Прислів’я та приказки про “Їхати”

Їхати.

1. а) Верхом на палиці поїдеш (Фр., І, 1, 148);

б) Виїхав верхом на палиці (Фр., І, 1, 172).

2. а) В ліс не поїдемо, то й на печі замерзнемо (Укр. пр., 1961, 236);

б) В ліс не з’їздиш, то й на печі замерзнеш (Н. н., Вол.).

3. Він спершу їде, а потім запрягає (Вік живи, 29).

4. Годі сидіти, пора їхати (Укр. пр., 1963, 286).

5. За час моря не переїдеш (Укр. пр., 1963, 288).

6. Їдемо, бо собаки гавкають (Прип., 151).

7. Їдьмо, поки пішки трапиться (Прип., 151); …поки пішки трапляється (Вік живи, 36).

8. а) Їде собі мужик дорогою, а віз дібровою (Укр. пр., 1955,242);

б) їде мужик дорогою… (Укр. пр., 1963, 437).

9. Їдеш туди, де чорт колесо загубив (ІМФЕ, 14-3, 282, 32).

10. Їдеш — не їдеш, аби колеса крутилися (Там же).

11. а) Їдеш з дому на день — бери харчів на тиждень (Н. н., Київщ.);

б) їдеш на день, а хліба бери па тиждень (Укр. пр., 1955, 291); …бери хліба на три дні (П. ск., 1971, 132); …бери хліба на тиждень (ІМФЕ, 1-5, 461, 217);

в) Коли їдеш з дому на день, бери хліба на тиждень (Зак. пр., 118);

г) Як їдеш на день, то хліба бери’ на неділю (Грінч., 309).— Рос.: Снєг., 470; Рибн., 42; Жуков, 144.— Див. 2, іти.

12. Їдеш скоро — біду подиблеш, їдеш помалу — біда тебе надиб- ле (Прип., 151).— Див. З, біда.

13. Їду, їду — не свищу, а наїду — не спущу (Скр., 35).

14. Їздили та возилися і за дуба зачепилися (Укр. пр., 1936, 216; 1955, 243; 1963, 437).

15. Їхав вгору, то в долину, то в будяки, то в кропиву (Прип., 151).

16. Їхав у Казань, а заїхав у Рязань (ІМФЕ, 14-3, 211, 189).

17. Їхать, їхать, та в зубах віхоть (Зін., 257; Ном., 222; Укр. пр., 1963, 442).

18. а) Лучче погано їхати, чим хороше йти (Ном., 141);

б) Краще погано їхати, ніж хороше йти (Укр. пр., 1963, 287; Н. ск., 1971,130);

в) Ліпше погано їхати, як погами дибати (ІМФЕ, 14-3, 211,244) .— Віл.: Гр., 1, 283.

19. На батозі далеко пе заїдеш (Укр. пр., 1963, 286).— Див. З, батіг.

20. а) На мені далеко не поїдеш, де сядеш, там і злізеш (Укр. пр., 1955, 195; Н. ск., 1971, 177);

б) На цім далеко не заїдеш… (Вік живи, 29).— Віл.: Рапан., 200.

21. Наші їдуть, ваші йдуть, наші ваших підвезуть (Укр. пр., 1955, 314).

22. Не всі дома — половина поїхала (Укр. пр., 1961, 288).

23. Не тільки що, але й залізо з’їздиться (Ном., 65).

24. Ото вам наука: не їдьте у степ без дрюка (Білоц., 27).

25. а) Ото роззява: їде дишлом просто мені в рот (Вік живи, 32);

б) їхала роззявляка, я стояла, проворняка, та дишлем мені в рот (Н. н., Черк.).

26. а) Поволі їдь, то дальше заїдеш (Фр., III, 2, 453);

б) їдь тихо — обминеш лихо (ІМФЕ, 29-3, 128, 31);

в) Помалу їдь, а дальше заїдеш (Ном., 108; Укр. пр., 1963, 286);

г) Помалу їдь — далі станеш (Зін., 242);

д) Тихіше їдеш — далі будеш (Бар. Лаз.; Н. ск., 1971, 133);

е) Тихше їдеш — далі станеш;

е) Тихше їдь — дальше будеш (Ном., 108);

ж) Тихше їдеш — далі будеш від того місця, куди їдеш (Укр. пр., 1963, 387);

з) Тихо їдеш — далі будеш (ІМФЕ, 1-6, 580, 3);

и) Тихо їдеш — біду доженеш, швидко їдеш — на біду наскочиш (Н. н., Вол.);

і) Хто поволі й легенько їде, той дальше заїде (ІМФЕ, 29-3, 134, 31).- Рос.: Снєг., 398; Даль, 276, 728; Жуков, 454; Рибн., 42; біл.: Нос., 180; Рапан., 231; Гр., 1, 278.

27. Поїхав верхи на палиці (Н. н., Сумщ.).— Рос.: Даль, 277.

28. а) Прудко їздиш — голову звернеш (Укр. пр., 1963, 287);

б) Швидко поїдеш — голову звернеш (Н. н., Вол );

в) Швидко їдеш — тихо понесуть (Н. н., Київщ.);

г) Як скоро поїдеш, то біду наженеш (ІМФЕ, 29-3,128, 31).

29. По кривому шляху поїхав (Ном., 60).

30. Свої ніжки краще повозки: захотів і поїхав (Укр. пр., 1963, 286).

31. а) Скільки вб’єш, стільки в’їдеш (Ном., 223; Укр. пр., 1963, 412; Н. ск., 1971, 177);

б) Що вб’єш, те в’їдеш (Мал., 214; Укр. пр., 1936, 220).— Рос.: Даль, 276, 942.

32. Скільки і де не їздиш, а додому повернешся (Н. н., Ів.-Фр.).

33. Спочатку я на вас поїду, а потім ми вас запряжем (ІМФЕ, 14-3, 211, 32).

34. Треба спершу запрягти, а потім їхати (Вік живи, 18).

35. Хоч і блудити, аби їздити (Укр. пр., 1936, 227; 1963, 123).

36. Хоч криво запріг, а поїхав-таки (Укр. тір., 1963, 264).

37. Чи їде, чи ходить — на одно виходить (Укр. пр., 1961, 230).

38. Чоловік знає, коли виїжджає, а не знає, коли вернеться (Ном.,222; 1963, 285).

39. а) Яке їхало, таке здибало (Фр., III, 2, 453; Н. ск., 1964, 169); …таке й здибало (Закр., 226; Висл., 359);

б) Який їхав, такого й здибав (Зак. пр., 114; ІМФЕ, 1-6, 696, 61);

в) Який їхав, таку й стрів (Ном., 153; Укр. пр., 1936, 173); …таку й здибав (ІМФЕ, 1-6, 611, 236);

г) Який їхав, такий поганяв (Ном., 153; Укр. пр., 1936, 173);

д)Який їде, такого й поганяє (Н. н., Вол.); …такого й на віз узяв (Чуб., 297);

є) Яке їхало, таке й здибало, а як погнало, то й пропало (ІМФЕ, 29-3, 132, 31).— Рос.: Даль, 632; біл.: Гр., 1, 281.

Навпростець їхати.

1. а) Навпростець тільки ворони літають (Укр. пр., 1963, 285;Н.ск., 1971, 131);

б) Навпростець тільки ворона літає, та дома не ночує (Н. н., Вол.).— Біл.: Гр., 1, 272.

2. Пішов батько навпростець, не скоро вернеться (Укр. пр., 1955, 275; ІМФЕ, 1-5, 462, 91).

3. а) Правцюєш, правцюєш та й ніколи дома не ночуєш (Прип., 265);

б) Хто простує, той дома ночує (Укр. пр., 1963, 285);

в) Хто простує, той дома не ночує (Ном., 223; ІМФЕ, 1-5, 463, 91);

г) Хто правцює, той вдома не ночує (Ном., 223; ІМФЕ, 1-5, 463, 91);

д) Хто простує, той дома не ночує, а хто колує, той дома ночує (Фр., III,2,604);

е) Хто дуже простує, той в дорозі ночує (Укр. пр., 1955,

275);

є) Хто прошкує, той дома не ночує (Білоц., 28);

ж) Хто навпростець ходить, дома не ночує (Н. ск., 1971, 131);

з) Хто просто їде, той дома ночує, а хто об’їжджає, той в лісі блукає (Ном., 223; Укр. пр., 1963, 285).— Рос.: Даль, 276; біл.: Гр., 1, 279.— Див. колувати.

4. Хто хоче навпростець, захворіє на гостець (ІМФЕ, 1-5, 461, 54).

5. Як поїдеш в об’їзд, то будеш і на обід, а як навпростець, то увечері (ВНС, 33; Ном., 223; Укр. пр., 1963, 285; Н. ск., 1971, 131).- Рос.: Даль, 554; біл.: Рапан., 232; Гр., 1, 278.

6. а) Як поїхав кругом, так сьогодні буде, а як навпростець, то хіба завтра (Ном., 223);

б) Як нідеш навпростець, ніколи дома пе будеш (Грінч., Із уст нар., 372).

Колувати.

1. Волю колувати, як бідувати (Прип., 164).

2. а) Хто колує, той вдома ночує (Прип., 164);

б) Хто колує, той дома не ночує (Ном., 223; ІМФЕ, 29-3, 145, 35);

в) Хто колує, той дома ночує, а хто дуже простує, той в дорозі ночує (Висл., 283).

З гори, на гору їхати.

1. а) 3 гори вскач, а на гору хоч плач (Укр. пр., 1955, 272; 1963,264); …а під гору хоч плач (Вік живи, 28).— Рос.: Даль, 494.

2. З гори далеко, на гору високо — краще ніяк (Укр. пр., 1955, 197; 1963, 409).

3. З гори і сани біжать, а на гору і віз не їде (ІМФЕ, 1-5, 461, 54).

4. З гори не треба пхати, само піде (Фр., І, 2, 413).

5. І крута гора, та обминути не можна (Укр. пр., 1963, 286).

6. Легше згори, як під гору (Прип., 75).

7. а) На гору важко, а з гори шпарко (Укр. пр., 1963, 198; Н. ск., 1971, 140);

б) Тяжко з долини вгору, а з гори в долину легко (Фр.,II,1, 25).

8. На гору їду — не бичую, а з гори їду — не гальмую (Прип., 151).

9. Не держались на горі, а під горою не вдержишся (Ном., 265).

10. Під гору тяжко віз котити (Фр., 1, 2, 414).

11. Під гору вскач, а па гору хоч плач (Н. н., Сумщ.).— Рос.: Даль, 458, 563.

12. а) Сопи, гора, аби не я (Ном., 223);

б) Сопи, гора, сопи, та й пе вилізеш (Ном., 223);

в) А що, гора сопе? (Ном., 223).

13. Спускайся з гори тихіше вниз, щоб ніхто голови не гриз (Укр. пр., 1963, 286).

14. Як у долину їдеш, то гальмуй, а як під гору, то пильнуй ( Прип., 107).

15. Як їде з гори, то й ворота втвори (Фр., І, 2, 414).

Мости.

1. а) Вставать треба, йдучи через мости, жеб були цілі кости (Зін.І 218);

б) Шапуй гори-мости — будуть цілі кости (Ільк., 109; 11иш.-Іл., 83; Ном., 222; Укр. пр., 1963, 285); …щоб були цілі кости (ВНС, ЗО);

в) Шануй гори-мости, то будеш мати цілі кости (Фр., І,2, 414; Прип., 203).— Рос.: Снєг., 1, 110; біл.: Гр., 1, 278.

2. а) Лишилося тільки ходу, що з мосту та в воду (Вік живи, 10);

б) Тільки й ходу, що з мосту та в воду (Ном., 42; Укр. пр., 1936, 130; 1955, 12).— Див. З, з моста в воду (безвихідь).

3. Не переходи моста, покіль до нього не дійдеш (Прип., 202).

4. Не просто з моста, а стрімголовою (Прип., 203).

Мандрувати.

1. Вацдрівка ти пахне (Фр., І, 2, 136).

2. а) Мандрівочка — рідна тіточка (ІМФЕ, 1-6, 642, 313);

б) Мандрівочка — наша тіточка (Укр. пр., 1963, 284).

3. Вандрував три дні, вивандрував злидні (Фр., І, 1, 136).

4. Мандрує на довгі лози (Укр. пр., 1963, 284).

5. Хто вандрує, той дома не ночує (Фр., II, 1, 299).— Див. колувати.

Ночувати.

1. Де блудиш, а дома ночувати будеш (Н. н., Вол.).— Віл.: Гр., 2,42.

2. а) Де не сподіваєшся ночі ночувати, там будеш дві (Зін., 219);

б) Де не думаєш почі ночувати, там дві заночуєш (Ном., 104; Укр. пр., 1936, 443);

в) Не зарікайся ніч ночувать, бо прийдеться дві (Укр. пр., 1963, 285).

3. Де будуть шанувать, там будемо ночувать (Ном., 222).

4. Де днюю, там і ночую (Н. н., Вол.).— Віл.: Гр., 1, 404.

5. Заночую — журби не почую (Там же).— Віл.: Гр., 1, 404.

6. Нічліг за собою ніхто не носить (Там же).— Віл.: Гр., 1,404.

7. Пустіть переночувати, бо в полі так паскудно, як у голодному череві (Укр. пр., 1963, 74).

8. Хто кочує, той дома не ночує (Фр., II, 1, 299).— Див. колувати.

9. Чхали, чхали та й на степу й ночували (Ном., 38; Укр. пр., 1961, 231; ІМФЕ, 1-5, 461, 61).

Броду питати.

а) Не йди у воду, не спитавши броду (Шиш.-Іл., 54);

б) Не лізь у воду, не знаючи броду (Фр., І, 2, 248);

в) Не лізь у воду, не спитавши броду (Прип., 52);

г) Не знавши броду, не лізь у воду;

д) Не знаєш броду, не сунься у воду (Н. н., Київщ.);

е) Не знаєш броду, не скачи у воду (Н. н., Вол.);

є) Не розпитавши добре броду, не лізь прожогом в воду (Ном., 113; Чуб., 276; Укр. пр., 1936, 298); …не лізь у воду (Укр. пр., 1963, 335; Н. ск., 1971, 130);

з) Не спитавши перше броду, не лізь прямцем у воду (Ільк., 67; Закр., 189; Висл., 309; Фр., І, 1, 127; Укр. пр., 1963, 335; Н. ск., 1971, 130);

и) Не спитавши броду, не ходи у воду (Кулж., 21);

і) Не спитавши броду та морщій у воду (ВНС, 18).— Рос.: Снєг., 1, 105; Даль, 668; біл.: Нос., 98; Гр., 2, 455.— Див. 2, питати броду (обережні).

Залишити відповідь