Глек.
1. а) Бодай і вмирати, а в свій глек зазирати (Ільк., 8; ІМФЕ, 1-5, 473, 54);
б) Бодай умирати, а в свій горщок зазирати (Закр.,144; Ном., 187; Висл., 234);
в) Хоч умирай, але у свій горнець заглядай (Прип., 294).
2. Видно в глеку молоко, та голова не влізе (Шиш.-Іл., 15).
3. Глечик пополам — ні тобі, ні нам (Укр. пр., 1955, 222; 1963, 709).
4. Грай, грай, глечику, а підеш без вушка (Ном., 248; Укр. пр., 1936, 430).
5. До часу глек воду носить (Бат., 43).— Див. збан.
6. а) Жартуй, гладущик, поки ухо урветься (Ільк., 33; Фр., II,.1,98);
б) Жартуй, глечичок, поки не луснув (Закр., 162; Укр. пр., 1955, 315); …доки не луснув (Укр. пр., 1963, 376).
7. На віку доведеться варити і в глеку (Грінч., 238).
8. а) Нате і мій глек на капусту (Бат., 108);
б) Нате і мій глек на сироватку, щоб і моя була масниця (Ном., 125; Укр. пр., 1955, 169);
в) Нате і мій глек, щоб і я Настя була (Закр., 183);
г) Нате і мій глек на капусту, щоб і я була Химка (Н. ск., 1971, і7і; ІМФЕ, 1-7, 713,176);
д) Нате і мій горщик на квашену капусту (Н. н., Хм.).
9. а) Пішов глечик по воду та й голову загубив (Укр. пр., 1963, 635);
б) Пішов глечик за водою та й пропав там з головою (Укр. пр., 1961, 234; 1963, 416); …та й голову там положив (Ном., 149);
в) Не доки глечикові по воду ходити (Ном., 149);
г) Повадиться глечик по воду ходить — там йому й головку положить (Ном., 286; Укр. пр., 1963, 634);
д) Пішов глечик за водою та й сів на дно (ІМФЕ, 1-5,462,46);
е) Повадився глечик по воду ходити — там йому і голову, положити (Сл. Черк., 17);
є) Скільки глечику по воду не ходить, а колись йому доведеться головку зломить (Н. н., Київщ.);
ж) Повадиться кухоль по воду ходить, так йому вухо одломлять (Ном., 79).— Рос.: Даль, 224, 684; Рибн., 120; Жуков, 347.
10. Череп’я довше живе, як цілий глек (Н. ск., 1971, 113).
11. Шути, глечок, поки вушко відірветься (Шиш.-Іл., 85; Укр. пр., 1936, 252).
Горщик, горнець.
1. а) Аж поки горшка не припече, аж поти з нього не потече (Прип., 78);
б) Поки горшка не припече, поти з нього не потече (Фр., І, 2, 424).
2. Був би горщик та було б в горщику, а покришка знайдеться (Укр. пр., 1955, 49).
3. а) Вари, горщику, борщ, а я з хлопцями погомоню (Укр. пр., 1963, 616);
б) Вари, горшку, борщ, а я з хлопцями потанцюю (ІМФЕ, 29-3,128, 31,
4. Від горшка два вершка (Сл. ід., 51).
5. а) Горнець котлові докоряє, а обидва чорні (Зак. пр., 84);
б)Дорікав горщик чавунцеві, що чорний, а сам у сажі (ІМФЕ, 1-6, 551, 65);
в) Дорікає горщик чавунові, що чорний, аж гульк — і сам у сажі (Укр. пр., 1936, 251; 1955, 217);
г) Сміється горщик над котлом, а обидва чорні (Н. н., Льв.);
д) Сміявся котел з горшка, а оба чорні (ІМФЕ, 29-3,113, 58).— Біл.: Рапан., 262.
6. Горшки не святі ліплять (Фр., І, 2, 424).— Див. гончар (лі¬пити).
7. Горщик котлу не товариш (ІМФЕ, 8-4, 411, 44).— Див. З, то¬вариш.
8. Дірявого горшка не наллєш (Ном., 93; Фр., І, 2, 424).
9. Добрий горщик, та поганий борщик (ІМФЕ, 1-5, 461, 54).— Див. борщ.
10. До часу горнець воду носить (Вік живи, 34).— Див. збан.
11. Знає, що в людей в горшках кипить (Ном., 94).
12. І горщик з горщиком стрівається, як страва вариться (Укр. пр., 1936, 444).
13. І на дірявий горнець знайдеться покупець (Н. н., Зак.).
14. а) Кожний горне вугля до свого горшка (Фр., І, 2, 292);
б)Кожний горне присок під свій горнець (Прип., 291).
15. Ліпше старий горнець, як новий черепок (Фр., І, 2, 424; Прип., 78).
16. Малі горнята мають довгі вуха (ІМФЕ, 14-3, 211, 246).
17. Навіщо й покришка, коли горщик пустий (Укр. пр., 1963, 399; Н. ск., 1971, 165).
18. а) Нема ні в горшку, ні в мішку (Вік живи, 10);
б) Ні в горшку, ні в мішку (Укр. пр., 1955, 46).
19. Осадила, мов горщик від жару одставила (Укр. пр., 1963, 194).
20. Пізнати горнець по голосі (Фр., І, 2, 424).
21. а) Порожній горнець дзвенить, а повний мовчить (Прип., 78);
б) Порожній горнець дренчить, а повний мовчить (Фр., І, 2, 424).
22. У збитім горшку доброго борщу не звариш (Прип., 79).
23. а) Хай і горшком називають, аби у піч не ставили (ІМФЕ, 14-3, 211, 32);
б) Хоч горшком назви, тільки в піч не став (Н. н., Вол.);
в) Хоч горшком назви, тільки в піч не сунь (ІМФЕ, 29-3,128,31).—Рос.: Даль, 705; біл.: Рапан., 269; Гр., 2, 188.
24. Хоч малий горщик, та м’ясо варить (Н. н., Вол.).— Віл.: Гр.,1,215.
25. а) Чим горщик накипить, тим і смердить (Укр. пр., 1963, 705);
б) 3 чим горнець википить, з тим го й чути (Н. ск., 1964, 231);
в)Чим горщик накипів, тим буде смердіти (Ільк., 107; Ном., 116);
г)Чим горнець накипить, тим і череп смердить;
д) Чим горнець. накипить, тим і смердіти буде (Фр., І, 2, 425);
е) Чим горнець накипів, тим його й чути (Прип., 78).— Віл.: Гр., 1, 215.
26. Щербатого горшка ніколи не наповниш (Ном., 93).
27. Що з горшка вибіжить, то не позбираєш (Укр. пр., 1963, 525).
28. Що не потрібне, то і в горнець не класти (Укр. пр., 1963,585).
Збан.
1. а) До пори збан воду носить (Ном., 49; Білоц., 29);
б) Досі збанок воду носить, доку му ся ухо не урве (Ільк., 29; Закр., 160; Висл., 259; Фр., II, 1, 165);
в) Доти збанок воду носить, доки йому ухо не урве (Зін., 222; Ном., 249; Висл., 324; Фр., 11, 1, 165);
г) Поти збан воду носить, доки вухо не ввірветься, а як вухо ввірветься, то й збан розіб’ється (Ном., 149; Укр. пр., 1963, 262);
д) Так довго дзбан воду носить, поки йому вухо не урветься (ІМФЕ, 29-3, 129,31) .— Рос.: Рибн., 120; біл.: Рапан., 191.
2. а) До пори корчага воду посить (Зак. пр., 105);
б) До часу збан воду носить (Зін., 222; Ном., 149; Чуб., 301; Прип., 134);
в)Збан до пори воду носить (Н. н., Вол.);
г) До часу збан воду носить, прийде черга — заголосить (ІМФЕ, 1-5, 461, 173);
д) До часу збан воду носить та людей пити просить (ІМФЕ, 29-3, 113, 182);
е) До пори збан воду носить: як збан поб’ється, то й вода розіллється (Н. н., Вол.);
є) Як вухо ввірветься, то й збан розіб’ється (Прип., 61).— Рос.: Даль, 75; біл.: Гр., 2, 229.
Посуд.
1. Бита посуда два віки живе (Н. н., Київщ.).— Рос.: Даль, 300, 702.
2. Порожній посуд здаля дзвенить (Н. ск., 1971,165).
3. Череп’я довше живе, як цілий посуд (Укр. пр., 1963, 547).
4. Чистенько коло посуди ходить (Укр. пр., 1963, 430).
5. а) Чортзна-що, щоб і посудини не поганило!
б) Як чортзна-що пе чіпати, то і посуди не запаскудить (Укр. пр., 1963, 336).
Черепок.
Буває, що й черепок блищить (Укр. пр., 1955, 293; 1963, 123).
Ложка.
1. Була ложка, помело та й те з дому загуло (Укр. пр., 1963, 499).
2. а) Видно між ложками ополоник (Ном., 141; Укр. пр., 1963, 492);
б) Замішався, як ополоник межи ложками (Укр. пр., 1963, 492).
3. Дали ложку, то дадуть і юшку (Прип., 188).
4. Дали ложку, як страви пе стало (Фр., II, 2, 343).
5. а) До обіду ложка, а після обіду не треба (Ном., 47; Укр. пр., 1963, 458);
б) До обіда ложка, а по обіді хоч під стіл (Манж., 162);
в) Дорога ложка до обіда (ВНС, 6; Ном., 149; Укр. пр., 1936, 302);
г) Дорога ложка до обіда, а пообідавши, то й під лавку (Ном., 149,; Укр. пр., 1963, 458); …а після обід хоч і за вікно (Ном., 149);
д) Дорога ложка під час обіду (ІМФЕ, 14-3, 211, 261);
е) Дорога ложка до обіду, як просиш сусіду (ІМФЕ, 29-3, 119, 27);
є) І після обіду ложка пригодиться (Зін., 228; Ном., 193; Укр. пр., 1936, 302; 193, 586);
ж) Не в честь ложка по обіді (Ком., 61; Укр. пр., 1936, 302);
з)По обіді ложки не треба (Н. н., Вол.).— Рос.: Даль, 645; Рибн., 142; Жуков, 136; біл.: Нос., 37; Рапан., 247; Гр., 1, 261.
6. а) До рота добрав ложку, та в миску пе ввійде (Ном., 239; Укр. пр., 1963, 430; Н. ск., 1971, 137);
б) Добрав ложку до рота, та в миску не влазить (Білоц., 29).
7. а) Є ложка, та в мисці иема (Ном., 104; Укр. пр., 1963, 64);
б) Є миска, та в мисці пема (Укр. пр., 1963, 64).
8. З ложкою до стола, на дурницю — до села (Ном., 233; Укр. пр., 1963, 690).
9. а) І в ложці не впіймаєш (Н. ск., 1971, 153);
б) Його і в ложці води не спіймаєш (Укр. пр., 1963, 705).
10. Ложка дьогтю зіпсує бочку меду (Укр. пр., 1955, 167).— Див. мед.
11. Коли б міг, в ложці води втопив би (Укр. пр., 1963, 340).
12. Красна ложечка не метається, та й під лавкою не валяється (Укр. пр., 1963, 586).
13. Ложкою годує, а черепком очі виколює (ІМФЕ, 14-3, 211, 205).
14. Ложки до рота не донесе (Укр. пр., 1963, 505).
15. Недалеко ложку до рота нести (Фр., 11, 2, 343).
16. а) Немазана ложка рот дере (Сл. ід., 241);
б) Порожня ложка рот дере (ІМФЕ, 14-3, 211, 219);
в) Сухий кусок горло дере (Укр. пр., 1963, 137);
г) Суха ложка губу дере (Закр., 207; Зак. пр., 35);
д) Суха ложка рот дере (Зін., 244; Ільк., 89; Ном., 142; Фр., II,2,343; Укр. пр., 1936, 76; Н. ск., 1971, 72);
е) Чужа ложка рот дере;
є) Широка ложка рот дере (Н. н., Вол.);
ж) Нова ложка губу дере (Фр., II, 2, 343).— Рос.: Снег., 1, 108; Даль, 175; Рибн., 151; Біл.: Рапан., 229; Гр., 1, 253; Див. З, суд ї (мазати).
17. Не пхай свою лижку в чужу миску (Фр., 11, 2, 343).
18. Один із сошкою, семеро з ложкою (Укр. пр., 1963, 69).— Див. соха.
49. Прийшлась ложка до рота, та їсти чортма-чого (Укр. пр., 1955, 48; 1963, 64).
20. Тобі би лише ложков молотити (Фр.,111, 2, 491).
21. Чиї ложки, того й мцски (Укр. пр., 1936,148).
22. Яке маленьке, а пе несе ложки за вухо (Ном., 61).
Макітра.
а) Сього-того по макітерці, та й годі з мене (Ном., 239; Укр. пр., 1963, 430; Н. ск., 1971, 137); б) Того-сього півмакітри (Ном., 239).