Прислів’я та приказки про коня

Кінь.

1. Аби кінь добрий на пашу, а до роботи байдуже (Укр. пр., 1963, 263).

2. а) Аби узда, а кінь буде (ВИС, 1; ІПиш.-Іл., 7; Закр., 141);

3. б) Аби вуздечка, а кінь буде (Ном., 105); …а кінь знайдеться (Літ. г., 1961,9.);

4. в) Добре, що е кульбака, кінь ся вже пайде (Фр., II, 2, 320).

5. а) Був кінь, та з’їжжен (Зін., 215; Ном., 39);

б) Був кінь, та з’їздився (Ном., 39; Фр., III, 2, 456; Укр. пр., 1955, 146; 1963, .554);

в) Був кінь добрий, та з’їздився (Чуб., 255);

г) Добрий був кінь, та з’їздився (Білоц., 24);

д) Як вода змила, був кінь, та з’їздився (Укр. пр., 1936, 164).— Рос.: Даль, 298, 640; Рибн., 67; Жуков, 59; біл.: Нос., 10; Рапан., 162; Гр., 2, 225.

6. а) Був на коні і під конем (Ном., 112; Укр. пр., 1955, 292; ІМФЕ, 1-7, 700, 13);

б) Хто бува па коні, бува і під копем (Н. ск., 1971, 131);

в) Хто пе був па коні, той не був і під конем (Н. п., Сумщ.).— Рос.: Симоні, 148.— Див. 2, бувалий.

7. Бувши конем та стати волом (Зін., 215; Укр. пр., 1963, 198; ІМФЕ, 1-5, 462, 13).

8. Великий татарський кіш», а дурний (Прип., 123).

9. Взяв біс коня, пай і уздечку бере (Ном., 191).— Див. корова;З, чорт, біс.

10. Він коня шукає, а кінь його виглядає (Укр. пр., 1955, 239).

11. а) Гарпим конем далеко не заїдеш (ІМФЕ, 29-3, 141, 51);

б) Гарним конем далеко не в’їдеш (Укр. пр., 1963, 568);

в) Мальо­ваним конем далеко не в’їдеш (Ном., 101; Укр. пр., 1963, 568).

12. а) Гладь коня вівсом, а не батогом (Укр. пр., 1955, 106;Н. ск.. 1971, 131);

б) Гладь коня мішком, то не підеш піпіком (Укр. пр., 1963, 453);

в) Не годуй коня батогом, а годуй вівсом (ІМФЕ, 1-7, 749, 50);

г) Підганяй коня вівсом, а не батогом (Вік живи, 14).— Рос.: Даль, 804; Рибн., 43; біл.: Рапан., 224; Гр., 1, 140.

13. а) Дай коневі вівса, а гони його, як пса (Ільк., 23; Закр., 155; Ном., 199; Висл., 253; Укр. пр., 1955, 105; 1963, 264);

б) Дав коню вівса, а він дивиться на пса (Ном., 200; Укр. пр., 1963, 286);

в) Даси коневі полови — буде робити поволи (Закр., 155; Ном., 199; Укр. пр., 1955, 105; 1963, 264);

г) Коневі дай вівса, а волові соломи та й їдь поволі (Ном., 202);

д) Не тоді коневі вівса, коли він ди­виться на пса (Ільк., 67; Закр., 189; Укр. пр., 1963, 286).— Див. віл.

14. Дай кому коня, а сам сиди до дня (Фр., II, 1, 257; Прип.,157).

15. Дарованим конем не їздити (Ном., 90).— Див. З, дарувати.

16. Дарованому коневі в зуби не дивляться (Ном., 99).— Див. З, дарувати.

17. Де кінь покачається, там хоч шерсть та останеться (Укр. пр., 1936,141; 1963, 263).

18. Добрий коняка: повезе, куди хоч — тільки недалеко; поклади,; що хоч — тільки небагато (Укр. пр., 1963, 264).

19. Добре йде, лиш голову набік несе (Фр., І, 2, 8).

20. Доброго коня і в стайні куплять (Прип., 157).

21. а) Доброму коневі не довгі верстви (Н. ск., 1971, 93);

б) У доброго коня не довгі верстви (Ном., 222; Укр. пр., 1963, 286); …верстви не довгі (Укр. пр., 1955, 106).

22. Завтраками циган коня годував, то він і здох (Н. н., Вол.).— Біл.: Гр., 2, 487.

23. а) 3 доброго коня не шкода і впасти. (ІІом., 170; Н. ск., 1964, 91);

б) Не жаль з доброго коня і впасти (Ном., 86);

в) Не жаль голову зломити, коли з доброго коня (Фр., II, 1, 96);

г) Не шкода впасти, але з доброго коня (ІМФЕ, 29 3, 128, 31);

д) Не жаль і впас­ти, коли з доброго коня (Фр., III, 1, 24);

е) Не соромно впасти, аби з доброго коня (Н. н., Вол.);

є) Хоч голову зломлю, але з доброго коня (Прип., 158);

ж) Як упасти, то з великого коня (Прип., 238; ІМФЕ, 14-3, 211, 200).— Біл.: Рапан., 259; Гр., 2, 347.

24. З коня на осла зійшов (Н. н., Київщ.).

25. З кишені коня не нагодуєш (Н. н., Вол.).— Біл.: Гр., 2, 452.

26. Знав кінь, нащо оглоблі бив (Ном., 137); …нащо голоблі бив (Укр. пр., 1963, 769).— Див. кобила.

27. а) Знайся кінь з конем, а віл з волом (Укр. пр., 1963, 704; ІМФЕ, 1-5, 379, 3);

б) Знайся кінь з конем, віл з волом, а свиня в тин, коли нема з ким (Н. н., Львівщ.); в) Знайся кінь з конем, віл з во­лом, свиня з свинею, рівня з рівнею (Фр., II, 1, 258); г) Кінь з конем, віл з волом, а свиня об тин, коли нема з ким (Висл., 280; Фр., II, 1,;

д) Чешися кінь з конем, віл з волом, а свиня об вугол (Н. н., Вол.);

е) Чешися кінь з конем, а віл з волом (Зін., 255; Ном., 23);

є) Чешися кінь з конем, а віл з волом, а свиня з свинею (Н. н., Сумщ.);

ж) Чешися кінь з конем, віл з волом, а свиня об тин, як нема з ким (Ном., 23; Укр. пр., 1963, 704).— Рос.: Снєг., 253, 503; Даль, 637, 773; біл.: Гр., 1, 430.— Див. віл.

28. а) 3 чужого коня і в грязі злізають (Бар. Лаз.);

б) 3 чужого коня серед дороги злізай (Ном., 188; Чуб., 303; Вік живи, 20); …і серед калюжі злізай (Закр., 208);

в) 3 чужого коня хоч серед води злізай (Прип., 158); …серед болота злізай (Н. н., Сумщ.); …і серед болота мусиш зійти (Н. ск., 1964, 21).— Рос.: Симоні, 139; біл.: Гр., 1, 282.— Див. кобила, віз.

29. І золоті удила коневі не милі (Укр. пр., 1936, 106; 1955, 293;ск., 1971, 81).

30. а) І кінь над силу не потягне (Фр., II, 1, 258);

б) Над силу і кінь не потягне (Фр., III, 1, 91);

в) Не витягне й кінь понад силу (Фр., І, 1, 194);

г) Через силу і кінь не повезе (Шиш.-Іл., 61; Ном., 101); … і кінь не потягне (ІМФЕ, 29-3, 141, 52); …і кінь не скочить (Шиш.-Іл., 81).— Рос.: Снег., 179; Даль, 838; біл.: Ляцький, 59; Нос., 182; Рапан., 108; Гр., 1,142.— Див. віл; 2, сила.

31. а) І сліпий кінь держить дорогу, як візник видющий (Прип., 158);

б) І сліпа коняка везе, як видющий на возі сидить (Укр. пр., 1955, 280).

32. Кінь волові не товариш (Ном., 22).— Див. З, товариш.

33. Кінь до бою йде, а корча боїться (Прип., 158).

34. Кінь знає, де йому сідло долягає (Укр. пр., 1963, 287).

35. Кінь з лисиною родиться, з лисиною і згине (Ном., 64; Фр.,2, 347).— Див. теля, лоша, лисий.

36. а) Кінь на чотирьох ногах та спотикається (Ном., 126; Чуб., 237; Білоц., 29);

б) Кінь на чотирьох ногах та й то ся спіткне (Фр.,2, 456); …та ще й спотикається (Прип., 320); …і то спотикається (Зак. пр., 47);

в) Кінь на чотирьох спотикається (Укр. пр., 1963,; …і то спотикається (Укр. пр., 1955, 261; ІМФЕ, 14-3, 211, 152);

г) Конь на чотирьох копитах да спотикається, а чоловік єдним язи­ком говорячи, може помилитися (Зін., 230);

д) Кінь з чотирма нога­ми та спотикається (Ном., 104);

е) Кінь з чотирма ногами та споти­кається, а чоловік тільки дві має (Укр. пр., 1936, 289);

є) Кінь з чо­тирма ногами та й то спотикається, а чоловік з одним язиком поми­ляється (Н. н., Вол.);

ж) Скотина й на чотирьох ногах спотикається, а людина — на двох (Н. н., Ів.-Фр.).— Рос.: Симоні, 115; Снег., 179; Даль, 466, 943; Жуков, 39; біл.: Нос., 67; Гр., 2, 386.

37. Кінь іде до жолоба, а не жолоб до коня (Фр., II, 1, 258).— Див. віл.

38. а) Кінь кобили не вб’є (Укр. пр., 1963, 517; ІМФЕ, 8-К2, 14,32, Яворн.);

б) Кінь кобилу не заб’є (Югас., 56).

39. Кінь коневі не рівний (Ном., 22; Укр. пр., 1963, 704).

40. Кінь молодий у гроші йде, а старий виходить (Прип., 158; Укр. пр., 1963, 263).

41. Кінь не видасть — і ворог не знайде (Н. н., Сумщ.).— Рос.: Даль, 944.

42. Кінь — не хлібороб, пе коваль, не плотник, а перший на селі роботпик (ІМФЕ, 29-3, 121, 31).

43. Коли кінь, то вези, а коли корова, то давай молока (ІМФЕ, 29-3, 121, 31).

44. Коли коні їдять січку, держи і насічку (Зін., 231; Укр. пр., 1963, 264).

45. Коли коня імають, шапку перед ним знімають (Н. ск., 1964, 109).

46. Котрий кінь везе, то його ще й поганяють (Н. н., Вол.).— Біл.: Гр., 1, 141.— Див. везти.

47. Коневі овес не тяжкий (ІМФЕ, 29-3,130, 31).

48. Коневі роса — ліпше вівса (Н. н., Вол.).— Біл.: Рапан., 221; Гр., І, 141.

49. Коню не довіряй — кінську голову знайди да й ту загнуздай (Шиш.-Іл., 36).

50. Коня кують, а жаба ногу підставляє (Ном., 229).— Див. коваль.

51. Коня не бий, слуги не проклинай, жінки не дразни, коли хоч, щоб статкували (Висл., 280; Прип., 158).

52. а) Куди кінь з копитом, туди й жаба з хвостом (ВНС, 12; Ном., 51; Укр. пр., 1936, 209); …туди й жаба з ногою (ІМФЕ, 29-3,37);

б) Куди кінь з копитом, туди й рак з клешнями (Вік живи, 29; ІМФЕ, 1-5, 461, 252); …туди й рак з клешнею (Білоц., 29; Укр. пр., 1963, 354; Н. ск., 1971, 151).— Рос.: Снег., 197; Даль, 178; біл.: Нос., ТО; Рапан., 253; Гр., 2,130.

53. Куди коні, туди й віз (Прип., 158).

54. Кульбака кожному коневі до лиця (Фр., II, 2, 340).

55. Ледача шкапа скрізь припинки має (Ном., 212).

56. а) Ліченим конем не наїздишся (ІМФЕ, 1-7, 756, 188);

б) На ліченому коні не наїздитися (Зін., 236);

в) Ліченим конем не їздити (ІМФЕ, 1-5, 414, 28).— Рос.: Даль, 468; біл.: Нос., 86; Гр., 1, 142.

57. Лучче з доброго коня впасти, ніж на поганому їхати (Ном., 171; Укр. пр., 1963, 287; Н. ск., 1971,131).

58. Любиш поганяти — люби й коня годувати (Укр. пр., 1955, 105; 1963, 264).

59. Люблю Сивка за звичай: хоч крекче, та везе (Укр. пр., 1955)

60. Молодий кінь до бою, а старий до гною (Укр. пр., 1963, 538).

61. Молодого коня не впряжеш у гнилі оглоблі (ІМФЕ, 8-4, 411, 44).

62. На доброго коня не бери батога (Зак. пр., 54); …не треба батога (Н. ск., 1964, 58).

63. На кожного коня своя вуздечка знайдеться (Н. н., Київщ.).

64. Наймлений кінь ніколи не змучений (Прип., 158).

65. а) На коні їде, а коня шукає (Закр., 181; Фр., II, 1, 260; Укр. пр., 1955, 239; Н. ск., 1971, 164); …а коня іськае (Висл., 298); …й коня шукає (Ном., 128; Чуб., 289; Укр. пр., 1955, 239);

б) На коні їздить, а коня шукає (Укр. пр., 1963, 214; ІМФЕ, 1-5, 567, 25);

в) На коні сидить, а коня глядить (Н. ск., 1964, 140).— Рос.: Даль, 578; біл.: Ном., 85; Ляцький, 23; Гр., 2, 309.— Див. кобила.

66. На рівній дорозі і коняка розумна (ІМФЕ, 29-3, 122, 31).

67. На своїм коні як хочу, так скочу (Н. н., Вол.).— Біл.: Гр., 2, 444.

68. а) На те коня кують, щоб не спотикався (Ном., 117; Укр. пр., 1936,116; 1955,106; 1963, 279; Н. ск., 1971, 85);

б) На те коня кують, щоб не спотикався, на те дурня б’ють, щоб не помилявся (ІМФЕ, 1-5, 461, 217).

69. а) На чиїм коні сидиш, тому пісню співай (Фр., III, 1, 260);

б) Чиїми кіньми поганяєш, того пісню співаєш (ІМФЕ, 29-3, 144,.— Біл.: Рапан., 224.— Див. віз.

70. На чужі руки коні не давай (Н. н., Бук.).

71. а) На чужому коні далеко не поїдеш (Ном., 188; Прип., 151; ІМФЕ, 29-3, 117, 10); …не заїдеш далеко (ІМФЕ, 29-3, 122, 38);

б) На чужому коні не наїздишся, а чужим добром не нахвастаешся (Ном., 188; Укр. пр., 1955, 38); …у чужому доброму не нахвастаешся (Укр. пр., 1963, 333); …на чужому добрі не нахвастаешся (Н. ск., 1971,103).- Рос.: Снєг., 254; Даль, 615; Жуков, 394.

72. а) Не вдалося по коню — поганяй по голоблях (Укр. пр., 1936, 414; 1963, 194);

б) Замість коня та по оглоблях (ІМФЕ, 1-К2, 24);

в) Не вдарить по коню, то по оглоблі (ВНС, 16);

г) Не може по коню, то по кульбаці (Ільк., 65; Висл., 307; Фр., II, 1, 260);

д) Не може по конях та по голоблях (Укр. пр., 1963, 443; Н. ск., 1971,185); …то хоть по голоблях (Ільк., 65; Фр., II, 1, 260); …то хоть по копаницях (Фр., II, 1, 260);

е) Не по коню, так по оглоблях (Шиш.-Іл., 52; Укр. пр., 1963, 529); …та по голоблях (Ном., 57);

є) Не попав по коню, так по оглоблях (Закр., 188; Укр. пр., 1955,236).— Рос.: Даль, 77; Нос., 102; Гр., 2, 309.— Див. віл.

73. Не жалій коневі вівса, як хочеш дома ночувати (Укр. пр., 1963, 286).

74. а) Не кінь везе, а дорога (Зак. пр., 121);

б) Не кінь тягне, а овес тягне віз (ІМФЕ, 14-3, 211, 201).— Біл.: Гр., 1, 245.

75. а) Не кінь наніс — сам молодець прибіг (Ном., 136);

б) Не кінь приніс — сам молодець набіг (Укр. пр., 1963, 631).— Біл.: Гр.,1,245.

76. Не кінь солому поїв, а солома коня (Зак. пр., 34).

77. Не давши оброку, не бий коня по боку (Н. н., Сумщ.).— Біл.: Гр., 1,141.

78. Не коні нам запрягати і не на вози класти (Зін., 234; Ном., 102).

79.а). Не мій кінь, не мій віз, хай туркоче, куди хоче (Прип.,158);

б) Не наш віз, не наш і кінь (Ном., 144);

в) Не наш кінь, не наш віз, не нам і їздити (Ном., 187);

г) Не мін кінь, не мій віз, не мов й. загрузло; …не моє й зачепило (Ном., 187).— Рос.: Снєг., 279.— Див. З, мій — твій.

80. а) Не той кінь, що в болото увезе, а той, що з болота витягне (Ном., 139; Укр. пр., 1936, 177; 1963, 287);

б) Не той кінь, що в бо­лото втягне, а то кінь, що з болота витягне (Н.. н., Вол.).— Біл.: Гр.,1,144.

81. Не можна одноразово на двох конях сидіти (Н. н., Зак.).

82. Не стій ззаду коняки, коли не знаєш її норову (Укр. пр., 1936, 285).

83. а) Не тоді конн сідлати, коли на нього сідати (Ільк., 67; Закр., 189; Фр., III, 2, 456; ІМФЕ, 1-5, 461, 75); …як треба сідати (Ном., 149; Укр. пр., 1936, 301; Н. ск., 1971, 131); …як на нього сідати (Н. ск., 1964, 130);

б) Не тоді коня сідлають, коли на нього сідають (Зак. пр., 55);

в) Не тоді коня сідлають, як верхи сідають (Укр. пр., 1955, 205);

г) Тогди коня сідлати, як на него сідати (Фр.,1, 261).

84. а) Не ходять ясла до коней, але коні до ясел (Зін., 235; Ном., 87);

б) Не ясла до коней ходять, а коні до ясел (Ном., 87; Укр. пр., 1936, 147; Н. ск., 1971, 120);

в) Ясла до коней не ходять (Шиш.-Іл., 93; ІМФЕ, 1-5, 566, 16);

г) Ясла за конем не ходять (Н. н., Сумщ.);

д) Кінь іде до жолоба, а не жолоб до коня (Фр., II, 1, 258).— Рос.: Даль, 488; біл.: Гр., 1, 488.— Див. віл, корова, свиня.

85. Не чудно, що кінь здох, але хто дав псам знати (Ільк., 69; Закр., 91; Фр., II, 1, 260; Н. ск., 1964, 253).— Див. кобила.

86. Норовистому коневі і майдан тісний (ІМФЕ, 14-3, 211, 32).

87. Овса пікапа з’їла, так і віз побила (Ном., 211).

88. Поки коняка тягне, то не випрягай (Прип., 335).

89. Привів коня кувати, як кузня згоріла (Укр. пр., 1936, 301; 1963, 443).

90. а) Пропав кінь — і узду кинь (Ном., 191);

б) Що ми по куль- баці, коли коня нема? (Висл., 356; Фр., II, 2, 320).

91. а) Проханим конем не наробишся (Укр. пр., 1963, 64);

б)Проханим конем не наробишся ні вночі, ні вдень (Укр. пр., 1955, 37);

в) Прошеним конем не наробишся (ІМФЕ, 29-3, 144, 31);

г)Прошеним конем не наорешся ні вночі, ні вдень (Зак. пр., 35);

д)Прошеним копем далеко не в’їдеш (Вік живи, 20);

е) Силуваним конем далеко не заїдеш (Н. ск., 1976, 18);

є.) Силуваним конем не доробишся хліба (Ільк., 84; Закр., 204; Висл., 333; Фр., III, 1, 92; Укр. пр., 1936, 110);

ж) Силуваним конем не доробишся (Фр., III,1,92; Прип., 158);

з) Силуваним конем не наїздишся (Укр. пр., 1963, 287; Н. ск., 1971, 131);

и) Силуваним конем не вскач (Ном., 24);

і) Одним конем не доробитися хліба (Висл., 262);

ї) Одним конем все поле не об’їдеш (Н. н., Вол.);

й) Сінним конем, а солом’яним волом не далеко заїдеш (Ном., 199; Укр. пр., 1955, 105; ІМФЕ, 1-5, 462, 5);

к) Сінним конем не наїздишся, солом’яним волом не наро­бишся (Н. ск., 1971, 29); л) Солом’яним конем далеко не поїдеш (Н. н., Вол.).— Рос.: Даль, 942; біл.: Гр., 1, 139.— Див. віл.

92. Сиві коні не все є старі (Прип., 159).

93. Сидить на коні, як жаба, а злетить, як баба (Прип., 158).

94. Сип коневі мішком, не ходитимеш пішком (Укр. пр., 1955, 106; Н. ск., 1971, 29).

95. Старий кінь борозни не зіпсує (ІМФЕ, 14-3, 211, 32); …бороз­ни не портить (Білоц., 25).— Рос.: Даль, 353; Рибн., 60; біл.: Гр.,1,93.— Див. віл.

96. Старого коня і кобилою вперед не поженеш (Укр. пр., 1963, 636).

97. Старого коня не навчиш (Чуб., 295).— Рос.: Снег., 383; Жу­ков, 441.— Див. віл.

98.У старого коня і підкови знімають (Н. н., Вол.).— Біл.: Гр.,1,228.

99. Та ж уздечка, що на коня, що на кобилу (Ном., 153; Укр. пр., 1963, 517).

100.Тямить кінь, з якого боку брикається (Ком., 42).

101.У клячі грива довга, да ум короток (Зін., 251; Ном., 199).

102.Хто коня годує, той дома ночує (Ійиш.-Іл., 79; Ном., 222; Укр. пр., 1963, 453; Укр. пр., 1963, 286).

103.Хто коня купить, бере і уздечку (Ільк., 102).

104.Хто не має коня, най ходить пішо (Югас., 56).

105.Циган цигана на клячі пе проведе (Укр. пр., 1963, 517).

106.а) Чиї коні, того й віз (Зін., 256; Ном., 144;Фр., II, 1, 261);

б) Чий кінь, того й віз (Ном., 144; Укр. пр., 1955, 129; 1963, 88);

в) Чия коняка, того й кульбака (Прип., 158);

г) Чий кінь, того й гроші (ІМФЕ, 29-3, 138, 45).— Рос.: Симоні, 155; Даль, 171, 847;

біл.: Нос., 183; Гр., 1,139.— Див. віз.

107.Шануй коня дома, то пошанує він тебе в дорозі (Н. н., Вол.).— Віл.: Гр., 1, 141.

108. Якби кінь свою силу знав, ніхто би сі на нім не всидів (Фр.,ІІ,1, 262; Прип., 144).

109.Язик має і коняка, та не балака (Уцр. пр., 1936, 172).— Див. віл; 2, язик.

110.а) Який кінь, така і кульбака (Висл., 359; Ном., 153; Укр. пр., 1963, 516);

б) Який кінь, такий і їздець (Прип., 158).

111.Як сів на коня, то й доля моя (Ном., 280).

Залишити відповідь