Прислів’я та приказки про працю ч6

301. Роботи по вуха (Прип., 283).

302. Роботи, як води, а хісна мало (Н. ск., 1964, 63).

303. Роботі ніколи нема кінця (Прип., 283).

304. Роботі як не сядеш на шию, то вона тобі сяде (Ком., 76; Укр. пр., 1955, 84; Вік живи, 16; Укр. пр., 1963, 276; Н. ск., 1971, 92).

305. Роботящі руки гори вернуть (Н. ск., 1971, 93).

306. Робочому росте горб на плечах, а лінивому на животі (Вік живи, ЗО).

307. Роблю, аж ми очі з голови лізуть (Фр., 111, 1, 23).

308. Роблю,аж ми шкіра з рук лізе (Там же).

309. Роблю,аж си рук не чую (Там же).

310. Рознесли мою працю, як пси кості (Фр., 111, 1, 36).

311. Рот один, а рук в нас пара, щоб аж двоє працювало, а один щоб тільки їв (ІМФЕ, 14-3, 211, 176).

312. Сам собі зароблю, сам собі з’їм (Прип., 282).

313. Семеро до рота, один до роботи (Фр. сл., 135).

314. Скорий до їди, скорий і до роботи (Прип., 307).

315. Сказати легко, та зробити важко (Н. н. Вол.).— Біл.: Гр.,1,179.

316. Сказано — зроблено (ІМФЕ, 14-3, 282, 32).

317. Слова — полова, а праця — диво (Укр. пр., 1963, 273).— Див. 2, слово.

318. Спершу треба розсудити, а тоді робити (Н. ск., 1971, 129).

319. Спитай людей, що в тебе дома роблять (Укр. пр., 1955, 197;1963, 422).

320. Сталь гартується в огні, а людина — в труді (Н. ск., 1971, 90).

321. Стільки зробив, як комар надзижчав (Укр. пр., 1955, 197; 1963, 422).

322. Скільки не думай, а робити треба, бо думка ледача, а робота швидка (Укр. пр., 1963, 271).

323. а) Сьогодні святої Домки, хто не хоче робити, той стріляє бомки;

б) Святої Домки, хто нічого не робить, той стріляє бомки (Прип., 92);

в) Нині святої Домки, хто не хоче робити, той стріляв бомки (Прип., 296).

324. Та допіру робота: ціле життя роби, а на старість милостиню проси (Укр. пр., 1955, 60).

325. Так наробився, що рук не чує (Зак. пр., 50).

326. Так робить, що і не бере і не кладе (Зак. пр., 97).

327. Так робить, що тричі їсти, тричі сісти (Там же).

328. Так робить, як не собі (Там же).

329. Так робить, як попів наймит: як сідає їсти, то ся розгорне, а до роботи — бере на себе кожух (Фр., 111,1,24).

330. Талант — це наполеглива праця (Н. н, Київщ.).

331. Там ся ліниво працює, де пожитку не чув (Закр., 209; Ном.., 202).

332. Тебе так робота береться, як вогонь води (Фр., III, 1,31).

333. Теперішній заробіток: три дні ходу, а на годину обіду (Фр.,II,1,157).

334. а) Тирлю-тирлю коло плота: яка заплата, така й робота (Фр., III, 1, 208);

б) Гей, воли, до болота, яка плата, така й робота (Укр. пр., 1963, 85; ІМФЕ, 29-3, 121,45);

в) Соб, бицю, коло плота, яка плата, така й робота (Ільк., 86; Закр., 205; Ном., 202; Укр. пр., 1963, 85);

г) Яка заплата, така робота (Фр., II, 1, 155); …така і робота (Прип., 131);

д) Яка кроква, така й лата, яка робота, така заплата (Висл., 358; Ном., 203; Фр., II, 2, 315); …яка праця, така й плата (Н. ск., 1971, 91; ІМФЕ, 1-5, 461, 110);

е) Яка праця, така плата (Югас., 61; Н. ск., 1964, 68);

є) Яка плата, така робота (Зін., 260; Ном., 202; Фр., II, 2, 551);

ж) Яка робота, така й заплата (Прип., 283); …така й плата (Зін., 260; Ном., 203).— Рос.: Даль, 188; біл.: Гр., 1, 363.

335. Терпіння і труд все перетруть (ІМФЕ, 29-3, 128, 705,— Рос.: Снєг., 397; Даль,509.

336. Ти тілько зробиш, що кіт наплаче (Фр., III, 1, 24).

337. Тобі за тою роботою зазуля закує (Фр., III, 1, 31).

338. Тобі так хочеться робити, як старому псові в завірюху брехати (Ном., 213; Н. ск., 1971, 176).

339. Той, хто виросте в безділлі, рано сґаріє від роботи (ІМФЕ, 14-3, 211, 32).

340. Тому втома невідома, хто не працював (Н. н., Київщ.).

341. То робітник до готової миски (Фр., III, 1,26).

342. Треба йти на заробітки, бо вдома хліба ані дрібки (Прип.,132).

343. Треба працювати, аби не бідувати (Прип., 265).

344. Треба працювати, аби кавалок хліба мати (Там же).

345. Треба робити, то треба й їсти (Укр. пр., 1963, 87).

346. Три дні поробив, то всі кози в золоті (Укр. пр., 1961, 205).

347. Труд кормить, а лінь портить (Н. н., Черніг.).

348. а) Труд чоловіка кормить (Укр. пр., 1955, 80);

б) Труд чоловіка годує (Укр. пр., 1963, 84).

349. Труд облагороджує душу людини (Вік живи, 15).

350. Трудовий хліб солодший за мед (Н. н., Київщ.).

351. Трудний трудився, а нетрудний поживився (Фр., III, 1, 226).

352. Трудова копійка годує довіку (Ном., 193).— Див., З, копійка.

353. Тяжко заробити, але легко розгубити (Фр., 11, 1, 157).

354. Тяжко працювати, где нічого взяти (Зін., 249; Ном., 202; Укр. пр., 1963, 84).

355. Тяжко тому жить, хто не хоче робить (Укр. пр., 1963, 276;Н.ск., 1971, 91).

356. У мене не будеш важко робити: принесеш води — сядеш, принесеш дров — сядеш, розкладеш вогонь — сядеш (Зак. пр., 98).

357. У неї у всьому робота м’яка (Укр. пр., 1963, 410).

358. Усе добре робити, але не разом (Фр., III, 1, 24).

359. Учись — будеш мудрий, а працюй — будеш голодний (ІМФЕ, 29-3,122, 31).

360. Ховається від роботи, немов собака від мух (ІМФЕ, 8-4, 361, 43); …як-собака від мух (Укр. пр., 1936, 223; 1955,195; Вік живи, 39; Укр. пр., 1963, 406); …як пес від мух (Н. ск., 1971, 181).

Залишити відповідь