Прислів’я та приказки про їжу ч3

Ковбаса.

1. Бач, ковбасу почув, а верби не почув (Укр. пр., 1963, 455).

2. а) Всяк ласий на чужі ковбаси (Ном., 90);

б) Ласий на чужі ковбаси (Літ. г., 1961, 9.У1).— Біл.: Нос., 168; Гр., 2, 436.

3. Де ся тії часи діли, коли самі ковбаси до губи летіли? (Фр.,III,1, 299).

4. Добрі й легкі, але й ковбаса не тяжка (Фр., III, 2, 470).

5. Добрі ковбаси, та не про нас (ІМФЕ, 1-5, 360, 53). .

6. За шматок ковбаси чортові душу продаси (Укр. пр., 1955, 155; 1963, 429).

7. Ковбаса — слава, а капуста — страва (Н. н., Вол.).— Біл.: Гр.,I,245.

8. Ковбасу де хочеш урубай, то вона однакова (Прип., 161).

9. Когда-то ковбаси і жарені голубці по світу літали (Могила П.).

10. а) Коли б ковбасі та крила, то б кращої птиці на світі не було (Укр. пр., 1955, 177);

б) Що, якби ковбасі крила, луччої птиці не було б (Ном., 242);

в) Якби ковбаса крила мала, то найпрекрас- иішою птицею зістала б (ІМФЕ, 29-3, 127, 31);

г) Якби ковбасі крила, то найкращою птицею була б (Укр. пр., 1936, 237);

д) Якби ковбасі крила, то вже луччої птиці на світі не було (Укр. пр., 1963, 582); …то кращої птиці й на світі не було б (Вік живи, 36).

11. Коротка проповідь, а довга ковбаса (Прип., 161).

12. Минули ті часи, що не було сала й ковбаси (ІМФЕ, 14-4,245,42).

13. Найкраща птиця — ковбаса (Укр. пр., 1963, 582).

14. а) Не ковбаса — не знюхаєш (Укр. пр., 1963, 335);

б) Занюхає ковбасу в борщі (Укр. пр., 1963, 328).

15. Ти мені ковбаси не даси, а я тобі кишки ані кришки (Ном.,139).

16. Як ковбаса і чарка, то минеться сварка (Прип., 162).

Кістка.

1. а) Голої кості і собака не гложе (Н. н., Вол.);

б) І пес на голу кість не йде (Фр., II, 2, 517);

в) На голу кістку і собака не бреше (Н. н., Сумщ.);

г) На голу кістку і ворона не впаде: там паде, де чує поживу (Укр. пр., 1963, 691);

д) На голу кість і ворона не сяде (Прип., 167); …і ворон не б’є (Фр., II, 1, 263); …і ворон не паде (Фр., І, 2, 380);

е) Не буде пес голої кості глодати (Фр., II, 2, 518; Укр. пр., 1963, 691);

є) На голу кістку і сорока не впаде (ІМФЕ, 1-5, 462, 68).— Рос.: Даль, 177, 790; біл.: Гр., 1, 249.— Див. собака, ворона, сорока.

2. а) Дали кісточку: хоч зараз гризи, хоч назавтра положи (Укр. пр., 1955, 58);

б) Дано тобі кісточку: хоч лижи, хоч надалі держи (Укр. пр., 1963, 87).

М’ясо.

1. а) В степу і хрущ м’ясо (Ном., 190; Чуб., 241);

б) В стену і жук м’ясо (Н. Н., Київщ.).— Рос.: Даль, 865.

2. Дешеве м’ясо — поганий борщ (ІМФЕ, 29-3, 127, 28).

3. а) Дешеве м’ясо собаки їдять (Ном., 205); …і собаки не їдять (Укр. пр., 1963,302);

б) Таке м’ясо пси їдять (Ном., 142; Укр. пр.,1963,583; Прип., 211).— Біл.: Гр., 1, 468.

4. М’ясо не довари, а рибу перевари (ІМФЕ, 29-3, 127, ЗІ).

5. На ситий кусень м’яса рот знайдеться (Н. н., Черніг.).

6. а) Найліпше м’ясо — свинина, найліпша риба — линина (Вік живи, 34);

б) Нема м’яса над свинину, нема риби над линину (Фр.,II, 2, 421; Алекі., 12);

в) Нема по м’ясу, як свинина, а по рибі, як линина (Фр., III, 1, 60);

г) Перше м’ясо — свинина, перша риба — линина (Укр. пр., 1963, 581);

д) Ото м’ясо — свинина, а риба линина, а от кабак, то вже не так (Укр. пр., 1963,587).— Див. риба.

7. Тільки пір’я, а м’ясо чуже (Укр. пр., 1963, 268).

8. Хрін каже: «Я добрий з м’ясомі», а м’ясо: «Я і без хріну добре!» (Укр. пр., 1963, 585).

9. Хоч яке добре м’ясо, а одна погана муха все перепаскудить (Укр. пр., 1963, 584).

10. а) Хто з’їв м’ясо, нехай їсть і кості (Фр., II, 2, 421); …їсть кості (Прип., 211);

б) Хто поїв м’ясо, нехай гризе і кіетнн (Н. ск.,1964,199).

11. Чортове пір’я і м’ясо занесло (Укр. пр., 1963, 268).

12. Ще м’яса без кісток не було (ІМФЕ, 14-3, 282, 32).

Риба (їжа).

1. Добра риба на чужому блюді (Н. н., Сумщ.).— Рос.: Даль, 673.

2. І печену рибку їв би (Укр. пр., 1963, 67).

3. Коли нема риб, то добре і гриб (Н. н., Вол.).— Біл.: Гр., 1, 244.

4. Не велика біда, що без риби середа (Н. н., Вол.).— Біл.: Гр., 1, 243,

5. а) Нема риби смачнішої над линину, нема м’яса смачнішого над свинину (Н. н., Вол.);

б) Нема над рибу линину, вад м’ясо свинину (Ном., 288; Укр. пр., 1963, 581);

в) Нема над рибу линину, над м’ясо свинину, над ягоду сливку, над попову дівку (Ном., 288; Ком., 88; Фр., III, 1, 11);

г) Нема риби над линину, нема м’яса над свинину (ІМФЕ, 29-3, 113, 114);

д) Нема над рибу линину, м’ясо свинину, ягоду сливку, а дівку Марину (Ном., 145; Висл., 306; Фр., III, 1, 11; Укр. пр., 1963, 617).— Біл.: Гр., 1, 248.— Див. м’ясо; 2, дівчина.

6. Поїси рибки, нап’єшся водички, а їсти попросиш (Укр. пр., 1963, 67).

7. Риба — не хліб, ситий не будеш (Укр. пр., 1963, в7).

8. Рибка без хліба бридка. Хліб усьому голова (Укр. пр., 1963, 581).— Див. хліб.

9. Хоч не рибно, аби юшно (Укр. пр., 1963, 67).

10. Добре діло карасі: не поїси, так продаси (ІІом., 144; Кулж., 16; Укр. пр.. 1936, 495; 1963, 581).

11. Що сомина, що свинина (Укр. пр., 1963, 581).

Сало.

1. Давайте, що попало, як не хліб, то сало (Н. ск., 1971, 58).

2. Добра капуста, коли од солонини не пуста (Югас., 56).

3. Дурне сало без хліба (Укр. пр., 1955, 276; Вік живи, 34; Укр. пр., 1963, 581; Н. ск., 1971, 60).

4. Дурне сало: як у піч, то мовчить, а як з печі, то кричить (Укр. пр., 1963, 581).

5. Є сало, та не для кота (Закр., 161; Ном., 92; Укр. пр., 1963, 433).— Рос.: Даль, 239.

6. Є сало, та не можна дістати, високо висить (Ном., 92).

7. Живу добре: сало їм, на салі сплю, салом укривають (ІМФЕ,14-3, 211,164).

8. а) Залив сала поза шкуру (Шиш.-Іл., 24);

б) Залив за шкуру сала (ВНС, 8; Укр. пр., 1936, 287; 1955, 22; 1963, 81);

в) Залив за шкуру ситого сала (Зін., 226; Ном., 28; Закр., 164; Фр., III, 1, 57);

г)Залив за шкуру сала і то не єдному (Зін., 227);

д) Залляв му сала за скіру (Ільк., 35; Фр., III, 1, 57);

е) Залляв му добре сала за шкіру (ІМФЕ, 28-3, 138, 31);

є) Залляти за шкіру сала (Фр., III,І, 57);

ж) Залив же мені сала за шкіру (Н. н., Київщ.);

з) І той не одному залив за шкуру сала (Зін., 229; Ном., 28; Фр., III, 1, 57);

и) Налляв гарячого сала за шкуру (Прип., 290);

і) Не заливай нікому за шкуру сала (Зін., 264; Ном., 113; Укр. пр., 1963, 343).

9. а) 3 сала невелика слава, та й без його погано (Шиш.-Іл., 27; Укр. пр., 1963, 581);

б) Із сала невелика слава, тільки ласощі (Ном., 242; Укр. пр., 1963, 581; ІМФЕ, 1-5, 461, 203);

в) Із сала невелика слава, тільки ласощі, та й без його погано (Алекс., 13).

10. І сало потало, і ковбасам лихо стало (Зін., 229; Ном., 242; Укр. пр., 1963, 581).

11. Його хоч до сала прив’яжи, то все буде, як драбина (Н. ск., 1971,115; ІМФЕ, 14-3, 211, 172).

12. Ковганка — салу переводчиця (Укр. пр., 1963, 263).

13. Коли б сало крила мало, під небесами б літало (Укр. пр., 1963, 581).

14. Кому що, а цигану сало (Укр. пр., 1963, 509).

15. а)^Моїм салом та по мені і мажуть (Ном., 93);

б) Моїм салом та по моїх губах мастить (Укр. пр., 1963, 360);

в) Моїм салом та мене й помазав;

г) Моїм салом та по моїй шкурі (Н. н., Вол.);

д)Нашим салом та по нашій шкурі й мажуть (ІМФЕ, 8-К2, 16, 109, Яворн.);

е) Нашим салом та по нашій шкурі (Ном., 93; Укр. пр., 1963, 98; Н. ск., 1971, 35);

є) Тим же салом по тій же шкурі (Зін., 248).

16. а) Ні сіло, ні впало, дай, мамо, сало (Укр. пр., 1963, 421);

б)Ні сіло, ні пало, дай бабі сало (Н. н., Сумщ.); …давай, бабо, сало (Прип., 290).— Див. 2, баба.

17. Ні сіло, ні впало, але сало дістало (ІМФЕ, 29-3, 116, 10).

18. Постимо, а сала меншає (Укр. пр., 1963, 93).

19. Поки суд та діло, а кошеня сало з’їло (Укр. пр., 1955, 240; Вік живи, 29).

20. Пропало, пропало, коти з’їли сало (Ном., 79).

21. Сало гамкнув, та на кота звернув (Укр. пр., 1955, 166; 1963, 351).

22. Старе сало краще споживається (ІМФЕ, 14-3, 282, 32).

23. Сухого прив’яжи і до сала, то все сухим буде (ІМФЕ, 29-3,131, 31).

24. Так го помастив, якби салом (Фр., II, 2, 380).

25. Хоч і сало, аби за моє стало (Білоц., 24).

26. Якби мені паном бути, то я б сало з салом їв(Укр.пр.,1963,64).

27. Як набрав дубового сала, що аж шкура відстала (Прип., 197).

28. Як кусок сала, то і гриб приправа (Н. и. Вол.).— Біл.: Гр., 1, 248.

29. Якщо вже їсти сало, то так, щоб по бороді текло (ІМФЕ, 14-3, 282, 32).

Фляки.

1. а) За фляки нема вдяки (Фр., III, 2, 529);

б) За сидження нема їдження, за спання нема коня, за хляки нема дяки (Ном., 156);

в)За фляки пе сподівайся дяки (Прип., 338).

2. а) Хто фляки з’їдає, і другому прихваляє (Прип., 338);

б) Хто їсть фляки, той гадає, що кожний такий (Фр., II, 1, 227).

Юшка.

1. Вистало на рибу, вистане й на юшку (Фр., І, 190).— Біл.: Гр.,1,250.

2. Від дешевої рибки не побіжиш стрибки (Укр. пр., 1963, 67;Н.ск., 1971, 57).

3. а) Дешева риба — дешева і юшка (Ільк., 26);

б) Дешева рибка — погана юшка (Сл. Черк., 7).—Див. риба; 3, дешевий.

4. Дешеву юшку надвір виливають, а дорогу поїдають (Ном., 206).

5. Дорога риба — добра й юшка (Ном., 206).— Див. риба.

6. З’їв юшку з бараболь, з пирогів та й з яєць та ще й кричить, що голоден (Прип., 222).

7. а) Коли-с дав па юшку, дай же й на петрушку (Фр-, ІП, 2, 357);

б) Коли є гроші на юшку, то стане й на петрушку (ІМФЕ, 29-3,114,31);

в) Стало па юшку, а не стало на петрушку (Укр. пр., 1963, 66; Н. ск., 1971, 57);

г) Стало па юшку — стане й на петрушку (Н. ск., 1976, 16);

д) Стало на рибу і петрушку, то стане і на юшку (ІМФЕ, 29-3, 141, 31);

е) Стало на рибу — стане і на юшку (Ном., 95; Укр. пр., 1963, 67);

є) Стало на юшку, та не стало на петрушку (Ном., 211; Фр., 111, 2, 357; Укр. пр., 1955, 46);

ж) Як вистарчить па юшку, то вистарчить і на петрушку (ІМФЕ, 29-3, 133, 31);

з) Як етапе на юшку, то стане й на петрушку (Фр., III, 2, 357);

и) Як потягнувся на юшку, то розстарайся і на петрушку (Укр. пр., 1963, 67).

8. Отак, двом рак, третьому юшка (Укр. пр., 1963, 67; Н. ск., 1971, 57).

9. а) Наварила юшки без петрушки (Ном., 133; Укр. пр., 1963, 522);

б) Наварив юшки — нехай хлещуть (Укр. пр., 1963, 710).

10. Ні юшки, ні петрушки (Укр. пр., 1963, 67).

11. Солона рибка — погана юшка/Н. н., Київщ.).

12. Сховай під подушку, завтра звариш юшку (ІМФЕ, 14-3, 386,33).

13. а) Сьорбай, Андрушко, добра юшка: мала мати свиням дати (Укр. пр., 1963, 66);

б) Сьорбайте, хлопці, юшку, а риба насподі (Ном.} 235; Укр. пр., 1963, 581).— Див. 2, Андрушко.

14. Хочеш юшки — лови рибку і додай петрушки (ІМФЕ, 29-3,121, 31).

15. Хоч і риба потерушка, та хороша юшка (Укр. пр., 1963, 581).

16. «Що варили на вечерю?» — «Шару юшку. Пошарите та й спати полягаєте» (Укр. пр., 1955, 50).

17. Юшка кишки переїла (Укр. пр., 1955, 45; 1963, 66).

18. а) Юшки даром не ллють (Укр. пр., 1963, 88).

19. а) Яка грушка, така й юшка (Ном., 137; Фр. сл., 175; Сл. Черк., 26);

б) Яка юшка, така й петрушка (Фр., III, 2, 357).

20. Як дали юшку, то дадуть і ложку (Прип., 90).

Залишити відповідь