітер у кишенях свище (Фр., І, 2, 2 2 9 );

г) У кишені вітер гуляє (Укр. пр., 1955, 50; Н. ск., 1971, 4 8 );

д) У кармані вітер гуляє (Укр. пр., 1936, 31).

5. Вітер — батько, а вода — матка (Укр. пр., 1963, 235).

6. Вітер дує, хоч не знає, що погоду він міняє (Прип., 257).

7. Вітер подме — сліди замете (Укр. пр., 1963, 373; ІМФЕ, 14-3,211, 185).— Віл.: Рапан., 244 .

8. Вітер не дме, то й очерет не шумить (Н. н., Київщ.).

9 а) Вітер у голові (Сл. ід., 5 4);

б) Вітер свистить (Бат., 2 3 );

в) Вітер йому свище в голові (ІМФЕ, 29-3, 118, 2 9 );

г) Вітер свище в голові (Сл. Черк., 4 ) ;

д) У голові вітер віє (Прип., 48).

10. Вітер добрий при стозі, а злий при морозі (Н. сл., 19729 2.1V).

11. Вітер надворі — радість і горе (Н. сл., 1972, 2.1V).

12. а) Вітра в полі доганяти (Бат., 2 3 );

б) Вітра в полі шукати (Висл., 245; Фр., 1, 2, 228; Укр. пр., 1955, 289 );

в) За вітром у полі не вгонишся (Укр. пр., 1936, 302);

г) Лови вітра в полі (Прип., 187);

д) Лови вітра в полі, а муху в стодолі (Н. н., Черніг.);

е) Не гони вітру в полі, бо не догониш ( Ком., 5 6);

є) Побіг вітра здоганяти (Фр., І, 1, 3 7 );

ж) У полі вітру не зловиш (Н. н., Житом.);

з) Шукай вітра в полі (Ільк., 109; Шиш.-Іл., 85; Ном., 284; Укр . пр., 1936,418; 1963, 198);

й) Шукай пустого вітра в полі (Ном., 213; Укр. пр.,1963, 415);

ї) Шукай вітру в лопухах (ІМФЕ, 14-3, 211, 219);

ї) Шукай вітра на облозі (Укр. пр., 1963, 415).— Рос.: Даль, 633; Жуков, 173; біл.: Hoc., 58; Ляцький, 61; Гр., 2, 376.

13. Вітром підбитий (Фр., І, 2, 288).

14. а) Вітру не зіпреш (Прип., 4 8);

б) Вітер не піймаєш, дим не заховаєш (Сл. Черк., 4).

15. Гуляй, вітре, по полю, я буду з тобою (Н. ск., 1964, 145).

16. а) Дарма проти вітру дути (Зак. пр., 107);

б) Проти вітру попелом не кидати (Фр., І, 2, 229);

в) Не дмухай проти вітру (Ном.,24).

17. Дивиться, відкіль вітер повіє (Шиш.-1л., 58; Фр., І, 2, 228; Укр. пр., 1963, 234).

18. Загустий вітер на рідку одежу (Прип., 48).

19. З вітром прийшло, за вітром і пішло (Н. н., Черк.).

20. Кожний вітер по-своєму дує ( Н. к., 114).

21. Коли вітер повіє, легко очі запорошити (Зак. пр., 118).

22. а) Куди вітер, туди й він (Ном., 60; Укр. пр., 1955, 245; Укр. пр., 1963, 358);

б) Як вітер повіє, так він ся хилить ( Фр. 1, 2, 230);

в) Куди вітер, туди і я (Н. н., Сумщ.).— Біл.: Hoc., 70; Гр., 2, 326.

23. а) Куди хилить вітер, туди й гілля гнеться (Ном., 114; Укр. пр., 1963, 235; ІМФЕ, 1-5, 461, 57);

б) Де вітер не дує, там ся галуззя не киває;

в) Як вітер не дує, то й листя не шелестить (Н. ск., 1964, 51);

г) Куди вітер дме, туди й гілля хилиться (Укр. пр., 1955, 246; 1963, 450; ІМФЕ, 1-5, 461, 17);

д) Туди гілля гнеться, куди вітер віє (ІМФЕ, 1-5, 421, 2).

24. Мені все вітер в очі — як вдень, так і вночі ( Перем., 1854, 103).

25. Натягай вітрила, поки вітер віє (Прип., 213).

26. Не всякі сліди вітер піском заносить (Зак. пр., 68).

27. Не давайся кожному вітру повівати (Ільк., 62; Ном., 75; Фр.9 І, 2, 229; Укр. пр., 1955, 246; 1963, 450).

28. Південний вітер — бідним батько (Н. н., Київщ.).

29. Проти вітру не надуєшся (11. н., Сумщ.).— Рос.: Даль, 830.

30. а) Посієш вітер—пожнеш бурю ( Н. н., Черніг.);

б) Сіє вітер, вітром жити буде (Закр., 208); …вітром жати буде (Ном., 138; Укр.пр., 1963, 339);

в) Хто сіє вітер, бурю пожинає (ІМФЕ, 14-3, 211, 3 2);

г) Хто сіє вітер, збирає бурю (Фр., І, 2, 230; ІМФЕ, 29-3, 113, 2 7 ); …пожне бурю (Вік живи, 4 1 ). — Рос.: Снєг., 187; Даль, 233; біл.: Рапан., 314.

31. Тепер уже не тим вітром повіяло (Фр., І, 2, 230).

32. а) Хто вітрові служить, тому димом платять (Зін., 253; Ном., 138; Укр. пр., 1963, 292);

б) Хто вітрам служить… (ІМФЕ, 14-3, 211, 3 2 ) ;

в) Хто на вітер сіє, вітром жити вміє (Фр., І, 2, 230). — Рос.: Даль, 233.

Грім.

1. Багато грому, а мало дощу (Фр., І, 2, 456).

2. Вдарив грім на мій дім (Фр., І, 2, 456).

3. Від грому і в воді не сховаєшся (Н. н., Київщ.).

4. Він для мене не грім, не туча (Ном., 68; Укр. пр., 1955, 268; 1963,721).

5. а) Грім б’є у високе дерево (ІМФЕ, 14-3, 211, 32);

б) У найвище дерево грім б’є (Фр., 1, 2, 542).

6. Грім гримить — хліб буде родить (Укр. пр., 1961, 124).

7. Грім гучний, а дощик малий (Укр. пр., 1961, 215).

8. а) Грім не гряне — не перехреститься (Укр. пр., 1963, 455);

б) Грім не гряне — мужик не перехреститься;

в) Доки грім не загримить, мужик не перехреститься (Фр., Il l, 2, 419);

г) Як грім не гряне, мужик не перехреститься (Шиш.-Іл., 89);

д) Як не гримить, то й не хреститься (Ном., 139);

е) Коби не перун, многиї би не хрестилися (Висл., 276 ) .— Рос.: Симоні, 93; Снег., 178; Даль, 212; Яков, 113; біл.: Гр., 2 ,173.

9. Грім такий, що хоч тури гони, то не почують (Ном., 12; Укр. пр., 1963, 234; ІМФЕ, 1-7, 769, 42).

10. Де грім гуде, там мокне хтось (Шиш.-Іл., 19); …там мокне щось (Ном., 139).

11. До першого грому земля не розмерзається (Укр. пр., 1955,9 4 ) .

12. Звідки не візьмись — грім серед ясного неба (Н. н., Киівщ.).

13. І в погоду часом грім ударить (Закр., 159; Ном., 40; Фр., II,2, 559; Укр. пр., 1936, 406; ІМФЕ, 1-5, 462, 14).

14. Не все дощ іде, як гримить (Прип., 82).

Дощ.

1. Без дощу і трава не росте (Н. н., Вол.).— Біл.: Гр., 1, 54.

2. Від дощу під борону не сховаєшся (Н. ск., 1964, 53).

3. Від дощу не у воду, а від вогню не в полум’я (Укр. пр., 1963,245).

4. а) Від дощу втік, а під ринву сховався (Вілоц., 10);

б) 3 дощу та під ринву (Ном., 37; Прип., 110; Н. ск., 1971, 124);

в) 3 дощу та під ринву пущу (Укр. пр.,’ 1963, 190);

г) З-під ринви та на дощ (Ном., 37; Укр. пр., 1963, 190);

д) З-під стріхи та на дощ (Фр., I l l ,1, 183);

е) Трафив з дощу під стріху (Ільк., 94; Висл., 343; Фр., II I ,1, 220; ІМФЕ, 29-3,139, 2 4 ) . – Рос.: Даль, 195.

5. Добре дивитися на дощ, стоячи під дахом (Прип., 110).

6. Дощ у пору — золото (Н. н., Киівщ.).— Віл.: Гр., 1, 54.

7. Дощ у жнива — як п’яте колесо до воза (Н. н., Киівщ.).—Віл.: Рапан., 218.

8. Дощ іде, а гість їде (Фр., II, 1 ,4 7 ).

9. Дощ іде — гриби будуть (Укр., пр., 1963, 255 ).— Див. гриби.

10. а) Дощ іде, як відром ллє, а з стріхи біжить, як цівкою (Ном.,1 3);

б) Дощ ллє, як із бочки (Укр. пр., 1963, 235);

в) Ллє, наче з бочки: мабуть, десь бог чопок загубив та й нічим заткнуть (Ном.,ЗО);

г) Прийде пора: поллє дощ, як з відра (Н. н., Київщ.).

11. а) Дощ — не дубина, а я не глина (Н. н., Черніг.);

б) Чоловік — не глина, а дощ — не дубина, не розмочить і не поб’є (Укр. пр. 1936, 472).— Рос.: Даль, 918; біл.: Гр., 1, 55.

12. Дощ і сніг на небі не зогниють, але на землю прийдуть (Прип., 110).

13. Дощ вимочить, сонечко висушить, буйні вітри голову розчешуть (Н. н., Сумщ.).— Рос.: Даль, 105; біл.: Гр., 1, 55.

14. Дрібний дощ, козячий кожух, вербові дрова — готова біда (Фр., II, 1, 4 7).— Див. 2, кожух.

15. Із стріх не капає, коли дощ не паде (Зак. пр., 118).

16. Коробом сонце, ситом дощ (Укр. пр., 1963, 235).

17. Люди дякують дощеві, а подорожній лає (Укр. пр., 1936, 443;1955, 291; 1963, 235).

18. На дощі змокнеш і в плащі (Фр., II, 1, 47).

19. На дощ ще і хмари не збираються, а вона вже змокла, як квочка (Вік живи, 2 8 ).— Рос.: Даль, 918.

20. а) На весну корець дощу — ложка болота, восени ложка дощу — корець болота (Перем., 129);

б) Весною відро води — ложка болота, восени ложка води — відро болота (Н. н., Сумщ.);

в) Навесні цебер води — ложка болота, а восени ложка води — цебер болота (Вік живи, 15);

г) Весною як дощ падає, то відро води літру болота дає ( ІМФЕ, 29-3, 113, 100);

д) Влітку бочка дощу, а ложка болота, а восени ложка дощу, а бочка болота (Прип., 111);

е) Восени ложка води, а дві грязі (Ном., 1 3); …а решето грязі (Укр. пр., 1963, 263; Н. ск., 197 1,1 8 1); …а цебер грязі (Н. ск., 1971, 3 2); …а болота діжка (Н. сл., 1971, 12.Х І); …а дві болота (ІМФЕ, 14-3, 211, 3 2); …а мірка болота (Н. ск., 1964, 5 0 );

є) Восени як дощ падає, то літра води відро болота дав (ІМФЕ, 29-3, 113, 150);

ж) Страшна єсть вереснева сльота: мірка дощу — корець болота (ІМФЕ, 29-3, 113, 197).— Рос.:Даль, 919; біл.: Рапан., 216.

21. а) Не треба дощ просити, він прийде, як будем косити (Н. ск.,1964, 58);

б) Не треба дощу просити, вія буде, як почнем сіно косити (Ном., 13; Висл., 310; Прип., 111);

в) Дощ іде не там, де ждуть, а там, де жнуть, не там, де просять, а там, де косять (Н. ск., 1971,3 1 );

г) Оцей дощ глухий: не йде, де просять, а йде, де косять, не йде, де чорно, а йде, де вчора (Ном., 13; Укр. пр., 1963, 235);

д) Дощ, замість піти, де просять, пішов там, де сіно косять (Прип., 110);

е) Влітку дощ іде не там, де чекають, а там, де сапають, не там, де ждуть, а там, де жнуть, не там, де просять, а там, де косять (Вік живи, 14);

є) Улітку дощ іде не там, де ждуть, а там, де жнуть, не там, де просять, а там, де косять (Укр. пр., 1955, 97; 1963, 235);

ж) Дощу тут ждуть, а він іде, де жнуть (Сл. Черк., 8 ) ;

з) «Іди, дощику, де чорно!» — «Ні, пійду, де вчора!» — «Іди, дощику, де ждуть!» — «Ні, пійду, де жнуть!» (Ном., 13; Укр. пр., 1963, 235);

и) «Іди, дощику, де чорно!» — «Ні, піду, де вчора!» (Н. ск., 1971,3 1 ) . – Віл.: Гр., 1, 54.

22. а) Ранній дощ — вдовин плач (Фр., 11, 1, 4 8);

б) Ранній дощ, женський плач довго не триває (Перем., 1857, 127);

в) Раннього дощу не треба боятися (Зак. пр., 55).

23. а) Ходити поміж дощ (Н. ск., 1964, 274);

б) Вміє поміж дощ ходити (Вік живи, 26).

24. Хоч і дощ паде, а він в долоні плює (Прип., 107).

25. Хоч воду лий в очі, то скаже — дощ іде (Зін., 251).

26. а) Чоловік не з солі, від дощу не розтопиться (Фр., III, 2,315);

б) Що мені дощ. Та я не з солі, то сі не розтоплю (Фр., II, 1,4 8 ).— Рос.: Даль, 918.

27. Як випадуть у маю три дощі добрих, то дадуть хліба на три роки (1л., 249).

28. Як дощу не буде, то й очерет не виросте (Н. н., Черк.)

29. Як нема дощу в час, то нема і хліба в нас (Прип., 111).

30. а) Як сіно косять, то дощів не просять (Н. ск., 1971, 2 8 ) ; !

б) Як сіно косять, то дощів не просять — самі йдуть (Укр. пр., 1955,96; Вік живи, 14; Укр. пр., 1963, 235).

Хмара.

1. Без хмари дощ не приходить (Н. н., Київщ.).

2. а) Велика хмара, та малий дощ (Ном., 8 0);

б) 3 великої хмари малий дощ (Прип., 110; Укр. пр., 1963, 473; Н. ск., 1971, 125);

в) 3 великої хмари малий дощ буває (Чуб., 248; Укр. пр., 1955,178);

г) 3 великої хмари не завжди великий дощ буває (ІМФЕ,14-3, 211, 3 2 );

д) 3 чорної хмари дощ не буває (ІМФЕ, 1-5, 495, 3 9 );

е) 3 малої хмари великий дощ буває (Ном., 75; Укр. пр., 1955, 260 ; 1963, 235);

є) Велика буря — малий дощ ( Н . н., Черніг.);

ж) 3 великої бурі мало дощу ( Н. ск., 1964,

з) 3 великих гримотів малий дощ ґФр., І, 2, 452; Я. ск., 1964, 149).— Біл.: Гр., 1, 55.

3. а) Не кожна хмара приносить дощ (Прип., 111);

б) Не все хмариться, колись і виясниться (Тк. пр., 1963, 156).— Біл.: Гр.,1 ,5 3 .

4. Не всяка хмара з громом, а хоч і з громом, то, може, й не гряне, хоч і гряне, то не по нас, а як по нас, то, може, тільки опалить, а не вб є (Укр. пр., 1936, 226; 1963, 456).

5. Скільки хмара не стоятиме, а зсунеться (ІМФЕ, 1-5, 456, 54).

Град.

Град аж стогне в хмарі (Фр., І, 2, 443).

Завірюха, хуртовина.

1. а) До завірюхи треба кожуха (Н. ск., 1971 , 2 5 );

б) Завірюха — треба кожуха (Ном., 14; Білоц., 29; Укр. пр., 1963, 240).

2. Хуртовини, заметілі під лютий налетіли (Н. н., Киівщ.).

3. Тріщить варуха, бережи ніс та вуха (Перем., 1857, 131).

Мести (снігом).

а) Не те, що мете, а те, що зверху йде (ВНС, 16);

б) Це не те, що мете, а те, що віє (ІМФЕ, 14-3, 211, 158);

в) Щось не те, що мете, а те, що віє (Н. ск., 1971, 188);

г) Не той сніг, що мете, а той, що згори йде (Н. н., Вол.).— Рос.: Даль, 914.

Світу не видно.

а) Така благодать, що й світа божого не видать;

б) Світа божого не видно (Укр. пр., 1963, 240).

Мороз.

1. а) Аж шпари зайшли — такий мороз;

б) Оце зашпори зайшли (Укр. пр., 1963, 240);

в) Мороз, аж іскри сиплються (Н. н., Вол.);

г) Мороз зуби показує (ІМФЕ, 1-5, 417, 2 0 );

д) Такий мороз, аж зорі скачуть (Укр. пр., 1963, 2 5);

е) Мороз, аж скалки скачуть (Н. н.,Київщ.); …аж іскри скачуть (Н. н., Ів.-Фр.).

2. Мороз і залізо рве та на льоту птицю б’є ( Н . н., Сумщ.).—Рос.: Даль, 914.

3. Мороз кріпне — лід товстіє ( Н . н., Черніг.).

4. Мороз кріпшить, бо лід тріщить (Прип., 184).— Біл.: Гр.,1, 56.

5. а) Мороз не велик, та стоять не велить (Ном., 14; Укр. пр.,1955, 93; 1963, 241; Я. ск., 1971, 2 5 );

б) Мороз не велик, та лягать не велить (ІМФЕ, 14-3, 211, 167) .— Рос.: Снег., 230; Даль, 183; біл.:Гр., 1, 57.

6. Мороз — не свій брат (ІМФЕ, 1-7, 724, 40).

7. а) Мороз пішов поза шкірою (Сл. ід., 200);

б) Мороз поза спиною пішов (Бат., 95 ) .— Рос.: Даль, 272.

8. Надворі такий мороз, що стояти не мож (Прип., 207).

9. Найліпший генерал — то мороз (Прип., 88).

10. а) Оце мороз, з очима (Ном., 14; Укр. пр., 1963, 240);

б) Ото мороз, аж скрипить (Н. н., Киівщ.).

11. Слабка роса проти морозу (Укр. пр., 1963, 238).

12. Тріщи, тріщи, морозе, нічого тобі не поможе (Прип.,207).

13. Хоч мороз і припікає, зате комарів немає (Укр. пр., 1955, 99;1963, 238).

14. Хто бореться з морозом, у того завжди вуха мерзлі (Укр. пр.,1936, 291).

15. Хто на морозі не бував, той і лиха не видав (ІМФЕ, 1-7,801, 65).

16. Як у забій, б’є мороз (Укр. пр., 1963, 240).

Плющати (на відлигу).

1. а) Вдень тріщить, а вночі пищить (Ном., 1 3);

б) Вдень плющить, а вночі тріщить (Ном., 14);

в) Уночі тріщить, а вдень плющить (Укр. пр., 1936, 457; 1955, 93; 1963, 234; Н. ск., 1971, 2 6);

г) Уночі хоч як тріщить, а удень проти сонечка плющить (Грінч.,244).

2. Як буде полоз вогкий, то буде й кінь мокрий (Укр. пр., 1955,93; 1963, 264; Н. ск., 1971, 26).

Сніг.

1. Багато снігу — багато хліба (Укр. пр., 1936, 455) .—- Див. сніг (прикмети).

2. а) Не було снігу, не буде й сліду, став сніг, став і слід (Ном.,139; Укр. пр., 1963, 238);

б) Нема снігу — нема сліду (Н. н., Черк.).—Рос.: Даль, 574; біл.: Рапан., 250; Гр., 1, 55.

3. Сніг мов з рукава (ІМФЕ, 1-5, 4 6 1 ,1 2 ).

4. а) Сніг, завірюха, бо вже зима коло вуха (Укр. пр., 1955, 98;1963, 2 38);

б) То сніг, то завірюха… (Н. ск., 1971, 32).

5. Скільки сніг не лежатиме, а розтавати буде (ІМФЕ, 1-5, 463,54).

6. Як приходить сніг з дощем, то йдуть до шевця з плачем (Прип., 314).

7. Як сніг упаде, то й пастух пропаде, як сніг розтане, то пастух устане (Укр. пр., 1963, 234); …а як розтане, то й пастух устане (Н. ск., 1971, 26).

8. Як сніг сіє, то і піч дубіє (Н. сл., 1972, 26.111).

Залишити відповідь