Прислів’я та приказки про працю ч3

121. Зробив сяк-так, а вийшло ніяк (ІМФЕ, 1-5, 567, 29).

122. Зробиш, та в свинячий голос (Укр. пр., 1963, 409; Н. ск., 1971, 181).

123. Зробив чисто і гладко, що комар носа не підточить (Н. н., Вол.).— Біл.: Гр., 1,149.

124. Зробив з порося карася (ІМФЕ, 14-3, 211, 243).

125. І добре роби — біда, і зле роби — біда (Укр. пр., 1963, 81).

126. Іване, не гайся, робиш, не робиш — хитайся (ІМФЕ, 14-3,382,33).

127. І ночі не має, все робить і робить (Зак. пр., 46).

128. а) Інший легко робить, та хороше ходить, а деякий робить, то й піт кривавий його обливає, а нічого не має (Ном., 35; Укр. пр., 1963, 18);

б) Один легко робить та хороше ходить, а деякий робить, то й піт кровавий його обливає і нічого не має (ІМФЕ, 29-3, 138, 654).

129. а) їсть за трьох, а на роботі й аа одного не впорається (Зак. пр., 93);

б) З’їсть за десятьох, а не зробить і за одного (Білоц., 27).

130. їсти мастак, а до роботи ледак (Зак. пр., 93).

131. а) їсть за вола, а робить за комара (Ком., 48; Укр. пр., 1936, 224; 1963, 422);

б) їсть за вовка, робить за комара (Н. ск., 1971, 178).- Біл.: Гр., 2, 273.

132. їсть, як кінь, а робити й за пса не хоче (Фр., 11, 1, 258).

133. а) ївши гріється, а робивши вмерзне (Укр. пр., 1955, 198;1963,422);

б) їж до поту, а роби, аби не вмерз (Ном., 238);

в) Він тяжко хворий: коли працює, то все мерзне, а коли їсть, то аж прів (ІМФЕ, 14-3, 211, 137);

г) їмо — потіємо, працюємо — мерзнемо (Н. н., Вол.);

д) При їді мліє, при роботі прів (Н. ск., 1964, 142);

е) Як їсть, так нагріється, а як робить, так ізмерзне (Ном., 212; Укр. пр., 1936, 223; ІМФЕ, 1-5, 462, 13);

є) Як їсть, то ся душить, як робить, то мерзне (Н. ск., 1964, 142);

ж) Як їсть, то впрів, а як робить, то змерзне (Укр. пр., 1963, 420; ІМФЕ, 14-3, 211, 245); з) Як їв, то аж упрів, а як працював, то аж задрімав (Н. ск., 1971, 178).

134. їж, що дають, а роби, що кажуть (Ном., 203; Укр. пр., 1963, 87).

135. їсти — дай-ко, а робити най-ко (Фр., III, 2, 451).

136. їсти — лем би долізти, а робити — колом не добити (Н. ск.,1964, 197).

137. їсти дай, випити дай, а про роботу не питай (Н. в. Вол.).— Біл.: Гр., 2, 274.

138. Його робота не лізе ні в тин, ні в ворота (ІМФЕ, 14-3, 211,32).

139. Кепський їдець — кепський робітник (Алекс., 38).

140. Коби-м така до роботи, як до танцю, до охоти (Фр., III, 1, 28; Прип., 237).

141. Коби хотів робити Тома, то найшов би роботу і вдома (Прип., 281).

142. Кожна робота легка, коли охоче її робиш (Зак. пр., 47).

143. Коли працюєш, час біжить, коли чекаєш, не спішить (ІМФЕ, 14-3, 211, 32).

144. Коли праця вийде дверми, то біда вікном лізе в хату (Прип.,265).

145. а) Коли робиш укупі, не болить у пупі (Н. н., Вол.);

б) Як робити укупі, то не болить у пупі (Білоц., 25);

в) Де робить купа, не болить біля пупа (Сл. Черк., 7).

146. а) Коли став робить, то байдики не бить (Укр. пр., 1955, 205; Н. ск., 1971, 96);

б) Йому тільки байдики бити (Укр. пр., 1963, 405).

147. Коли е до чого жагота, то кипить в руках робота (Укр. пр., 1955, 81; 1963, 273).

148. Колись працював, аж піт виступав, та нічого не мав (Укр. пр., 1961, 433).

149. Коли ти робив, як пристало, то не плач, коли не удалось (Прип., 281).

150. Коли хочеш, щоб було добре зроблене, зроби це сам (ІМФЕ, 14-3, 211, 32).

151. Корінь праці гіркий, але овоч солодкий (Прип., 281).

152. Кому робота служить, той ні про що не тужить (Н. н., Вол.).— Біл.: Гр., 1,168.

153. Краще просити, як красти, а краще заробити, як просити (Прип., 132).

154. Краще добре робити, ніж гарно говорити (ІМФЕ, 14-3, 211, 250).

155. Латане та не хватане, а зароблене, замозольоване (Укр. пр.,1961, 247).

156. Легко втратити, тяжко заробити (Фр., II, 2, 338).

157. а) Легко говорити, та не так легко зробити (Прип., 180);

б)Легше говорити, ніж зробити (Ном., 108; Укр. пр., 1955, 186);

в)Легше казати, ніж зробити (ІМФЕ, 14-3, 211, 250);

г) Не так легко зробити, як сказати (Н. н., Черніг.).— Віл.: Гр., 2, 280.

158. Ліпше робити руками, як головою (Фр., III, 1, 20).

159. Люби труд змалу, слухатимеш весь вік похвалу (ІМФЕ, 14-3,325,43).

160. Люди працювали, а він повітрям торгував (ІМФЕ, 14-3,211,32).

161. а) Людину сушить не робота, а забота (ІМФЕ, 14-3, 211, 99);

б) Не сушить чоловіка робота, а сушить турбота (Н. н., Київщ.).

162. Людська праця — не дурниця, розкидати не годиться (Там же).

163. Маленька праця краща за велике безділля (Укр. пр., 1936, 110; Вік живи, 16; Н. ск., 1971, 92).

164. а) Менше говори, а більше роби (Вік живи, 16);

б) Більше роби, а менше говори (Н. н., Вол.).— Віл.: Гр., 2, 278.

165. Набрав роботи, як бик на роги (Прип., 283).

166. На витребеньки то ти е, а до роботи тебе нема (Фр., І, 1, 193).

167. На відробок гіркий заробок (Фр., І, 1, 211).

168. На дерево дивись, як родить, а на людину, як робить (Укр. пр., 1963, 270; Н. ск., 1971, 93); …а на чоловіка, як робить (Укр. пр., 1955, 81; ІМФЕ, 14-3, 211, 233).

169. Найкраще в роботі слово: «Готово!» (Зак. пр., 139).

170. На їду мастак, а на роботу сяк-так (Н. н., Вол.).— Віл.: Гр.,2,273.

171. Наробився до десятого поту (Фр., III, 1, 20; Прип., 281).

172. На роботі умліває, а біля миски упрівав (Н. ск., 1971, 178).

173. На роботі ззаду волочиться, а за хлопцями хихочеться (Прип., 283).

174. На роботу — вогонь, а роботу — в вогонь (ІМФЕ, 14-3, 211,32).

175. На роботу нема свята (Фр., III, 1, 29).

176. На роботу йти для нього кара — заважав то сонце, то хмара (Літ. г., 1961, 15.ХІІ).

177. На роботу телята, а па їжу коні (Н. н., Черніг.).— Віл.: Гр.,2,273.

178. Народу тьма, а роботи нема (Н. в., Вол.).— Гр., 2, 290.

179. На чужу роботу дивитися — ситому не бути (Н. н., Черк.).

180. Наші такі дорібки: нема хліба ані дрібки (Прип., 109).

Залишити відповідь