Прислів’я та приказки про професії та все що з нею пов’язано ч4

Стрілець, стріляти.

1. Кому до чого, а стрільцеві до лука (Фр., 111, 1, 182).

2. а) На стрільця звір біжить (Фр., III, 1, 182);

б) На стрільця і птиця летить (ІМФЕ, 29-3, 121, 31);

в) На мисливця і звір біжить (ІМФЕ, 14-3, 211, 166);

г) На ловця і звір біжить (Ном., 193; Фр.,II,1,168; Укр. пр., 1936, 452; 1955, 269).— Рос.: Снєг., 245; біл.: Нос., 85; Гр., 1. 154.

3. Стрілець мокрий, а рибак сухий нічого не варті (Фр., III, 1,182).

4. Стрілець птаха уб’є, а теля з’їсть (Там же).

5. а) У стрільця дим густий, та обід пустий;

б) У мисливця дим густий, та живіт пустий (Н. н., Черк.).— Біл.: Гр., 1, 154.

6. а) В горобців з гармат не стріляють (Вік живи, 19);

б) 3 гармат по горобцях не стріляють (ІМФЕ, 14-3, 282, 34).

7. а) В камінь стріляти — стріли теряти (Фр., 11, 1, 239; Укр. пр., 1963, 460);

б) У камінь стріляти — тільки стріли теряти (Укр. пр., 1955, 290).

8. Із-за корча добре стріляти (Югас., 57).

9. Мітко стріляє у світ, як у копійку (Укр. пр., 1936, 215; 1961,272) .— Рос.: Даль, 430.

10. На гвинтівку нічого звертати, коли не вмієш сам стріляти (ІМФЕ, 14-3, 211, 32).

11. Не стріляй наперед (Укр. пр., 1963, 531).

12. Не штука «трілити, але вцілиуи (Прип., 325).

13. а) Рушниця один раз у рік сама стріляє (Н. н., Вол.);

б) Рушниця — річ голосна, обізветься (ІМФЕ, 14-3, 211, 201).— Віл.: Гр., 1,155.

14. а) Стрілив у ворону, попав у корову (Н. ск., 1971, 186);

б) Мірив у ворону, а трафив у корову (Висл., 295; Фр., II, 2, 398; Прип., 56);

в) Лучив корову, а попав ворону (Ном., 37; Укр. пр., 1955, 236; 1963, 445);

г) Стріляв ворону, трафив корову (Фр., І, 2, 264; Прип., 325);

д) Цілив у ворону, трафив у корову (Фр., III, 1, 295; Прип., 56); …та попав у корову (Укр. пр., 1963, 37);

е) Стріляв у ворону, а попав у корову (Прип., 325);

є) Цілився у ворону, та попав у корову;

ж) Цілив у орла, та попав у вола (Укр. пр., 1963,268) ;

з) Стріляв у сокола, а підстрелив ворону (Н. н., Вол.);

и) Попав кулею в пліт (Ном., 36; Укр. пр., 1936, 192);

і) Міряв у п’яти, а трапив у ніс (ІМФЕ, 29-3, 128, 18).— Рос.: Даль, 430; біл.: Гр.,2, 310.

15. а) За одним пострілом сорок качок убив (Укр. пр., 1963, 471);

б)Це той, що одним пострілом сорок сім качок б’є (Укр. пр., 1936, 236; Укр. пр.,1955,190).

16. Тятиву натягає, а стріла не летить (Укр. пр., 1961, 268).

17. Як на гріх, .то й граблі стріляють (Укр. пр., 1955, 273).

Ловець, ловити, піймати.

1. На ловця і звір біжить (Ном., 193).— Див. стрілець.

2. а) Впіймав чи не впіймав, а погнатись можна (Н. ск., 1971,. 110);

б) Піймав — не піймав, а побігти можна (Укр. пр., 1936, 227);

в)Піймав — не піймав, а погнатися можна (Ном., 83; Укр. пр., 1955, 282; Вік живи, 17);

г) Догнав — не догнав, а погнатися можна (Скр., 35).

3. Лови зайця в полі (Прип., 187).— Див. вітер.

4. а) Не гостри ножа, доки не зловиш барана (Ільк., 65; Ном., 52; Висл.. 307; Фр., II, 2, 449; Укр. пр., 1955, 179; 1963, 531);

б) Не остри ножа, поки не зловиш барана (Прип., 225).

5. а) Не зловивши, не скуби (II. в. Вол.);

б) Не піймавши, не скуби (Укр. пр., 1955, 175);

в) Не скуби, поки не зловиш (Фр., III,1,110; Укр. пр., 1955, 179; 1963, 531); …поки не зловив (Ном., 52);

г)Єще і то не піймав, а вже скубе;

д) Не поймав, да скубе (Зін., 224);

е) Ще не зловив, а вже скубе (Закр., 162; Ном., 52; Чуб., 300; Укр. пр., 1963, 531);

є) Ще не зловив, а вже поривається скубти (Укр. пр., 1955, 175);

ж) Ще не зловив, а вже скубти хоче (Н. ск., 1971, 153).

6. Не силою мисливець подолає льва, а тим, що мисливська мудріша голова (Укр. пр., 196-3, 269).

7. Отак! Не бродячи, качку піймав (Там же).

8. Посип солі на хвіст, то й піймаєш (Укр. пр., 1963, 2СН).

9. Старий ловець двоногих овець (Укр. пр., 1963, 494).

10. Хто полює і рибачить, той хліб рідко бачить (Н. н., Вол.).— Віл.: Гр., 1,154.

11. а) Що раз випустиш, то вже не впіймаєш (Укр. пр., 1963, 269);

б) Що ниньки утече, то завтра не зловиш (Фр., НІ, 1,245).

12. а) Що піймав у руки, те й держи (Укр. пр., 1963, 269);

б) Що зловив у руки, те держи (Н. н., Вол.).— Біл.: Гр., 2, 449.

13. Щоб зробити заяче рагу, треба спочатку зайця впіймати (ІМФЕ, 14-3, 282, 32).

14. Уміє піймати вовка за вухо (Укр. пр., 1963, 377; Н. ск., 1971, 153).

Гнатись, доганяти.

1. Виженем сірого тура з луга (Укр. пр., 1963, 268).

2. а) За малим поженешся — велике загубиш (В. н., Вол.);

б) За більшим поженись, то і посліднього рішись (Шиш.-Іл., 23; Ном., 205);

в) Не женись за великим, бо й мале загубиш (ІМФЕ, 8-К2,17,4, Яворн.).— Віл.: Рапан., 193.

3. а) Загнав го в глухий кут (Фр., II, 1, 145);

б) Загнав його на слизьке (Укр. пр., 1936, 411).

4. Оце тонкий та гінкий! Якби зад усох та голова опухла, то й зайця догнав би (Укр. пр., 1963, 268).

5. Погнався за крихтою та без куска остався (Укр. пр., 1936,257).

6. Прудко гонить — голову зломить (Ном., 108).

7. Хто за двома зайцями ганяється, і одного не піймає (Н. н., Київщ.).— Див. заєць.

8. Чекати погано, а доганяти ще гірше (ІМФЕ, 14-3, 211, 189).

9. Як загнав на слизьке, то й про підкови згадав (Ком., 61).— Див. підкова.

Охота.

1. Дурна, пане, твоя охота (Укр. пр., 1963, 268).

2. а) Поперед охоти зайця не лови (Укр. пр., 1955, 179);

б) Поперед охоти не лови зайця (Н. ск., 1971, 154).— Див. ловити рибу.

Забирати, вполювати (щось).

1. а) Вовка не вбив, а вже шкіру продає (Н. ск., 1971, 153);

б) Не продавай вовка, аж го заб’єш (Ном., 52; Висл., 308);

в) Не продавай вовка, поки не вбив (Укр. пр., 1963, 531); …поки го заб’єш (Ільк., 66; Ном., 52; Висл., 308; Фр., І, 2, 240);

г) П’є на вовчу шкуру (Укр. пр., 1955, 531);

д) Шкуру пропив, а вовк у лісі (Н. П., Ів.-Фр.);

е) Ще вовка не вбили, а шкуру продають (Укр. пр., 1955, 176; Укр. пр., 1961, 208);

є) Ще вовка не зловив, а вже шкіру пропив (Фр., 11,1,194).— Біл.: Гр., 1, 155,— Див. вовк.

2. З незабитої лисиці кожуха не шиють (Н. н., Вол.).— Віл.: Нос., 157; Гр., 2, 451.

3. а) Не діли шкуру невбитого ведмедя (Н. ск., 1971, 133);

б) Не продавай шкіри, не вбивши ведмедя (Іл., 264);

в) Не продавай шкіри, не вбивши звіра (ІМФЕ, 29-3, 121, 31);

г) Не вбивши ведмедя, шкіри не продають (Н. н., Бук.);

д) Не вбивши ведмедя, не діли шкіру;

е) На живому ведмедю шкури не купляй (Н. н., Вол.);

е) Діли шкуру, аж уб’єш ведмедя (ІМФЕ, 14-3, 211, 32).— Рос.: Даль, 651; біл.: Гр., 2, 451 — Див. ведмідь.

4. Отак наші галки б’ютьі Ні з чим додому йдуть! (Укр. пр., 1963,269).

5. а) Поки зайця вб’ють, то вола з’їдять (1л., 263; Укр. пр., 1955, 199; Н. ск., 1971, 180).- Рос.: Даль, 823; біл.: Нос., 15; Гр., 1, 154.

Ситник.

а) Ситник берднику не товариш (Ном., 23);

б) Ситник коробейнику не товариш (Ном., 288);

в) Не сват ситник коробейнику (Ном., 22).— Біл.: Гр., 1, 158.— Див. З, товариш.

Столяр.

Столяр! Робить цівки на денцівки (Н. н., Ів.-Фр.).

Стругати.

1. Ні стругане, ні тесане (Фр., НІ, 1,183).

2. Стругав, стругав та й перестругав (Ном., 148; Фр., III, 1, 183; Укр. пр., 1955, 234; 1963, 444).

Ніж.

1. а) Аби міг, то ніж би в нього встромив (Висл., 263);

б) Якби міг, то би ніж в него встромив (Фр., II, 2, 406).

2. Без ножа ріже (Зін., 215; Ном., 68; Укр. пр., 1955, 300; 1963, 375).

3. Без ножа, як без рук (Укр. пр., 1963, 259; ІМФЕ, 29-3, 123,31).

4. Він на мене давно вже ніж острить (ІМФЕ, 29-3, 123, 31).

5. Він мене тупим ножем ріже (Прип., 279).

6. Не жалій ножа, для свого хліба (Прип., 225).

7. Не край чужим ножем свого хліба (Н. к., 1972,114).

8. Ніж му до горла прикладає (Фр., II, 2, 450). .

9. а) Такий ніж, що лиш жаби ріж (Прип., 225);

б) Такий ніж, лиш ним жаби лупити (Фр., ПІ, 2, 450);

в) Тим ножем тільки кози лупити (ІМФЕ, 29-3, 154, 24);

г) Такий тупий ніж, що й киселю не ріже (Укр. пр., 1955, 296);

д) Хоч воду ріж, такий острий ніж (Прип., 226).

М’яти (кожух).

Хоч кожух мняти, аби не гуляти (Укр. пр., 1955, 280; ІМФЕ, 1-5, 461, 112).

Шкура виправлена.

а) Не варта шкурка начинки (Бат., 110);

б) Не вистане скірка за виправку (Фр., І, 1, 191; Прип., 41);

в) Не стане скорка за виправку (Висл., 309; Фр., III, 1, 108);

г) Не стала шкура за виправку (Закр., 189; Ном., 206);

д) Стане шкурка за вичинку (Шиш.-Іл., 70);

е)Шкурка вичинки не варта (Ном., 206; Укр. пр., 1936, 442; 1955, 281);

є) Шкурка за вичипку не стане (Ном., 206);

ж) Оддасть шкурку за виправку (Ном., 206);

з) Не вистарчить шкура за ви¬правку (Прип., 349).— Рос.: Даль, 123, 468; біл.: Гр., 1, 162.

Залишити відповідь