Прислів’я та приказки про міру в їжі

Гаряче, холодне.

1.      а) «Гаряче!» — «Студи, дураче, під носом вітер!» (Ном., 234; Алекс., 17);

б) Коли гаряче, то студи, козаче (Н. н., Черк.).

2.      а) Дуй на гаряче, бо будеш дути на боляче (Фр., І, 2, 427);

б)      Хто не хоче дути на гаряче, той буде дути на боляче (Прип., 78).

3.      За вкус не берусь, а гаряче буде (Укр. пр., 1963, 447; Н. ск., 1971, 187).

4.      а) Хапай, дяче, доки гаряче (ІМФЕ, 14-3, 211, 233);

б) Хапай, Петре, поки тепле! (Укр. пр., 1963, 587).

5.      Хто гарячого не бачив, той холодному рад (Ном., 95; Укр. пр.,1936, 186).

6.      Хто на гарячім попечеться, той і на зимне дує (Прип., 78).— Див. 2, попектися.

Багато, мало.

1.      Більше йнів, як ковбас (Укр. пр., 1963, 67).— Див. день.

2.      Де багато, там розсипають (Прип., 285).

3.      а) Є багато, то минеться, а нема, то обійдеться (Прип., 6);

б)Багато — розійдеться, мало — обійдеться (ІМФЕ, 14-3, 211, 139).

4.      І дай, і наддай, то все мало (Укр. пр., 1963, 434).

5.      Хоч не багато, та на тарілочці (Ном., 234; Укр. пр., 1963, 687).

6.      а) Чого замного, того й свині не люблять (Фр., III, 2, 487);

б)Чого багато, того й свині не хочуть (Укр. пр., 1963, 582);

в) Чого надто, то, вибачте, безрогі не хотять (Висл., 353);

г) Що забагато, того і свині не люблять (ІМФЕ, 29-3, 130, 31); …то і свині не їдять (Нв., Вол.);

д) Що замного, то зле (Фр., III, 2, 487);

е) Що занадто, того й свині не люблять (Фр., III, 1, 63);

є) Що надто, того й свині пе їдять (Ном., 108); …і свині не хотять (Висл., 356);

ж) Що забагато, то не здорово (Н. н., Вол.).— Віл.: Гр., 1, 254.

7.      Чого маленько, того криши міленько (Укр. пр., 1963, 68; Н. ск., 1971, 187).

Гуща, густо, рідко.

1.      Гуща дітей не розганяє (Ільк., 22; Зін., 220; Закр., 155); …не розгонить (Ном., 29; Чуб., 247).

2.      Не вважай, що шум збігає, на дні гуща буде (Ком., 95; Укр. пр., 1963, 584).

3.      а) Було густо, та стало пусто (Н. н., Черніг.);

б) Де густо, там не пусто (Ільк,, 24; Закр., 156; Зак. пр., 53; Н. ск., 1964, 9); …там пусто (Югас., 54);

в) Іноді густо, та пусто, а іноді рідко, та мітко (Ном., 149);

г) Коли густо, то не буде пусто (Ном., 29);

д) Лучче густо, ніж пусто (Укр. пр., 1963, 66);

е) Нині густо — завтра буде пусто (ІМФЕ, 29-3, 125, 31);

є) Сьогодні густо, а завтра пусто (Іл., 287);

ж) При тобі не густо і без тебе не пусто (Ном., 184);

з) Разом густо, а разом пусто (Ном., 149);

и) Спочатку густо, а потім пусто (Н. н., Сумщ.);

і) Часом густо, а часом пусто (Укр. пр., 1963, 452);

ї) Як коли густо, а коли й пусто (Ном., 149);

й) Як густо, то й копно (Скр., 167);

к) Як насипчасто, то й накрапчасто (Укр. пр., 1963,583).— Рос.: Снєг., 365; Даль, 297; 498, 788; біл.: Нос., 138; Рапан., 53; Гр., 1, 256.

4.      а) Іноді рідко, але мітко (Укр. пр., 1955, 284);

б) Хоч рідко, та мітко (Н. н., Вол.);

в) Хоч рідко, та їдко (Н. н., Черніг.).— Віл.: Гр., 1, 228.

Міра в їжі.

1.      а) Губа міру знає (Н. н., Вол.);

б) Душа міру знає (Укр. пр., 1963, 499).- Біл.: Гр., 1, 254.

2.      Добре все по мірі (Укр. пр., 1963, 589).

3.      Через гору і кінь не скочить, через міру свиня не з’їсть (Укр. пр., 1963,183).

Порожній.

1.      З пустого в порожнє нічого переливати (Н. н., Вол.).— Біл.: Нос., 158; Гр., 2, 385.

2.      Сип, сип із порожнього в пусте! (Укр. пр., 1955, 183).

Смак, смачний.

1.      а) В кожного свій смак (Вік живи, 34);

б) На любов і смак товариш не всяк (Бел., 85).— Рос.: Даль, 816; Жуков, 238.

2.      Заказані яблука найбільше смакують (Фр., II, 1, 150).

3.      Кому смак, а кому й так (Укр. пр., 1963, 114).

4.      а) Не все добре, що смакує (Ном., 101; Висл.: 302; Фр., II,1,16);

б) Не все добре, що смакують, не все погане, що бракують (Ном., 287; Укр. пр., 1963, 585).

5.      Первий шматок з’їм у смак, а другий уже не так (Укр. пр., 1963, 587).

6.      Перековане — не смачне (Укр. пр., 1936, 484; 1963, 587).

7.      Поки не скоштуєш, доти й смаку не вчуєш (Фр., II, 1, 300; Прип., 167).

8.      Смачне не валяється, а хороше не волочиться (Ном., 203; Укр. пр., 1963, 589).

9.      Смачне, хоч на собак вилий (Н. ск., 1971, 188).

10.    Смачного потрошку, щоб животик не болів (Укр. пр., 1963,588).

11.    Стільки смаку, як у печеному раку (Укр. пр., 1963, 585).

12.    Уже так, що в гарбузі смак (Укр. пр., 1963, 587).

13.    Хоч не смачно, але багацько (Ном., 258).

14.    Хто не коштує, той смаку не знає (Фр., II, 1, 300).

15.    Чи смак, чи не смак, аби кишка, як кулак (Прип., 311).

16.    Чорний мак, та смачний, а біла редька, та гірка (Укр. пр., 1963, 584; Н. ск., 1971, 59).- Біл.: Нос., 183; Гр., 1, 255.

Гірке.

1.      Вкусивши гіркого, узнаєш ціну солодкого (Н. н., Київщ.).— Рос.: Даль, 149.

2.      Гірке, гірке, коби іще таке (Прип., 65).

3.      а) Гірким лічать, а солодким калічать (Н. н., Черніг.);

б) Солодким кують, а гірким лікують (Укр. пр., 1963, 450).— Рос.: Даль, 808.

4.      а) Гірко й солоно їж, на тім світі не згниєш (Н. н., Вол.);

б)Кисло пий, солодко їж, помреш — не зогниєш (Н. н., Черніг.).— Рос.: Даль, 812; біл.: Гр., 1, 258.

5.      Кому в піску жовч, тому все гірке (Висл., 280).

6.      Має бути гірко, хай же буде, як з перцем (Висл., 291).

7.      а) Не бачив гіркого, не бачив і солодкого (Літ. г., 1961,22.Х11);

б) Не бачиш гіркого, не побачиш і солодкого (Укр. пр., 1963, 337).— Рос.: Даль, 866.

8.      Оближ мене, коли гірко, а як солодкий, сам оближуся (Н. н., Вол.).— Віл.: Гр., 2, 463.

9.      Ой таке-таке! За гріш перцю — то й тото гірке! (Фр., III, 1,193).

10.    Причепили ще й гіркого до лихого (Прип., 65).

11.    Полюби гіркеньке, а тоді буде солоденьке (Укр. пр., 1963, 584).

12.    Самим гірко і дітям не з медом (ІМФЕ, 14-3, 211, 199).

13.    Сип, жінко, перцю! Нехай нам хоч раз на віку гірко буде! (Ном., 98; Укр. пр., 1936, 46; 1963, 65; Сл. Черк., 19); …нехай нам хоч раз на віку гірко буде на серцю (Укр. пр., 1955, 49).

14.    Таке гірке, аж за вилиці щипає (Укр. пр., 1963, 589).

15.    а) Хто гіркого не кушав, тому й солодке не смакує (Фр., 1,2,331); …той не знає, що солодке (Прип., 65);

б) Хто не вкусив гіркого, то не знатиме смаку солодкого (Сл. Черк., 24).

16.    Що гірке, то не солодке (Фр., І, 2, 331).

Кисле.

1.      їж прісняки, заким будуть кисляки (Укр. пр., 1963, 580).

2.      Кисле — в рот тісне (Ном., 99; Укр. пр., 1963, 582).

3.      Мені то прісно, що не кисло (Укр. пр., 1963, 580).

4.      Не тому прісно, що не кисло, іно тому, що не розчиняно (Укр. пр., 1963, 60).

5.      Хоч кисло, хоч прісно — усе вали вмісто (Ном., 98; Укр. пр., 1963, 580).

Солодке.

1.      а) Будеш солодкий — проглинуть, будеш гіркий — прокленуть (ІМФЕ, 14-3, 411, 32);

б) Будеш солодкий, то тебе проглинуть, а будеш гіркий — проклянуть (Закр., 146; ІМФЕ, 14-3, 211, 131);

в) Не будь солодкий, бо розлиясуть, не будь гіркий, бо розплюють (Ном., 89; Укр. пр., 1936, 285);

г) Не будь солодким, бо проковтнуть, не будь гірким, бо прокленуть (Вік живи, 19);

д) Не будь солодким, бо тя злижуть, не будь гірким, бо тя сплюють (Закр., 184; Висл., 302; Фр., III, 1, 144);

е) Не будь солодкий, як мід, бо те мухи з’їдять (Фр., III, 1,145);

є) Не будь солодкий, ні гіркий: будеш солодкий — проглинуть, а гіркий — проклянуть (ВНС, 16);

ж) Солодким будеш — розклюють, гірким будеш — розплюють (Укр пр., 1963, 336);

з) Не будь солодким, бо проглинуть, не будь гірким, бо прокленуть (Укр. пр., 1955, 169; 1963, 159);

и) Не будь гірким, бо тебе обплюють (Прип., 65);

і) Не будь гіркий, бо тя прошиоють, не будь солодкий, бо тя злижуть (Чуб., 283);

ї) Не будь гірким, бо тя сплюють (Фр.,І,         2, 331);

й) Не будь ні гірок, ні солодок: солодкого проглинуть, а гіркого нроплюють (Зін., 262); …будь гірок — проплюють, будь солодок — проглинуть (Ном., 89);

к) Коли будеш гірким, переплюють, а коли солодким, проглинуть (Н. Черніг.).— Рос.: Снєг., 177; Даль, 128; 252; біл.: Рапан., 188; Гр., 2, 463.

2.      Він солодкий, як мед, ще й медом помащений (ІМФЕ, 14-3, 211, 261).

3.      В гарному не находишся, а солодкого не наїсися (Манж., 166).

4.      а) Губа не дура, язик не лопата: знав, що гірке, а що солодке (Укр. пр., 1955,288);

б) Язик не лопатка, розуміє, що сладко (Укр. пр., 1963, 163).— Рос.: Даль, 816; Рибн., 136; біл.: Рапан., 239.

5.      Коли мав бути солодкоє, най буде, як мед, а коли мав бути квасноє, няй буде, як оцет (Югас., 63).

6.      Коли спрага палить, то й роса солодить (Прип., 321).

7.      а) Не все добре, що солодке (Фр., II, 1, 13; Вік живи, 19);

б)Не мед усе те, що солодке (Н. н., Вол.);

в) Не все добре, що смакує (Укр. пр., 1963, 163);

г) Не все мед, що солодке (Н. н., Вол.).— Біл.: Гр., 1, 255.

8.      Солодка на язиці цукерка, розкусиш — в роті гірко стане (Н. н., Київщ.).

9.      Солодка, аж нудна (Укр. пр., 1963, 363).

10.    Хрін редьки не солодший, вугілля від сажі не біліше (Укр. пр., 1936, 473).—Рос.: Даль, 854; Рибн., 112; Жуков, 482.

11.    Хто вкусив солодкого, той, певно, гіркого не схоче (Фр., III,1,145).

12.    Що красне, то червоне, що солодке, то смачне (Укр. пр., 1963, 584).

13.    а) Що солодке, то коротке (Фр., III, 1, 145);

б) Що солодше, то смачніше (Н. н., Вол.).— Біл.: Гр., 1, 255.

Залишити відповідь