Прислів’я та приказки про мельника(мірошника)

Мірошник, мельник, млинар.

1. До муки-то мельники, а до праці — «хворі, братця» (Укр. пр., 1963, 422).

2. І не мірошникує, а голова борошном припала (Ком., 91; Укр. пр., 1936, 162; 1963, 551).

3. Кожний мельник на свій млин воду жене (Н. н, Зак.).

4. Кому що, а мельнику вітер (Н. н., Вол.).— Віл.: Гр., 1, 161.

5. Користуйся, як мельник, путнім вітром (Укр. пр., 1963, 477).

6. а) Мельник до готової муки (Прип., 199);

б) Мельники до готової муки (Фр., II, 2, 388);

в) До готового борошна мельник знайдеться (Укр. пр., 1963, 444).

7. а) Мельнику не родить, а вода носить (Зак. пр., 12);

б) Мельнику все вода несе (ІМФЕ, 14-3, 249, 32).

8. Мельник ніколи сі не миє, а все білий (Фр., II, 2, 388).

9. Мельник шумом багатий (Фр., III, 2, 484).— Рос.: Даль, 91.

10. а) Моє діло, як кажуть, мірошницьке: запусти та й мовчи (Ном., 62);

б) Наше діло мірошницьке: підкрутив та й сів (Ном., 62; Укр. пр., 1955, 244).— Див. З, моє, наше.

11. а) На мельника вода робить (Закр., 182; Ном., 264; Фр., II,2,388; ІМФЕ, 1-5, 462, 8);

б) На мельника вода робить, а мельничка гола ходить (Укр. пр., 1963, 95);

в) На мельничку вода робить, а мельничка боса ходить (Фр., III, 2, 484; Прип., 189).

12. а) Який млинар, такий млин (Фр., II, 2, 404; Н. ск., 1964, 170);

б) Який мельник, такий млин, який батько, такий син (Прип., 199).— Див. 2, батько — син.

Млин.

1. Без води млин не меле (Н. н., Київщ.).

2. а) Вода на мій млин (Прип., 204);

б) Лити воду на млин (Сл. ід., 184);

в) Кожен млин на своє колесо воду тягне (Н. н., Вол.);

г)На свій млин воду обертає (Ільк., 58; Фр., II, 2, 404; Укр. пр., 1963;152).

3. Добрий млин усе змеле (Фр., 11, 1, 11).

4. Дурний млин, що без вітру меле (Укр. пр., 1963, 477; ІМФЕ, 1-5, 462,108).

5. Є у млині, та не мені (Зак. пр., ЗО).

6. Млин меле — мука буде, язик меле — біда буде (Ном., 24; Укр. пр., 1955, 183; Зак. пр., 89; Укр. пр., 1963, 477; Н. ск., 1971, 157).— БІЛ.: Гр., 2, 390,— Див. 2, язик.

7. а) Не первина: з порожнім мішком до млина (Укр. пр., 1963, 61; Н. ск., 1971, 55);

б) Не первинка: ні з чим до млинка (Укр. пр., 1936, 46; 1963, 61);

в) То мені не першина з тим до млина;

г) Чи то першина — з нічим до млина, а впорожні додому (Прип., 245);

д)3 нічим до млина — впорожні додому;

е) Як ні з чим до млина, так порожняком додому (Ном., 138);

є) Як з нічим у млин, так порожняком додому (Укр. пр., 1963, 61; Н. ск., 1971, 55).

8. Не тоді до млина, як вітру нема (Ном., 279; Укр. пр., 1963, 443).

9. Порожній млин і без вітру меле (Укр. пр., 1955; 187; 1963,476; Н. ск., 1971, 162}; …і без води меле (Н. ск., 1964, 156).— Рос.: Даль, 410.

10. Пустий млин меле, а помолу нема (Н. н., Черніг.).— Біл.: Гр., 2, 384.

11. Ти у другого млині мелеш (Югас., 59).

12. Це млин тільки чортам табак молоти (Укр. пр., 1963, 478).

13. Як у млині не мелеться, то в хаті колотиться (ІМФЕ, 1-6, 553, 65).

14. Яка вода, такий млин (Н. н., Зак.).

Молоти.

1. Без мене і хліб ся не змеле (Укр. пр., 1963, 477).

2. Все тоє перетовчеться да перемелеться (Зін., 217; Ном., 95; Закр., 195; Укр. пр., 1963,188).

3. Де мелють, там розсипають (Прип., 285).

4. а) Змолов батько невіяне, спекла мати несіяне (Укр. пр., 1955,242; Укр. пр., 1963, 439);

б) Змолов тато невіяне — спекла мати несіяне (Вік живи, 10);

в) Молов батько не віючи, пекла мати не сіючи (Прип., 207);

г) Молов батько невіяне, пекла мати несіяне (Н. ск., 1971,188).

5. Зопихав, змолов, а паски не їв (Перем., 1854, 102).

6. Коли ся твоане меле, не одгортай (Югас., 57; Н. ск., 1964, 23).

7. а) Кому скрутиться, а кому змелеться (Укр. пр., 1963, 141;Н.ск., 1971, 158);

б) Кому змелеться, а тобі скрутиться (Ном., 71);

в)Кому ся змеле, тобі ся скрутить (Ільк., 47; Висл., 280; Фр., II, 2, 411);

г) Комусь ся скрутить, а тобі ся змеле (Фр., 111, 2, 521);

д)Кому збудеться, а тобі скрутиться (Закр., 173);

е) На кім скрутиться, а старому змелеться (Чуб., 238);

є) На кім скрутиться, на тім змелеться (Н. н., Вол.).— Біл.: Нос., 85; Гр., 1, 351.

8. Мели, Іване, доки вітру стане (Скр., 264).

9. Мели, Денисе, погода тягне (Укр. пр., 1963, 455).

10. Мели, коли мелеться (Ном., 256; Укр. пр., 1955, 183; 1963, 478).

11. Мели, коли не завізно (Ном., 255).

12. Меле, як порожній млин (Укр. пр., 1955, 182).

13. Меле, меле, та муки не веле (Укр. пр., 1963, 476).

14. На вітер надіятися — без мелива бути (Укр. пр., 1955, 104; 1963, 255).— Рос.: Даль, 56.

15. Намолов сім мішків гречаної вовни (Укр. пр., 1936, 232; 1955, 183).

16. Неси здоров, коли змолов (Н. н., Вол.).— Біл.: Гр., 1, 262.

17. Не стільки млива, скільки дива (Укр. пр., 1955, 172).

18. а) Не наше засипалось — не наше й мелеться (Укр. пр., 1955, 244; ІМФЕ, 1-5, 461, 103);

б) Не твоє мелеться — чекай (Ном., 255);

в)Не твоє мелеться, то й не відгрібай (Зак. пр., 120);

г) Не твоє сі меле (Фр., III, 1, 201);

д) Твоє не мелеться, то й мішка не підставляй (Н. ск., 1971, 151);

е) Твоє не мелеться — з совком не бігай (Укр. пр., 1963, 354);

є) Як твоє не мелеться, не бігай з кошиком (Укр. пр., 1955, 170; 1963, 354); …не бігай з мішком (Н. н., Черк.).

19. а) Перемелеться — мука буде (Ном., 95; Чуб., 298; Фр., II,2,511; Укр. пр., 1955, 245);

б) Перемелеться — борошно буде (Н. н., Київщ.);

в) Перемелеться — та й мука буде (Шиш.-Іл., 58; ІМФЕ, 1-5, 437, 28);

г) Перетреться, перемелеться і мука буде (Н. н., Вол.);

д)Перетреться, перемелеться (Н. н., Київщ.);

е) Перетреться, пере¬мелеться — та й так минеться (Укр. пр., 1955, 244).— Рос.: Даль, 56, 295; біл.: Гр. 1, 457.

20. а) Поки йому змелеться, то тобі скрутиться (Прип., 207);

б) Поки сірому скрутиться, то куцому змелеться (Н. н., Київщ.).— Див. куций.

21. а) Таке меле, що й купи не держиться (Укр. пр., 1963, 476);

б) Таке меле, що аж вуха в’януть (Н. н., Київщ.).

22. Три дні молов, а за нівтора дні з’їв (Укр. пр., 1963, 422).

23. Хто більше засипає, той більше й змеле (ІМФЕ, 8-К2, 24,134,Яворн.; Укр. пр., 1963, 255).

24. а) Хто борше насипле, той борше змеле (Ном., 139);

б) Хто борше всипле… (Ільк., 100; Висл., 282; Фр., І, 1, 107);

в) Хто перший всипле, той перше змеле (Фр., І, 2, 275);

г) Хто раніше прийде, той швидше змеле (Н. н., Вол.);

д) Хто скоріше прийде, той скоріше меле (Н. ск., 1964, 98);

є) Хто борошно засипле, той борошно і змеле (Укр. пр., 1963, 455).— Біл.: Гр., 1, 175.

25. а) Що схопив, те й змолов (Укр. пр., 1955, 183; 1963, 477);

б) Щось всипав, то ся і змеле (Н. ск., 1964, 280).

26. Язикове мливо не нагодує (Н. н., Вол.).— Біл.: Гр., 2, 279.

Колесо (у млині).

а) Кождий на своє колесо воду навертає (Висл., 277; Фр., І, 2, 247);

б) Кожний на своє колесо воду тягне (Фр., III, 1, 65);

в) Тягне воду на своє колесо (Ільк., 95).

Камінь (млиновий).

1. Добрий камінь все перемеле, а поганий сам змелеться (ІМФЕ, 14-3, 211, 207).

2. а) На добрий камінь що не всиплеш, то змелеш (ЗаКр., 180; Висл., 296);

б) На добрий камінь що насипле, то змеле (Фр., II,1, 240);

в) На добрий камінь що сип, то змеле (Фр., III, 2, 454); …Що не дай, то змеле (Укр. пр., 1936, 154; 1955, 144; 1963, 541); …що не скинь, то змеле (Ном., 235; Укр. пр., 1963, 587; ІМФЕ, 1-7, 745, 33); …що скинь, то змеле (ВНС, 15); …що скинеш, то змеле (Шиш.-Іл., 45); …що не даси, то змеле (Укр. пр., 1963, 255).— Див. жорна.

3. На мій камінь вода (Фр., II, 1,240).

4. Своє каміння: як хочу, так мелю (ІМФЕ, 29-3, 122, 31).

Жорна.

а) Добрі жорна все змелють (Фр., II, 1, 135); …все перемелють (Ном., 235; Укр. пр., 1955,144; Н. ск., 1971, 112);

б) На добрі жорна що вскинь, то змеле (Зін., 238; Ном., 235; Фр., II, 1,11);

в) На хороші жорна що не кинь, то змелють (ІМФЕ, 14-3, 211, 156).— Рос.: Даль, 521; біл.: Гр., 1, 162.

Мука, борошно.

1. Де борошно, там і порошно (Укр. пр., 1955, 104; 1963, 255).

2. Не буде з тої муки хліба (Укр. пр., 1963, 95).

3. Не прикладав муки, не простягай руки (Укр. пр., 1963, 455).

4. Не хватай муки в міх без вітру (Укр. пр., 1963, 255).

Залишити відповідь