Прислів’я та приказки про напої

Прислів'я та приказки про напої

Воду пити.

1.      Відпочиваєм — воду п’єм (Н. н., Київщ.).

2.      Води — хоч топитись, та нема де напитись (Укр. пр., 1955, 33).

3.      Добра вода, бо не мутить ума (Укр. пр., 1963, 693).

4.      Нема голода, коли ся п’є вода (Фр., II, 2, 443).

5.      Нема міцнішого напитку від води (Прип., 52).

6.      Не штука напитися води, як добре хто пообідає, нехай нап’ється голоден (Ком.,70).

7.      Пий воду, бо ті хліба шкода (Н. ск., 1964,197).

8.      Хіба на світі одна вода! Можна і абиде напиться (Укр. пр., 1963, 491).

9.      а) Що за біда, п’ється вода! (Фр., І, 1, 51);

б) Що за біда, що п’ється вода (Ном., 101; Укр. пр., 1963, 64); …що так п’ється вода (Прип., 17);

в) То не біда, що п’ється вода (Скр., 182); …як п’єтеся вода (Укр. пр., 1963, 62; Н. ск., 1971, 55).— Рос.: Даль, 152; біл.: Нос., 12; Гр., 1, 227.— Див. вода.

10.    Я до тої калюжі води пити не піду (Фр., II, 1, 238).

11.    Як хочеш їсти, то пий воду (Ком., 18; Укр. пр., 1963, 62).

12.    Я не до вас, а до Дунаю: водиці нап’юсь та й додому піду (Укр. пр., 1963, 685).

Чай.

1.      а) Попоштую тим чаєм, що ворота підпирають (Укр. пр., 1963, 686);

б) Від чаю не будеш п’яний, але рум’яний (ІМФЕ, 29-3, 127, 34).

2.      Самовар кипить, та нікому чай пить (Укр. пр., 1963, 672).

3.      Чай водою запивай (Н. н., Вол.).— Біл.: Гр., 1, 228.

Квас.

1.      а) Був квас, та не було вас (Н. н., Київщ.);

б) Був квас, та не було вас, зостались квасини, тоді й вас зносило (ІМФЕ, 8-К1,38,9);

в) Як був квас, то не було вас, а як настало квасило, то й нас розносило (Ном., 189;Укр. пр., 1936, 437; Вік живи, 27; Укр. пр., 1963, 690).— Рос.: Даль, 74; 788; біл.: Гр., 1, 256.

2.      Вчора квас, нині квас, нехай чорти мучають нас (Прип., 156).

3.      Дадуть і нам від квасу окрасу (Укр. пр., 1963, 63).

4.      а) Є квас, да не для вас (Фр., 111, 2, 455; Укр. пр., 1963, 586;Н.ск., 1971, 150);

б) Єсть квас, да не про вас (Літ. г., 1961, ЗО.УІ); …та не для вас (Ном., 105; ІМФЕ, 29-3,141, 160).— Рос.: Даль, 239; Жуков, 144; біл.: Рапан., 243.

5.      Ми то кислиці, з нас то квас (Укр. пр., 1936, 237).

6.      На те квас, щоб його пити (Ном., 113; Укр. пр., 1963, 586).

7.      Такий квас, як і в нас (Ном., 153; Укр. пр., 1963, 586).

8.      У нас часом буває з квасом, а порою з водою (Укр. пр., 1936, 388).— Див. 2, жити.

9.      Хто масний, той і квасний (Прип., 156).

10.    Хтось ся квасу наїв, а мене оскома напала (Ільк., 104; Укр. пр., 1936, 423).

11.    Я їв квас, як ішов до вас (Прип., 156).

12.    а) Як з лихим квасом, то краще з водою (Укр. пр., 1963, 63);

б)Як з лихим квасом, то ліпше з водою, аби не з бідою (Ном., 141; ІМФЕ, 29-3, 119,18);

в) Як з лихим квасом, то ліпше з водою (Укр. пр., 1963, 586).— Біл.: Гр., 1, 233.

13.    Як квасний, то пісний (Прип., 156).

14.    Як має бути квасне, то най буде, як оцет (Фр., 11, 1, 251).

Кваша.

1.      Ваша каша, наша кваша (Фр., II, 1, 247).

2.      Допекла гірш од сирої кваші (Ном., 155).

3.      їхав грек з винами, з пивами та й перевернувсь у нашій кваші (Ном., 241).

4.      Надія наша, а по надії кваша, а по кваші кулеші: підемо відти піші (Фр., 11,2,427).

5.      Пішли наші їсти кваші (ІМФЕ, 1-5, 461, 230).

6.      Така кваша, якби й наша (Ном., 153; Укр. пр., 1963, 585).

7.      Ти й квашею зуби поламаєш (Укр. пр., 1955, 242).

8.      Треба анати, по чому локоть кваші (Прип., 188).

9.      Хоч кваша, та не ваша (Ном., 268).

Кисіль.

1.      Буде жалю по кисілю, ми і кваші наїмося (Ном., 248; Укр. пр., 1963, 433).

2.      Де кисіль, там я й сів, де пиріг, там я й ліг (Укр. пр., 1955, 199; 1963, 421).

3.      Жалю по киселю (Ном., 145).

4.      а) За сім миль киселю їсти;

б) За дванадцять верст киселю їсти (Ном., 125);

в) За сім верст киселю їсти (Укр. пр., 1963, 535).

5.      а) Куди тобі, грішному, кисіль їсти — ти й квашею замазався (Ном., 105);

б) Куди тобі кисіль їсти — ти й квашею замазався (Укр. пр., 1936, 215; 1961, 278; 1963, 448);

в) Куди йому кисіль їсти, коли він кваші не вкусить (Укр. пр., 1963, 553).

6.      Підождіть, діти, поки на киселю шкура наросте (Укр. пр., 1963, 69).

7.      Пішла по селу добувать киселю (Ном., 270).

8.      Пішов за сім верст киселю їсти (Шиш.-Іл., 61).

Мед.

1.      а) Аби мед, а мухи налізуть (Укр. пр., 1936, 258; 1955, 272; 1963, 256);

б) Аби мед, а мухи знайдуться;

в) Аби мед, а мухи будуть (ІМФЕ, 1-6, 551, 65);

г) Де мед, то там і мухи (Н. н., Київщ.).— Рос.: Снег., 480; Жуков, 100; біл.: Рапан., 246.

2.      Або мед п’є, або кайдани тре (Н. н., Черк.).

3.      Був міед, та гості попили (Ном., 39; Укр. пр., 1963, 199; ІМФЕ, 1-5, 462,139).

4.      Вашими устами то тільки мед пити! (ІМФЕ, 29-3, 113, 31).

5.      а) Він і укусить, і меду дасть (Ном., 61);

б) І укусить, і загоїть, і меду дасть (Укр. пр., 1936, 268).

6.      Годі з медом і язик з’їсти (Прип., 198).

7.      Давай, жінко, перцю, мед закушу! (Ком., 43; Укр. пр., 1955, 326).

8.      Дали полизати меду через скло (Прип., 118).

9.      а) Де квітка, то там і мед (Н. н., Київщ.);

б) Де цвіток, там медок (Укр. пр., 1963, 256; Н. ск., 1971, 28).

10.    За бджоли не скажу, а мед солодкий (Укр. пр., 1955, 291; 1963, 584).

11.    З пальця меду не добудешся (Ном., 101).

12.    а) І мед має ед (Висл., 273);

б) І мід має їдь (Прип., 198).

13.    І медок солодок, а язичок дере (Закр., 178; Ном., 225; Укр. пр., 1963, 368).

14.    І на меду найдеш біду (Прип., 198).

15.    їж мед, але бережись жала (Н. н., Київщ.).

16.    а) Коли мед, дак і ложкою (Шиш.-Іл., 35);

б) Коли мед, то й ложкою (ВНС, 11; Ільк., 45; Закр., 172; Ном., 94; Фр., II, 2, 386; Укр. пр., 1963, 355);

в) Коли мед, так і ковйіем (Ном., 94);

г) Тобі як-мед, то зараз і ложка (Фр., II, 2, 386);

д) Як мед, то ще й ложкою (Укр. пр., 1955, 165; Н. ск., 1971, 135).— Рос.: Рибн., 160.

17.    Ледачого бортника і мед ледачим пахне (Зін., 232).— Див.2, лінивий.

18. Мед і гречка — брат і сестра (Н. н., Вол.).— Віл.: Гр., 1, 145.

19.    а) Медок солодок, а патока й потім (Ном., 144);

б) Мед соло¬док, а патока й поготів (Укр. пр., 1963, 584).

20.    Медом куті не зіпсуєш (Н. в., Київщ.).

21.    Мед солодкий, але бджола жалить (Прип., 198).

22.    Мед солодкий, але пальців із ним іще ніхто не з’їв (Там же).

23.    а) Ложка дьогтю бочку меду зіпсує (Зак. пр., 119);

б) Бочка меду, та ложка дьогтю (ВНС, 2; Шиш.-Іл., 10; Закр., 145; Ном., 145);

в) Ложка дьогтю зіпсує бочку меду (Укр. пр., 1955, 167; 1963, 705; ІМФЕ, 14-3, 211, 32);

г) Ложка дьогтю та портить бочку меду (Укр.пр., 1936, 292);

д) Ложка дьогтю спаскудить бочку меду (Н. ск., 1976, 22);

е) Ложка дьогтю бочку меду запаскудить (Фр., III, 2, 471);

є) Ложка дьогтю діжку меду зіпсує (Н. н., Київщ.);

ж) Ложка мази бочку меду замаже (Прип., 188).— Рос.: Даль, 75, 195; Рибн., 89;Жуков, 212.

24.    а) На губах мід, а в серці лід (Прип., 86);

б) На язиці мід, а під язиком лід (Ном., 61).— Див. 2, язик.

25.    а) На ложку меду більше мух зловиться, як на бочку оцту (Фр., 111, 2, 471);

б) На мід, а не на жовч люди мух ловлять (Прип., 187);

в) На мед люди мух ловлять (Н. ск., 1971, 257).

26.    Не всьо медок, що солодок (Фр., 11, 2, 386).— Біл.: Рапан.,225.

27.    а) Не передавай куті меду (Прип., 199);

б) Перебавила куті меду (Н. н., Черніг.);

в) Передав куті меду (Ном., 148; Сл. ід., 279).

28.    Не сподівайся з жука меду їсти (Ком., 56; Укр. пр., 1955, 167).

29.    Пішов з мазницею по мед (Укр. пр., 1961, 277).

30.    Помастили губи медом, а облизати не дали (Укр. пр., 1936, 419; 1963, 316).

31.    Самі мед п’ють, а нам дулі дають (Укр. пр., 1963, 90).

32.    а) Солодкий медок, та ба (Зін., 247; Ном., 225);

б) Слодок медок, да по шажку в роток (Зін., 246; Ном., 225);

в) Солодкий мед, та пальці не обгризти (Укр. пр., 1963, 584).

33.    а) Терпи, козак, горе, будеш пити мед (ВНС, 27);

б) Терпи, козак, горе, питимеш мед (Грінч., 243).— Див. З, козак.

34.    Ти б може, тату, і мед їв, та де ж його взяти (Укр. пр., 1963,¬546).

35.    а) Хто стається медом, того мухи з’їдять (Ном., 92);

б) Хто стає медом, того мухи злижуть (Літ. г., 1961, 8.ХІ1);

в) Хто став медом, того мухи з’їдять (Закр., 219; Укр. пр., 1963, 450);

г) Хто робить з себе мед, того бджоли з’їдять (Прип., 199).— Див. солодкий.

36.    Як є на мед, тоді пий пиво, а як є на пиво, тоді пий воду (Ном., 224).

37.    Як там не мед, так там не масло (Укр. пр., 1963, 90).

Патока.

1.      а) Вхопив шилом патоки (Закр., 150; Ном., 37; Укр. пр., 1963, 191);

б) Захопив шилом патоки (Фр., 111, 2, 442);

в) Ухватив шилом патоки (Укр. пр., 1955, 286);

г) Хватив шилом патоки (Зін., 253; Ільк., 98; Закр., 215; Чуб., 273; Укр. пр., 1936, 412).— Рос.: Снег., 428; біл.: Рапан., 268.

2.      їжте, діти, ситу, всподі патока буде (Ном., 235).

Залишити відповідь