Прислів’я та приказки про худобу

Худоба, скотина.

а) В дорозі, в гостині пам’ятай о худобині (Ільк., 11; Закр., 150; Ном., 199; Фр., II, 1, 33; Укр. пр., 1936, 452; 1963, 266);
б) В гос­тині пам’ятай о худобині (Фр., 1, 2, 438).

Де худоба, там і шкода (Фр., III, 1, 286; Прип., 343).
3. І скотина розумна, даром, що пе говорить (Кулж., 19; Ном., 9).

4. Коби так за худобину, як за дитину (Укр. пр., 1963, 266).

5. Навіщо худоба, як жить не вподоба (Прип., 343).

6. а) Не будь тією скотиною, що догори щетиною (Білоц., 24);

б) Не будь тією людиною, що догори щетиною (Укр. пр., 1955, 170;ск., 1971, 149; ІМФЕ, 14-3, 386, 513).

7. а) Пошануй худобу раз, а вона тебе десять раз пошанує (Ном., 189; Укр. пр., 1955, 105; 1963, 266);

б) Пошануй скотину раз — вона тебе десять раз (ІМФЕ, 1-6, 629, 88).

8. Рогата скотина вдається, то всіх коле (Укр. пр., 1963, 347).

9. а) Рогатої скотини — вила та граблі, хорошої одежі — мішок та рядно (1л., 274; Укр. пр., 1955, 40; 1963, 18);

б) Ні шерстини худобини (Укр. пр., 1963, 17).— Рос.: Даль, 88.

10. У чужій загороді скоту не наплодиш (Шиш.-Іл., 16).

11. Хто худобу б’є, той потім без неї буде (Фр., III, 1, 287; Прип., 343).

12. Хто не має худоби, не знає хвороби (Укр. пр., 1963, 266).— Біл.: Гр., 1, 194.

13. Хто ся худоби позбуває, той ся хліба позбуває (Фр., 111, 1, 287).

14. Худоба — німина, що і болить, не вміє сказати (Там же).

15. а), Це то йому худобина мулить (Ном., 211; Укр. пр., 1963, 453);

б) Мулить йому очі чужа худоба (Н. н., Ів.-Фр.).

Тварина.

Всякої тварі по парі (Черн. г. в., 1859, № 7; Укр. пр., 1963,491). .
2. І тварина розумна, дарма, що не говорить (Укр. пр., 1936, 452).

Товар.

1. Дорогий товар з-під землі йде (Укр. пр., 1963, 491).

2. Не той товар, що лежить, а той, що біжить (Укр. пр., 1963,247). .

Баран.

1. а) Барана стрижуть, а козлу навішки дають (Зін., 216; Ном., 76; Чуб., 269; Укр. пр., 1963, 141);

б) Барана стережуть, а козлу на- мината дають (Ном., 286).— Див. козел, вівця.

Баране, пе мути воду вовкові (Висл., 231; Ном., 24; Фр., І, 1, 22; Укр. пр., 1963, 150).
3. а) Добрий баранчик, та по-вовчому виє (Укр. пр., 1955, 155);

б) Добрий, як баранчик, тільки по-вовчому вив (Укр. пр., 1963, 150).

І баран буцне, як зачепиш (Ном., 65; Зір., 8; Укр. пр., 1963, 707).
а) Куди баран, туди й вівці (Фр., І, 1, 199; ІМФЕ, 29-3, 117, 8);
б) Куди баран, туди й вівця (ІМФЕ, 8-К2, 14, 153, Яворн.; Укр. пр., 1963, 386).

6. а) Не будь бараном, то й вовк пе з’їсть (Вік живи, 18);

б) Не робись бараном, бо вовк з’їсть (Н. н., Вол.).— Біл.: Гр., 2, 454.

7. Сім ліг барана пасла, та не було ні сира, пі масла (ІМФЕ, Р5, 461, 54).

8. а) Старий баран має твердий ріг;

б) Чим баран старший, тим ріг твердіший (Н. ск., 1964, 179). ’

Вівця.

а) Біда вівцям, де вовк пастушить (Фр., 1, 1, 145; Прип., 243; Укр. пр., 1936, 145; Н. ск., 1971, 116); …де вовк пастухом (ІМФЕ, 14-3, 211, 164);
б) Кепсько вівцям, де вовк воєвода (Укр. пр., 1963.— Рос.: Даль, 226.

Більше дасть вовни дурна овечка, як мудрий цап (Фр., 11, 2, 466; Прип., 230; Укр. пр., 1963, 266).
Блудна вівця — вовча вечеря (Фр., І, 1, 198; Укр. пр., 1936, 174).
4. а) Буває і від гарного отця родиться дурна вівця (Укр. пр., 1963, 593); б) І від мудрого вітця родиться не раз дурпа вівця (ІМФЕ, 29-3, 126, 31).— Див. 2, батько.

5. Вдача овеча — по ягпячи й мекече (Укр. пр., 1936, 162; 1963, 450); …по-овечи й мекече (Н. ск., 1971, 142).

6. а) Вівцю скубуть, а козам на віжки дають (Ільк., 13; Закр., 148; Фр., І, 1, 199);

б) Вівці скубуть… (Ном., 76);

в) Коли вівцю скубуть, козі на розум дають (Висл., 278; Фр., 1, 1, 199; Прип., 42);

г) Вівцю стрижуть, а друга дивиться (Укр. пр., 1963, 141);

д) Вівцю стрижуть, баран дрижить (Н. н., Вол.);

е) Вівці стрижуть — козам на довишки дають (Н. н., Хм.);

є) Як овечку стрижуть, то барап трясеться (Н. н., Вол.).— Біл.: Рапан., 185; Гр., 2, 296.— Див. баран.

7. Вівця, як бджола, дає один прибуток (ІМФЕ, 14-3, 282, 32).

8. Він овечу натуру має (ІМФЕ, 29-3, 142, 38).

а) В чужій кошарі овець не розведеш (Прип., 347; Зак. пр., 38; Укр. пр., 1963, 25; ІМФЕ, 14-3, 211, 237);
б) У людській кошарі не мож вівці годувати (Югас., 57; Укр. пр., 1955, 38);

в) Чужа ко­шара овець не наплодить (Шиш.-Іл., 83; Ном., 187).

Голу вівцю не стрижуть (Зак. пр., 28).— Рос.: Даль, 839; Жуков, 105; біл.: Рапан., 41; Гр., 2, 481.
Добра штука оті вівці: і кожух і свита, і губа сита (Укр. пр., 1955,105; Вік живи, 15; Укр. пр., 1963, 266).
12. Дурна вівця і перед вовком висповідається (Прип., 41).

13. За єднов вівцев ціле стадо біжить (Фр., 1, 1, 109).

14. З поганої вівці хоч вовни жмут (Укр. пр., 1955, 270).— Див. собака.

15. Кручену вівцю вовк не бере (Висл., 282; Фр., 1, 1, 199).

16. а) Не прикидайся вівцею — вовк з’їсть (Укр. пр., 1963, 381);

б) Хто з себе робить вівцю, того вовк з’їсть (Ном., 75; Фр., І, 1, 200; Прип., 42);

в) Хто стає ся вівцею, того вовк з’їсть (Ном., 75; Укр. пр., 1955, 69);

г) Хто етапе вівцею… (Укр. пр., 1955, 247);

д) Зро­бися овечкою, а вовки будуть (Н. н., Вол.);

е) Укажи ся овечкою, а вовки готові (Висл., 346; Фр., І, 1, 200).— Рос.: Снєг., 365; Даль, 483, 850; Гр., 2, 454.

17. Не рахуй овець в череді, а рахуй в загороді (Укр. пр., 1955, 105; 1963, 266).

18. а) Одна паршива вівця всю череду заразить (Ільк., 32; Висл., 262; Фр., І, 1, 199; Прип., 139); …сто других заразить (Югас, 52); …все стадо заразить (Чуб., 238); …ціле стадо зіпсує (Вік живи, 27);

б) Одна вівця паршивая усе стадо запоганить (Іл., 313);

в) Одна паршива овечка усю отару поганить (Ном., 116; Укр. пр., 1936, 109; 1963, 266);

г) Паршива вівця усе стадо спаскудить (Ном., 116);

д) Паршива овечка усе стадо заразить (Укр. пр., 1961, 198; 1963,­705).— Рос.: Снєг., 309; Даль, 178; Жуков, 335; Рибн., 79; біл.: Ра­пан., 151: Гр., 1, 375.— Див. ягня, корова.

19. Сива вівця теж родить чорне ягня (ІМФЕ, 14-3, 282, 32).

20. То не вівця, що з вовком пішла (Укр. пр., 1963, 705).

21. Цілу вівцю на голові носить (Фр., /, 1, 200).

22. Ходить як овечка, а буцькає, як баран (Укр. пр., 1955. 155;ск., 1971, 155).

23. Чия вівця, того й вовна (Фр., І, 1, 200).

24. Як овечка: не скаже ні словечка (Ном., 254; Укр. пр., 1963, 450).

25. Як на вівці шкіри не стане, то на чім вовна виросте (Фр., І,200; Прип., 42).

Ягня.

1. Дай боже ягняті вовка з’їсти (Вік живи, 36).— Див. теля.

2. а) Доти ягнятка скачуть, поки матір бачать (Н. ск., 1971, 117);

б) Доти ягнятка скачуть, поки матір видять (Ільк., 78; Фр., 111. 2, 359);

в) Поти ягнятка скачуть… (Закр., 198; Ном., 180; Висл., 324; Укр. пр., 1963, 663).

3. Паршиве ягня цілу череду запаскудить (Фр., 111, 2, 359).— Див. вівця, корова.

Рівня ягня проти коня (Ном., 288; Білоц., ЗО; Укр. пр., 1963, 443).

Залишити відповідь