Прислів’я та приказки про професії та все що з нею пов’язано ч5

Лико, личкар.

1. а) Візьмеш личко — віддаси ремінець (ІМФЕ, 1-5, 461, 49);

б)Взяв личком, а оддаси ремінцем (ВНС, 3; Закр., 147);

в) Візьмеш личко, а віддаси ремінець (Укр. пр., 1936, 383); …вернеш ремінцем (Укр. пр., 1963, 313);

г) Візьми чуже личко, а віддай свій ремінець (11. н., Київщ.);

д) Візьми личко, а ремінець даси (Ном.. 133);

е) Взяв чуже личко — віддай ремінець (Чуб., 259);

є) За чуже личко дасть свій ремінець (Ільк., 35; Прип., 90);

ж) За чуже личко і ремінцем не відбудеш (Ном., 188);

з) Зразу личко, а потім ремічко (Ільк., 38; Ном., 62; Укр. пр., 1963, 359);

и) Затративши личко чу- зкое, ремінцем мусиш оддать (Зін., 224);

і) Пожалієш личка — не поможе й вірьовка (Укр. пр., 1936, 260; 1963, 286);

ї) Пожалієш личка — оддаси ремінчик (Укр. пр., 1963, 425);

й) Пошкодуєш личка — згубиш ремінець (Фр., 11, 2, 344);

к) Узяв чуже личко, то віддай свій ремінець (Ном., 188);

л) Чуже личко ремінцем платиться (Шиш.-Іл., 83; Ном., 188; Укр. пр., 1963, 313).— Рос.: Рибн.: 163; Жуков, 77; біл.: Нос., 185; Гр., 2, 334..

2. а) Дери лика, коли деруться (Ном., 115);

б) Дери лика, як деруться (Шиш.-Іл., 20); …доки дереться (ІМФЕ, 1-5, 468, 189);

в)Дери лико, коли відстає (Прип., 181);

г) Тоді дери лико, коли відстає (Прип., 95); …коли дереться (Укр. пр., 1963, 279);

д) Тоді лико дери, коли дереться (Зін.. 249; Ном., 115; Чуб., 263; Ком., 99);

е)Тоді ся личя дре, коли одстає (Висл., 342);

є) Тоді дери лика, коли деруть, тоді дочку давай заміж, коли беруть (Прип., 181);

ж)Тоді дери луб’я, як деруться (Закр., 210).— Біл.: Гр., 1, 158, 2,451.

3. а) 3 однієї липи двічі лика не деруть (Літ. г., 1961, 8.ХІІ);

б)3 однієї липи двічі лика не деруть, а з чоловіка і сім шкур здіймуть (Прип., 181).

4. а) Краще своє личко, як чужий ремінець (Прип., 181); …ніж чужий ремінець (ІМФЕ, 1-5, 461, 285);

б) Лучче своє личко, як чужий ремінець (Ільк., 51; Ном., 188; Фр., 11, 2, 344; Укр. пр., 1963, 332);

в) Ліпше своє личко, як чуже ремінце (Н. ск., 1964, 92);

г)Своє лико краще від чужого ремінця (Н. н., Вол.).— Біл.: Гр., 2,441.

5. Лико з ремінцем не в’яжи, бо порветься (ІМФЕ, 29-3,122, 31).

6. Ликом пастернаку не викопаєш (Ном., 101; Фр., 11, 2, 344; Укр. пр., 1963, 259).

7. Не мішайся між чужі лика (Укр. пр., 1963, 320).

8. Що луб, то не лико (Фр., II, 2, 360).

Лапоть.

Навдогад тільки лапті плетуть (Укр. пр., 1963, 292).

Швець. .

1. а) Знай, шевче, своє копито (Вік живи, 27);

б) Знай, шевче, своє правило, а помежи кравців не лізь (ІМФЕ, 29-3, 121, 31);

в)Знай, шевче, своє шевство, а в кравецтво не мішайся (Фр. сл., 171; ІМФЕ, 29-3, 113, 48);

г) Коли швець, пильнуй свого копита (Ільк., 45; Ном., 185);

д) Швець, знай своє шевство, а в кравецтво не мішайся (Ном., 185; Висл., 354; Укр. пр., 1955, 271; Н. ск., 1971, 94; ІМФЕ, 1-5, 461, 266);

е) ПІевче, пильнуй шевства, а в кравецтво не мішайся (ІМФЕ, 29-3, 113, 14);

є) Шевче, тримайсь свого копита (Н. н., Бук.).—Біл.: Ляцький, 59; Гр., 1, 161.— Див. кравець.

2. а) Не вважайте, люди добрі, що я швець: говоріть зі мною, як з простим (Ном., 52; Зір., 10; Укр. пр., 1963, 132);

б) Не лякайтесь, люди добрі, що я швець, говоріть зі мною, як з простим (Укр. пр.,

1936, 486);

в) Не потурай, що я швець, а говори, як з простим (Шиш.-Іл., 52);

г) Чуєш, говори зі мною, як з простим, а не думай того, що я швець (Ном., 52).

3. а) Він і швець, і жнець, і на дуду грець (ІМФЕ, 14-3, 211,32);

б) Ні швець, ні жнець, ні на дуду грець (Н. н., Вол.);

в) Ні швець, ні кравець, ні в дуду грець (Укр. пр., 1955, 230);

г) Ні швець, ні кравець, ні чортзна-що (Ком., 62);

д) Ні швець, ні мнець (Зін., 238; Висл., 312);

е) Ні швець, ні мнець, ні чортзна-що (ВНС, 18; Закр., 266; Ном., 59; Укр. пр., 1961, 266); …а катзна-що (Шиш.-Іл.,55);

е) Ні швець, ні кравець, а так собі;

ж) Ні швець, ні кравець, ні коваль, ні стругаль — просто говорильник (Н. н., Вол.).— Біл.: Гр., 2, 279.

4. От тобі й швець, коли не хотіла доброго чоловіка мати (Ном., 77; Укр. пр., 1963, 502).

5. Он тое править, як швець женився (Зін., 239).

6. а) Писар провинився, а шевця повісили (Укр. пр., 1963, 77);

б) Швець заслужив, а коваля повісили (Літ. г., 1961, З.ХІІ).

7. Про те знає швець та кравець, що він буде кроїть (Укр. пр., 1963, 94).

8. Той тілько втне, що швець шилом молока (Фр., III, 1, 334).

9. У шевця Данила робота зогнила (ІМФЕ, 14-3, 211, 32).

10. а) Швець без чобіт, а тесля без воріт (Укр. пр., 1963, 94;II. ск., 1971, 94);

б) Швець завжди без чобіт;

в) Швець завжди без чобіт, тесля без стільця (Н. н., Черк.).— Рос.: Даль, 480.

11. Швець в кобилі скіру хвалить (Висл., 354; Фр., НІ, 2, 334).

12. а) Швець в подертих чоботах ходить (Фр., III, 2, 334);

б) У шевця черевики завжди рвані (Н. н., Ів.-Фр.).

13. Швець копилом перекинув (Укр. пр., 1963, 94).

14. Швець, мнець, копитець набрав підошов та й до чорта пішов (ІМФЕ, 29-3,146, 64).

15. Швець — не купець, а коза — не товар (Ном., 107; Висл., 354; ІМФЕ, 29-3,141, 62).

16. Швець, що ступить, то збреше (Ном., 204; ІМФЕ, 1-5, 461,

258).

17. а) Що б то був за швець, коли б усім па один копил чоботи шив (Укр. пр., 1955, 61; 1963, 94; Н. ск., 1971, 94);

б) Що би то був за швець, жеби кождому на однім копилі робив (Висл., 355).

18. Якби в шевця не клесачка, швець пропав би, як собачка (Укр. пр., 1963, 94).

19. Якби шевцеві не правило, то б його скривило (Укр. пр., 1936, 114; 1955, 61; 1963, 94).

Шило.

1. Вилізло шило з мішка (Фр., І, 1,174; Прип., 39; Вік живи, 20).

2. а) Вхопив шилом патоки (Н. н., Черніг. 01);

б)Шилом патоки не вхопиш (Н. н., Вол.).— Рос,::л.:Гр., 1, 226.

3. Виміняв шило на швайку (ІМФЕ, 1-5, 461, 61),— Див. З, міняти.

4. Ішло шило через мотовило (Прип., 348).

5. Не вмів шила загострити (Ном., 127).

6. Не втаїш шила в мішку (Н. н., Вол.);

б) Не втаїш шила в мішку, бо все одно вилізе (Укр. пр., 1963, 290);

в) Не втаїться шило в мішку (Зін., 235; ВНС, 16; Закр., 223; Чуб., 303; Ном., 132; Фр.,

III,1, 337);

г) Не сховаєш шила в мішку (Н. н., Київщ.);

д) Шила в мішку не сховаєш (Ном., 131; Укр. пр., 1936, 420; 1955, 267);

е)Шила.в мішку не вкриєш (Фр., III, 2, 337);

є) Шила в мішку не сховаєш утишку (Укр. пр., 1963, 290);

ж) Шила в мішку не утаїш (Зін., 257; Чуб., 303; Прип., 348; Зак. пр., 83; Сл. Черк., 25); з) Шило в мішку не втаїться (Ільк., 109; Шиш.-Іл., 84; Зак. пр., 223; Ном., 132; Висл., 354; Фр., III, 2, 337; ІМФЕ, 1-5, 441, 78);

и) Шило в мішку не втаїться — вилізе кінчик (Н. н., Вол.).— Рос.: Снвг., 1, 107; Даль, 574, 701; би.: Нос., 186; Гр., 1, 356.

7. Шилом каші не схопиш (Н. н., Вол.).— Би.: Гр., 1, 226.

8. а) Шилом моря не нагрієш (Ном., 102; Укр. пр., 1955, 286; ІМФЕ, 14-3, 211, 167);

б) Шилом світ не переб’єш (Н. н., Київщ.);

в)Шилом моря не переб’єш (ІМФЕ, 29-3, 119, 16);

г) Шилом моря не нагрієш, від тяжкої роботи не розбагатієш (Укр. пр., 1963, 110; 1955, 29; ІМФЕ, 1-6, 642, 318).— Рос.: Даль, 551, 846; Жуков, 513; би.: Рапан., 273.

Шити (чоботи).

Оце вшив — два чоботи на одну ногу (Укр. пр., 1963, 94; Н. ск., 1971, 183).

Копито, копил.

1. Без копит й швець чобота не зробить (Фр., II, 1, 291).

2. а) Кождий на своє копито (Фр., II, 1, 291);

б) Кожен на своє копито натягає (Прип., 165).

3. Не все на єдно копито роби (Фр., II, 1, 291).

4. Не на його копил швець пбшив (Ком., 17).

5. Не на мій копил чобіт (Ком., 17).

6. Пізнати з копит, що в кім сидить (Прип., 165).

Шкіра (шевська).

Добре з чужої шкіри ремінець краяти (ІМФЕ, 29-3, 117, 25).

Залишити відповідь