Прислів’я та приказки про овочі

Город.

1. Мій город — як моя комора (Прип., 78).

2. Не лізь у городи, бо наробиш шкоди (Прип., 78).

3. Не мій город, не моя ліса, не буду запирати (Фр., І, 2,425).

4. Не дасть того добра родина, що зла городина (Укр. пр., 1963,586).

Біб.

1. а) Біб — то напиханий хліб (Прип., 14);

б) Біб — половина хлібові (Алекс., 10).

2. а) Коли цвіте біб, тоді тяжко на хліб, а як мак, то не так (Ільк., 46; Укр. пр., 1955, 97; 1963, 257);

б) Як цвіте біб, тоді тяжко на хліб, а коли мак, то вже не так (Прип., 14; II. ск., 1971, 29);

в) Як цвіте біб, то їсться хліб, як цвіте мак, то вже не так (ІМФЕ,14-3, 382, 33).

3. У кожному бобі є своя чорна пляма (ІМФЕ, 8-5, 411, 44).

Баштан.

Такий баштан, що, прикупивши, і продать можно (Чуб., 27; Укр. пр., 1963, 769).

Буряк.

1. а) Буряк — не дурак, на дорозі не росте (ІМФЕ, 14-3, 211,192);

б) І буряк не дурак, на дорозі не виросте (Фр., І, 1, 130);

в) Буряк — не дурак; на дорозі не росте, а все па городі (Ном., 111;Укр. пр., 1963, 257).

2. а) Навздогад буряків, а капусти дайте (Чуб., 269; Фр., І, 1;130);

б) Навздогад буряків, щоб дали капусти (Білоц., 29; Прип.,154; Укр. пр., 1936, 486; ІМФЕ, 1-5, 461, 352); …чи не дадуть капусти (ІМФЕ, 1-5, 385, 17); …щоб капусти дали (ВНС, 14; Ном.,110);

в) Навтяки буряки, щоб капусти дали (Чуб., 169; Укр. пр.,1963, 380);

г) Надогад буряків — дайте капусти ( Шиш.-Іл., 45; Закр.,180); …а капусти дайте (Фр., І, 1, 130).

3. У вас шутки буряки, а в нас їдять (Ном., 248).

Горох.

1. Воно одскоче, як горох од стіни (Укр. пр., 1963, 529).

2. а) Горох, капуста — хата не пуста (Ільк., 21; Закр., 152; Ном.,443; Алекс., 10; ІМФЕ , 29-3, 145, 68);

б) Коли є горох і капуста, то хата не пуста (Н. н., Вол.).— Біл.: Гр., 1, 245.

3. Горох — людська примана (ІІом., 243; Укр. пр., 1963,585).

4. а) Горох на ньому молочений (Висл., 251; Фр ., 2 , 426; Укр. пр., 1963, 571);

б) На його виду дідько горох молотив (Ільк., 56;Висл., 296; Фр., І, 1, 162);

в) У його на виду чорт сім кіп гороху змолотив (Ном., 163; Укр. пр., 1936, 319; 1963, 571);

г) У його на лиці дідько горох молотив (Фр., I ll, 2, 473).

5. Гороху наївшися з ним говорити (Зін., 220).

6. а) Горох у полі, як дівка в дому: хто не пройде, той не вщипне (Н. н., Сумщ.);

б) Горох у полі те, що дівка в коморі: хто прийде і рипне, кожний дівку вщипне (ІМФЕ, 29-3,127,13).— Див. 2, жити,матися.

7. а) Змішав горох з капустою (Укр. пр., 1963, 443);

б) Змішав, як горох з капустою (Укр. пр., 1955, 238); в) Намішав гороху з капустою ( Фр., І, 2, 426; Прип., 203).

8. Не йди в горох, бо там залізна баба сидить (Ном., 274).

9. а) Не туди стежка в горох (Ном., 37; Фр., III, 1, 174; Прип.,328; ІМФЕ , 29-3,113, 125); б) Пізнати, куди стежка в горох (Прип.,249).

10. а) Почув лопатки в горосі (Висл., 325);

б) Постеріг лопатки в горосі (Укр. пр., 1963,192).

11. Свій не свій, а в горох не лізь (Ном., 189).— Див. 2, в горох,скакати.

12. а) Те в горох, а те в чечевицю (Ном., 129);

б) Хто в горох, а хто в чечевицю (Ном., 129; Укр. пр., 1936, 427; 1955, 222); …а хто в сочевицю (Укр. пр., 1963, 709).

13. а) Горох — горох, вмолотили — квасоля (Укр. пр., 1961, 279);

б) Горох! Роди, боже, горох!; в) Горох — об стіну горох! (Укр. пр.,1963, 479).

Капуста.

1. Без підливу і капуста не росте (Н. п., Вол.).— Біл.: Гр., 1, 117.

2. а) І межи капустою доброю буває багацько гнилих качанів (Ном., 49);

б) І між капустою гарною в багацько гнилих качанів (Укр. пр., 1955, 262; 1963, 544).

3. Капуста то гарна, та качан гнилий (Укр. пр., 1936, 312; 1955,145; 1963, 544).

4. Капуста тлуста сама йде в уста (Прип., 154).

5. Капуста ще на грядці, а ти вже на голубці зуби гостриш (Фр., II, 1,242).

6. Кожда капуста має свою голову (Фр., III, 2, 541).

7. Лиш капуста відігрівана добра (Фр., II, 1, 242).

Морква.

Солодка морква, та в сусідовому городі (Н. н., Хм.).

Редька.

1. Набрид гірше гіркої редьки (Укр. пр., 1955, 221); …як гірка редька (Н. н., Черк.).

2. а) Редьці до хріну нічого рівнятися (Укр. пр., 1955, 277J;

б) Редьці до цукру нічого рівнятися (Укр. пр., 1963, 124).

3. а) Тепер ти вередуєш: будеш ще їсти печену редьку (Ном.,239);

б) Того не їси, того не їси: ще ти на своїм віку з’їсиш печеную редьку (Ном., 239).

Ріпа.

1. Отак: той у ріпу, той у мак! (Укр. пр., 1955, 222).

2. Ріпа — утіха жінці (Укр. пр., 1963, 585).

Хміль.

1. Хмелина з кілочка та на дубочка (Укр. пр., 1963, 352).

2. Якби на хміль не мороз, то він би й тин перерос (Укр. пр.,1955,174).— Див. кропива.

Хрін.

1. Закрутив носом, якби тертого хріну понюхав (Ільк., 34; Ном.у 6 7 ) .

2. Кунжв хрону до лимону (Укр. пр., 1936, 386; 1955, 313).

3. а) Купили хрону — треба їсти (Ном., 190);

б) Купили хрону треба їсти: плачте очі, хоч повилазьте; бачили, що купували — грошам не пропадать (Ном., 137).— Див. З, купувати.

4. Не радий хрін тертушці, а проте на кожній танцює (Укр. пр.г 1936,143; 1963, 48).

5. а) Похвалився хрін, що з медом сладок, а мед услишал і сказав: «Я і без тебе, смерд, сладок!» (См. Мел.);

б) Хрін каже: «Я добрий з м’ясом», а м’ясо каже: «Я й без хріну добре!» (Ном., 243; Укр. пр.г1936, 391).

6. Хрін дешевий, та що толку в тім? (Укр. пр., 1955, 277).

7. Хрін не солодший редьки (Н. н., Сумщ.).— Див. солодкий.

8. Хрін та редька живіт упушили, мед та горілка все те потушили (Ном., 243).

9. Що хрін, що гірчиця — невелика різниця (Н. н., Ров.).

Цибуля.

1. Зафундувався: має мішок цибулі, добре визимує (Фр., II, 1,160).

2. Не варт і печеної цибулі (Ном., 146).

3. Не їж цибулі — смердіти не буде (Укр. пр., 1963, 529).— Див. часник.

4. Цибуля ся дивувала, що петрушка танцювала (Фр., ПІ, 1, 290).

5. Цибулю, часник, буряки, пастернак у великім притиску погризе неборак (Югас., 66).

6. Цибуля від семи недуг лічить (Н. н., Сумщ.).— Рос.: Даль, 400.

7. Цибуля — то панна з гір, що має на собі сто шкір ( ІМФЕ, 29-3,147, 8).

8. Ще про цибулю голоду не було (Фр., III, 2, 533).

Часник.

1. З’їж часнику, хоч не скажеш, то взнають (Укр. пр., 1963,586).

2. а) Коли моя душа часнику не їла, не буде пахнути (Зін., 230);

б) Моя душа часнику не їла, то й не буде смерділа (Фр., II, 1, 82;Прип., 111);

в) Не їла душа часнику, то й не буде смердіти (Шиш.-Іл., 54; Закр., 191; Ном., 131; Укр. пр., 1936, 424);

г) Хто чесноку не їв, від того не смердить (Фр., III, 2 , 307; Білоц., 29);

д) Хто часнику наївся, від того й чути (Прип., 214);

е) Чия душа часнику не їла, пе буде смердіти (Закр., 221; Висл., 353; Фр., III, 2, 434).— Рос.:Снег., 181; Даль% 186; біл.: Рапан., 202; Гр., 1, 348.

3. Часник — руське сало (Алекс., 11).

Залишити відповідь