Прислів’я та приказки про працю ч2

61. Гуляй та працю знай (Н. н., Вол.).— Біл.: Гр., 2, 275.

62. а) Дай, боже, роби ж, небоже! (Закр., 155; Н. ск., 1971, 68);

б) «Дай мені, боже!» — «Роби, небоже, то й дам, може» (Н. ск., 1971, 68).

63. Де ліниво працюється, там пожитку не чується (Прип., 185).— Див. лінивий.

64. Де багато крику, там мало роботи (Н. н., Зак.).

65. День не стоїть, а діло не робиться (ІМФЕ, 8-К2, 11, 61, Яворн.).

66. День к вечеру, а робота к завтра (Н. н., Сумщ.).— Рос.: Даль,502.

67. а) Де працюють, мають густо, а де гайнують, то там пусто (ІМФЕ, 14-3, 211, 201);

б) Де роблять, там густо, а в домі лінивого пусто (Зак. пр., 92);

в) Де щира праця, там густо, де ліниві, там пусто (Н. н., Вол.).— Біл.: Гр., 2, 267.

68. Де праця, там і ровквіт (Н. н., Київщ.).

69. Для нашого Федота не страшна робота (Укр. пр., 1955, 83;H.ск., 1971, 90).

70. Добра праця ніколи не пропадає (ІМФЕ, 14-3, 211, 201).

71. Добра праця, лише малий день (Фр., III, 1, 28; ІМФЕ, 14-3,283,32).

72. Добре їсти й пити, а нічого не робити (Прип., 103).

73. а) Добре роби, добре й буде (Ном., 139; Кулж., 16; Фр., 11,I,8; Білоц., 28; Укр. пр., 1955, 81; Вік живи, 15; ІМФЕ, 1-5, 461, 112);

б) Роби добре, добре й буде (Чуб., 285).

74. Добре все вміти, та не все робити (Н. н., Вол.).— Біл.: Гр., 1,172.

75. Добрий давалець: роботи дав з верхом, а харч видавцем(Укр. пр., 1955, 58; 1963, 87).

76. Добрий чоловік без роботи, що й бджола без меду (Прип.,281).

77. До їдла рачки лізти, а до роботи і кийом не добити (Фр.,Л, 1, 220).

78. а) До їдіння, паночку, бий, а до роботи не силуй (Н. ск., 1971, 63).

79. До їжі вовк, а до роботи заєць (Н. н., Черк.).

80. Доки був голодеп, робить був не годен, а як ся наїв, то лиш би-м сидів (Літ. г., 1961, 15.Х11; ІМФЕ, 14-3, 211, 134).

81. Доробилися до того, що нема нічого (Вік живи, 10).

82. Доробився: одні рвані штани на мені, а сорочок ще менше (Вік живи, 10).

83. Доробився хліба, аж зійшов на діда (Ном., 195; Прип., 108;Алекс., 37; Укр. пр., 1955, 60).

84. Доробився хліба, як зубів не стало (Фр., 11, 1, 32).

85. До роботи — в Гриця порвані чоботи (Укр. пр., 1955, 95; 1963, 406).

86. До роботи — «йой», а до їди «гой!» (Зак. пр., 92); … а до їдла «гой» (Н. ск., 1964,126).

87. До роботи сама, а до миски — з двома (Н. ск., 1964, 126).

88. До роботи не силуйте, а до їди — таки бийте (Прип., 283).

89. До роботи приганяв, а за їду не спитає (Там же).

90. а) Єден робить очима, а другий плечима (Фр., III, 1, 19);

б) Один робить очима… (Прип., 281).

91. Є що робити, та нема чим платити (Прип., 281).

92. Забудь ласощі — паслін, цибулю, а за свою гірку працю візьми під ніс дулю (Укр. пр., 1955, 60).

93. Заробив дідьчу маму (Фр., II, 1,156).

94. Заробив води до хліба (Укр. пр., 1955, 60; Н. ск., іЬ71, 62).

95. Заробив на сіль до кислого молока (Прип., 132); …до квасного молока (Н. ск., 1964, 64).

96. Заробив на сіль до оселедця (Ільк., 35; Ном., 192; Висл., 266; Фр., 11, 1, 156; Прип., 132; Укр. пр., 1955, 60; 1963, 85).

97. а) Заробив три вирви в шию, а четверту навздогінці. (Укр. пр., 1955, 60; Вік живи, 35; Укр. пр., 1963, 85);

б) Три вирви в шию і міх кулаччя (Укр. пр., 1963, 85).

98. Заробив у пана плату: з чотирьох дошок хату (Укр. пр., 1955, 60). .

99. Зароби кревно і з’їж певно (Ном., 194; Укр. пр., 1963, 274).

100. Заробітки! Бодай не діждали наші діткиї (Укр. пр., 1936, 49; 1955, 60; 1963, 84).

101. Заробив на хребет та й в губу (Укр. пр., 1963, 498).

102. Заробила Гапка чортового батька (Укр. пр., 1963, 85); …бісового батька (Укр. пр., 1963, 411; Н. ск., 1971, 183).

103. а) Зароблена копійка краще краденого карбованця (Н. ск., 1971, 103); …краще за крадений карбованець (Укр. пр., 1955, 80); …краще за краденого карбованця (Укр. пр., 1963, 276; ІМФЕ, 1-5,461,109);

б) Зароблений сухар краще краденого бублика (Укр. пр., 1963, 85; Н. ск., 1971, 62).

104. Заробив, як Хома на качалках: одну продав, а дев’ять на плечах баби побили (Укр. пр., 1955, 318; Н. ск., 1971, 125).

105. За рук наробитися, за ніг находитися, за очей наглядітися (Зін., 227).

106. За свій труд попав у хомут (Укр. пр., 1955, 56; Н. ск., 1971, 61).— Рос.: Даль, 138.

107. За свою працю хоть напийся, Яцю (Фр., II, 1, 598).

108. За сто робіт береться, а ні одна не вдається (II. н., Вол.).— Біл.: Гр., 2, 289.

109. За чужою роботою й світу не бачить (Укр. пр., 1955, 56); …не бачиш (Н. ск., 1971, 61).

110. а) 3 ним ся й на камені доробиш хліба (Н. ск., 1964, 221);

б)І на крем’яній горі доробиться хліба (Фр., II, 2, 307);

в) І на камені доробиться (Фр., II, 1, 239).

111. З нього ні діла, ні роботи (Укр. пр., 1955, 230).

112. З праці радість, з безділля смуток (Скр., 84).

113. а) Зробив з дуба сірник (Укр. пр., 1936, 303);

б) Зробив з дуба шпичку (Ном., 146; Укр. пр., 1955, 234; Н. ск., 1971, 182).

114. Зробив дірку до бублика (ІМФЕ, 14-3, 211, 170).

115. а) Зробив дядя, на себе глядя (Зін., 244; Шиш.-Іл., 26; Ном., 203; Укр. пр., 1936, 302);

б) Зліпив дядя, на себе глядя (Укр. пр., 1955, 233; Вік живи, 29);

в) Робив, на себе дивив (Ном., 203; Укр. пр., 1963, 445);

г) Зробив, на себе ся дивив (Фр., II, 1, 210).

116. а) Зробив з лемеша швайку (Укр. пр., 1955, 233);

б) Зробив з лемеша шпик (Ном., 146; Укр. пр., 1963, 445; Н. ск., 1971, 183);

в)Зроблять з лемеша швайку (Ном., 146; Укр. пр., 1963, 444);

г)Перекував леміш на швайку (Н. н., Сумщ.);

д) Зробив з лемеша пшик, а з дуба сірник (ІМФЕ, 14-3, 211, 157).— Рос.: Даль, 256.

117. а) Зробив людям на сміх (Ном., 146; Укр. пр., 1963, 444);

б)Зробив наспіх, як на сміх (Літ. г., 1961, 21.XI);

в) Курям на сміх (Укр. пр., 1963, 444);

г) Зробиш спішно, то й вийде смішно (ІМФЕ, 1-5, 567, 29).— Див. 2, поспішати.

118. Зробив на п’ятак, а зіпсував на гривеник (Укр. пр., 1961, 457).

119. Зробив — на собаку мале, на кішку велике (Ном., 217; Укр. пр., 1936, 302; 1955, 234; 1963, 444; Н. ск., 1971, 183).

120. Зробив на свою подобу (Фр., 11, 1, 210).

Залишити відповідь