Прислів’я та приказки про гори, поле,ліс, рілля

Гора.

1. В горах світ дошками забитий (ФрІ, 2 , 412).

2. а) Високі гори мають глибокі доли ( Фр. І, 2, 412); б) Гори високі мають доли глибокі (Прип., 7 5); в) Де високі гори, там глибо­ кі доли (Фр., /, 2 , 413).

3. Гора з горою не сходиться (Н. н., Ів.-Фр.) — див.: 2, людина.

4. Гора має вуха, а ліс — очі (Н. ск., 1964, 93).

5. а) Гора народила мишу (Скр., 18); б) Гора мишу вродила (Н. ск., 1971, 146).— Рос.. Даль, 516; Рибн., 48; Жуков, 106.

6. а) Гора хоч не родить, та і з хліба не зводить (Н. н.,-1в.-Фр.); б) Що може вродить камінна гора, коли в ній води нема (Укр. пр., 1955, 95; 1963, 2 4 7 ) .- Віл.: Гр., 1, 237.

7. Гору хвали, а низ ори (Ном., 142; Укр. пр. 1963, 247).

8. До гори вийдеш, а з гори зійдеш (Прип., 75).

9. а) Долів з горбами не порівняєш (Фр., І, 2, 570); б) Коби гори покопати, доли порівняти (Фр., І, 2, 413).

10. З гори вскач, а на гору хоч плач (Укр. пр., 1963, 264).

11. З гори далеко, на гору високо — краще ніяк (Укр. пр., 1961, 231).

12. З гори не треба пхати, само піде (Ф р.,1 , 2, 413).

13. І за горами люди живуть ( Фр., 1, 2, 413; Прип., 75).

14. І крута гора, та забудеться, а лиха біда та й збудеться (Н. н Сумщ.).— Рос.: Даль, 448.

15. Легше з гори, як під гору (Прип., 75).

16. На гору важко, а з гори шпарко (Укр. пр., 1963, 198; Н. ск., 1971, 140).

17. Не вдержались на горі, а під горою не вдержишся (Ном., 265).

18. Нема гори без долини (Фр., 1, 2 , 413).

19. а) Не прийшла гора до Магомета, то прийшов Магомет до гори (Фр., 1, 2, 413); б) Як не прийшла гора до Магомета, то Маго­ мет прийшов до неї (ІМФЕ, 14-3, 211, 8 ) .— Рос.: Симоні, 91; Снвг., 73; Жуков, 106; біл.: Рапап., 216.

Поле — ліс.

1. Не май поля за бовдура, а ліса за дурня (Ном., 276).

2. а) Поле бачить, а ліс чує (Ном., 276; ІМФЕ, 1-5, 462, 116); б) Ліс бачить, поле чує ( Ком., 9 3); в) Поле мав очі, а ліс вуха (Н. ск., 1964, 9 3 ); г) Ліс має вуха, а поле очі (Прип., 186).— Рос.: Даль, 166; біл.: Гр., 1, 356.

3. Поле видне та глухе, а ліс темний та чуйний (Висл., 322; Прип., 266).

4. а) Поле краде, а ліс бачить (Зін., 241; Ном., 276; ІМФЕ, 1-5 , 462, 123); б) Ліс краде, а поле бачить (Ном., 276).— Біл.: Гр., 2 , 366.

5. Поле плаче, а ліс скаче (Ном., 276; ІМФЕ, 29-3, 146, 56).

6. а) Як листя жовтіє, ліс і поле смутніє; б) Як ноля жовтіють, то дожджови сіють (Н. сл., 1972, 19.X I).

Поле (рілля).

1. а) Дай полю гною — дасть хліба вволю (Н. н., Вол.); б) Поле гній любить (Укр. пр., 1963, 246); в) Поле працю любить (Н. н., Ки- ївщ.).— Біл.: Гр., 1, 122.

2. Не лякайся туманів — виїжджай у поле рано (Н. н., Черк.).

3. Не поле родить, а нива (Н. п., Київщ.).— Рос.: Даль, 904.

4. а) Поля, що й курці лапкою нема де ступити (Укр. пр., 1936, 35; 1955, 37; 1963, 1 7); б) Там того поля на заячий скік (Укр. пр., 1963, 17).

5. Степ, поля — розкіш моя (Укр. пр., 1963, 247).

6. а) У поле мене не бери і дома не лиши (Укр. пр., 1936, 248); б) Дома мене не лиши і з собою не бери (Висл., 258; Фр., II, 1, 2 9 ); в) І вдома мене не лишай, і в поле не бери (Ном., 54; Укр. пр., 1963, 487); г) Ні в поле не бери, ні вдома не лиши (Н. ск., 1971, 139); д) Тебе ані з собов не бери, ані дома не лиши ( Фр., 1, 1, 120).

7. У полі пашня — як лава (Укр. пр., 1963, 251).

8. Усе теє пригодиться, що на полі корениться ( Ш и ш А л 75; Ном., 198; Укр. пр., 1963, 258; Н. ск., 1971, 31).

9. Хто полю годить, тому жито родить (Н. н.у Черк.).— Біл.: Гр., 1, 122.

10. Чи дома, чи в полі — мені однаково (Укр. пр., 1955, 245).

11. Як у поле, Анцю в боці коле, як до танцю, вже не коле Апцю ( Н . ск., 1971,175).

12. Заступи природу дверима, то вона тобі вікном (Укр. пр., 1963 , 233).

13. Природа одному мама, а другому мачуха ( Висл., 356; Фр ., //, 2, 595; Прип., 267)

Залишити відповідь