Прислів’я та приказки про господарство

Господарювати, хазяйнувати, газдувати.

1. Вже би газдував, а ще му молоко мамине під носом (Фр., 1,2, 422).

2. Він би собі газдував, якби віко жита мав (Зак. пр., 28).

3. Догосподарювався до дідівської торби (Фр., І, 2, 431).

4. Дохазяйнувалась Гапка до чортового батька (Білоц., 24).

5. Нагаздував, як пес, за плугом ходячи (Фр., І, 2, 495).

6. По-старому газдувати, як камшця глодати (Н . ск., 1964, 55).

7. Почав газдувати i не стало йому хл1ба (Югас,, 54),

8. Як будеш газдувати, так будеш i мати (Н . ск., 1964, 61).

Господарський, хазяйський.

1. Від хазяйського ока кінь добріє (Н . п., Сумщ.),— Рос,: Даль,581.

2. Всякий двір хазяйським оком держиться (Укр. пр., 1955, 100;1963, 259).

3. Господарське око бачить глибоко (11. н., Чертг.).

4. Господарський хл1б не бший, але ситий (Фр., 1, 2, 430),

5. Хазяйське око догляне бшыпе, як чотири наймити (Прип,,234),

6. а) Хазяйське око товар живить (Ном,, 194; Укр, пр., 1961, 130;1963, 266); б) Хазяйським оком худоба сита (Прип,, 234),

Господарство, хазяйство.

1. В господарств1, як у млиш, все щось туркоче (Фр., 1, 2, 430;Прип,, 79).

2. Все свое господарство забрав з собою (Фр., 1, 2, 430),

3. В хазяйств1 все зпадобиться (Укр. пр., 1963, 258).

4. Господарство вести — не лапт] плести (I I , н., Вол.), — Вы.:Гр„ 1, 185,

5. Гультяйство губить хазяйство (1МФЕ, 29-3, 125, 31).

6. До господарства треба також добро! голови (Фр., 1, 2,498),

7. Мале господарство — малий клошт, а велике господарство — великий клошт (Фр., 1, 2, 430).

8. Мое господарство — в M ix та й на плеч! ( Фр., 1, 2, 430; Укр.пр., 1955у 54).

9. На моїм господарстві ще не проросте (Фр., 1, 2, 430)

10. Не в дорогу вдавайся, а в хазяйств1 кохайся (Ном., 197)

11. Оставайся хазяйнувати — мишам вол! не давати (Укр, пр.,1963, 258),

12. Підеш дідовим шляхом — піде хазяйство прахом (1МФЕ, 14-3,332, 43),

13. Привикай до господарства змолоду, то не будеш знати на старість голоду (Закр,, 199; Ном., 197; Фр., 1, 2, 430; Укр. пр., 1963,259),

14. Хазяйство мовчить, та шийку тоншить (Укр. пр., 1963, 260),—Бы.: Гр., 1,120.

Догляд, доглядати.

1. Без догляду земля — кругла сиротина (Н . н., Вол,),— Біл,:Гр., 1, 119,

2. Без догляду немає ладу (Укр. пр., 1963, 259)

3. Де оком не доглянеш, там калиткою доплатит (Укр. пр., 1955,101) . — Див. 3, калитка.

4. Не доглянеш оком — заплатиш боком (Н . н., Вол.). — Див. 2,око.

5. Хто на чім стопъ, той того й глядить (Н . н., В ол.).— Біл,:Гр., 1, 186.

Пильнувати.

Бити того, хто не пильнує свого (II . п., Вол. ). — Б и .: Гр., 1, 187.

Двір, подвір’я.

1. а) В своєму двору i в собаки хв1ст трубою (Сл. Черк., 5 );

б) На своїм подвір’ї i собака пан ( Н . п., Жит.).— Бы.: Гр., 1, 191.

2. I хвоста нема в двор1 (Укр. пр., 1963, 17).

3. Колись i на моїм подвір’ї буде худоба (Укр. пр., 1955, 75; Укр.пр., 1963,156).

4. а) Коло двора нечиста ма й кола (Ном., 32);

б) Коло двора чортма й кола (Укр. пр., 1963, 25).

5. Менше на дворі — легше в голові (Ном., 31; Укр. пр., 1963,260).

6. На чужім подвір’ю i трюки б’ють (1льк., 59; Ном., 187).

7. а) Нема у мене Hi кола, Hi двора, увесь тут (Закр., 157; Укр . пр., 1936, 28);

б) Hi кола, Hi двора, Hi рогатого вола (Укр. пр., 1955,39);

в) Hi шорстинки у дворі: голий, як бубон (Укр. пр., 1955, 41);

г) Hi кола, Hi двора (Н . п., В ол.).— Бы.: Гр., 1, 409.

8. Роби надворі — буде i в коморі (Укр. пр., 1955, 101).

9. Свій дві мете, а на чужий сміття мече (Фр., I, 2, 534).

10. Статок у двор, a пискарі в коморі (Югас., 64).

11 . У всякім подвір’ї є своє щастя (Фр. сл., 153).

12. Чи таке долище, чи таке дворище? (Укр. пр., 1963, 24).

13. Чий то двір, того й палаци (Укр. пр., 1963, 88).

Добро.

1. В свіїм добрі всяк хазяїн (Кулж., 15; Укр. пр., 1963, 152).

2. Добра такого: не знає, в чому й сходить (Укр. пр., 1963, 103).

3. Добра, як з курки молока, а з верби петрушки (Укр. пр., 1963,20).

4. Зарився в добрі, як свиня в багні (Укр. пр., 1955, 13).

5. Знати своє добро i в калюж! (В НС, 9; Шиш А л., 25; Ном., 183;Укр. пр., 1963,151).

6. а) За чуже добро вилізе ребро (1МФЕ, 29-3, 122, 31);

б) Чуже добро ребром вилізе (Ном., 188);

в) Чуже добро боком вилізе (1МФЕ,1-7, 738, 72);

г) Чуже боком вилізе (Н . п., 1в.-Фр.).— Рос.: Даль,187; бы.: Рапан., 241; Гр., 2, 436.

7. а) 3 чужого добра не строіть двора (Ном., 187; Укр. пр., 1963,333);

б) 3 чужого добра не здобудеш (1МФЕ, 29-3,122, 31).

8. Кому те добро достанеться, що нема нічого. Прийде голий, забере в пазуху та й понесе (Укр. пр., 1963, 26).

9. а) Не те добро, що припасеш, а те, що наживеш (Укр. пр.,1963, 616); б) Не те добро, що принесеш, а те, що наживеш (Шиш.-1л., 53).

10. На чужому коні не наїздишся, чужим добром не нахвалишся (Укр. пр., 1963,18).

11. Тільки й того добра, що на м е т (Укр. пр., 1963, 18).

12. Чуже добро в користь не ще (1МФЕ, 29-3, 122, 31).

13. Чуже добро — голодному страва (Ном., 94).

14. Чуже добро не нагріє (Фр., I I , 1, 17; …не гріє (Н . ск., 1976,45).

15. Чуже добро — попід очима мокро (Чуб., 292).

16. Чуже добро страхом огороджене (Укр., пр., 1963, 102).

17. Чуже добро — чуж1 й сльози (Ном., 188; Укр. пр., 1963,332).

18. а) Чужим добром не забагатієш (Ном., 187; Укр. пр., 1963,333; Н. ск., 1971, 92);

б) Чужим добром не споживеш (Ш ишАл.,83);

в) Чужим добром ситий не будеш (Фр., I I , 1, 17).

19. Чужим добром підносять відром (Укр. пр., 1963, 451).

20. Як піде добро в двір, то саме йде, а як піде з двору, то хоч i ворота зачини, а не спиниш (Сл. Черк., 27).

Маєток.

1. а) 3 чого збив маєтки, як не з чужої кривди (Укр. пр., 1963,105);

б) Набив маєток з чужих мозолів (Н . ск., 1964, 12).

2. I маєток людей з’їдає (ІМФЕ, 14-3, 211, 32).

Залишити відповідь