Прислів’я та приказки про професії та все що з нею пов’язано ч3

Ткач, ткати.

1. а) 3 ткача не буде багача, а 8 шрачки — багачки (Укр. пр., 1963, 94; Н. ск., 1971, 94);

б) Не буде з швачки багачки, а з ткача — багача (Закр., 11; Укр. пр., 1936, 114; 1955, 61; ІМФЕ, 1-5, 461, 52);

в)Не буде з ткача багача, а зо швачки — багачки (Перем., 1854, 103).

2. І собака б ткав, якби хто нитки в’язав (Грінч., 304; Укр. пр., 1955, 241; 1963, 411; ІМФЕ, 1-5, 461,115).

3. а) Ото ткач: нитка рветься, а він в плачі (Фр., III, 1, 212; Укр. пр., 1955, 234; 1963, 44);

б) Ткач — рветься нитка, а він в плач (Фр.,III, 1, 212; Прип., 331).

4. Чия основа, аби моє поткане (Зін., 255; Ном., 189; Укр. пр., 1963, 620).

5. Що наткала, що напряла, все і забрала (ІМФЕ, 29-3, 127, 31).

6. Що ткач, то і брехач (Прип., 331).

Голка.

1. Без голки кожуха не вшиєш (Укр. пр., 1963, 95).

2. Без ігли не вбереться, без ножа не розбереться (Прип., 147).

3. Важко знайти голку у стіжку сіна (ІМФЕ, 14-3, 211, 192).— Див. 2, пропадати.

4. Голка моя, але вушко не моє (Фр., І, 2, 351).

5. а) Голка мала, але коле дуже (Укр. пр., 1936, 314; 1963, 360);

б) Голка хотя й мала, але коле дуже (ІМФЕ, 29-3, 127, 31);

в) Голка мала, а всіх обшиває (Сл. Черк., 6).

6. З ігли долота не зробиш (Н. н., Вол.).— Біл.: Гр., 1, 157.

7. З ігли і смичка — тонка паляничка (ІМФЕ, 29-3, 113, 159).

8. а) Ігла всіх одягає, а сама гола (Фр., 11, 1, 219);

б) Ігла всіх зодягає, а сама гола лізе (Прип., 147).

9. Ігла — гіркий заробок (Фр., II, 1, 219).

10. Коби ігла пройшла, а нитка мусить (Фр., 11, 1, 219).

11. а) Куди голка, туди й нитка (ВНС, 12; Шиш.-Іл., 36; Закр., 175; Фр., І, 2, 351; Прип., 147);

б) Куди ігла, туди й нитка (Висл., 286; Фр., II, 1, 219);

в) Куди іголка, туди і нитка (Зін., 231; Ном., 173; Закр., 175; Чуб., 295; Фр., 1, 2, 351);

г) Куди голка, туди й нитка, куди чоловік, туди й жінка (Ном., 137; Укр. пр., 1936, 330; 1963, 642; ІМФЕ, 1-5, 385, 64);

д) Де ігла, там і нитка (Н. ск., 1964, 277).— Рос.: Даль, 179, 833; Жуков, 188.— Див. 2, чоловік — жінка.

12. Яка голка, така й нитка (Фр., І, 2, 351).

Шити, швачка.

1. Ані пришити, ні прилатати (Закр., 142).

2. а) Вийшло шите на пробите (Фр., І, 1, 170);

б) Вийде шите на пробите (Укр. пр., 1963,195).

3. Довго пошито, да не зносиш (Ном., 105).

4. Єдин шиє, другий поре (Закр., 161; Висл., 262; Укр. пр., 1963, 448).

5. Білими нитками шите (Скр., 160).

6. а) І шити, і варити, і завтра Великдень (Н. ск., 1971, 187);

б) Чи шити, чи білити, а завтра Великдень (Н. н., Сумщ.);

в) Шити, білити — завтра Великдень (Укр. пр., 1963, 532).— Рос.: Даль, 493.

7. Має нитку, має голку, шиє все життя без толку (ІМФЕ, 14-3,282, 32).

8. Не буде в швачки багачки, а з ткача — багача (Укр. пр., 1955, 61).— Див. ткати.

9. Не вмієш шити, так і не пори (Укр. пр., 1955, 241; 1963,94).

10. Не до нашої шиї ті коміри шили (Укр. пр., 1936, 38).

11. Ні шити, ні пороти (Фр., III, 2, 388).

12. Ото я шила, як ще моя мама жила: мама тикала, а я микала (Вік живи, 37).

13. Пошив: на собаку мале, а на кота велике (Н. н., Вол,). Біл.: Гр., 1,161.

14. а) Раз шиє, раз поре (Прип., 274);

б) І шиє, і поре (Н. н., Вол.);

в) І шитоє, і поротоє знає (Укр. пр., 1963, 94);

г) То шиє, то поре, та все ниткам горе (Зак. пр., 98);

д) Шиє, поре — ниткам горе (Закр., 223; Висл., 354; Фр., III, 2, 338; Укр. пр., 1955, 241; ІМФЕ. 14-3, 211, 201);

е) Шиє, поре та все ниткам горе (Шииі.-Іл., 84; Ном., 204; Укр. пр., 1936, 303; 1963, 448; Н. ск., 1971, 183);

є) Наша Катря то шиє, то поре, тільки ниткам горе (Шиш.-Іл., 84).

15. Хороше, та рідко шито (Зін., 252; Ном., 145; ІМФЕ, 1-5, 464,54).

16. Хоч погано покраяний, та міцно зшитий (Укр. пр., 1936, 314; 1955, 285).

17. «Що гиря робе?» — «Шиє та пореї» (Ном., 204).

18. Ший, дівчинонько, дошиєш, то будемо виплутувати (Укр. пр.,1963,448).

19. Ший, пори, а грошики бери! (Укр. пр., 1963, 94).

20. Шити та пороти, щоб більше було роботи (Прип., 349).

21. Як пошила та й наділа: кажуть люди, що до діла (Ном., 246).

22. Як хочеш шить, то перш вузлика зав’яжи (Укр. пр., 1963, 95)Н.ск., 1971, 95).

Кравець, крій, кроїти.

1. Десь від тебе кравець міру згубив (Фр., II, 2, 301).

2. І кравець з голки живе (Н. н., Вол.).— Біл.: Гр., 1, 159.

3. Кожний кравець на свою моду крає (ІМФЕ, 29-3, 122, 31).— Біл.: Гр., 1,160.

4. Кравець, але такий, що лиш міхи вміє шити (Фр., II, 2, 301).

5. Кравець кравця по наперстку знає і пізнає (ІМФЕ, 29-3, 121,31).

6. Кравець попорений жупан носить (Висл., 281; Фр., II, 1, 301).

7. Кравче, добре край або сукно віддай! (ІМФЕ, 29-3, 142, 18).

8. Кравче, пильнуй свого кравецтва, а в шевство не мішайся (ІМФЕ, 29-3, 150, 9).— Див. швець.

9. Ліниві кравці беруть довгі нитки (ІМФЕ, 14-3, 211, 246).

10. На те він кравець, щоб подертий жупан носити (Укр. пр., 1955, 62; Укр. пр.,1963, 95; ІМФЕ, 1-5, 461, 224).

11. а) Наш кравець по великих шляхах молебні править (Н. н., Вол.);

б) Наш кравець по великих шляхах дубовою голкою шиє (ІМФЕ, 29-3,122, 18).- Рос.: Даль, 164.

12. Так кравець крає, як му сукна стає (Фр., II, 2, 301).

13. Швець і кравець — на один комірець (Укр. пр., 1963, 95).

14. Який крій, такий стрій (Фр., II, 1,150).

15. То широко закроєно (Там же).

16. Як руки скроять, так спинка зносить (Н. в., Сумщ.);

б) Як руки зроблять, так плечі зносять (Н. в. Вол.).— Біл.: Гр., 1, 160.

Сукно.

Є в того сірого сукна клин (Укр. пр., 1963, 337).

Ножиці.

а) Вдар об стіл — ножиці обізвуться (Ном., 132; Фр., III, 1, 176; Прип., 227);

б ) Вдар по столу — ножиці відізвуться (ІМФЕ, 1-5,462,135);

в) Торкни в стіл, то ся ножиці відізвуть (Висл., 243; Фр.,11,2, 458);

г) Удар стіл — ножиці обізвуться (Чуб., 237);

д) Вдар у стіл — ніжки обізвуться (Укр. пр., 1963, 451).— Рос.: Даль, 198; би.: Гр., 1,372.

Одрізати.

1. а) Вже-м два рази врізував, та ще й коротке (Фр., 1, 2, 273);

б) Десять раз втинаю — все коротке (Вік живи, 36).

2. а) Відріжеш — не приставиш (Н. в., Вол.);

б) Одрізаного не приставить (Ном., 103; Укр. пр., 1963, 335);

в) Одрізаного не приставиш (Н. ск., 1971,130).— Біл.: Гр., 2, 450.

3. Габлик урізуй — каптан латай (Фр., 1, 2, 303).

Залишити відповідь