Прислів’я та приказки про осла

Осел.

1. Був би послом, якби не вдався ослом (Укр. пр., 1963, 384).— Див. 2, посилати.

2.Дай ослові вівса, а його до будяків тягне (Прип., 235).

3.І з великого осла не буде слона (ІМФЕ, 14-3, 211, 182).

4.Не все осли ходять на чотирьох ногах (Прип., 235).

5.Не кожен осел має великі вуха (Там же).

6.Осел вино носить, а воду п’є (Там же).

7.Осел від стусанів конем не стане (ІМФЕ, 14-3, 211, 32).

8.а) Осел ослом; б) Осел ослом, хоч і золото на собі має (Прип.,235).

9.Осел хоч багато подорожував, та все додому ослом вертав (Прип., 238).

10.Осла пізнають по вухах, медведя — по лапах, а дурня — по його глупоті (ІМФЕ, 29-3, 128, 4).— Див. 2, дурний.

Хвіст — грива.

1.А вже підогнув хвіст (Укр. пр., 1963, 468).

2.Ані дати, ані брати, ані хвоста коло хати (Прип., 343).

3.Вибачайте хвіст об тин (Укр. пр., 1963, 309).

4.а) Держись за гриву, бо за хвіст не вдержишся (Укр. пр., 1936, 292; 1963, 337);

б) Не вдержавшись за гриву, за хвіст не вдержишся (Укр. пр., 1955, 269; Н. ск., 1971, 130);

в) Коли гриву упустив, за хвіст не вдержиш (ІМФЕ, 1-5, 461, 54);

г) Коли не вдержався за гриву, то за хвіст не вдержишся (ІМФЕ, 14-3, 211, 99);

д) Як не втримався за гриву, то й за хвіст не втримаєшся (Н. н., Вол.);

е) За хвіст не вдержишся, коли-сь вухо пустив (Фр.,I, 1, 259);

є) Якщо за гриву не вдержався, то за хвіст вже не вдержишся (ІМФЕ, 14-3, 282, 32).— Рос.: Даль, 643; Рибн., 137; біл.: Гр., 1, 342.

5.Де хвіст перед веде, там голова ззаду йде (Прип., 340; Укр. пр., 1955, 280; Вік живи, ЗО).— Див. 2, голова.

6.Доходився, що й хвоста збувся (Ном., 168).

7.а) Загнув хвіст Під себе та й сидить тихо (Фр-, III, 1, 259);

б)Скулився, стулився, ще й хвіст піджав (Укр. пр., 1963, 361).

8.Заховався у закапелику, а хвостика видно (Укр. пр., 1963, 140; 1955, 158).

9.Лиш хвоста му бракує (Фр., III, 1, 259).

10.Лучче бути хвостом живої собаки, чим головою дохлого лева (Укр. пр., 1963, 124).

11.Не має ані хвоста коло хати (Прип., 340).

12.Оглядівся Курта, як хвоста не стало (Укр. пр., 1963, 457).

13.Оце у мене серце б’ється, як телячий хвіст (Укр. пр., 1963, 468).

14.Попав у стайню — лай, не лай, а таки хвостом махай (ІМФЕ, 29-3, 128, 31).

15.Схилив хвіст та під міст (Ном., 63; Укр. пр., 1963, 468).

16.У стайні хвіст, а у хаті піст (Прип., 166).

17.Якби йому довгий хвіст, то б собі боки поодбивав (Шиш.-Іл., 89; Укр. пр., 1955, 175; 1963, 468; Н. ск., 1971, 145).

Ріг.

1.Всюди він рогом зачепить (Фр., І, 2, 284).

2.Тим рогом чешися, котрим достанеш (Ном., 192; Укр. пр., 1963, 336; Н. ск., 1971, 130).

3.Якби роги та хвіст, то був би справжній артист (Н. н., Ки¬ївщ.).

Годувати (худобу).

1.Годуй мукою — піде рукою (Укр. пр., 1963, 263).

2.Хліб возить, а половою годують (Укр. пр., 1963, 263).

Хлів.

1.Добре і погуляти, як нема чого в хлів заганяти (Укр. пр., 1963,18).

2.Перше заведи хлівину, а потім скотину (ІМФЕ, 29-3, 121, 31).

3.а) У чужому хліві овець не розплодиш (Н. н., Сумщ.);

б) Чужий хлівець не множить овець (Мал., 213; Прип., 348);

в) Чужий хлівець не годує овець (ЦНВ, 1, 25729).— Рос.: Даль, 623; біл.: Гр.,1,192.

4.а) У свого батька хлів зачиняв, а в нашого не хоче й хати (Укр. пр., 1963, 125);

б) Твій батько і хлів зачиняв, а ти не хочеш і хати причинити (Там же).

Залишити відповідь