Прислів’я та приказки про кухара та кухню

Варити.

1. Без кінця воду варить (Н. ск., 1971, 139).

2. а) Вари воду, вода й буде (Висл., 238; Ном., 101; Фр., І, 2, 244; Укр. пр., 1955, 45);

б) Вари воду, вода й буде, вкинь круп, каша буде (Ном., 101; Укр. пр., 1936, 393; 1963, 65);

в) Вари воду, вода буде, всип крупи, каша буде (Фр., І, 2, 244);

г) Воду вари — вода буде (Ільк., 15; Закр., 148; Шиш.-Іл., 16; Укр. пр., 1955, 45; Зак. пр., 28; Н. ск., 1964,191);

д) Воду вари — вода буде, як крупів не вкинеш (Фр., І, 2, 246);

е) Воду вари, все вода буде, пшоно вари, каша буде (ІМФЕ, 29-3, 127, 27);

е) Воду варивши, вода і буде (Зін., 217; Ном., 101; Закр., 148; Чуб., 250; Фр., І, 1, 244).— Рос.: Даль, 456; біл.: Нос, 15; Гр., 1, 227.

3. Варив псам, а з’їв сам (Фр., 1,1,137; Прип., 33).

4. Вари, жінко, швидко їсти, бо мі вже процесія по череві ходить (Фр., 1,1,137).

5. Варила би-м пироги — корита не маю (Н. ск., 1964, 191).

6. Варила горох, а дала утрьох (Прип., 34).

7. а) Варили не варили — давай їсти (Ном., 238; Укр. пр., 1963,58) ;

б) Варила не варила — давай їсти, ївши не ївши — лягай спати (Зін., 218).

8. Варили ягли та й так спати лягли (Фр., III, 1, 359).

9. Варить з ранку до вечора, а їсти нічого (ІМФЕ, 14-3, 211, 32).

10. а) Виварив з него воду (Зін., 217);

б) Він великий варивода (Зак. пр., 80);

в) Воду з мене варить (Ном., 55);

г) Не чоловік, а варивода;

д) Вередливе, тільки воду варить (Укр. пр., 1963, 485).

11. Гриць наварив, Гриць і пожив (Укр. пр., 1963, 280); …Гриць і поїв (Н. н., Льв.).

12. а) Де двом вариться, там третій поживиться (Укр. пр., 1955, 276);

б) Де двом варить, третій поживиться (Висл., 247);

в) Де на двох вариться, третій поживиться (Ном., 210; Укр. пр., 1936, 394; 1963, 582; Н. ск., 1971, 58);

г) Де двом варять, там ся третій пожи- вить (Ільк., 25; Закр., 157; Фр., І, 1, 137);

д) Де для двох вариться, там і третій поживиться (Прип., 34);

е) Як на двох вариться, то й третій поживиться (ІМФЕ, 14-3, 211, 155);

є) Де п’ятьом вариться, шостий погодується (Прип., 272);

ж) Де п’ятьом варять, там сі шостий нагодує (Фр., II, 2, 612).

13. Добре ся палить, да нічого не варить (Зін., 222; Ном., 192; Укр. пр., 1963, 646).

14. Зварили ніччо та й з’їли без хліба (Фр., 1,1,138).

15. Наварив каші, тепер їж! (Прип., 212).— Див. каша.

16. Наварила, напекла, а для кого — для Петра (Фр., II, 2, 424).

17. Наварила, напекла, а сама з хати утекла (ІМФЕ, 1-5, 401, 504).

18. Нетопа і невара (Укр. пр., 1963, 411).

19. Пий сама, мила, коли таке зварила (Укр. пр., 1955,125; 1963, 447).

20. Піч варила, а я солила (ІМФЕ, 29-3,128, 25).

21. Позволив зварити сало у своїй капусті (Прип., 258).

22. Сама-м собі наварила, сама й поїм (Н. ск., 1964, 198).

23. Сам варив, сам пік та й минув йому вік (Прип., 290).

24. Скільки лаптя не вари, а він усе догори (Укр. пр., 1955, 228; 1963, 460).

25. Тільки варила, що хліб пекла (Фр., І, 1,138).

26. а) Уміла варити, а не вміла давати (Фр., І,1,138; Прип.,34) ;

б) Уміла кума варити, та не вміла давати (Ном., 234; Алекс., 18);

в) Уміла варити, та не вміла давати (Прип., 34);

г) Уміли-сте варити, а не уміли-сте давати (Висл., 346);

д) Уміла готувати, та не вміла давати (Чуб., 300); …та не вміла подавати (Укр. пр., 1955, 240; 1963, 447; Н. ск., 1971,187).- Біл.: Рапан., 122.

27. Хотіла варити, а вона й готового їсти не вміє (Укр. пр., 1963, 447).

28. а) Хоч варила, не варила, аби добре говорила (Ном., 144; Укр. пр., 1961, 214);

б) Чи варила, не варила, аби добре говорила (ІМФЕ, 1-5, 461, 54).—Біл.: Рапан., 138; Гр., 1, 229.

29. Шкода вже того й говорити, которої потрави не будеш варити (Укр. пр., 1963, 582).

30. а) Щоденне варило бабу постарило (Прип., 34);

б) Саме варило бабу постарило (Укр. пр.. 1963, 552).

31. Що навариш, то з’їж (Фр., III, 2, 494).— Біл.: Гр., 1, 243.

32. Як горить, так і вариться (ІМФЕ, 14-3, 10, 31).

33. а) Яке зваримо, таке з’їмо (Фр., І, 1, 138);

б) Яке собі наварите, таке й поїсте (Н. ск., 1964, 200).

Кухар.

1. а) Два кухарі — лихий борщ (ІМФЕ, 1-5, 461, 294);

б) Де багато кухарів, там собаки не голодні (Прип., 220);

в) Де багато кухарок, там борщ пересолений (Вік живи, ЗО); …там їсти нема що (Фр:, II, 2, 330; Укр. пр., 1963, 589);

г) Де дві кухарці, там борщ несолоний (Прип., 177); …там собакам празник (Прип., 177);

д) Де кухарок шість, там нема де сісти і що їсти (ІМФЕ, 29-3, 129, 31);

е)Де много кухарок, там і каша прикурена (Зак. пр., 58); …там рідка каша (II. ск.,1964,192).— Біл.: Рапан., 217.

2. Добрий кухар і з кропиви борщ зварить (Фр., II, 2, 330).

3. Добрий кухар — найкращий лікар (Зак. пр., 72).

4. а) Кухар з голоду ,пе вмирає (Укр. пр., 1963, 588); …не вмре (Н. ск., 1971, 132);

б) Кухар з голоду не згине (Фр., II, 2, 330);

в) Кухаря, що вмре з голоду, годиться поховати під сухою вербою (Фр., II, 2, 330);

г) Щоб кухар з голоду вмер, то й на цвинтарі не поховали б (Ком., 51; Укр. пр., 1963, 589);

д) Як кухарка з голоду вмирає, під припічком ховають (Укр. пр., 1963, 589);

е) Ще жоден кухар з голоду не вмер (Н. н., Вол.).— Рос.: Даль, 175; біл.: Гр., 2, 69.

5. Кухарка самою парою сита (Фр., II, 2, 330).— Рос.: Даль, 175.

6. Лихий кухар або недосолить, або пересолить (Фр., II, 2, 330).

7. Погана кухарка і добрі продукти зіпсує (ІМФЕ, 14-3, 211, 32).

8. а) Поки в пана на столі, у кухаря в животі (Н. н., Черніг.);

б)Поки пан попробує, то кухар наїсться (ІМФЕ, 14-3, 211, 250).

9. Який кухар, такий борщ (Фр., II, 2, 330).

Пекіи (хліб).

1. Змолов батько невіяне, спекла мати несіяне (Укр. пр., 1963, 439).— Див. молоти.

2. З одної муки хліба не спечеш (Н. н., Черк.).

3. І моя б Мати спекла, якби мука стекла (Н. н., Київщ.).

4. а) Не зітхай: не остапнє ще спекли (Укр. пр., 1963, 61);

б) Не вздихай: не останнє ще спекли (Зін., 263; Ном., 45).

5. Нате вам боця, що спекла ваша доця (Укр. пр., 1963, 446).

6. Не роздавивши крашанки, не спечеш яєчні (Укр. пр., 1936, 112; 1963, 473; Н. ск., 1971, 90).

7. Не тому печено, кому речено, а хто їсти буде (Прип., 244).

8. Скільки спекли, стільки з’їли (Ном., 136).

9. а) Спекла Луця, що не їсть і цюця (Н. ск., 1971,187);

б) Спекла Луця — не схоче їсти і цюця (Алекс., 8; Укр. пр., 1963, 446} ІМФЕ, 1-5, 462, 26).- Біл.: Гр., 2, 70.

10. Пекла — бодай катових рук не втекла! Місила — бодай тряс¬ця трусила (Укр. пр., 1963, 447).

11. Пекар хліба не купує (Н. сл., 1971, 5.УІІ).

12. Хліб печуть, доки піч гаряча (Сл. Черк., 23).

13. Що напекла, те з’їла (Н. н., Сумщ.).— Рос.: Даль, 89.

14. Що таке? Коли ж таке печене м’яке, що аж порепалось (Ном., 278!; Укр. пр., 1963, 446).

Тісто.

1. а) Видко, що бублейниця, бо й на воротях тісто (Укр. пр., 1955, 240; 1963, 439);

б) Видно, що Ганна млинці пекла, бо й ворота в тісті (Ном., 141);

в) Видно, що кума пироги пекла, бо й ворота в тісті (Н. ск., 1971, 187);

г) Видно, що Гапка млинці пекла, бо ворота в тісті (Укр. пр., 1936, 215; 1955, 240);

д) Знайте Кулину, що пироги пекла: усі двері в тісті (ІМФЕ, 8-К2, 12, 173, Яворн.; Укр. пр., 1963, 439);

е) Знайте мене, перепічайку, що на воротях тісто (Ном., 211; Укр. пр., 1963, 439);

є) Знати Параску, що місила паску, бо всі ворота в тісті (Білоц., 24);

ж) Знать жінку, що перепічайка, бо й борони в тісті (Укр. пр., 1955, 240; 1963, 439); …бо й ворота в тісті (ІМФЕ, 8-К2, 12, 171, Яворн.);

з) Знать мою матір, що хліб пекла, бо на воротях тісто (Ном., 211; ІМФЕ, 8-К2, 12, 176, Яворн.);

и)Познавайте мою матку на місті, що в неї фартух у тісті (Пиш.-Іл., 59; Ном., 289; Укр. пр., 1963, 437);

і) Пізнати, що Векла млинці пекла, бо й ворота в тісті (Вік живи, 28);

ї) Така господиня, що коли варить вареники, то й на воротях тісто (ІМФЕ, 14-3, 211, 32).

2. а) Нашого тіста книш (ІМФЕ, 1-5, 462, 54);

б) Одного тіста книш (Укр. пр., 1963,168).— Див. книш.

3. а) Отаке-то гречане тісто: ти його в піч, а воно й репаеться (Ном., 241; Укр. пр., 1955, 228; 1963, 580);

б) Оттаке воно гречане з яшним (Ном., 241);

в) Сяке-таке гречане, м’яке, як зачерствіє, так і не вкусиш (Ном., 240; Укр. пр., 1963, 580);

г) Таке наше гречане: як в піч, то й репаеться (Фр., III, 1, 193);

д) Таке-то воно гречане: ти його в піч, а воно й репається (Укр. пр., 1963, 465).

4. Шкода перемішувати тісто, вийнявши з печі (Укр. пр., 1955, 241; 1963, 446).

Діжа.

1. а) Винувата діжа, що не йде на душу їжа (Ком., 12; Укр. пр., 1955, 241; 1963,439);

б) Винувата діжа, що не смакує їжа (Н. ск., 1971,188).

2. Дай і діжу з тістом, то будуть клясти, що важко нести (Укр. пр., 1955, 193; 1963,422).

3. Дві діжі розчинив, а одної нема чим замісити (Фр., III, 2, 428).

4. Діжа, діжа, треба тобі віхтя та ножа (Укр. пр., 1936, 430; 1961, 276; 1963, 439).- Біл.: Гр., 1, 237.

5. Діжу пошкребла та пиріг спекла (Укр. пр., 1963, 451).

6. Тобі хоч діжу з тістом, то се мало (Ном., 94).

7. Чи діжа здіжилась, чи хазяйка сказилась (Ном., 241; Укр. пр., 1963, 447).

8. Як діжа не міситься, то сім’я біситься (Укр. пр., 1963, 69).

Розчиняти.

1. Нарозчиняв, а чим замісити? (Укр. пр., 1963, 710).

2. Розчинив — забачите, що з того вийде (Укр. пр., 1963, 710).

Замісити.

1. Замішаю не вам, а свиням (Укр. пр., 1963, 586).

2. Не замісиш густо, як у коморі пусто (Укр. пр., 1936, 44; Вік живи, 10; Н. ск., 1971, 55).— Рос.: Снєг., 272; Даль, 99; біл.: Гр., 1,224.

3. Не штука розчинити, але замісити (Прип., 350).

4. Як єсть на розчину, то стане й на заміс (Ком., 33).

Апетит.

а) Апетит з їдою прибуває;

б) Апетит приходить під час їди (ІМФЕ, 14-3, 211, 159).- Рос.: Жуков, 31; біл.: Рапан., 242.

Залишити відповідь