Прислів’я та приказки про коваля

Коваль.

1. Без плуга не орач, без молота — не коваль (Н. н., Вол.).

2. В доброго коваля завше гроші черчат (Н. сл., 1971, 5. VII).

3. а) Для того коваль кліщі держить, щоб у руки не пекло (Зін., 222);

б) Коваль на те кліщі має… (Укр. пр., 1963, 93);

в) На те коваль держить кліщі, щоб у руки не пекло (Ном., 113; Висл., 300; Укр. пр., 1963, 289; ІМФЕ, 1-5, 441, 79);

г) На те коваль кліщі має, щоб рук не попекти (ВНС, 14; Шиш.-1л., 46); …жеби го не пекло (Н. ск.,1964,69);

д) На тоє коваль кліщі має, щоб його в руки не пекло, як залізо тримає (ІМФЕ, 29-3, 135, 31);

е) На те коваль кліщі держить, щоб рук не попекти (Укр. пр., 1963, 93);

є) Недаремно коваль держить кліщі (Прип., 92).— Віл.: Гр., 1, 157.

4. Добре тому ковалеві, що на обидві руки кує (Ільк., 28; Ном., 210; Висл., 257; Укр. пр., 1936, 185; 1955, 83; Вік живи, 16; Укр. пр., 1963, 93; Н. ск., 1971, 94).

5. І коваль, і швець, і кравець, і на дуду грець (Укр. пр., 1963, 92; Н. ск., 1971, 93).

6. Коваль без кліщів гірше як без рук (Прип., 161).— Біл.: Гр., 1,157.

7. а) Коваль зогрішив, а шевця цовісили (Ном., 79; ІМФЕ, 1-5,412, 74; Сл. Черк., 12);

б) Коваль провинив, а цигана повісили (Прип., 161);

в) Коваль провинив, слюсаря повісили (ІМФЕ, 29-3, 113, 31).— Див.: вішати.

8. а) Коваль клепле, поки тепле (Висл., 276; Укр. пр., 1936, 301;Н.ск., 1964, 69); …доки тепле (Укр. пр., 1963, 93); …поки залізо тепле (Зак. пр., 47);

б) Тоді коваль кує, коли гаряче (Закр., 210; Ном., 115).

9. а) Коваль коня кує, а жаба й собі ногу наставляє (ІМФЕ, 1-5,468, 3);

б) Коваль коня кує, а жаба ногу підставляє (ІМФЕ, 14-3, 211, 213); …а жаба й свою лапу дає (Сл. Черк., 12);

в) Коваль кує, а жаба й собі ногу дає (Ном., 51; ІМФЕ, 1-6, 613, 28);

г) Коваль коня кує, жаба ногу дає (Н. с’к., 1964, 68); …а жаба собі ногу пхає (Н. н.,Хм.);

д) Де коня кують, хай жаба ногу не пхає (ІМФЕ, 14-3,282, 32);

е) Де коня кують, там жаба ногу підставляє, бо розуму не має (ІМФЕ, 29-3, 129, 31);

є) Коня кують, а жаба ногу підставляє (Висл., 280; Ном., 229; Укр. пр., 1936, 210; Прип., 118; Укр. пр., 1955, 169; 1963, 354); …а жаба і собі ногу підставляє (Н. ск., 1976, 58); …а жаба і собі лапу підставляє (Н. н., Сумщ.);

ж) Як коня кують, то й жаба ногу підставляє (Н. н., Вол.).— Рос.: Снег., Ч, 105; Даль, 622; біл.: Гр., 2, 343.

10. Коваль кує, а ковалиха в корчму йде (Зін., 254; Ном., 204; Укр. пр., 1963, 496).— Біл.: Гр., 1, 156.

11. Ковалева кобила і шевцева жінка ходять звичайно босі (ІМФЕ, 14-3, 211, 171).

12. а) Коли на дворі льодок, тоді ковалеві медок (ІМФЕ, 29-3,121,63);

б) Як дасть бог леду, то нап’ється коваль меду (Прип., 122).

13. а) Коли не коваль, то і кліщів не погань (Н. ск., 1971, 94);

б) Як не коваль, то і кліщів не погань (ВНС, 32; Прип., 160; ІМФЕ, 1-5, 468, 10);

в) Коли не коваль, то й рук не погань (Ном., 185; Укр. пр., 1955, 244; ІМФЕ, 1-5, 461, 232);

г) Не коваль, то й рук не погань (ІМФЕ, 1-7, 700, 18);

д) Як не коваль, то й рук не погань (Укр. пр., 1936, 208; Вік живи, ЗО);

е) Як не коваль, то й губи не погань (Білоц., 29).

14. Кували ковалі, то великі, то малі (Прип., 161).

15. а) Куди коваль з кліщами, туди й рак з клешнею (Укр. пр., 1963, 354);

б) Куди коваль з кліщами, туди жаба з ногами (Білоц.,29).

16. а) Не бачила ковалиха цьвочка (Фр., 1, 1, 25);

б) Не бачила ковалиха лиха (ІМФЕ, 29-3,119, 25).

17. От тобі, ковалихо, лихо, що у кузні тихо (Зін., 254; Ном., 204; Укр. пр., 1963, 93).

18. а) Отак, тату, зроби ковальський пшик (Укр. пр., 1963, 195);

б)То такий коваль, що вміє зробити 8 заліза пшик (Фр., II, 1,276).

19. Та з його коваль холодний (Укр. пр., 1963, 410).

20. У коваля руки золоті (Н. н., Ів.-Фр.); …руки в золоті (Н. н., Вол.).— Біл.: Гр., 156.

21. У коваля руки чорні, а хліб білий (ІМФЕ, 29-3, 121, 31).

22. У ледачих ковалів не буває мозолів (Укр. пр., 1961, 226).

23. У коваля що стук, то гривня (Н. н., Вол.).— Біл.: Гр., 1, 156.

24. У руках в коваля залізо плавиться (Н. н., Черк.).

25. Чого бог не дасть, того коваль не викує (Літ. г., 1961, 19.XII).

Кувати.

1. Єден кує, другий псує (Фр., II, 1, 89).

2. І дме, і кує, і за ковадло хватає (Зін., 228).

3. а) Кований на всі чотири копита (Сл. ід., 171);

б) Кований на обидві ноги (ІМФЕ, 29-3, 118, 31);

в) Вона на обидві ноги кована (ІМФЕ, 29-3, 140, 17);

г) Підкувався на всі чотири ноги (Зін., 243).

4. Кував, грів та на пшик і звів (Укр. пр., 1936, 418; 1955, 234; 1963, 445; ІМФЕ, 14-3, 211, 245).

5. а) Куй залізо, поки гаряче (Фр., III, 2, 444; Білоц., 28; Укр. пр., 1963, 93; Н. ск., 1971, 95);

б) Куй залізо, поки тепле (Прип., 136);

в) Бий залізо, поки гаряче (Н. н., Бук.).— Рос.-: Даль, 476, 644; біл.: Гр., 2, 449.

6. На те коня кують, щоб не спотикався (ІМФЕ, 14-3, 211, 32).— Див. кінь.

7. Неук кує — коней псує (Укр. пр., 1963, 279; ІМФЕ, 1-5, 461, 54),

8. а) Ні кує, ні плеще (Укр. пр., 1936, 398; 1961, 268; 1963, 279);

б)Не кує, а плеще (Укр. пр., 1963, 192);

в) Ні кує, ні меле (Ном., 213; Укр. пр., 1961, 268);

г) Там ні кують, ні мелють (Укр. пр., 1963, 458).

9. а) Привів коня кувати, коли кузня згоріла (Укр. пр., 1955, 239; ІМФЕ, 14-3, 211, 183);

б) Повів коня кувати, як кузня згоріла (Н. н., Черк.).— Рос.: Даль, 644.

10. а) Сам дуй, сам куй, сам по воду йди і сам гроші бери;

б) Сам куй, сам дуй, сам жари і сам гроші бери (Прип., 290).

11. Циган брався собаку підкувати, та ухналі не йдуть (Ком., 99).

12. Чим більше куєш залізо, тим воно гарячіше (Зак. пр., 51).

Залізо.

1. Без кліщів гарячого заліза не візьмеш (Фр., II, 1, 270; Прип.,160).

2. В огні залізо сталиться (Прип., 321).

3. Дивись залізного кілка, а не срібного (Укр. пр., 1963, 259).

4. За кусок заліза дам собі зуба вийняти (Там же).

5. Залізом золото добувають (Укр. пр., 1963, 93).

6. І залізо в горні м’якне (ІМФЕ, 8-К2, 13; Яворн.; Укр. пр., 1963, 93).

7. а) І залізо іржа з’їдає (Висл., 272; Фр., II, 1, 179; Укр. пр., 1955, 293);

б) Іржа їсть залізо, а горе — серце (Укр. пр., 1955, 33; Зак. пр., 31; Укр. пр., 1963, 37); …а біда серце (Н. н., Бук.);

в) Іржа з’їдає залізо, а печаль — серце (Висл., 329; Фр., III, 1, 10; ІМФЕ, 1-2, 253, 47);

г) Іржа залізо їсть (Н. н., Київщ.);

д) Залізо іржа їсть, а чоловіка — хвороба (Н. н., Вол.);

е) Залізо іржа з’їдає, а заздрий від заздрощів погибає (Укр. пр., 1955, 218; 1963, 435; Н. ск., 1971,134).- Рос.: Снвг., 117; Даль, 140, 674; би.: Гр., 2, 214.— Див.З,горе, печаль.

8. Не бери заліза в руки, поки на нього не плюнеш (Ном., 114; Укр. пр., 1936, 289; 1963, 335).

9. Невживане залізо скоро ржавів (Прип., 131).

10. а) Негріте залізо не зігнеш (Ном., 76; Укр. пр., 1936, 115;Н. ск., 1971, 95);

б) Ненагріте залізо… (Н. ск., 1971, 95).

11. Не тільки що, але й залізо з’їздиться; …але й залізо зітреться (Укр. пр., 1963, 538).

12. Сталь сталлю гострять (Прип., 321).

Гвоздь, вухналь.

1. а) Не жалій вухналя, бо підкову згубиш (Закр., 186; Н. ск., 1971, 132; ІМФЕ, 1-5, 414, І7); …бо підкови згубиш (Укр. пр., 1936, 260);

б) Не жалуй гвоздя, бо підкову загубиш (ІМФЕ, 29-3,117, 31);

в) Пожалієш ухналя, то й підкову згубиш (Фр., III, 1, 246; Укр. пр., І955,106).

2. Не сам гвоздь лізе в стіну, його молотом б’ють (ІМФЕ, 29-3, 122, 31).

Підкова.

Як загнав на слизьке, то про підкови згадав (Ком., 61; Укр. пр., 1936, 302; 1955, 239; Н. ск., 1971, 185).

Молот, ковадло.

1. Батогом ковадла не розсічеш (Н. н., Вол.).— Біл.: Гр., 1, 157.— Див. З, батіг.

2. Вліз межи молот і ковадло (Закр., 147; Ном., 38; Висл., 239; Фр., II, 2, 353; Укр. пр., 1963, 726; ІМФЕ, 1-5, 462,103).

3. Добре ковадло не боїться молота (Ільк., 28; Закр., 158; Висл., 257; Фр., II, 1, 275; Укр. пр., 1955, 260); …не боїться молотка (Ном., 142; Укр. пр., 1963, 93; Н. ск., 1971, 94).

4. Краще бути молотком, ніж ковадлом (Укр. пр., 1936, 234).

5. Не кує молот, а кує голод (ІМФЕ, 29-3,121, 31).

6. а) Не молот кує, а коваль (Вік живи, 34);

б) Не кує залізо молот, кує коваль (Н. н., Вол.).— Рос.: Даль, 454.

Залишити відповідь