Прислів’я та приказки про гризунів та плазунів

Бобер.

1. а) Не бий бобра, не буде добра (Перем., 1857, 32);

б) Хто заб’є бобра, той не знає добра (Н. н., Ров.).— Біл.: Гр., 1, 318.

Видра. .

Видра мудра, а й серна не дурна (Фр., 111, 2, 401; Прип., 208).

Їжак.

1. Голим задом їжака не вб’єш (Прип., 149).

2. З їжака не буде бика (Укр. пр., 1955, 177; 1963, 124).

3. Їжак їжака голками не зляка (Н. н., Вол.).

4. Їжака руками не візьмеш (ІМФЕ, 14-3, 211,106).

5. Казав їжак: най буде й так (Фр., II, 1, 220); …хай буде й так (Прип., 149).

6. а) На мені покатаються, як на їжаку (Укр. пр., 1963, 461;Н. ск., 1971, 169);

б) На мені покатаєшся, як на їжаку (Укр. пр., 1955, 295).

7. Обіздрися, їжу, на свою хижу (Прип., 149).

Щур.

Щур у млині не згине (Фр., 111, 2, 355).

Гадина, змія.

1. а) Буває, що гріємо гадюку за пазухою (ІМФЕ, 14-3, 211, 32);

б)Вигрів гадину за пазухою (Ном., 89; Фр., 1, 2, 306);

в) Вигрій гадину за пазухою, а вона тебе вкусить (Прип., 63);

г) Гадини ніколи не грій за пазухою, бо як розігрієш, то вкусить (Ном., 58);

д)Гадюку як не грій, вона все одно укусить (Укр. пр., 1961, 190;Н.ск., 1971, 154);

е) Грій гадину за пазухою, аби ті вкусила (Фр.,III,2, 419);

є) За пазухою гадину гріти (Фр., II, 2, 486);

ж) Змію в пазусі пригрів (Зак. пр., 76);

з) Змію си пригрів за пазухою (Фр.,III,2, 445);

и) Нагрів у пазусі гадюку (Ном., 89); і) Не грій гадюки за пазухою (Зін., 163; Ном., 89); ї) Не грій гадюки в пазусі, бо укусить (Ільк., 62; ВНС, 7; Ном., 58; Білоц., 24);

й) Не грій гадюки за пазухою, бо як розігрієш, то укусить (Закр., 185; Ном., 58; Укр. пр., 1963, 706);

к) Скільки гадюку в пазусі не грій, вона тебе вкусить (ІМФЕ, 1-5, 414, ЗО); …вона буде холодна (ІМФЕ, 1-5, 483, 7);

л) Грій гадину на свою шию (Н. н., Бук.).— Рос.: Даль, 137.

2. Гадина в його словах дихає (Ільк., 18; Закр., 152; Ном., 59; Фр., І, 2, 307; Укр. пр., 1936, 276; 1955,153).

3. а) Гадину за пазухою має (Ном., 59; Укр. пр., 1963, 358; ІМФЕ, 29-3,139, 66);

б) Гадину має за пазухою (Ільк., 18; Закр., 152; Висл., 245).

4. Гадину січи, а кусні сі мечуть (Фр., І, 2, 307).

5. а) Гадюка і вмирає, а зілля хватає (Ном., 64; Укр. пр., 1963, 546);

б) Змія умирає, а все зілля хватає (Н. н., Черніг.).— Рос.: Снег., 144; Даль, 134; 723.

6. а) Гадюка як не вкусить, то засичить (Укр. пр., 1955, 219;Н.ск., 1971, 174);

б) Гадюка хоч не вкусить, то засичить (Ном., 58; Укр. пр., 1961, 254; 1963, 340);

в) Гадюка не вкусить, то засичить (Н. н., Хм.).

7. Гадючу їдь у собі має (Фр., І, 2, 309).

8. Здається, і дружить, а гадючку пустив (Укр. пр., 1963, 357).

9. Зітри голову змієві, поки він не вжалить тебе у п’ятки (Н. н., Київщ.).

10. З ним си зайти, то так, як на гадя наступити (Фр., І, 2, 306).

11. Кого гадюка укусить, той і черв’яка боїться (Зак. пр., 108).

12. На всяку гадину є своя рогатина (Укр. пр., 1936, 279; 1955, 72; 1963, 344; Н. ск., 1971, 75).- Рос.: Даль, 520.

13. На кожну гадюку держи кріпко руку (Зак. пр., 33).

14. На межі не лежи, бо гадина вкусить (Фр., II, 2, 388).

15. Не бити гадюки — то не взяти її в руки (Укр. пр., 1955, 42;II.ск., 1971, 75).

16. Не штука чужими руками гадипу ловити (Фр., І, 2, 307).

17. Простий, як свиня, а лукавий, як гадюка (Н. ск., 1971, 155).— Рос.: Даль, 661.

18. Підлеслива людина — гадюка під квітами (Н. ск., 1971, 155).

19. а) То й змії не треба, як тота жінка;

б) То ще змія — не жінка; в) То ще змія сороката! (Фр., II, 1, 200).

20. У гадюки нема іншої науки, ніж кусати (Н. н., Вол.).— Біл.: Гр., 2, 258.

21. Ужалений змією боїться і вірьовки (ІМФЕ, 14-3, 211, 32).

22. Щебече, як соловейко, а кусає, як гадюка (Укр. пр., 1963,362).

23. Як та змія, підповзе та й укусить (Фр., II, 1, 200).

Черв’як, хробак.

1. Від диму хробак у дереві гине (Фр., І, 2, 559).

2. а) Заліз хробак у хрін та й гадає, що луччого немає (Укр. пр., 1963, 585);

б) Заліз хробак у хрін та й гадає, що нема нічого ліпшого (Фр., III, 1, 285);

в) Заліз черв’як у хрін та й хвалиться, що добре (Укр. пр., 1961, 207);

г) Хробак вліз у хрін та й думав, що вже нема лучче (Ном., 183).

3. За тобою уже хробак ходить (Прип., 343).

4. І квасницю хробак гризе (Укр. пр., 1963, 562).

5. а) Кождий має свого хробака (Фр., III, 1, 285);

б) Кожному свій черв’як серце точить (Н. н., Вол.).— Біл.: Гр., 2, 486;

в) Черв’як серце точить (Ном., 46; Укр. пр., 1936, 131).

6. Курної хати хробак не їсть (Фр., III, 1, 285).

7. а) Малий хробак і великого дуба підточить (Прип., 343);

б) Хоч маленький хробак, а дуба підточить (Прип., 212).

8. а) Не ті черв’яки, що ми їмо, але ті, що нас будуть їсти (Фр.,ІН, 2, 304);

б) Не той робак, що ми їмо, а то робак, що нас їсть (Ком., 82);

в) Не той хробак страшний, що я його з’їм, а той, що мене з’їсть (Фр., III, 1, 285; Прип., 343);

г) Не той черв’як страшний… (Фр., III, 2, 304).

9. а) Раз лучилось робаку на віку та вже й га! (Укр. пр., 1963, 195);

б) Раз на віку трапилося черв’яку злізти на моркву, то вже й каже «Я вище від усіхі» (Укр. пр., 1955, 175; Н. ск., 1971, 147);

в)Доведеться черв’яку на віку (Укр. пр., 1963, 80);

г) Трапилося черв’яку раз на віку (Прип., 333);

д) Трафилося хробаку раз на віку влізти на моркву (Ном., 52);

е) Трапилося робаку раз на віку (Мал.,209)

10. а) Сидів хробак ціле житт^ у хроні, аж перед смертю уліз у морков та й уздрів, що там ліпше (Фр., 111, 1, 285).

11. Сім літ хробак у хроні зимував, а смаку не зазнав (Ном., 125; Висл., 339; Фр., III, 1, 285; Укр. пр., 1936, 192).

12. Хробак гризе хрін, бо не знає за морков (Фр., 111, 1, 285).

Ящірка.

Ящірка маленька, та зуби гострі (Укр. пр., 1963, 347).

Залишити відповідь