Прислів’я та приказки про професії та все що з нею пов’язано ч2

Пастух (чередник, чабан), пасти.

1. а) Без пастуха вівці не стадо (Фр., II, 2,105; Зак. пр., 57; Укр. пр., 1963, 266);

б) Без чабана і вівці не отара (Н. н., Ів.-Фр.);

в) Без пастуха і стадо розбредеться (Сл. Черк., 2).

2. Всякий пастух своєю пугою хвалиться (Н. н., Вол.).— Біл.: Рапан., 210.

3. Добрий пастух не покине своє стадо (Укр. пр., 1963, 266).

4. Добрий у тебе пастух, дає корові виспатись (Н. н., Київщ.).

5. Добрий пастух овець стереже, але кожі не здира (Скр., 108).

6. а) Злий пастух вовка годує (Фр., III, 2, 505);

б) Лихий пастух вовка годує (Прип., 243).

7. Корова з поля, пастухові воля (ІМФЕ, 29-3, 121, 64).—Біл.: Гр., 1, 144.

8. Пастух за ворота, шматок коло рота (ІМФЕ, 1-6, 548, 65); …та й хліб до рота (Н. н., Черк.).

9. Пастух свинопас, держи хліб про запас (Зін., 241; Укр. пр., 1963, 88).

10. Розживемось, як у пастухи наймемось (1л., 233).— Див. З, найми.

11. а) Який пастух, така й череда (Ільк., 115; Ном., 137; Висл., 359; Фр., II, 2, 506; Укр. пр., 1936, 292; Вік живи, 20);

б) Який пастух, таке й стадо (Н. н., Вол.).— Рос.: Даль, 178; біл.: Гр., 1,144.

12. а) Як сніг упаде, то й пастух пропаде (ІМФЕ, 29-3, 144, 73);

б) Як сніг упаде, то й пастух пропаде, як сніг розтане, то й пастух встане (Ном., 204).— Біл.: Гр., 1,144. .

13. а) Якби бог слухав пастуха, то,6 уся череда вигинула (Ном., 80);

б) Якби бог послухав пастуха, то б усі вівці виздихали (Прип., 311);

в) Якби бог пастуха слухав, ти би весь товар виздихав (Фр.,11,2, 506);

г) Єсли б слухав бог пастуха, давно б погинуло стадо (Зін., 223; Ном., 80);

д) Коли б бог слухав чередника, то за літо уся б видохла череда (Шиш.-Іл., 35; Укр. пр., 1963, 216; Н. ск., 1971,66);

е) Якби бог чередника слухав, то досі і одної вівці не було б (ІМФЕ, 24-3, 59, 35).- Рос.: Даль, 137.

14. Відпас коні, тільки на батозі приїхав (Фр., II, 1, 256).

15. Займи і нашу на пашу: нехай попасеться (Укр. пр., 1963,354).

16. а) Сам собі паси, сам собі завертай (Фр., II, 1, 505; Прип.,243);

б) Сам сі пасу і сам виганяю (Фр., 11, 2, 505); …і сам завертаю (Прип., 243).

17. Треба йому ще сім літ свині пасти (Ном., 105; Укр. пр., 1963, 382).

18. Я з тобою свині не пас (Фр., 111, 2, 519).

Вівчар.

Сопілка — вівчарева втіха (Н. н., Ів.-Фр.).

Стригти.

1. Один стриже, другий голить, а третій ся богу молить (Прип., 324).

2. Стрижи — не оббирай (Укр. пр., 1963, 337).

3. Я таки буду проти шерсті стригти (Н. ск., 1971, 172).

Стадо.

1. В чужому стаді не перебирай (Зін., 266; Ном., 90; ІМФЕ, 29-3,141,ЗО).

2. В яке стадо залетів, так і співай (ІМФЕ, 29-3, 122, 31).

Череда.

1. Дружній череді вовк не страшний (Укр. пр., 1955, 69).— Див.З,дружній (колективний).

2. Як до череди гнать, то й п’ятки болять (Ном., 212; Укр. пр., 1963, 409).

Кошара.

Розбив кошару, аби вовки з’їли отару (Прип., 284).

Пряха, прясти, пряжа.

1. а) Добра пряха і на скіпці напряде (ІМФЕ, 29-3, 121, 31);

б)Добра пряха й на скіпку напряде (Зір., 7; Укр. пр., 1936, 184; 1955, 84; 1963, 95).

2. Добре з чужої пряжі і батоги плести (Н. к., 114).

3. Довго прясти та ткати, а почне краяти, то й нема що (Ном., 192; Укр. пр., 1963, 95).

4. Зима була — чом не пряла, весна була, чом не ткала? (Укр. пр., 1955, 201; 1963, 411).

5. Кому йдеться, то й на скіпку прядеться (Ном., 35).

6. Напряла кітка півтора мітка, а Кіт як розігнав, то й те порвав (Прип., 260).

7. На тонку пряде (Ном., 158; Укр. пр., 1963, 648).

8. Наші пряли, а ваші спали (Н. н., Сумщ.).— Рос.: Даль, 506.

9. Не напрядеш під димком, не напрядеш під тинком (Манж., 169).

10. Не сама пряла, а кума помагала (Укр. пр., 1963, 411).

11. Одному на трісочці прядеться, а другому й веретінце не хоче (Ном.,35).

12. Пряду, пряду й нема ладу (Укр. пр., 1963,195).

13. Радо б я пряла, та лінь напала (Н. н., Сумщ.).— Рос.: Даль, 506.

14. Рано встала, та мало напряла (ІМФЕ, 1-5, 462, 38).—Рос.: Даль, 468, 509; біл.: Гр., 1,174.

15. Сім день пряла, та нічого не дістала (ІМФЕ, 29-3, 114, 39).

16. Треба прясти, щоб руб’ям не трясти (Ном., 139; Укр. пр., 1963, 95; ІМФЕ, 1-5, 461,118).

17. а) У злої пряхи і для себе немае рубахи (ІМФЕ, 29-3, 129,31);

б) У неряхи та непряхи нема доброї рубахи (ІМФЕ, 29-3, 125,31) .— Рос.: Даль, 509.

18. У нашої пряхи-дочки — ні одежі, ні сорочки (ІМФЕ, 14-3, 211, 184).

19. Ще далеко Ілля, ще напряду і я (Укр. пр., 1963, 411).’

20. Що напряла, то й те миша вкрала (Укр. пр., 1936, 413; Н. ск., 1971,176).- Рос.: Даль, 509.

21. а) Яка прядка, така й нитка (Ільк., 113; Ном., 137; Укр. пр.,1955,104; 1963, 594);

б) Яка пряха, таке й полотно (ІМФЕ, 1-5, 462, 136);

в) Яка пряха, таке й полотно ляже (Укр. пр., 1955, 104);

г)Яка пряха, таке й полотно (Ільк., 113; Ном., 137; Укр. пр., 1963, 594).

22. Як прялось, так спалось, а як перестала прясти, то не хочеться й спати (Ном., 213; Укр. пр., 1963, 411).

Починок.

Сюди смик, туди смик — мій починок, як бик (Ном., 200; Укр. пр., 1963, 95).

Полотно.

1. Вуглям полотна не білять (Укр. пр., 1963, 272).

2. Яке волокно, таке й полотно (Н. ск., 1971, 119; ІМФЕ, 14-3, 211, 107).

Веретено.

1. Без веретена пряжі не спрядеш (Н. н., Сумщ.).— Рос.: Даль,520.

2. В мене веретено, що три квартали точено (Фр., І, 1, 147).

3. Криве веретено не виправиш (Н. н., Сумщ.).— Рос.: Даль, 723.

4. Най сі веретено встидає, що голе ходить (Фр., І, 1, 147).

5. Тікайте всі з хати, бо я буду веретеном фурдикхати (Ком., 18); …бо я буду веретеном махати (ІМФЕ, 1-5, 386, 60).

Вірьовка.

І. а) Він з піску вірьовки в’є;

б) Із піску вірьовки не в’ють;

в)Він з піску вірьовки суче (Н. н., Черніг.); …мотузки суче (Укр.пр., 1955, 161; 1963, 377);

г) 3 піску вірьовку вити (Н. н., Черк.).— Рос.: Даль, 209; 520, 849.

2. а) Скільки вірьовку не вити, а кінець їй буде (Н. н., Сумщ.);

б)Скільки вірьовку не плети, а кінець їй буде (Укр. пр., 1936, 149; 1963, 524);

в) Скільки вірьовці не виться, а кінець їй буде (Н. н., Вол.).— Рос.: Даль, 500; 568; біл.: Гр., 1, 355.

Клубок — нитка.

1. а) Доведе ниточка до клубочка (Н. в, Київщ.);

б) Знайдеш нитку — знайдеш і клубок (Н. н., Вол.);

в) Нитка до клубочка дове¬де (ІМФЕ, 1-6, 648, 26);

г) Ниточка доведе до клубочка (Укр. пр., 1955, 270; 1963,144);

д) По нитці голки доходять (Ном., 143);

е) По ниточці голки шукають (Укр. пр., 1963, 144);

є) По нитці дійдеш до клубка (Закр., 147; Висл., 323);

ж) По ниточці дійдеш до клубочка (Шиш.-Іл., 60; Ном., 143; Укр. пр., 1936,149; ІМФЕ, 1-5, 417, 15);

з)По нитці до клубка (Фр., III, 2, 498; Прип., 41; ІМФЕ, 29-3, 117, 9);

и) По нитці клубка дійдеш (Ном., 143; Закр., 197; Чуб., 237; Фр.,II,2, 449);

і) По нитці клубка шукай (Зін., 262; Закр., 197; Фр., II,2,449);

ї) По нитці клубок ся знайде (Чуб., 237);

й) По ниточці і клубок можна знайти (Ном., 143; Укр. пр., 1936, 149);

к) Прийдеться ниточка до клубочка (Закр., 199; Ном., 79; Чуб., 257; Укр. пр., 1963, 557);

л) Прийдеться ниточка до клубочка, та не змотається (Ном., 79);

м) Чекай-но, чекай, прийде нитка до клубочка, не вхитруєшся (Ном., 79; Укр. пр., 1963, 557); Постойте, прийдеться ниточка до клубочка (Ном., 79).— Віл.: Нос., 133; Ляцький, 33; Гр.,1,355.

2. Зимою день малий — нитка довга, весною день великий — нит¬ка коротка (Н. н., Ів.-Фр.).

3. Ні нитки, ні верітки (Прип., 225).

4. а) Скільки клубочок не в’ється, а кінець знайдеться (Н. н., Черніг.);

б) Скільки нитку не пряди, а все ж кінець буде (Вік живи, 20);

в) Хоч нитка і в’ється, але до клубка дійдеться (ІМФЕ, 14-3, 211, 243);

г) Який би великий клубок не був, а кінець його десь знайдеться (Н. н., Вол.).— Віл.: Гр., 2, 368.

5. Тонка нитка швидко рветься (Фр., II, 2, 449).

6. Увірвалась йому вже нитка (Ільк., 97).

Рватись.

1. Де коротко, там і рветься (Зін., 219; Шиш.-Іл., 20; Ном., 43; Чуб., 233; Фр., II, 1, 279; Укр. пр., 1963, 54).— Віл.: Ляцький, 10; Гр., 2, 478.

2. а) Де тонко, там і рветься (ВНС, 6; Закр., 157; Фр., 111, 1, 217;Н.ск., 1971, 46);

б) Де тонко, там і рветься, де слабко, там і пореться (Н. н., Сумщ.);

в) Де тоненько, там рветься дрібненько (ІМФЕ, 29-3, 129, 31);

г) Де тонкое і слабоє, там ся найскорше рве (Югас., 64);

д) Де тонко, там і рветься, де благе, там і дереться (Укр. пр., 1955, 51).— Рос.: Даль, 61; 160; Гр., 2, 478.

3. Не натягай, бо урвеш (Прип., 217).

4. Тонко прядеться — швидко порветься (ІМФЕ, 29-3, 121, 64).

Мотовило.

Як багато мотовил, деякі на комору закинь (Укрг пр., 1963, 411).

Залишити відповідь