Прислів’я та приказки про професії та все що з нею пов’язано

Ремісник, ремесло.

1. Більше ремесла — більше і злиднів (ІМФЕ, 1-5, 462, 7).

2. Було ремесло та хмелем заросло (Ном., 203; Укр. пр., 1963, 93, 508; ІМФЕ, 29-3, 144, 71); …та хмелем поросло (Укр. пр., 1955,208) .— Рос.: Даль, 522; біл.: Гр., 1, 146.

3. Вже моє ремесло бур’яном поросло (Укр. пр., 1963, 93).

4. В ремісника голота рука (Зін., 218; Ном., 203; Висл., 347; Фр.,III, 1, 3; Укр. пр., 1955, 61; 1963, 92).

5. З ремеслом дружити — в житті не тужити (Н. н., Вол.).— Біл.: Гр., 1,146.

6. Кожен ремісник мусить брехати (Прип., 276).

7. Поганеньке ремество краще доброго злодійства (Н. ск., 1971, 94).

8. а) Ремесло — золоте дно (Фр., III, 1, 9);

б) Ремесло має золоте дно (Н. ск., 1964, 69);

в) У ремесла золоте дно (Н. н., Черк.).

9. Ремесло — золотом обросло (ІМФЕ, 14-3, 211, 32).

10. Ремесло золото принесло (Прип., 276).

11. а) Ремесло — не за собою носити (Зін., 244; Ном., 203);

б) Ремесло за плечима не носить (Укр. пр., 1963, 92);

в) Ремесло на плечах не висить і хліба не просить, а хліб дає (Укр. пр., 1936, 113; 1955, 61; 1963, 92; Н. ск., 1971, 94);

г) Не просить ремесло хліба, а само кормить (Іл., 264);

д) Ремесло — не коромисло, плеч пе від-тягне, а само прогодує (ІМФЕ, 8-4, 411, 44);

е) Ремесло — не коромисло, плечей не відтягне (Укр. пр., 1955, 61; Н. ск., 1971, 94);

є) Найменше ремесло — то коромисло (ІМФЕ, 29-3, 114, 167);

ж) Ремесло за плечима не носить, а трапиться, що й пригодиться (Укр. пр., 1936, 113; 1955, 61).— Рос.: Даль, 523; біл.: Гр., 1, 146.

12. Ремісник завів козу в хабузник (Прип., 276).

13. Реміспик: старі коцюбки направляє, а до нових, то майстра иаймає (Фр., III, 1, 9).

14. Учися ремесла такого, щоб міг жити з нього (Прип., 276).

15. Який ремісник, така робота (Н. н., Вол.).— Біл.: Гр., 1, 146.

Майстер.

1. Діло майстра величає (Н. ск., 1971, 90).— Див. діло.

2. Жоден майстер не впав з неба (ІМФЕ, 14-3, 211, 32).

3. Змайстрував таке, що сі купи не держить (Фр., II, 1, 199).

4. Знає майстер, що робить (Ном., 185; Укр. пр., 1963, 92).

5. Кожний майстер своє ремесло хвалить (Прип., 194).

6. а) Майстра по роботі пізнати (Зак. пр., 48);

б) Пізнати майстра по роботі (Вік живи, 15).— Біл.: Гр., 1, 146.

7. Майстер до чужих тайстер (Ном., 216; Укр. пр., 1963,368); …до чужих кайстер (Зак. пр., 106).— Біл.: Ляцький, 20; Гр., 2,371. ,

8. Майстер читати, писати і з горшків хватати (Укр. пр., 1963, 370).

9. а) Майстер на всі руки (Зак. пр., 48);

б) На всі руки майстер (Укр. пр., 1955, 61; 1963, 92);

в) Він на всі руки майстер (ІМФЕ, 14-3, 211, 32).

10. У майстра золоті руки (Зак. пр., 50).

11. У майстра повна тайстра (Зак. пр., 50).

12. Шукай майстра в шинку, а сміливого в острозі (Укр. пр., 1963,93).

13. Який майстер, така й робота (Н. н., Вол.).— Рос.: Даль, 182, 632; би.: Гр., 1,146.

Голити, бритва.

1. а) Без иила голить (Ном., 68; Укр. пр., 1955, 161; 1963, 375);

б) Він уміє голити без мила і бритви (Фр., III, 1, 240);

в) Голить без бритви (Фр., III, 2, 414);

г) Голить без мила (Фр., І, 2, 381);

д)Підголив так, як без мила (Укр. пр., 1963, 368).

2. а) Багатого й серп голить, а убогого і бритва не хоче (Ільк., 7; Ном., 34; Фр., І, 2, 92; Укр. пр., 1936, 71; 1955, 4);

б) Багатого і серп голить, а бідного і бритва не хоче (Укр. пр., 1963, 117);

в) Багатого і шило голило, а нас і бритва не хоче (ІМФЕ, 8-К2, 8, Яворн.).— Див. З, багатий.

3. а) Ваше і шило голило, а наш і ніж не бере (Укр. пр., 1963, 117);

б) Одного і шило голить, а другого і бритва не уріже (ІМФЕ, 29-3, 129, 31);

в) Одного тріска голить, а другого і бритва не хоче (Н. к. Вол.);

г) Одному шила голять, а другому і бритви не хочуть (Ільк., 32; Ном., 35; Висл., 262); д) Його і мило голило, а нас і бритва не хоче (ІМФЕ, 29-3, 138, 31);

е) Чуже й мило голило, а моє й бритва не хоче (Ном., 35); …а наше бритва не хоче (Укр. пр., 1963, 134);

є) Його й мило голило, а наше й бритва не бере (Н. н, Ів.-Фр.);

ж)У когось і шило голило, а в його і бритва не бере (Укр. пр., 1955, 234);

з) У інших долото бриє, а у нас і бритва не хоче (ІМФЕ, 14-3, 211, 32);

и) У людей і шило бриє, а в нас і долото не йме (Н. к. Вол.);

і) Чуже й мило голить, а наше й шило не бере (Сл. Черк., 24).— Рос.: Даль, 673; біл.: Гр., 1, 432.

4. Не трать часу, поки бритви голять (Закр., 190; Фр., III, 1, 300).

5. а) Не мились, бо бритим не будеш (Н. н., Черніг.);

б) Не милься, бо не будеш голитися (Ном., 106; Ком., 21; Білоц., 29); …бо бритися не будеш (Укр пр., 1955, 170; 1963, 354).

6. а) Разом і стриже і голить (Фр., III, 1, 181; Прип., 324);

б) Стриже і голить (Ном., 111).

7. Хоч і шило, аби брило (ІМФЕ, 14-3, 211, 204); …аби голило (ІМФЕ, 14-3, 211, 402).

Дігтяр.

Дігтяр і смердить дьогтем (Укр. пр., 1963, 95).

Гончар.

1. Гончара глина годує (Фр, І, 2, 412).

2. Гончар глинов жиє (Фр., І, 2, 412).

3. Гончар у черепі їсти варить (Там же).— Біл.: Гр., 1, 158.

4. Нехай-горшки б’ються на гончареву голову (Ном., 63; Укр. пр., 1955, 320; 1963, 769).

Ліпити горшки.

а) Горшки не святі ліплять (Висл., 251; Фр., 1, 2, 424);

б) Не святі горшки ліплять (Ільк., 66; Шиш.-Іл., 52; Ном., 118; Чуб., 269; Фр., III, 1, 79; Н. ск., 1971, 93);

в) Не святі горшки ліплять, а ям- пільці та піскунівці (Скр., 135);

г) Не святі горшки ліплять, а прості люди (Укр. пр., 1955, 83; 1963, 95); …а такі ж грішні люди, як ми (Укр. пр., 1963, 279);

д) Не святі покришки ліплять (ІМФЕ, 29-3,130, 31);

е) Хіба святі горшки ліплять (Н. н., Київщ.).— Рос.: Даль,- 426; біл.: Гр., 1,158.— Див. горщик (їжа).

Слюсар.

1. Заки слюсар обпилує, коваль діти прогодує (Прип., 311).

2. Слюсар — холодний коваль (Прип., 311).

Будувати, будинок.

1. Вирізав будинки на ціле село (Фр., І, 1, 187).

2. Збудували, поламали і знову будують, аби роботу мали (ІМФЕ, 14-3, 211, 32).

3. Легше руйнувати, як будувати (Прип., 31).

4. Треба старе руйнувати, як є з чого нове будувати (Укр. пр., 1963, 262).

5. а) Хто сі будує, той бідує (Алекс., 26);

б) Хто будує, правує та лічить, того усяка біда цвічить (Прип., 32);

в) Будувати — велику мороку мати (ІМФЕ, 14-3, 211, 170).

6. Будували — не дрімали, фундамент заклали, а потім перестали (ІМФЕ, 14-3, 211, 170).

Колісник, колеса.

1. Колісник — ремісник, вертить, довба і знов забива (Укр. пр., 1963, 94).

2. Колісник по коліна в трісках, по шию в боргах (Там же).

3. З осичини коліс не роблять (Там же).

Тесля, тесати.

1. Тесля завжди без воріт, а швець завжди без чобіт (Н. н., Ів.-Фр.).

2. Тут теши та теши, а там треба пуп нам’ять (Укр. пр., 1963, 94).

Дишло.

Що в тебе вийшло — чи тарантас, чи дишло? (Укр. пр., 1955, 233).

Маляр.

1. а) Доки бога намалюєш, то чорта з’їси (Н. ск., 1971, 68);

б) Заки маляр намалює горобця, вола з’їсть (Фр., III, 2, 480);

в) Поки маляр воробця намалює, то вола з’їсть (Фр., II, 2, 374);

г) Поки пан маляр бога змалює, то чорта з’їсть (Ном., 203; Манж., 169);

д) Поки маляр намалює, то з’їсть вола і телицю (Прип., 195).

2. Кинь на собаку, а маляра влучиш (Ном., 203).

Муляр.

1. Однаково, що муляра в хату, що свиню в город (ІМФЕ, 14-3,211, 241).

2. Який муляр, така й кладка (Н. н., Черк.).

Залишити відповідь