Прислів’я та приказки про комах

Блоха.

1. Блоха кусає, а за що — не знає (Ном., 62; Зак. пр., 8).

2. а) Єсть і в нього блохи, да нікому вигнати (Ном., 58);

б) Побув трохи — і витрусив блохи (Білоц., 31).

3. Через одну блоху шуби в ніч кидати не варто (ІМФЕ, 14-3, 211, 32).

4. Чим менша блоха, тим дужче вкусить (Фр., І, 1, 61; Укр. пр., 1963,361).- Біл.: Гр., 1, 344.

5. Чудно трохи, щоб чоловіка з’їли блохи (Укр. пр., 1963, 438).

Воша.

1. Вже воші з волосся мотуз крутять та й тебе в воду тягнуть (Алекс., 29).

2. Вош — то бідного вся худоба (Фр., І, 2, 266).

3. Вош — то така худоба, що ні злодій не вкраде, ні на ню ніяка пошесть не зайде (Там же).

4. Вош чисте сумління має, бо не втікає (Прип., 57).

5. Їли воші, а тепер і гниди стали (Ном., 38).

6. Ліпше свої воші бити, як чужі гроші рахувати (Фр., І, 2, 268).

7. Що вош, то і гнида — все одпо огида (Фр., І, 2, 268; Прип., 56).

Жук.

1. а) В жука меду не добудеш (ІМФЕ, 1-5, 551,65);

б) Захотіли в жука меду (Ном., 91);

в) Не сподівайся з жука меду їсти (Укр.пр., 1936, 171; 1955, 167; 1963, 408).

2. а) Кожен жучок своєю доріжкою тягне (Ном., 189);

б) Кожний жучок в свою доріжку тягне (ІМФЕ, 1-6, 553, 65);

в) Кожна козявочка своєю доріжкою тягне (Зір., 9).

3. а) На чужій стороні і жук м’ясо, і стару бабу молодицею звуть (Ном., 182);

б) В степу і жук м’ясо;

в) В полі і жук м’ясо (Н. н., Черніг.);

г) В гостях й жук м’ясо (Н. н., Вол.).— Рос.: Даль, 103, 470, 816; Рапан., 240.

4. а) Послухай жука — у гною будеш (Укр. пр., 1936, 299; 1963, 705);

б) Послухавши жука, всігди в гною будеш (ІІом., 116);

в) Послухавши жука, завжди в гною будеш (Літ. г., 1961, 15.XII).

5. Попалась жучку в ручки (Н. н., Черніг.).— Рос.: Даль, 220.

Комар.

1. а) Він і 8а комара сили не має (Фр., II, 1, 286);

б) За комара еили не мав (Зін., 266; Ном., 157);

в) Хіті з вола, а сили з комара (Ном., 99);

г) Тільки сили на нім, що на комарі цілім (Прип., 165).

2. За комаром не ганяйся з топором (Н. н., Вол.).— Біл.: Гр., 2, 450.

3. а) 3 комара робити вола (Висл., 270; Фр., II, 1, 286);

б) 3 комара зробили коня (Н. н., Вол.);

в) 3 комара роблять слона (Н. н., Черніг.);

г) Прирівняв слона до комара (Укр. пр., 1955, 238).— Рос.: Даль, 734; біл.: Рапан., 144.

4. а) Зробив так, що й комар носа не підточить (Укр. пр., 1955, 292; ІМФЕ, 14-3, 211, 156);

б) І комар носа не підточить (Сл. ід., 156);

в) Під його й комар носа не підточить (Укр. пр., 1963, 375;II.ск., 1971, 152).— Рос.: Даль, 426.

5. а) І комарі кусають тільки до пори (Зак. пр., 31; ІМФЕ, 14-3, 211, 207);

б) Кусає комар до пори (Укр. пр., 1963, 237);

в) Кусають комарі — та до пори (Вік живи, 13).— Рос.: Даль, 227.

6. Комар боїться сонця, він каже: «На сонці я розтоплюсьі» (Укр. пр., 1963, 327; ІМФЕ, 1-5, 462,113).

7. Комар з дуба впаде та спочине (Укр. пр., 1963, 563); …та ще й спочиває (Прип., 165).

8. Комар і цареві на носі грає (Фр., III, 1, 286; Прип., 165).

9. Комар коня з’їсть, як вовк поможе (Н. ск., 1964, 26).

10. Комар осу визиває (Фр., II, 1, 296).

11. Комар, як ворон: де сяде, там і клює (Гурин, 99).

12. Ніхто не чув, як комар чхнув (Укр. пр.-, 1936, 472; 1955. 318; 1963, 329).

13. Пішов на комара з дрючком, а на вовка — з швайкою (Укр. пр., 1955, 236; Н. ск., 1971, 186).

14. Що комар, то й сила (Укр. пр., 1963, 473; Н. ск., 1971, 146).

Міль.

1. Кожний свого моля має, що його гризе (Н. н., Вол.).— Біл.: Гр., 2, 486.

2. а) Міль моля гризе, коли нема що (Ном., 81; Укр. пр., 1963, 709);

б) Міль молю гризе, а молі чорт не бере (Ном., 81; Укр. пр., 1963, 709).

Мурашка.

1. а) І мурашки мають подушки (Прип., 211);

б) І мурашки мають подушки, а люди не всі (Фр., II, 2, 418).

Муха.

1. Аж на небі чути, як мухи кашляють (Манж., 169; Укр. пр., 1936, 237; 1955, 314).

2. Велика муха прорветься з павутиння, а маленька — ніколи (Укр. пр., 1955, 20).

3. До мене і муха не пристане, а вас так і обсипають (Ном.,278).

4. а) 3 мухи вола не зробиш (Фр., III, 2, 493; Прип., 211);

б) Зробили з мухи вола (Прип., 211);

в) 3 мухи вола не робить (Вік живи, 23);

г) Зробив з мухи слона (Н. н., Черк.).

5. І муха-говоруха об мені не буркне (Укр. пр., 1963, 450).

6. Його й муха крилом вб’є (Укр. пр., 1955, 247).

7. а) Йому й муха на заваді (Ном., 58; Чуб.. 253; Укр. пр., 1936, 181; 1963, 343);

б) Такому й муха на заваді (Укр. пр., 1936, 182;Н.ск., 1971, 142).

8. Мов спасівська муха, усім очі виїдає (Укр. пр., 1955, 219).

9. Муха йому сіла на ніс (Ном., 67).

10. Муха не боїться обуха (Фр., II, 2, 420; Прип., 211; Укр. пр., 1963, 335).— Рос.: Снєг., 336.

11. Мухи обжене та й уже (Мал., 197; Укр. пр., 1955, 197).

12. а) Мухи коня з’їли, а вовк помагав (Укр. пр., 1955, 321);

б) Це мухи коня з’їли, а вовк лиш помагав (Н. ск., 1971, 158).

13. Мухи та комарі кусають до пори, а для лихої людини нема ні пори, ні години (Укр. пр., 1955, 218; 1961, 253).

14. Осіння муха боляче кусає (Укр. пр., 1936, 260).— Див. осінь.

15. Остатні мухи остро жалять (Н. сл., 1972,12.Х1).

16. а) Там муха сідає, де рану чує (Укр. пр., 1955, 268; Вік живи, 35);

б) Чує муха, де струп (Зін., 255; Ном., 194; Чуб., 268; Фр., II,2,420; Укр. пр., 1963, 685);

в) Чує муха, де струп, туди й летить (Чуб., 268);

г) Чує муха, де струп, там і сідає (Укр. пр., 1963,381) .— Рос.: Даль, 176.

17. Хоч яке добре м’ясо, а одна погана муха все перепаскудить (Укр. пр., 1963, 584).

18. Шаленая муха вкусила за вухо (Ном., 67; Н. ск., 1971,172).— БІЛ.: Рапан., 272.

Овод.

Овод роси боїться: «Уранці на росі я каптан замочу!» (Укр. пр., 1963, 237).

Оса.

1. Оси в гнізді дразнить (Фр., II, 2, 481).

2. Осою лізе в очі (ІМФЕ, 29-3,124, 31).

3. Пустив му ся осою до очей (Фр., II, 2, 481).

Цвіркун.

Цвіркун на видноті не цвірчить (Укр. пр., 1963, 523).

Чміль.

Чміль проскочить, а муха застряне; …а муха ув’язне (Н. н., Чер¬ніг.).— Рос.: Даль, 168.

Залишити відповідь