Весна.
1. а) А весняночка на весну каже: «Кидай сани, бери віз та поїдем по рогіз» (Н. н., Вол.);
б) Кидай сани, бери віз (Н. н., Черк.). — Рос.: Даль, 876; біл.: Гр., 1, 98.
2. Весна багата водою (Укр. пр., 1963, 457).
3. а) Весна багата на квітки, а хліба в осені позичає (Укр. пр,,1963, 252);
б) Весна багата на квітки, а осінь — на сніпки (Н. ск.,1971, 32);
в) Весна з квітками, а осінь з сніпками (ІМФЕ, 1-5, 553,З).— Рос.: Снег., ЗО; Рибн., 145; біл.: Рапан., 216.
4. а) Весна — днем красна (Шиш.-1л., 11; Ном., 12; Укр. пр.,1963, 234);
б) Весна всім красна (ІМФЕ, 1-5, 572, 25);
в) Весна днем красна, а на хліб пісна (ІМФЕ, 8-К2, 9, 40, Яворн.; Укр. пр., 1955,96; Н. ск., 1971, 27);
г) Весна раз красна (Ільк., 11; Закр., 147; Ном.,115; Прип., 36; Укр. пр., 1936, 236);
д) Раз весна красна (Висл., 329; Фр., І, 1, 151; ІМФЕ, 1-5, 461,. 15);
е) Весна гарна квітами, а осінь плодами (Зак. пр., 53);
є) Весна гарна квітами, людина характером (Сл. Черк., 4);
ж) Весна красна квітками, а осінь пирогами (ІМФЕ,1-7, 7 0 0 ,1 3 ).- Рос.: Даль, 917.
5. Весна все покаже (Укр. пр., 1963, 251).
6. а) Весна каже — візьмуі а літо каже — здмухну! (Укр. пр.,1963, 252);
б) Весна говорить — уроджу, а осінь каже — я ще погляджу (Н. н., Черк.).— Рос.: Даль, 498.
7. Весна ледачого не любить (Н. ск., 1971, 27).
8. Весна кличе в поле (Н. н., Зак.).
9. Весна не за горами — вона приходить, не давши телеграми (ІМФЕ, 1-5, 461, 28).
10. а) Весна — наша отець і мати: хто не посіє, не буде жати (ІМФЕ, 8-К2, 9, 41, Яворн.; …хто не посіє, не буде мати (Н. н., Хм.); …а як не посієш, не будеш збирати (Н. ск., 1971, 27);
б) Весною не посієш — восени не збереш (Сл. Черк., 4);
в) Ярь — наша отець і мати, хто не посіє, не буде збирати (Ільк., 118; Ном., 12; Укр. пр.,1955, 95).— Рос.: Даль, 917; біл.: Рапан., 293; Гр., 1, 121.
11. Весною дні довгі, та ніч коротка (Н. н., Вол.). — Рос.: Даль,635.
12. а) Весняний день рік кормить (Зак. пр., 53);
б) Весняний день рік годує (Н. н., Вол.).
13. Весною і в вороб’я пиво (Укр. пр., 1963, 251). — Див. осінь.
14. Весною сій — восени збереш (Укр. пр., 1963, 251).
15. Дай, боже, веснувати, лиш не переднівкувати (Фр., І, 1, 152).
16. Зелена весна чорне сіно з’їдає (Висл., 268; Фр., /, 1, 151).
17. Навесні чміль, а восени пчола жениться (Фр., І, 1, 151; Прип.,37).
18. Не марнуй часу даремно: пройде весна — не вернеш (Н. н.,Черніг.).— Віл.: Гр., 1, 121.
19. Прийшла весна дуже тісна (Прип., 37).
20. Проспиш весною — заплачеш зимою (Сл. Черк., 17).
21. Рання весна — рання зима (Прип., 37).
22. Як розвернеться на весну лист, то підемо всі у свист (Ном.,215; Укр. пр., 1936,101; 1963,155).
Літо, літній.
1. а) Бджоли раді цвіту, люди — літу (Н. ск., 1971, 29);
б) Люди раді літу, а бджоли цвіту (Перем., 1857, 130; Прип., 187);
в) Раді люди літу, а бджоли — цвіту (Фр., III, 2, 514; Прип., 273; Укр. пр.,1961, 126; 1963, 256; …як бджоли цвіту (Н. н., Хм.).— Рос.: Снег.,216; Даль, 176, 629.
2. Влітку день — год (Ном., 12).— Рос.: Даль, 913.
3. а) Влітку один тиждень рік годує (Ком., 50; Білоц., 28; Укр.пр., 1955, 96; Н. ск., 1971, ЗО);
б) Літній день рік годує (Н. н., Київщ.);
в) Буває, що літній день цілий рік годує (Вік живи, 14);
г) Влітку день віз хліба дає (Н. н., Черк.);
д) Літо зиму годує (Вік живи, 14);
е) Літо на зиму робить (Ном., 12).— Рос.: Даль, 913;Жуков, 124; біл.: Рапан., 233.
4. а) Влітку і качка прачка (Ном., 12; Чуб., 264; Зак. пр., 84; Вік живи, 20; ІМФЕ, 1-5, 366, 51);
б) Вліті і качка прачка, а взимі і жінка неборачка (Фр., II, 2, 358; Прип., 187; ІМФЕ, 1-5, 461, 18);
в) Влітку і качка прачка, а взимі і Тереся не береться (Ільк., 12;Фр., II, 1, 247; Укр. пр,, 1963, 25); …а взимі і Феся не береться (Прип., 265); …а взимі і невістка не хоче (ІМФЕ, 29-3, 113, 157);
г) Літом і качка прачка, а взимі й пес не хоче (Фр., III, 2, 475);…а зимою і дівка шмаркачка (Ном., 12); …а взимі то й дівка шмаркачка (Фр., III, 2, 475); …а зимою і та не хоче (Мал., 196);
д) Літом і качка прачка (Н. н., Київщ.);
е) На млаці і качка прачка (Н. сл.,1972, 26.111).- Рос.: Даль, 913.
5. а) Готуй літом сани, а взимку — воза (Укр. пр., 1963, 259;Н. ск., 1971, 31);
б) Готуй сани влітку, а воза взимку (Укр. пр.,1961, 137).
6. а) Де літував, там було й зимувати (Зін., 220; Укр. пр., 1963,458; Сл. Черк., 7);
б) Де хто літував, хай там і зимує (Ільк., 26;Закр., 157; Ном., 55; Укр. пр., 1955, 198; 1963, 254).
7. а) Два рази в року літо не буває (Н. н.у Вол.);
б) Двічі літа не буває (ВНС, 5; Шиш.-Іл., 19; Ном., 114; Укр. пр., 1963, 237);
в) Літа два рази не буває (Висл., 290; Прип., 187; Н. ск., 1964, 53);
г) Двічі літо в році не буває (Сл. Черк., 6). — Рос.: Снег., 85; Рибн.,144.
8. Діти, діти! Добре з вами вліті, а зимувати — то горювати (Ном., 12).
9. а) Дощове літо гірше осені (Н. н., Черк.);
б) Дождливоє літо хуже осени (Перем., 1857, 130).
10. Дріба-дріта серед літа, прийшла зима — хліба нема (Укр. пр.,1963, 422).
11. а) Коли ти вліті не ходив по малину, взимі вже пізно (Н. ск1964, 128);
б) Після літа та в ліс по малину (Укр. пр., 1963, 458);
в) Пройшло літо — не ходи в луг по калину (Ном., 109). — Рос.:Даль, 642.
12. Коли б то можна через зиму котом, через літо — пастухом, а на Великдень — попом (Чуб., 231; 1л., 93; Укр. пр., 1963, 408).
13. а) Кому вліті холод, тому взимі голод (Фр, II, 2, 358);
б) Хто літом в холоді, той зимою в голоді (Фр., II, 2, 359; Укр. пр., 963,422; ІМФЕ, 14-3, 211,134).
14. а) Летить літо, як крилами (Ном., 12; Укр . пр., 1936,459; Укр. пр., 1963, 236);
б) Летить літо на крилах (ІМФЕ, 1-5,461, 18); …як на крилах (Н. н., Черк.).
15. а) Літо запасає, а зима з’їдає (Вік живи, 14);
б) Літо збирає, а зима з’їдає (Прип., 187; Укр. пр., 1955, 96; 1963, 253).
16. Літо дає коріння, а осінь — насіння (Н. сл., 1976, 5.ІХ).
17. Літом і мале піде, то вробить (Ном., 12; Укр. пр., 1963,253).
18. Літом і баба сердита на піч (Укр. пр., 1963, 236; Н. ск., 1971,28).
19. а) Літом ніжкою, а зимою ручкою (Ном., 12; ІМФЕ, 1-5, 461,18);
б) Літом ногою копнеш, а зимою рукою візьмеш (Укр. пр., 1955,96);
в) Літом одгрібають ногами, а взимі брали б руками (Зін., 230);
г) Що літом ногами загребеш, то зимою руками не збереш (Укр. пр., 1963, 254; Н. ск., 1971, 31);
д) Що літом ногою, то зимою рукою (ІМФЕ, 14-3, 386, 519);
е) Що літом одкидаєш ногою, то зимою візьмеш рукою (Укр. пр., 1963, 154);
є) Що вліті одложиш, то взимі якбись знайшов (Н. ск., 1964, 61);
ж) Що літом придбаєш, то зимою маєш (ІМФЕ, 14-3, 211, 259);
з) Що літом підпрячеш ногою, то взимі знайдеш рукою (Прип., 187);
и) Що літом припасеш, то вимою проживеш (Н. н., Ів.-Фр.).— Рос.: Снег., 457; Даль, 913; Рибн., 168;біл.: Рапан., 231.
20. Літом старець каже: «На ката хата, нам і надворі тепло!» (Укр. пр., 1963, 77).
21. а) Літом пролежиш, а зимою з сумою побіжиш (1л., 281;Укр. пр., 1963, 254); …а зимою з торбою побіжиш (Укр. пр., 1955,204);
б) Як літо пролежиш, взимі з торбою побіжиш (Н. н., Ів.-Фр.);
в) Літо прогуляєш — взимку з торбою пошкандибаєш (Сл. Черк.,13) .— Рос.: Даль, 913.
22. а) Літом сякий-такий бур’янець, а хліба буханець та й ситий чоловік (Ном., 12; Укр. пр., 1963, 60);
б) Літом сякий-такий бур’янець — як хліба буханець (ІМФЕ, 1-5, 388 , 31).
23. Літо родить, а не поле (1л., 249).— Рос.: Даль, 1008.
24. Літо собироха, а зима прибероха (Перем., 1857, 130).— Рос.:Снег., 214; Даль, 913; Рибн., 144; Жуков , 209.
25. Не проси літа довгого, а проси теплого ( Я. н., Черк.).
26. Одно літо ліпше, як сто зим (Н. с к 1964, 51).
27. Під’їжджа літом на санях (Укр. п р 1963, 278).
28. а) Поки було літо, то це було розмаїто (Прип., 278);
б) Прийде літо, то є розмаїто, прийде зима, то хліба нема, і чоботи ледащо, і робити нема що (Ном.у 12; Укр. пр., 1963, 60).
29. Раз літо родить (Ном., 115; Укр. пр., 1955, 96; 1963, 253).
30. Раз на рік літо буває (ІМФЕ, 1-5, 461, 18).
31. Садок літом — як кожух зимою (Укр. пр., 1955, 97).
32. Те я дію, що вліті прію (Прип., 102).
33. Трудно літом без корови, а зимою без кожуха (Ном., 12).
34. а) Хто вліті буде співати, той узимі не буде танцювати (Укр.пр., 1963, 254); …той узимі буде танцювати (Н. ск., 1971, ЗО);
б) Хто вліті співав, буде взимі танцював (Фр., II, 2, 359; Прип., 187).
35. а) Хто вліті гайнує, той взимі голодує (Ном., 12; Висл., 238;Фр., І, 2, 309; Зак. пр., 123; Н. ск., 1971, 31);
б) Літом хто гайнує, той зимою голодує (Укр. пр., 1955, 107; 1963, 254);
в) Хто вліті дармує, той взимку біду чує (ІМФЕ, 29-3, 113, 73); …той кепсько зимує (Фр., 1, 2, 514); …той тяжко зимує (Прип., 92);
г) Хто літом ледарює, той узимку голодує (Укр, пр., 1955, 204; 1963, 422).
36. а) Хто літом жари боїться, той зимою не має чим гріться (Укр. пр., 1936, 221; 1963, 254);
б) Хто літом спеки боїться… (Н. ск.,1971, 29).— Біл.: Рапан., 114.
37. а) Хто літом працює до поту, зимою попоїсть в охоту (Н. н.,Вол.); б) Хто літом працює, той зимою не голодує (ІМФЕ, 1-7,722, 4).
38. а) Ціле літо просвистав (Зак. пр., 98);
б) Літо просвистав (Укр, пр., 1936, 221; 1955,197; 1963, 422).
39. Цигану літо, що грішнику рай (Укр. пр., 1963, 236).
40. Що влітку вродиться, то взимку згодиться (Укр, пр., 1963,253); …то дома згодиться (ІМФЕ, 29-3, 144, 62),— Рос.: Даль, 918;Рибн,: 168; біл.: Рапан., 231.
41. Що літом родить, те зимою не шкодить (Укр. пр., 1936, 458;1963,253),
42. а) Я дав би дві зими за одне літо (Ном,, 14);
б) «Я дав би дві зими за одне літо»,— казав циган (Укр. пр,, 1963, 241);
в) За одне літо дві зими віддав би (Білоц,, ЗО; ІМФЕ, 14-3, 211, 141);
г) «За одне літо три зими оддав би»,— казав циган (ІМФЕ, 8-К2, 12,84; Вік живи, 36);
д) Кожний дав би дві зими за одне літо (ІМФЕ,29-3, 116,24).
43. Яке літо, таке й сіно (ІМФЕ, 1-5, 553, 3).— Рос,: Рибн., 168.
Осінь.
1. а) Восени багач, а навесні прохач (Н, ск., 1971, 32);
б) Осінні багачі — весінні прохачі (Укр. пр., 1963, 452).
2. Восени і в горобця є пиво (Ном., 13; Укр. пр., 1963, 237; Н. ск.,1971, 32).— Рос.: Даль, 913; Рибн., 145; біл.: Рапан., 55.
3. Восени дня година (Укр. пр., 1963, 237).
4. а) Восени і горобець багатий (Шиш.-Іл,, 74; Ном., 13; Білоц,,23; Укр, пр., 1963, 237; Н, ск,, 1971, 32);
б) Восени і воробець ситий (Н. сл., 1972,12X1).
5. Восени і заєць спасений (вгодований) (Н. сл., 1972, 12.XI).
6. Восени й курчата курми будуть (Укр. пр., 1955, 98).
7. а) Восени курчат щитають (Білоц., 29);
б) Курчат восени лічать (Укр. пр., 1955, 292).
8. Восени ложка води, а дві грязі (ІМФЕ, 1-5, 553, 3).— Див . дощ.
9. З осінньої дороги не витягнеш ноги (Н. сл., 1972, 12.XI).
10. Красна осінь снопами, а зима — намолотом (Н. н., Вол.). — Біл.: Рапан., 222.
11. Не чекай од осені сонця (Н. сл., 1976, 5.1Х).
12. Осінь іде і за собою дощ веде (Н. н., Київщ.).
13. Осінню і буряк м’ясо (Білоц., 25)
14. Осіння муха боляче кусає (Укр. пр., 1955, 98; 1963, 238).—Рос.: Даль, 491.
15. Осінньої озими не клади на засік (Перем., 1857, 131).
16. Осінь говорить — гнило, а весна — мило, тільки лиш би било (Перем., 1857,129).— Рос.: Даль, 913.
17. а) Осінь говорить: «Я поля хлібом уряжу, а весна говорить: «Єще я погляжуї» (Перем., 1857, 131);
б) Осінь каже: «Я уроджу!», весна каже: «А я погляджу!» (Ном., 198) .— Рос.: Снег., 312; Даль, 890; Жуков, 322; біл.: Рапан., 216.
18. Осінь каже: «Берися, бо як зима прийде, хоч і схочеш узяти, то не візьмеш» (Укр. пр., 1963, 238).
19. Осінь збирає, а весна з’їдає (Н. сл., 1971, 32); …та зима з’їдає (Н.н., Хм.).— Рос.: Снег., 312.
20. а) Осінь на рябому коні їздить (Ном., 13); б) Осінь на строкатому коні їздить (Укр. пр., 1963, 237);
в) Осінь на сорокатій кобилі їздить (Перем., 1857,131).
21. Осінь одного заморозить, а зима двох (Фр., 11, 2, 482); …а весна двох (ІМФЕ, 1-5, 461,14).
22. Осінь — наша мати, і жебрака нагодує (Н. к., 19).
23. Осінь сумна, а весело жити (Н. и., Київщ.).
24. Осінь усьому рахунок веде (ІМФЕ, 14-3, 211, 174).
25. Що єс оддав яри, то возьмеш восени (Н. сл., 1972,12.ХІ).
26. Як прийде осінь, кожному хосен (Н. сл., 1972, 12.Х1).
Зима.
1. Біла зима й чорне сіно з’їсть (Фр., III, 2, 444; Прип., 138).
2. Бути зимі, як птичка — передвісник зими — проспіва: «Кидай ,віз, бери сани та поїдем до Оксани» (Н. н., Київщ.).
3. Взимку літа не доженеш (Н. н., Черк.).
4. В зимову днину не забудь про худобину (Н. сл., 1972, 26.111).
5. а) Вовк зими не з’їсть (ІМФЕ, 14-3, 282, 32);
б) Зиму вовки не з’їли і не з’їдять (Н. ск., 1964, 57);
в) Вовки зиму не з’їдять (Прип., 50).
6. Держися, Хома, іде зима! (Укр. пр., 1955, 41; 1963, 51; Н. ск.,1971, 32).
7. Зима багата снігами, а осінь снопами (Зак. пр., 54).
8. Зима без снігу — літо без хліба (Укр пр., 1955, 100).
9. а) Зима біла, та не їсть снігу, а все сіно (Ном., 13; Укр. пр.,1955, 99; Н. ск., 1971, 25);
б) Зима біла усе сіно з’їла (Прип., 138);
в) Зима біла і чорта би з’їла (Н. ск., 1964, 57);
г) Зима не їсть сніг, лем сіно (Н. сл., 1972, 26.111).
10. а) Зима, а кожуха нема (ІМФЕ, 1-7, 722, 4);
б) Зима! Кожуха нема, чоботи ледащо і їсти нема шо (Ном., 12);
в) Іде зима, а кожуха нема (Ільк., 39; Прип., 138; Укр. пр., 1955, 41; 1963, 51);
г) Іде зима, а хліба нема (ІМФЕ, 29-3, 137, 41);
д) Іде зима, чобіт нема (Зак.пр., 31);
е) Лиха тому зима, в кого кожуха нема, чоботи ледащо і їсти нема що (Укр. пр., 1955, 41; 1963, 51; Н. ск., 1971, 25);
є) Страшна зима, як дров нема, чоботи ледащо і їсти нема що (Вік живи, 11) .— Біл.: Рапан., 53.
11. Зима літо з’їдає, хоч перед ним і тікає (Укр. пр., 1936, 456;1955, 99; Н. ск., 1964, 52).
12. Зима — матка, виспишся гладко (Перем., 1857, 128).
13. Зима невелика, та в неї рот великий: хто це забуває, то й його з’їдає (ІМФЕ, 14-3, 211, 32).
14. Зима без трьох підзимків не буває (Н. н., Черк.).
15. а) Зима спитає, де літо було (Зак. пр., 93);
б) Зима спитає, де літував (Укр. пр., 1963, 244);
в) Звідатся та зима, де-с літо літував (Н. сл., 1972,16.111).
16. Зимнє тепло — як мачушине добро (Ном., 13; Укр. пр., 1936,239; 1955, 99).
17. Зимою бійся вовка, а літом — мухи (Укр. пр., 1955, 99; 1963,261).
18. Зимою добре, а літом ще ліпше (ІМФЕ, 1-7, 697, 23).
19. Зимою сонце світить, та не гріє (Ном., 13). — Див. сонце.
20. Злая зима збіжжю шкодить і порожні колоски родить (Н. н.,Вол.).
21. Іди, зима, до Бучина, бо вже ти нам надокучила (Укр. пр.,1963, 240).
22. І собака зимою про хату думає (Білоц., 24).
23. Кагля узимі, а тінь служить у літі (Югас., 56).
24. Кожухова латка взимі як рідная матка (Фр., II, 1, 277; Прип.,162).
25. Коли б не зима, то й літо довше було б (Укр. пр., 1936, 456;Прип, 139; Укр. пр., 1963, 241).
26. На зимне не дмухають, лиш на гаряче (Фр., II, 1, 184).
27. На зиму уся птиця летить у вирій (Укр. пр., 1963, 243).
28. Не так зима, як призимки (Укр. пр., 1963, 241).
29. Нехай гуляє. «Що робив?» — зима спитає (Укр. пр., 1936,282; 1963, 422).
30. Хто має розум, той не їде зимою возом (ІМФЕ, 14-3, 386,520).
31. Цвітна зимка впала ( Фр, 111, 1, 289).
32. Як зазиміє, то й жаба оніміє (Укр. пр., 1936, 455; 1955, 99;1963, 238; Н. ск, 1971, 32).