Прислів’я та приказки про працю

Праця, робота, труд.

1. Аби вмів робити, навчишся, як жити (Н. н, Київщ,).

2. а) Аби руки і охота, буде зроблена робота (Н. ск., 1971, 96);

б) Аби руки, робота знайдеться (ІМФЕ, 14-3, 382, 33);

в) Без охоти не буде скоро роботи (ІМФЕ, 29-3, 113, 119);

г) Без охоти нема роботи (Прип., 257; Укр. пр., 1955, 81; 1963, 273; Н. ск., 1971, 96);

д)Без охоти не скоро ідуть до роботи (ІМФЕ, 29-3, 113, 31);

е) Була б лише охота — наладиться кожна робота (Укр. пр., 1961, 412);

є) Була б тільки охота — наладиться і робота (Зак. пр., 34);

ж) Була б охота, а робота найдеться (Зак. пр., 45);

з) Була б охота, піде на лад всяка робота (Укр. пр., 1961, 412); …буде й гарна робота (Сл. Черк., 3);

и) Все знайдеться, аби була охота (Н. к. Черк.);

і) Де охота, там і робота (Фр., II, 2, 485);

ї) До роботи нема охоти (Н. н., Вол.);

й) Де руки й охота, там спора робота (Укр. пр., 1955, 81; 1963, 273);

к) Де сила й охота, там кипить робота (Фр., III, 1, 47; Прип., 297; Вік живи, 15);

л) Застав його до роботи, як у нього нема охоти (Прип., 133);

м) Коли є охота, піде й робота (ІМФЕ, 14-3, 211, 6);

н) Нема роботи без охоти (ІМФЕ, 29-3,.121, 179);

о) Де нема охоти, там нема роботи (Укр. пр., 1963, 408);

п) Як нема охоти, то нема й роботи (Фр., II, 2, 485; Н. ск., 1971, 59);

р) Яка охота, така й робота (Прип., 237);

с) Якщо у кого нема охоти, то тяжко йому братися до роботи (ІМФЕ, 29-3, 116, 117).— Віл.: Гр., 2, 269.

3. а) Аби танцювати вмів, а робити й лихо з ним (Укр. пр., 1963, 410);

б) До роботи мама, а до танцю сама (Прип., 283);

в) До роботи недужа, а до танцю, як ружа (Прип., 221);

г) До роботи без охоти, а на танці хоч ввечері, хоч вранці (Н. н., Київщ.);

д) До танцю скачучи, а до роботи плачучи (Н. ск., 1964, 266; Н. ск., 1971,176);

е)До роботи плачучи, а до танців скачучи (Зак. пр., 93; Н. ск., 1964,266).

4. Аби добрий па пашу, а до роботи байдуже (Н. н., Черк.).

5. Або дня убав, або гроші добав, бо іначе робить не можу (Н. н., Київщ.).

6. Балаканням роботи не зробиш (Н. н., Вол.).— Біл.: Гр., 2, 278.

7. Бджола мала, а й та працює (Мудр. нар., 23).— Див. бджола.

8. Без заплати нема роботи (Прип., 131; Укр. пр., 1955, 81).

9. Без праці жити — тільки небо коптити (Н. н., Вол.).— Біл.: Нрс., 116; Гр., 2, 268.

10. Без праці не будуть калачі (Ном., 139; Чуб., 285; Алекс,37).- Біл.: Нос., 5; Гр., 1, 166.

11. а) Без праці не їсти колачі (Фр., II, 2, 588);

б) Без праці нема калачів (ІМФЕ, 29-3, 113, 42; Н. ск., 1964, 62);

в) Без праці на калач не заробиш (Н. н., Черк.).

12. Без праці нема життя і собаці (ІМФЕ, 29-3, 121, 206).

13. Без праці не проживеш (Н. н., Київщ.).

14. Без роботи ані хліба, ані хати (II. ск., 1964, 62).

15. а) Без роботи день роком став (Фр., III, 1, 26; Прип., 282; Алекс., 35; Укр. пр., 1955, 84; 1963, 274; Н. ск., 1971, 91);

б) Без діла день роком стає (Вік живи, 16).

16. Без роботи не чекай доброти (Н. ск., 1964, 62).

17. Без роботи чоловік не вижиє (Фр., III, 1, 26).

18. Без роботи ще ніхто не вмер, хіба без хліба (Фр., III, 1, 26; Прип., 282).

19. Без труда нема плода (Укр. пр., 1936, 110; 1955, 80; 1963, 272; Н. ск., 1971, 90).

20. Без трудів не їстимеш пирогів (Н. ск., 1971, 91).

21. Без труда не виловиш і рибки з пруда (Н. ск., 1971, 90).— Рос.: Даль, 507.

22. Без робітників і вчені були б нікчемні (Н. н., Київщ.).

23. Білі руки чужу роботу люблять (Н. ск., 1964, 8).— Див. 2, рука.

24. Більша праця — більша й плата (Зак. пр., 45).

25. Більше роби та менше говори (Ном., 254).

26. Биндюгом не виважиш на роботу (Укр. пр., 1963, 408).

27. а) Бодай усе вміти, а не все робити (Фр., III, 1, 240);

б) Бодай усе знати, та не все робити (Прип., 281).

28. Будеш трудитися — будеш кормитися (Укр. пр., 1936, 112; 1955, 80; 1963, 270).

29. а) Вбирало би ся красно, їло би ся масно, а робити страшно (Фр., III, 2, 397);

б) Убрало б ся красно, їло б ся смачпо, тільки робити страшно (Фр., III, 1, 234);

в) Жило би ся пишно, їло би ся смачно, та робити лячно (Фр., II, 1, 121);

г) І їсти би масно, і ходити би красно, та робити страшно (Фр., III, 2, 451);

д) їло би ся сласно, а робити страшно (Ном., 239; Фр., 11, 1, 225; Укр. пр., 1936, 220);

е)їлося б смачно, та робити страшно (Укр. пр., 1955, 199; 1963, 421).

30. Видимо, як гуляють, а не видим, як роботають (Фр., І, 1, 187).

.31. Виробив свою силу на дідьчу маму (Там же).

32. Випас сі на нашій праці (Фр., І, 1, 179).

33. а) Від роботи аж згорбився (Зак. пр., 45); б) Від роботи не будеш багатий, а будеш горбатий (Прип., 133); в) Від тяжкої праці скоріше будеш горбатий, чим багатий (ІМФЕ, 29-3, 121, 31); г) До¬робився горба на плечах (Фр., II, 1, 32); д) На своїй роботі не заба¬гатієш, а загорбатієш (Ном., 202; Укр. пр., 1963, 84); в) Шилом

моря не нагрієш, від тяжкої роботи не забагатієш (Перем., 1854, 103).— Рос.: Даль, 524.

34. Від трудів праведних не наживеш палат камінних (Укр. пр., 1936, 67; Вік живи, 10; Укр. пр., 1963, 105).— Рос.: Даль, 512.

35. Він багато робить, щоб нічого не робити (Укр. пр., 1961, 455; ІМФЕ, 14-3, 211,170).

36. Він так робить, як піп через ріку паски святить (Фр., III,1,19); …як піп через ріку паски святив (Прип., 281).

37. Він би робив, та в його рукава болять (Ном., 213; Укр. пр.,1963, 406).

38. В нього й робота — не бий лежачого (Н. н., Київщ.).

39. Воркотів, кілько хотів, а зробити мусів (Фр., І, 2, 257).

40. Вперед ся робить, отим ся платить (Укр. пр., 1963, 85).

41. Вперта праця все переможе (Вік живи, 15).

42. Впертість і труд все перетруть (Н. н., Київщ.). .

43. а) В роботі «ох!», а їсть за трьох (Укр. пр., 1955, 202; 1963, 420; Н. ск., 1971,179);

б) До роботи «ох», а їсти за трьох (Вік живи,ЗО);

в) На роботі «ой!» та «ох!», а за столом один за трьох (Н. н., Вол.).— Біл.: Гр., 2, 273.

44. Все в роботі, як віл у ярмі (Фр., III, 1, 27; Прип., 283); …як кінь у кираті (Фр.,111, 1, 27).

45. Всему є кінець, тільки роботі нема кінця (Чуб., 1, 288).

46. Все робиться трудовими пучками та ручками (Укр. пр., 1955, 29).

47. Все хіхоньки та хахоньки, а роботи ні капельки (Н. н., Черніг.).

48. Вставай до сходу сонця, працюй до ночі, то їстимеш калачі (Н. ск., 1971, 92).

49. а) Встидайся красти, але не робити (Фр., III, 1, 175);

б) Ганьба красти, а не робити (Н. ск., 1964, 63).

50. Всякий труд почесний (Скр., 44).

51. Вчорашнього дня шукав, а що робити, не знав (ІМФЕ, 29-3,113, 31).

52. Гірка праця, солодкий спочинок (Алекс., 37).

53. Гірка робота, а солодкий хліб (ІМФЕ, 29-3, 121, 221).— Рос.: Даль, 512.

54. Гірка робота, солодка заплата (Фр., І, 2, 331).

55. Гіркі, дітки, заробітки! (Укр. пр., 1963, 85).

56. а) Гірко зароби, а солодко з’їж (Фр., НІ, 2, 441; Ном., 194; Висл., 250; Прип., 132; Укр. пр., 1963, 274);

б) Гірко заробиш, а со¬лодко з’їси (Білоц., 28; Н. ск., 1971, 17);

в) Гірко зароблене солодко їсться (Зак. пр., 46; ІМФЕ, 1-4, 461, 17);

г) Гірко зароблю, солодко, з’їм (Ільк., 19; Закр., 154; Фр., І, 2, 331; ІМФЕ, 1-5, 461,109);

д)Хоч гірко зароблю, але солодко з’їм (Прип. 65);

е) Хоч і важко наробився, зате смачно поїв (Н. н., Київщ.);

є) Як гірко заробиш, то смачно в’їси (ІМФЕ, 1-5, 421, 8).

57. Годі так робити, як хотіти, треба так, як могти: трохи вдень, трохи вночі (Фр., III, 1,19).

58. Годують, аби не ядох, а робить, аби не впрів (Прип., 281).

59. Горить му робота в руках (Фр., III, 1, 27; Прйп., 283; Н. ск.,1964, 63).

60. а) Губою говори, а руками роби (Ільк., 21; Закр., 154; Ном., 215; Висл., 252; Укр. пр., 1963, 273; ІМФЕ, 1-5, 462, 87);

б) Губами говори, а… (Укр. пр., 1955, 84).

Залишити відповідь