Прислів’я та приказки про кобилу та лоша

Кобила

Вези, кобило, хоч тобі не мило (Ільк., II; Закр., 147; Укр. пр., 1936, 16; Прип., 161).
В середу постила, а кобилу вкрала (Ільк., 16; Укр. пр., 1936,— Див. 2, красти.
Гамуй ся, кобило, горшки везеш (Фр., І, 2, 312).
а) Диво не диво, що кобила здохла, але хто дав псам знати (Ном., 150);
б) Кобила здохла, але хто дав псам знати (Фр., 11, 1,);

в) Не диво, що кобила здохла, але диво, хто дав псам знати, що з’їли її (Чуб., 279); …але хто дав собакам знати (Прип., 97); …іно хто дав псам знати (Фр., III, 2, 425);

г) Не жаль мені, що коби­ла здохла, але хто дав псам знати (Фр., 11, 1, 96; Прип., 118);

д) Не то дивно, що кобила здохла, а дивно, хто собакам про це сказав (Укр. пр., 1963, 265).— Див. кінь.

а) Добра кобила: з гори біжить, а впаде, лежить (Укр. пр., 1963, 264);
б) Добра кобила: день біжить, три дні лежить, море пе­рескочить, хвоста не замочить (Укр. пр., 1963, 474).

До дуги й удила недостає тільки воза та кобили (Укр. пр., 1955, 322).
Дурна сила — норовиста кобила (Укр. пр., 1963, 263).
а) Знає кобила, що віз поломила (Прип., 143);
б) Добра коби­ла, що й віз побила (ІМФЕ, 1-5, 461, 54);

в) Знала кобила, нащо віз била (ВНС, 10; Шиш.-Іл., 25; Ном., 137; Висл., 269; ІМФЕ, 1-5, 417, 114);

г) Знала кобила, нащо воза побила, щоб новий був (Укр. пр., 1955, 230; Н. ск., 1971,140);

д) Знала кобила, нащо віз била, щоб новий був; знала дяківна, чого заміж ішла, що треба робить (Ном., 137);

е) Знала кобила, нащо голоблі била, вези хоч хвостом (Грінч., 236; Укр. пр., 1963, 264); …тепер хоч хвостом вези (Укр. пр., 1955,230).

Знай, кобило, де брикати (Ном., 22; Укр. пр., 1963, 354).
Знати кобилу по хвості (Н. н., Вол.).— Біл.: Гр., 2, 354.
З чужої кобили і в болоті злізай (Н. н., Вол.).— Біл.: Гр., 2, 354.— Див. кінь, віз.
їдь, кобило, хоч три дні не їла (Укр. пр., 1936, 16; Прип., 161; Укр. пр., 1955, 105; 1963, 265); …хоть єсь три дні не їла (Ном., 194; Фр., II, 1, 274).
а) Кобила за ділом, а лоша без діла (Шиш.-Іл., 34; Ном., 191; Фр., II, 1, 274; ІМФЕ, 1-5, 530, 9);
б) Кобила бігає за ділом… (Укр. пр., 1963, 533);

в) Кобила за ділом, а лоша і так (Зін., 229; Ном., 191);

г) Кобила за зіллям, а лоша з весіллям (Ном., 191; Укр. пр., 1963, 533).— Рос.: Даль, 503; біл.: Рапан., 251.— Див. корова.

а) Кобила за вовком гналась та вовкові в зуби попалась (Укр. пр., 1936, 80; 1955, 233; ІМФЕ, 29-3, 126, 4);
б) Кобила з вовком тягалася — хвіст та грива осталася (Н. н., Вол.);

в) Кобила з вовком тягалася, один хвіст та грива осталися (Н. н., Сумщ.);

г) Кобила з вовком подружилась та й додому не вернулась (Укр. пр., 1936, 400; 1961, 271);

д) Кобила з вовком мирилась та додому не вернулась (Укр. пр., 1955, 156; Н. ск., 1971, 157).— Рос.: Снєг., 170; Даль, 132, 831; біл.: Нос., 37; Рапан., 25; Гр., 1, 354,— Див. коза.

Кобила здихає, а ще траву хапає (Фр., II, 1, 274; Прип.,.— Біл.: Рапан., 251.
Кобиляча голова дурніша за курячу (Ном., 199).
Кожний циган свою кобилу хвалить (Ном., 193).— Див. 2, хвалити.
а) Мило чи не мило, вези, сива кобило (Укр. пр., 1963, 47);
б) Мило не мило, але тягни, кобило (Прип., 220);

в) Тягни, кобило, хоч тобі не мило (Ном., 194; Укр. пр., 1963, 265);

г) Чи мило, чи не мило, вези, сива кобило (Мал., 213).— Біл.: Ляцький, 21; Гр., 1, 360.

а) Ліпше пішки ходити, як сліпу кобилу водити (ІМФЕ, 29-3, 143, 31);
б) Як сліпу кобилу водить, так краще пішки ходить (Ном., 141; Укр. пр., 1955, 281).

Міпяй, свату, сліпу кобилу на носату (Ільк., 55; Прип.,.— Див. З, міняти.
На кобилі їде, а кобили шукає (Фр., II, 1, 274).— Див. кінь.
а) Не вір кобилі в дорозі, бо серед болота скине (Ільк., 61; Ном., 200; Висл., 303; Фр., II, 1, 274; Укр. пр., 1963, 287);
б). Не тільки кобилі не вір, не вір і кобилячій голові: хоч знайдеш на дорозі, то ще таки загнуздай (Ном., 200; Укр. пр., 1963, 287).

а) Не в тім сила, що кобила сива (Ном., 139; ІМФЕ, 29-3, 118, 13);
б) Не в тім сила, що кобила сива, а в тім, що не везе (Ном., 139; Чуб., 265; Укр. пр., 1936, 462; 1963, 412); …а як вона везе (Укр. пр., 1963, 287; Н. ск., 1971, 130); …а в тім, як вона везе (ІМФЕ, 1-7, 770, 96); …а в тім, що воза побила (Н. н., Черк.);

в) Не в тім сила, що кобила сива, а в тім, що тягне (Фр., III, 1, 91); …а в тім, що тягнути не хоче (Н. н., Бук.);

г) Не в тому сила, що кобила сива, а в тому, що не везе (Мал., 198; Укр. пр., 1961, 227);

д) Не в тім сила, що кобила сива, а в тім справа, що доля каправа (Вік живи, 36);

е) Тільки того й дива, що кобила сива (Сл. Черк., 21).— Рос.: Даль, 185, 451; Рибн., 112; Ляцький, 24; Рапан., 260; Гр., 1, 275.

Не за те кобилу б’ють, що вона ряба, а за те, що везти не хоче (Н. н., Київщ.).
Не копиту кобила, а копито кобилі (Укр. пр., 1955, 271; 1963, 286).
Не кобила для сіна, а сіно для кобили (Вік живи, 35).
От де біда: була кобила гніда та й та здохла (Н. н., Київщ.).
По обіцянку на скорій клячі поспішай (ІМФЕ, 29-3, 113,.— Див.: З, обіцяти.
а) Прив’яжи кобилі хвіст, замете міст (Югас., 56);
б) Приче­пи другий кобилі хвіст (Укр. пр., 1963, 443);

в) Причепи кобилі хвіст, а він і так довгий (Висл., 326; Фр., 111, 1, 260);

г) Приший кобилі хвіст, а в кобили свій є (ІМФЕ, 1-5, 461, 117);

д) Пришив кобилі хвіст, а у кобили і свій довгий (Укр. пр., 1936, 304; 1963, 535);Якір

е) Приший кобилі хвіст (Укр. пр., 1961, 267);

є) Приший кобилі хвіст, а вона тебе з’їсть (Укр. пр., 1963, 185, 443); …а вона тобі щось повість (ІМФЕ, 29-3, 139, 55).— Біл.: Нос., 139; Ляцький, 36; Гр.,Якір291.

Прощай, ряба кобило! Через тебе з світу іду! (Укр. пр., 1963,265).
а) Стида, як у тої кобили, що воза побила (Укр. пр., 1936,.— Див. З, стид,
б) Хвалилася кобила, що з возом горшки побила (Н. н., Хм.).

Стара кобила борозни не псує (Н. н., Сумщ.).— Рос.: Даль, 425.— Див. кінь, віл.
Хай журиться кобила, що довгая грива (Манж., 162); …бо вона велику голову має (Н. н., Ів.-Фр.).
Хотів циган кобилу навчити, щоб нічого не їла, і був би на­вчив, так здохла (ІМФЕ, 8-К2, 24, 69, Яворн.).
Хоч ти, пане, лопни — кричи, а кобила не везе (Ном., 284; Укр. пр., 1963, 83).
а) Циганська кобила день біжить, а три лежить (Висл., 351);
б) Як циганська кобила: день біжить, а три лежить (Ном., 45; Укр. пр., 1963, 418).

Лоша, лошиця.

Був би лошак, та хвіст не так (Укр. пр., 1963, 448).
а) Як уродиться лоша з лисиною, то так воно й пропаде (Ном., 64);
б) Коли з лисиною родиться жереб’я, з лисиною і згине (Зін.,.— Див. теля; 2, лисий.

Ще де те лоша, а вже й обротьки плетуть (Укр. пр., 1963, 532).
а) Як біжить, так дрижить, а впаде, так лежить: криця не ло­шиця (Укр. пр., 1963, 264);
б) Криця — не лошиця! Півкорця з’їсть, а мірки не довезе (Укр. пр., 1963, 264);

в) Криця — не лошиця: море перескоче, хвоста не замоче (ІМФЕ, 1-6, 560, 8).

Шкапа

Вівса шкапа з’їла, так і віз побила (Укр. пр., 1963, 128).

Залишити відповідь