Блоха.
1. Блоха кусає, а за що — не знає (Ном., 62; Зак. пр., 8).
2. а) Єсть і в нього блохи, да нікому вигнати (Ном., 58);
б) Побув трохи — і витрусив блохи (Білоц., 31).
3. Через одну блоху шуби в ніч кидати не варто (ІМФЕ, 14-3, 211, 32).
4. Чим менша блоха, тим дужче вкусить (Фр., І, 1, 61; Укр. пр., 1963,361).- Біл.: Гр., 1, 344.
5. Чудно трохи, щоб чоловіка з’їли блохи (Укр. пр., 1963, 438).
Воша.
1. Вже воші з волосся мотуз крутять та й тебе в воду тягнуть (Алекс., 29).
2. Вош — то бідного вся худоба (Фр., І, 2, 266).
3. Вош — то така худоба, що ні злодій не вкраде, ні на ню ніяка пошесть не зайде (Там же).
4. Вош чисте сумління має, бо не втікає (Прип., 57).
5. Їли воші, а тепер і гниди стали (Ном., 38).
6. Ліпше свої воші бити, як чужі гроші рахувати (Фр., І, 2, 268).
7. Що вош, то і гнида — все одпо огида (Фр., І, 2, 268; Прип., 56).
Жук.
1. а) В жука меду не добудеш (ІМФЕ, 1-5, 551,65);
б) Захотіли в жука меду (Ном., 91);
в) Не сподівайся з жука меду їсти (Укр.пр., 1936, 171; 1955, 167; 1963, 408).
2. а) Кожен жучок своєю доріжкою тягне (Ном., 189);
б) Кожний жучок в свою доріжку тягне (ІМФЕ, 1-6, 553, 65);
в) Кожна козявочка своєю доріжкою тягне (Зір., 9).
3. а) На чужій стороні і жук м’ясо, і стару бабу молодицею звуть (Ном., 182);
б) В степу і жук м’ясо;
в) В полі і жук м’ясо (Н. н., Черніг.);
г) В гостях й жук м’ясо (Н. н., Вол.).— Рос.: Даль, 103, 470, 816; Рапан., 240.
4. а) Послухай жука — у гною будеш (Укр. пр., 1936, 299; 1963, 705);
б) Послухавши жука, всігди в гною будеш (ІІом., 116);
в) Послухавши жука, завжди в гною будеш (Літ. г., 1961, 15.XII).
5. Попалась жучку в ручки (Н. н., Черніг.).— Рос.: Даль, 220.
Комар.
1. а) Він і 8а комара сили не має (Фр., II, 1, 286);
б) За комара еили не мав (Зін., 266; Ном., 157);
в) Хіті з вола, а сили з комара (Ном., 99);
г) Тільки сили на нім, що на комарі цілім (Прип., 165).
2. За комаром не ганяйся з топором (Н. н., Вол.).— Біл.: Гр., 2, 450.
3. а) 3 комара робити вола (Висл., 270; Фр., II, 1, 286);
б) 3 комара зробили коня (Н. н., Вол.);
в) 3 комара роблять слона (Н. н., Черніг.);
г) Прирівняв слона до комара (Укр. пр., 1955, 238).— Рос.: Даль, 734; біл.: Рапан., 144.
4. а) Зробив так, що й комар носа не підточить (Укр. пр., 1955, 292; ІМФЕ, 14-3, 211, 156);
б) І комар носа не підточить (Сл. ід., 156);
в) Під його й комар носа не підточить (Укр. пр., 1963, 375;II.ск., 1971, 152).— Рос.: Даль, 426.
5. а) І комарі кусають тільки до пори (Зак. пр., 31; ІМФЕ, 14-3, 211, 207);
б) Кусає комар до пори (Укр. пр., 1963, 237);
в) Кусають комарі — та до пори (Вік живи, 13).— Рос.: Даль, 227.
6. Комар боїться сонця, він каже: «На сонці я розтоплюсьі» (Укр. пр., 1963, 327; ІМФЕ, 1-5, 462,113).
7. Комар з дуба впаде та спочине (Укр. пр., 1963, 563); …та ще й спочиває (Прип., 165).
8. Комар і цареві на носі грає (Фр., III, 1, 286; Прип., 165).
9. Комар коня з’їсть, як вовк поможе (Н. ск., 1964, 26).
10. Комар осу визиває (Фр., II, 1, 296).
11. Комар, як ворон: де сяде, там і клює (Гурин, 99).
12. Ніхто не чув, як комар чхнув (Укр. пр.-, 1936, 472; 1955. 318; 1963, 329).
13. Пішов на комара з дрючком, а на вовка — з швайкою (Укр. пр., 1955, 236; Н. ск., 1971, 186).
14. Що комар, то й сила (Укр. пр., 1963, 473; Н. ск., 1971, 146).
Міль.
1. Кожний свого моля має, що його гризе (Н. н., Вол.).— Біл.: Гр., 2, 486.
2. а) Міль моля гризе, коли нема що (Ном., 81; Укр. пр., 1963, 709);
б) Міль молю гризе, а молі чорт не бере (Ном., 81; Укр. пр., 1963, 709).
Мурашка.
1. а) І мурашки мають подушки (Прип., 211);
б) І мурашки мають подушки, а люди не всі (Фр., II, 2, 418).
Муха.
1. Аж на небі чути, як мухи кашляють (Манж., 169; Укр. пр., 1936, 237; 1955, 314).
2. Велика муха прорветься з павутиння, а маленька — ніколи (Укр. пр., 1955, 20).
3. До мене і муха не пристане, а вас так і обсипають (Ном.,278).
4. а) 3 мухи вола не зробиш (Фр., III, 2, 493; Прип., 211);
б) Зробили з мухи вола (Прип., 211);
в) 3 мухи вола не робить (Вік живи, 23);
г) Зробив з мухи слона (Н. н., Черк.).
5. І муха-говоруха об мені не буркне (Укр. пр., 1963, 450).
6. Його й муха крилом вб’є (Укр. пр., 1955, 247).
7. а) Йому й муха на заваді (Ном., 58; Чуб.. 253; Укр. пр., 1936, 181; 1963, 343);
б) Такому й муха на заваді (Укр. пр., 1936, 182;Н.ск., 1971, 142).
8. Мов спасівська муха, усім очі виїдає (Укр. пр., 1955, 219).
9. Муха йому сіла на ніс (Ном., 67).
10. Муха не боїться обуха (Фр., II, 2, 420; Прип., 211; Укр. пр., 1963, 335).— Рос.: Снєг., 336.
11. Мухи обжене та й уже (Мал., 197; Укр. пр., 1955, 197).
12. а) Мухи коня з’їли, а вовк помагав (Укр. пр., 1955, 321);
б) Це мухи коня з’їли, а вовк лиш помагав (Н. ск., 1971, 158).
13. Мухи та комарі кусають до пори, а для лихої людини нема ні пори, ні години (Укр. пр., 1955, 218; 1961, 253).
14. Осіння муха боляче кусає (Укр. пр., 1936, 260).— Див. осінь.
15. Остатні мухи остро жалять (Н. сл., 1972,12.Х1).
16. а) Там муха сідає, де рану чує (Укр. пр., 1955, 268; Вік живи, 35);
б) Чує муха, де струп (Зін., 255; Ном., 194; Чуб., 268; Фр., II,2,420; Укр. пр., 1963, 685);
в) Чує муха, де струп, туди й летить (Чуб., 268);
г) Чує муха, де струп, там і сідає (Укр. пр., 1963,381) .— Рос.: Даль, 176.
17. Хоч яке добре м’ясо, а одна погана муха все перепаскудить (Укр. пр., 1963, 584).
18. Шаленая муха вкусила за вухо (Ном., 67; Н. ск., 1971,172).— БІЛ.: Рапан., 272.
Овод.
Овод роси боїться: «Уранці на росі я каптан замочу!» (Укр. пр., 1963, 237).
Оса.
1. Оси в гнізді дразнить (Фр., II, 2, 481).
2. Осою лізе в очі (ІМФЕ, 29-3,124, 31).
3. Пустив му ся осою до очей (Фр., II, 2, 481).
Цвіркун.
Цвіркун на видноті не цвірчить (Укр. пр., 1963, 523).
Чміль.
Чміль проскочить, а муха застряне; …а муха ув’язне (Н. н., Чер¬ніг.).— Рос.: Даль, 168.
Good.