Прислів’я та приказки про їжу

Закалець.

а) Закалець на палець (Ном., 241; Фр., II, 1, 150; Алекс., 8);

б) Такий кавалець, ледво на палець (Фр., II, 1, 234).

Вареники.

1. Аби рот не гуляв, так вареником заткнути (Ном., 242; Укр. пр., 1955, 580).

2. Беззубий — хамелю, хамелю, а вареники з сиром умелю (Укр.пр., 1936, 247; 1963, 424).

3. а) Були вареники та на вербу повтікали (Укр. пр., 1955, 320);

б)Були на масниці вареники та в піст на вербу повтікали (Укр. пр., 1963, 580).

4. Вареники доведуть, що і хліба не дадуть (ВНС, 3; Шиш.-Іл., 11; Закр., 147; Ном., 242; Укр. пр., 1963, 453);

б) Пшеничники доведуть… (Ном., 240).

5. Вареники ті самі, та інша макітра (Укр. пр., 1955, 276).

6. Вже й дрова і вода, коли б сир і мука, то би вареників наварила! (Ном., 242; Укр. пр., 1955, 49; 1963, 71).

7. Діло — вареники (Укр. пр., 1963, 580).

8. Догадавсь — та й вареники в шапку (Укр. пр., 1963, 368).

9. а) Дурниці вареники й варяниці, інша справа борщ: хоч погано, та до біса (Укр. пр., 1936, 389; 1963, 581; Н. ск., 1971, 59);

б)Пустяки вареники з маслом; світ то мій борщ: хоч поганий, та до біса (Ном., 241).

10. Минулись тії роки, що розпирали вареники боки (Мал.,197).— Див. 2, минати, пироги.

11. а) Почекайте, вареники, прийде на вас масниця (Ном., 242; Укр. пр., 1955, 276);

б) Постійте, варенички… (Фр., І, 1, 137; Укр.пр., 1963, 580);

в) Як то кажуть, то і правда: почекайте, варенички, і на вас маснидя прийде (Мал., 218).

12. Ріж мою душу вареником до подушки! (Укр. пр., 1963, 580).

13. Рятуйте хоч вареником! (Укр. пр.г 1963, 581).

14. Сметаною вареників не зіпсуєш (Укр. пр., 1955, 276); …не, збавиш (Укр. пр., 1963, 580).

15. Сякі-такі вареники, а все ж кращі галушок (Укр. пр., 1955, 276); …а все ж краще варениць (Укр. пр., 1963, 580).

16. Який хват до вареників! (Укр. пр., 1963, 432).

17. Як із’їж два або три, то й губи втри (Укр. пр., 1963, 432).

18. а) Як молодим бував, то сорок вареників їдав, а тепер хамелю-хамелю і насилу п’ятдесят умелю (Укр. пр., 1936, 397; 1955, 147;Н.ск., 1971, 138);

б) Як молодим був, то тридцять вареників гнув, а тепер хамелю-хамелю — ледве шістдесят умелю (Вік живи, 37);

в)Як я молодою бувала, по сорок вареників їдала, а тепер хамелю- хамелю, насилу п’ятдесят вмелю (Ном., 157);

г) Як молода була, по сорок вареників їла, а тепер і сімдесят мало (Укр. пр., 1963, 432).

Пироги.

1. Аби були пиріжки, то найдуться і дружки (Вік живи, 33).— Див. З, друг, товариш.

2. Він за поріг, а я таки за пиріг (Грінч., 302).

3. Геть з пирогами — станем з тютюном! (Укр. пр., 1963, 306).

4. Дай торбу з пирогами і чорта з рогами — все мало (Укр. пр., 1963, 433).

5. «Де ви, пироги?» — «Тут є ваші вороги!» (Прип., 246).

6. Де слова масні, там пироги пісні (ІМФЕ, 29-3, 113, 158).— Див. 2, слово.

7. І вже! Як чужими пирогами та свого батька поминать (Укр. пр., 1963, 332).

8. їж пиріг з грибами, тримай язик за зубами (Н. н., Львів.).— Див. борщ.

9. Коли б сир, мука та масло — пирогів би напекла, солі позичила б, а води й сама принесла б (Укр. пр., 1963, 71).

10. а) Коли муку, сир, сіль і яйце з маслом рахувати будеш, то мало коли пирогами ся погодуєш (Югас., 57);

б) Рахувати сир, масло, то й вареників не їсти (ІМФЕ, 8-К2, 20, 9, Яворн.; Укр. пр., 1963,428);

в) Рахувавши сир, масло, то й пирогів не їсти (Ільк., 81; Ном., 242; Висл., 329; Фр., III, 1, 8);

г) Та якби рахував сир та й масло, то би ніколи пирогів не їв (Фр., III, 1, 8);

д) Якби став рахувати сир і масло, то б ніколи пирогів не їв (Фр., III, 2, 515; Прип., 275);

е)Як сир рахувати, то й вареників не їсти (ІМФЕ, 1-5, 461, 193);

є) Як будеш рахувати сир і масло, то не буде пирогів (Н. ск., 1964,140).

11. а) Красна ріка берегами, а обід пирогами (Укр. пр., 1963,688);

б) Не гарна хата вуглами, але пирогами (Закр., 185);

в) Не гарна хата вуглами, а гарна пирогами (ІМФЕ, 29-3, 127, 31);

г) Не красна хата вуглами, а красна пирогами (Шиш.-Іл., 50; Укр. пр., 1955, 45; ІМФЕ, 1-5, 529, 4);

д) Славна хата не вуглами, а пирогами (II. н., Вол.).— Рос.: Снег., 275; Даль, 589; 814; Жуков, 284; біл.: Нос., 99; Ляцький, 27; Гр., 1, 211.

12. а) Коли не пиріг, то й не пирожися, коли пе тямиш, то й не берися (Ном., 185; Укр. пр., 1936, 208; 1963, 279; Н. ск., 1971, 93);

б)Коли пиріг, то й пирожися (Ном., 22; Чуб., 271);

в) Колись не пиріг, то й не пирожися (Цом., 22; Висл., 279; Прип., 247);

г) Не ішрожися, коли не пиріг (Ільк., 65; Закр., 188; Висл., 307);

д) Як не пиріг, то й не пирожися (Укр. пр., 1963, 124);

е) Коли не тямиш, то й не берися (Н. ск., 1971, 94).

13. Кому пироги й млинці, а кому гулі та синці (Укр. пр., 1955, 285).

14. а) Ледачому животові і пироги вадять (Н. н., Льв.);

б) На илохенький животик і пироги вадять (Укр. пр., 1963, 588);

в) Поганому животові і пироги на заваді (Ном., 138; Укр. пр., 1936, 158; ІМФЕ, 1-5, 461, 54);

г) Слабому животові і пироги завадять (Висл., 334); …і пиріжок на заваді (Алекс., 19).— Біл.: Рапан., 188.

15. Ми люди не горді: нема хліба, давайте пироги (Н. н., Ки¬ївщ.).— Рос.: Рибн., 138.

16. а) Минулися тії роки, що розпирали пироги боки;

б) Минулися ті роки, що розпирали пироги боки, а тепер уже й колом не розопреш (Ном., 15).— Див. вареники.

17. Надіявся циган на пироги, та борщу не їв (Висл., 296; Фр.,II,2, 428).

18. Назад наші з пирогами (Укр. пр., 1963,194).

19. Не втне кум пирога, бо кислий (Прип., 61).

20. Не годуй пирогами, а годуй ласкавими словами (Н. н., Черніг.).

21. а) Нема хліба — їж пироги (Укр. пр., 1955, 318; 1963, 579;Н.ск., 1971, 59);

б) Нема хліба — треба їсти пироги (Прип., 247);

в)Як нема хліба, то їж пироги (ІМФЕ, 29-3,128, 31).

22. Пиріг животові не шкодить (Ном., 242; Чуб., 278; Укр. пр.г 1963, 588).

23. Пиріг з’їси, доки кругом неї обійдеш (Н. н., Вол.).— Біл.: Гр., 2, 204.

24. а) Пиріжок добрий тільки мазаний (ІМФЕ, 8-К2, 19, 32, Яворн.);

б) Мазаний пиріжечок (Н. н., Черк.).

25. а) Пироги — не вороги (Укр. пр., 1936, 391; 1963, 579);

б) Пироги — не вороги, усе хліб святий (Ном., 242);

в) Пироги — обіду вороги (Шиш.-Іл., 58; Ном., 242).

26. Понюхав пирога, та не вдалося покуштувати (ІМФЕ, 1-5, 462, 130).

27. Скоро за порог, а он за пирог (Зін., 245).

28. Тільки на поріг — так і в зуби пиріг (Укр. пр., 1955, 226).

29. То е гріх непрощенний — їсти хліб немащений (Прип., 247).

30. Хліба не маю, пироги їм (Фр., 111, 1, 265).

31. Хто з язичком, той з пиріжком (Н. н., Київщ.).— Біл.: Рапан.,212.

32. Хто на поріг, тому пиріг, а хто від порога, тому щаслива дорога (Зак. пр., 70).

33. Хоч миску з пирогами, хоч дідька з рогами (Н. ск., 197ІЛ 139).

34. а) Чекайте, пироги, прийде до вас масниця (Чуб., 276);

б) Чекайте, пироги, прийде і на вас масниця (Н. н., Льв.).

35. Через поріг та й знов у рот пиріг (Укр. пр., 1936, 396; 1963,433).

36. а) Чужими пирогами свого батька поминать (Грінч., 309)

б) Як батька чужими пирогами поминать, то лучче без поминок? (Укр. пр., 1955,51).

37. а) Швидше жніть до обніжка, там стоїть пирогів діжка, та й до борозни, бо й там трохи;

б) Швидше жніть до обніжка, там, стоїть пирогів діжка (Ном., 198).— Див. жати.

Книш.

1. а) А вас, книші, поважаємо, як є в віщо, то вмочаємо, а ні в віщо — вибачаємо (Укр. пр., 1963, 59; Н. ск., 1971, 54);

б) Ми вас книші, поважаємо, як є у віщо, то вмочаємо, а ні у віщо — вибачаємо й без цього поїдаємо (Укр. пр., 1963, 579).

2. а) Все одно, що книш, що пиріг; (Ном., 242);

б) Все одно, що книш, що пиріг, дай же пиріг (Ном., 242; Укр. пр., 1963,579).

3. а) Доки баба спече книші, в діда не буде душі (Н. ск., 1971, 180);

б) Поки бабуся спече книші, то в дідуся не буде душі (Укр. пр., 1955, 240; 1963, 12).— Рос.: Даль, 104.

4. Кому книш, а кому шиш (Укр. пр., 1936, 125).

5. Книш — не пиріг (Укр. пр., 1963, 579).

6. Не того тіста книш (Там же).

7. От, тобі, Гандзю, книш! (Укр. пр., 1963, 579).— Див. 2, Гандзя.

8. Сита душа і без книша (Фр., II, 1, 273).

9. Хіба моя душа не гідна книша (Прип., 161).

10. Як нема душі, не поможуть і книші (ІМФЕ, 29-3, 129, 31).

Млинці.

1. Дурний Грицько млинці пекти, він краще тістечко з’їсть (Укр. пр., 1963, 421).

2. Одклади ці млинці на другий день (Укр. пр., 1963, 478).

3. Принеси два млинці та ще щось у руці (Укр. пр., 1963, 422).

Страва.

1. Воліє кишка тріснути, як має страва скиснути (Н. ск., 1964,192) .

2. За такої страви ляжеш вздовж лави (Ком., 43; Укр. пр., 1963, 44; 1963, 87).

3. Одна страва ся приїсть (Н. ск., 1964, 192; 1971, 62).

4. Пісна страва не пристає так до живота, як скоромна (Укр. пр., 1963, 67).

5. Семеро страв, та все гриби (Укр. пр., 1963, 683).

6. а) Що поправка, то потравка (Укр. пр., 1963, 683);

б) Яка приправа, така і потрава (Ном., 137; Укр. пр., 1963, 581; Н. ск., 1971, 59).

Блюдо.

Ліпше старе блюдо повне, як нове порожне (Укр. пр., 1963, 589)

Залишити відповідь