Прислів’я та приказки про гризунів та плазунів

Бобер.

1. а) Не бий бобра, не буде добра (Перем., 1857, 32);

б) Хто заб’є бобра, той не знає добра (Н. н., Ров.).— Біл.: Гр., 1, 318.

Видра. .

Видра мудра, а й серна не дурна (Фр., 111, 2, 401; Прип., 208).

Їжак.

1. Голим задом їжака не вб’єш (Прип., 149).

2. З їжака не буде бика (Укр. пр., 1955, 177; 1963, 124).

3. Їжак їжака голками не зляка (Н. н., Вол.).

4. Їжака руками не візьмеш (ІМФЕ, 14-3, 211,106).

5. Казав їжак: най буде й так (Фр., II, 1, 220); …хай буде й так (Прип., 149).

6. а) На мені покатаються, як на їжаку (Укр. пр., 1963, 461;Н. ск., 1971, 169);

б) На мені покатаєшся, як на їжаку (Укр. пр., 1955, 295).

7. Обіздрися, їжу, на свою хижу (Прип., 149).

Щур.

Щур у млині не згине (Фр., 111, 2, 355).

Гадина, змія.

1. а) Буває, що гріємо гадюку за пазухою (ІМФЕ, 14-3, 211, 32);

б)Вигрів гадину за пазухою (Ном., 89; Фр., 1, 2, 306);

в) Вигрій гадину за пазухою, а вона тебе вкусить (Прип., 63);

г) Гадини ніколи не грій за пазухою, бо як розігрієш, то вкусить (Ном., 58);

д)Гадюку як не грій, вона все одно укусить (Укр. пр., 1961, 190;Н.ск., 1971, 154);

е) Грій гадину за пазухою, аби ті вкусила (Фр.,III,2, 419);

є) За пазухою гадину гріти (Фр., II, 2, 486);

ж) Змію в пазусі пригрів (Зак. пр., 76);

з) Змію си пригрів за пазухою (Фр.,III,2, 445);

и) Нагрів у пазусі гадюку (Ном., 89); і) Не грій гадюки за пазухою (Зін., 163; Ном., 89); ї) Не грій гадюки в пазусі, бо укусить (Ільк., 62; ВНС, 7; Ном., 58; Білоц., 24);

й) Не грій гадюки за пазухою, бо як розігрієш, то укусить (Закр., 185; Ном., 58; Укр. пр., 1963, 706);

к) Скільки гадюку в пазусі не грій, вона тебе вкусить (ІМФЕ, 1-5, 414, ЗО); …вона буде холодна (ІМФЕ, 1-5, 483, 7);

л) Грій гадину на свою шию (Н. н., Бук.).— Рос.: Даль, 137.

2. Гадина в його словах дихає (Ільк., 18; Закр., 152; Ном., 59; Фр., І, 2, 307; Укр. пр., 1936, 276; 1955,153).

3. а) Гадину за пазухою має (Ном., 59; Укр. пр., 1963, 358; ІМФЕ, 29-3,139, 66);

б) Гадину має за пазухою (Ільк., 18; Закр., 152; Висл., 245).

4. Гадину січи, а кусні сі мечуть (Фр., І, 2, 307).

5. а) Гадюка і вмирає, а зілля хватає (Ном., 64; Укр. пр., 1963, 546);

б) Змія умирає, а все зілля хватає (Н. н., Черніг.).— Рос.: Снег., 144; Даль, 134; 723.

6. а) Гадюка як не вкусить, то засичить (Укр. пр., 1955, 219;Н.ск., 1971, 174);

б) Гадюка хоч не вкусить, то засичить (Ном., 58; Укр. пр., 1961, 254; 1963, 340);

в) Гадюка не вкусить, то засичить (Н. н., Хм.).

7. Гадючу їдь у собі має (Фр., І, 2, 309).

8. Здається, і дружить, а гадючку пустив (Укр. пр., 1963, 357).

9. Зітри голову змієві, поки він не вжалить тебе у п’ятки (Н. н., Київщ.).

10. З ним си зайти, то так, як на гадя наступити (Фр., І, 2, 306).

11. Кого гадюка укусить, той і черв’яка боїться (Зак. пр., 108).

12. На всяку гадину є своя рогатина (Укр. пр., 1936, 279; 1955, 72; 1963, 344; Н. ск., 1971, 75).- Рос.: Даль, 520.

13. На кожну гадюку держи кріпко руку (Зак. пр., 33).

14. На межі не лежи, бо гадина вкусить (Фр., II, 2, 388).

15. Не бити гадюки — то не взяти її в руки (Укр. пр., 1955, 42;II.ск., 1971, 75).

16. Не штука чужими руками гадипу ловити (Фр., І, 2, 307).

17. Простий, як свиня, а лукавий, як гадюка (Н. ск., 1971, 155).— Рос.: Даль, 661.

18. Підлеслива людина — гадюка під квітами (Н. ск., 1971, 155).

19. а) То й змії не треба, як тота жінка;

б) То ще змія — не жінка; в) То ще змія сороката! (Фр., II, 1, 200).

20. У гадюки нема іншої науки, ніж кусати (Н. н., Вол.).— Біл.: Гр., 2, 258.

21. Ужалений змією боїться і вірьовки (ІМФЕ, 14-3, 211, 32).

22. Щебече, як соловейко, а кусає, як гадюка (Укр. пр., 1963,362).

23. Як та змія, підповзе та й укусить (Фр., II, 1, 200).

Черв’як, хробак.

1. Від диму хробак у дереві гине (Фр., І, 2, 559).

2. а) Заліз хробак у хрін та й гадає, що луччого немає (Укр. пр., 1963, 585);

б) Заліз хробак у хрін та й гадає, що нема нічого ліпшого (Фр., III, 1, 285);

в) Заліз черв’як у хрін та й хвалиться, що добре (Укр. пр., 1961, 207);

г) Хробак вліз у хрін та й думав, що вже нема лучче (Ном., 183).

3. За тобою уже хробак ходить (Прип., 343).

4. І квасницю хробак гризе (Укр. пр., 1963, 562).

5. а) Кождий має свого хробака (Фр., III, 1, 285);

б) Кожному свій черв’як серце точить (Н. н., Вол.).— Біл.: Гр., 2, 486;

в) Черв’як серце точить (Ном., 46; Укр. пр., 1936, 131).

6. Курної хати хробак не їсть (Фр., III, 1, 285).

7. а) Малий хробак і великого дуба підточить (Прип., 343);

б) Хоч маленький хробак, а дуба підточить (Прип., 212).

8. а) Не ті черв’яки, що ми їмо, але ті, що нас будуть їсти (Фр.,ІН, 2, 304);

б) Не той робак, що ми їмо, а то робак, що нас їсть (Ком., 82);

в) Не той хробак страшний, що я його з’їм, а той, що мене з’їсть (Фр., III, 1, 285; Прип., 343);

г) Не той черв’як страшний… (Фр., III, 2, 304).

9. а) Раз лучилось робаку на віку та вже й га! (Укр. пр., 1963, 195);

б) Раз на віку трапилося черв’яку злізти на моркву, то вже й каже «Я вище від усіхі» (Укр. пр., 1955, 175; Н. ск., 1971, 147);

в)Доведеться черв’яку на віку (Укр. пр., 1963, 80);

г) Трапилося черв’яку раз на віку (Прип., 333);

д) Трафилося хробаку раз на віку влізти на моркву (Ном., 52);

е) Трапилося робаку раз на віку (Мал.,209)

10. а) Сидів хробак ціле житт^ у хроні, аж перед смертю уліз у морков та й уздрів, що там ліпше (Фр., 111, 1, 285).

11. Сім літ хробак у хроні зимував, а смаку не зазнав (Ном., 125; Висл., 339; Фр., III, 1, 285; Укр. пр., 1936, 192).

12. Хробак гризе хрін, бо не знає за морков (Фр., 111, 1, 285).

Ящірка.

Ящірка маленька, та зуби гострі (Укр. пр., 1963, 347).

Залишити відповідь

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.