Прислів’я та приказки про місяця

Січень.

1. В січні січе сніг з вітрами, а пияк трясе зубами (Н. к., 3).

2. Січень наступає, мороз людей обнімає (ІМФЕ, 29-3, 113, 50).

3. Січень не так січе, як у вуха пече (Н. к., 3).

4. Січень січе та й морозить, газда з ліса дрова возить (Фр., III,1, 103).

5. Січень січися, а ти до печі тіснися (Н. к., З).

Лютий.

1. Вже лютий геть підгриз, кидай сани, бери віз (Укр. пр., 1963,233).

2. В лютім сонце іде на літо, а зима на мороз (Перем., 1857,28).— Рос.: Даль, 853.

3. В лютому зима з весною вперше зустрічається (Н. н.,Черк.).

4. а) Лютень казав: «Якби в батькових літах, то бику-третяку роги вирвав би» (Ном., 282);

б) «Якби мені та сила, що з січні,— каже лютий,— то я б бику-третяку роги вломив» (Н. ск., 1971, 26). —Д и в.: березень.

5. а) Лютий воду відпускає, а березень підбирає (Н. к., 5);

б) Февраль-місяць воду підпустить, а март підбере (Перем., 1857,/28).

6. Лютий виганяє ковалів з гути (ІМФЕ, 29-3, 152, 23).

7. а) Лютий — остро кутий (Прип., 192);

б) Місяць лютий гостро кутий (В. ск., 1971, 16; Н. к., 5; ІМФЕ, 1-5, 461, 11);

в) Часом лютий гостро кутий (ІМФЕ, 29-3, 152, 23).

8. а) Лютий додає до весни охоти, але ти взувай ще добрі чоботи (ІМФЕ, 29-3, 114, 168);

б) Лютий лютує та весні дорогу готує (Сл.Черк., 13).

9. а) Лютий питається, чи добре обутий (Ном., 9);

б) Питає лютий, чи ти добре взутий (Прип., 92; Я. к., 5; ІМФЕ, 1-5, 366, 41);

в) Питає лютий, чи добре взутий, а марець хватає за палець (Укр.пр., 1963, 240);

г) Лютий питається, чи в добрі чоботи кожен взувається (ІМФЕ, 29-3, 142, 60);

д) Місяць лютий питає, чи обутий, місяць марець з трояка-бика ріг збиває (Ном., 9; Укр. пр., 1963, 234);

е) Настав лютий — тверезий взутий, а пияк босий всяк ( Я . к., 5);

с) Спитає лютий, чи взутий ( Я . н., Хм.);

ж) Як настане лютий, то спитається, чи вдягнені, чи взуті (Укр. пр., 1955, 41). — Біл.: Рапан.,227.

10. Часом лютий змилується, що людина роздягнеться, але часом такий гострий, що замерзнеш аж до костей (Н. к., 5).

11. Як лютий не лютуй, а на весну брів не хмур (Укр. пр., 1955,93; 1963, 233; Н. ск., 1971, 26).

Березень, марець.

1. а) Баба казала: «Перебула-м січень і мічень, а на марець виставлю палець» та й у марті замерзла (Фр., І, 1, 11);

б) На марець виставлю палець (Прип., 196);

в) На марець виставила баба палець, а він узяв та й замерз (ІМФЕ, 1-5, 366, 42).

2. а) Буває март за всі місяці в а р т а я . ск., 1971, 26);

б) Буває март за всіх варт (Укр. пр., 1955, 93; 1963, 235);

в) Март за всіх варт (ІМФЕ, 1-5, 393, 44).

3. Від березневих дощів земля квітне (Н. н., Київщ.).

4. В марті курка з калюжі нап’ється ( Я . н., Вол.). — Рос.: Даль,875.

5. а) В марець не замерзає старець (Укр. пр., 1963, 77; Н. ск.,1971, 26);

б) В марець ще замерзне старець (Ном., 29);

в) Прийде марець — замерзне старець ( Я. к., 7; ІМФЕ, 29-3, 113, 53); …то умре не один старець (Прип., 196); …замерзне не один старець (ІМФЕ,1-5, 366, 42);

г) Прийшов марець — задер голову старець (Ком., 54);

д) Коли марець пережив старець, буде здоров, коли баба в маю слаба, молитву ізмов (ІМФЕ, 29-3, 114, 50);

е) Як настане марець, то замерзне під тином старець (Укр. пр., 1963, 77);

є) Як прийде марець, то замерзне старець (Білоц., ЗО); …то обмерзне старцю палець (Укр. пр., 1963, 77; ІМФЕ, 1-7, 808, 70);

ж) Як прийде марець, хай не виходить з хати старець (ІМФЕ, 29-3, 113, 98).— Біл.: Рапан., 229.

6. а) Марець хапає за палець (Н. ск., 1971, 26);

б) Марець кусає за палець (ІМФЕ, 1-5, 421,11).

7. а) Марець третяку-бику рог зломить (Зін., 233);

б) Місяць березень з третяка-бика ріг збиває (ІМФЕ, 1-5, 417\ 156).— Рос.:Рибн., 143.— Див. лютий.

8. Март з водою, квітень з травою, а май з квітами ( Н. н. Ів.-Фр.).— Рос.: Рибн., 143; біл.: Рапан., 229.— Див. квітень.

9. Мартове тепло — як мачушине добро (Н. н., Київщ.).

10. Март невірен: то сміється, то плаче (ІМФЕ, 29-Щ 113, 53).

11. Марець спочатку хмарний, в середині болотний — сніп буде дуже намолотний (ІМФЕ, 29-3, 113, 53).

12. а) Місяць березень за один день сімох жінок міняє (Н. н., Київщ.);

б) Марцеві хвилі — сім змін на день (Укр. пр., 1963, 234).

13. а) Ні в березні води, ні в квітні трави (Укр. пр., 1963, 248);

б) Ні в марті води, ні в апрілі трави (Перем., 1857, 128).— Рос.: Снег., 297.

14. а) Сухий березень, теплий квітень, мокрий май — буде хліба врожай (Укр. пр., 1955, 94; 1963, 249; Н. ск., 1971, 27);

б) Березень сухий, а мокрий май — буде каша й коровай (Укр. пр., 1936, 458;1963, 249);

в) Сухий марець, май не холодйий, цвітень мокрий — рік не голодний (ІМФЕ, 29-3, 113, 195);

г) Сухий марець, мокрий май, буде жито, коби гай (Ном., 10; Висл., 338); …буде жито, як той гай (Укр. пр., 1936, 457; 1955, 94; Н. ск., 1971, 27); …буде жито, як Дунай (Прип., 196);

д) Сухий марець, квітень мокрий, травень холодний — рік не голодний (Н. н., Черк.);

е) Сухий березень, теплий квітень, мокрий май — буде хліба коровай (Н. н., Київщ.);

є) Сухий березень та мокрий квітень і комору й льох наповнять (Н. н. Черк.).— Рос.: Даль, 881.— Див. квітень, май.

15. Що марець не випече, то цвітень висіче (ІМФЕ, 29-3, 151, 9).

16. Як мине марець, готуй в поле ярець (Н. сл., 1972, 26.111).

Квітень, апріль.

1. а) Апріль водою, октябрь пивом (Перем., 1857, 129);

б) Апріль з водою, май з травою ( ІМФЕ , 29-3, 113, 56);

в) Цвітень з водою, травень з травою (ІМФЕ, 29-3, 135, 31);

г) Квітень з водою, травень з травою (Н. к., 9);

д) Коли квітень з водою, то травень з травою (Н. ск., 1971, 2 7 ) .- Рос.: Даль, 628, 878.

2. Апрільський сніг такий, як жіночий плач (ІМФЕ, 29-3, 113,56).

3. Апріль — корови запри, май — коровам дай (Н. ск., 1964, 54).

4. а) Мокрий квітень, сухий май, буде в клуні рай (Прип., 205);…в клунях буде рай (Укр. п р 1963, 249);

б) Сухий квітень — голодний рік;

в) Сухий квітень, мокрий май — буде жито, як той гай;

г) Сухий апріль, мокрий май — буде добрий урожай (Н. ск., 1964,60);

д) Сухий цвітень, мокрий май, буде збіжжя, як би гай (ІМФЕ,29-3, 113, 113);

е) Теплий апріль, мокрий май — буде добрий урожай (Вік живи, 14);

є) Теплий квітень, мокрий май — буде у стодолі рай (Н. к., 9) — Див. березень, май.

5. Цвітень — переплітень, бо переплітав трохи зими, трохи літа (Фр., I I I , 1, 289; ІМФЕ, 29-8,114, 136).

Травень, май.

1. а) Буває погода в май: худобі їсти дай, а сам на піч тікай (II. ск., 1971, 27);

б) Май — волам дай, а сам на піч тікай (Ном.,10; ІМФЕ, 1-5, 461,14);

в) Май — коровам дай;

г) Май — корові дай і на піч утікай;

д) Прийде май — корові дай (Н. ск., 1964, 58);

е) Май — худобі їсти дай,.а сам на піч тікай (Прип., 194; ІМФЕ,29-3, 141, 12);

є) Май — коню сіна дай, а сам на піч залізай (Укр.пр., 1963, 248);

ж) Як настане май, то волам їсти дай та й на піч утікай (Мал., 217).— Рос.: Даль, 881; біл.: Рапан., 223.

2. В маю корець дощу, крапля болота (ІМФЕ, 29-3, 133, 31).—Див. дощ.

3. Коли мокрий і теплий май, то росте жито, якби гай (ІМФЕ,29-3,133, 31).— Рос.: Даль, 881.— Див. березень, квітень.

4. а) Коли місяць май, кождий собі дбай (Ном., 10);

б) Коли прийде май, то за себе дбай (Прип., 193);

в) Май — усяк собі дбай, а іюнь —- хоч сій, хоч плюнь (ІМФЕ, 1-7, 785, 76);

г) Прийде май — у землю дбай, прийшов іюнь, хоч сій, хоч плюнь (Н. ск., 1971, 27);

д) Прийде май — сам про себе дбай (П1иш.-Іл., 61);

е) Як прийшов май, у землю дбай, прийшов іюнь — хоч сій, хоч плюнь (Укр. пр.,1955, 94; 1963, 250).

5. Маївка — на хліб катівка (ІМФЕ, 1-5, 366, 48).

6. а) Майська роса краще вівса (Н. ск., 1971, 27);

б) Майська роса коням лучче вівса (Укр. пр., 1955, 94; 1963, 263);

в) Травнева роса краще вівса (Н. н., Київщ.).— Рос.: Даль, 804.

7. а) Май холодний — не будеш голодний (Манж., 170; 1л., 249);

б) Травень холодний — рік хлібородний (Н. н., Київщ.);

в) Май холодний — рік хлібородний (Н. ск., 1971, 28);

г) Холодний май— буде добрий урожай (Н. ск., 1964, 60);

д) Сухий і теплий май — скупий буде урожай (Н. н., Черк.).— Див. березень, квітень.

8. а) Почекай, маю, зварю тобі квітки в гаю;

б) Почекай, маю, я іще й тобі заграю (Прип., 194).

Червень.

1. У червні на полі густо, а в коморі пусто (Н. н., Сумщ.).— Рос.:Рибн., 144.

2. Червень тбму зелениться, хто працювати не ліниться (Укр.пр., 1963, 252; Н. к., 13).

Липень.

1. В липні на дворі пусто, зате на полі густо (Н. к., 15).

2. У липні хоч роздінься, а в грудні тепло одінься (Н. н., Вол.). — Рос.: Даль, 887.

3. Чого липень і серпень не доварить, того і вересень не досмалить (ІМФЕ, 29-3, 113, 197).

Серпень.

1. Той, хто шукає в серпні холоду, натерпиться в зимі голоду (ІМФЕ, 29-3, 141, 31).

2. У серпні серпи гріють, а вода холодить (Н. к., 1 7 ),—Рос.:Даль, 890.

3. У серпні спина мліє, а зерно спіє (Н. к., 17).

4. У серпні хліборобу три роботи: і косити, і орати, і сіяти ( Н. к.,17).— Рос.: Даль, 890.

Вересень.

1. Вересень без перевесла (Н. сл., 1976, 5.IX).

2. Вересень лінивець, руки в кишені всаджав (ІМФЕ, 29-3, 113,198).

3. а) Вересень студений, але ситий (Н. сл., 1976, 5.ІХ);

б) Холодний вересень, але ситий (Н. к., 19).— Рос.: Даль, 892; Рибн.,1, 145.

4. Вереско вхопив чересло (Н. сл., 1976, 5.ІХ).

5. Верещить вересень, що вже осінь (ІМФЕ, 29-3, 114, 142).

6. Від вересня вогонь і в полі і в хаті (Н. к., 19).

7. Зимний вереско зняв повересло (Н. сл., 1976, 5.IX).

8. У вересні одна ягода і то гірка рябина (Н. к., 19).

9. Як вересніє, то й дощик сів (Н. сл., 1972,19.XI).

Жовтень.

1. Жовтень ходить по краю та й гонить птиці з гаю; …та й виганяє птиць із гаю (ІМФЕ, 29-3, 137, 31).

2. Плаче жовтень холодними сльозами (Н. н., Київщ.).

Листопад.

1. а) В листопаді голо в саді;

б) В листопаді і зима на заграді;

в) В листопаді смутно і в заграді.

2. З листопада бабам рада: ховатися на піч (Н. сл., 1972, 26.ХІ).

3. Листопад — вересню онук, жовтню син, зимі рідний брат (Н. н., Вол.).

4. Листопад зимі ворота одчиняв (Н. н., Хм.).

5. Хто в листопаді не мерзне, тому й коло Йордану нічого біда не зробить (ІМФЕ, 29-3, 113, 64).

Грудень.

1. Грудень рік кінчає, а зиму починає (ІМФЕ, 14-3, 386, 135).— Рос.: Даль, 897.

2. Грудень — кінець року, а початок зими (Н. к., 25).

3. а) Грудень землю грудить, а не вистудить (ІМФЕ, 29-3, 118, 7 );

б) Грудень землю грудить, хату студить (Н. к., 25); …а хатинки студить (ІМФЕ , 29-3у 130, 1);

в) Грудень поле грудить, а землю студить ( ІМФЕ , 29-3, 137, 31).

4. Грудень око снігом радує, а вухо морозом рве (Н. н., Київщ.).

5. Прийшов грудень, приніс студінь (ІМФЕ, 29-3, 135, 31).

6. Рихтуйтеся, люди, бо іде грудень (Н. сл., 1972, 26.ХІ).

7. а) Смутний грудень, як прийде студінь (Там же.);

б) Сумний грудень і в свято, і в будень (Укр. пр., 1936, 455; 1955, 99; 1963, 241;Н. ск., 1971, 32);

в) Смутно, як в грудню по полудню (Н. сл., 1972,26.Х1).

8. Сподівайся од нього добра, як од грудня погоди (Там же.).

9. У грудні тепло, як за лихим паном (ІМФЕ, 14-3, 386, 33).

10. У грудні сонце на літо, а зима на мороз повертають ( Н. н.9 Черніг.).— Рос.: Рибн., 143.

Залишити відповідь