Прислів’я та приказки про час

Час.

1. Без часу вродився, без часу і згине (Прип., 344).

2. Бережи час, час за гроші не купиш (Н. н., Зак.).

3. а) Все добре у свій час (Фр., III, 1, 299);

б) Усе має свій час (Н. н Ч е р н і г .) ;

в) На все свій час (Фр., III, 1, 300; Укр. пр., 1963,2 5 7 ) . – Біл.: Гр., 2, 472.

4. а) Всякому овочеві свій час (Н. ск., 1971, 133; ІМФЕ, 14-3,211, 155);

б) Кожному овочеві свій час (Укр. пр., 1955, 104; 1963,257).

5. а) Де ся ті часи діли, коли самі ковбаси до губи летіли (Ільк.,25; Ном., 15; Закр., 157; Фр., III, 2, 229);

б) Де ділися ті часи, що в рот ішли ковбаси (Прип., 345);

в) Минули ті часи, що літали ковбаси (Чуб., 301).

6. а) Згаяного часу і конем не доженеш (Укр. пр., 1936, 300;1955, 107; Н. ск., 1971, 9 5 );

б) Страченого часу і конем не впіймаєш (Н. н., Київщ.);

в) Минулого конем не здогониш (Вік живи, 19).

7. І час не змигнеться (Укр. пр., 1963, 270).

8. Настане час — не стане й нас (Укр. пр., 1963, 257).

9. Не тим час дорогий, що довгий, а тим, що короткий (Укр. пр.,1963, 270).

10. Прийде врем’ячко — достигне яблучко і само відпаде (Укр.пр., 1963, 257).

11. Хто перший часом, перший і правом (1л., 208).

12. а) Час все лікує (Укр. пр., 1936, 153); …все вилікує (Укр.пр., 1955, 274);

б) Час — найліпший лікар (Фр., III, 2, 301, 533);

в) Час всі рани загоїть (Вік живи, 3 5);

г) Час гоїть рани (Н. ск.,1964, 3 4);

д) Час — то лікар на всі гризоти (Н. н., Ів.-Фр.).

13. Час за час, а ближей к вечеру (Ном., 159).

14. Час минає, а не вертає (Прип., 345).

15. Час, мов віз, з гори чухра, його не доженеш (Укр. пр., 1963,.270).

16. Час мочить і час сушить (Прип., 345).

17. Час на часу не стоїть (Прип., 345; Укр. пр., 1963, 270; Н. ск.,1971, 95).

18. а) Час — не кінь — не підженеш та й не зупиниш (Н. н.,Сумщ.);

б) Час — не віл, його не налигаєш (Укр. пр., 1955, 107;1963, 270; Н. ск., 1971, 9 5 ) . – Біл.: Гр., 2, 469.

19. Час не стоїть, а роботи світ (Укр. пр., 1963, 405).

20. Час пече хліб (Н. ск., 1964, 54).

21. а) Час платить, час і тратить (Прип. 345);

б) Час тратить, час платить і людей багатить (Н. н., Київщ.).— Біл.: Гр., 1, 190.

22. а) Час робить гроші, а погода — сіно (Фр., III, 2, 302; Прип.,345);

б) Час – то гроші (ІМФЕ, 29-3, 136, 31).

23. Час за часом, а все ближче до смерті (Я. н., Сумщ.).— Рос.:Даль, 280.

24. Час усього навчить (Прип., 345).

25. Час, як вода, все йде вперед (Прип., 345).

Буває, було, буде.

1. а) Буває всяк; буває так, буває й ніяк (Укр. пр., 1963, 2 7);

б) Буває так, бува й інак (Укр. пр., 1963, 312).

2. Був, та не стало, як язиком злизало (Н. н., Черніг.).

3. Був там, де тепер нема (Укр. пр., 1963, 492).

4. Бувши та не буть, мавши та не мать (Укр. пр., 1963, 199).

5. Бувало стригало, а тепер бриє (Укр. пр., 1963, 198).

6. Буде, то буде, а не буде, то як собі схоче (Фр., 1, 1, 131).

7. Була м’ята, та пом’ята (ІМФЕ, 1-5, 461, 54).

8. Були часи: одні робили, другі трубили (Н. н., Київщ.).

9. а) Було добро, та давно, як знову буде, то нас вже не буде (ІМФЕ, 29-3, 123, 3 1 );

б) Було добро, та давно, буде гаразд, та не зараз (Ном., 15);

в) Колись було добро, та давно (Ном., 3 9);

г) Добре тоді було, коли нас не було (ІМФЕ, 14-3, 211, 134).— Рос.: Даль,302.

10. а) Було — не було, само минулося (ІМФЕ, 29-3, 135, 3 1 );

б) Було, та минулося (ІМФЕ, 29-3, 118, 49).

11. Було, та загуло (Ном., 39; Н. ск., 1971, 127).— Рос.: Даль,299.

12. а) Було та з водою сплило (Н. н., Черніг.);

б) Було та за водою пішло;

в) Було та спливло (Скр., 261);

г) Що було, то спливло (Укр. пр., 1963,199).

13. а) Було та мохом поросло (ІМФЕ, 29-3, 117, 33);

б) Що було, те мохом поросло (Укр. пр., 1955, 274);

в) Так давно було, що й терном поросло (Сл., Черк., 20).

14. Всьому конець буде (Фр., III, 2, 462).

15. а) Не буде нас по нас (Закр., 184; Фр., І, 1, 133);

б) Не буде нас, то будуть інші після нас (Прип., 33).

16. Не буде так, як думаєш, а буде так, як станеться ( Н . Черніг.).

17. То буде, як на камені пісок зійде (Фр., II, 1, 240).

18. а) Чому бути, тому не минути;

б) Чому бути, тому не минути, що має бути, те й буде (Фр., II, 2, 393);

в) Що має бути, того не минути (Фр., І, 1 ,1 3 3 ; Прип., 33; ІМФЕ, 14-3, 211, 2 0 7 ) .- Рос.: Жуков, 494; біл.: Гр., 2 , 419.

19. а) Що без нас було — чули, що при нас буде — побачимо (Укр. пр., 1936, 226; 1955, 274; Укр. пр., 7965, 457;,

б) Що було – виділи, а що буде — увидим ( Зін., 257; Ном., 83; Фр., І, 1, 133);

в) Що було, то бачили, а що буде, то побачим (ВНС, 31; Шил.,6; Ном., 83; Ком., 10; Літ . г., 1961, 19.Х 1І).— Рос.: Даль, 78, 294;біл.: Рапан., 173; Гр., 2, 469.

20. Що буває, те й минає (Н. ск., 1971, 98).

21. а) Що буде, те й буде (Ном., 8 3 );

б) Що буде, то й буде — ми все перебудем (Укр. пр., 1963, 2 8 );

в) Як буде, так буде (Фр., П І,2, 396; Мал., 215);

г) Якось то буде (Фр., 1, 2, 508).

22. Що було, най сі на тім стане ( Фр., І, 1, 133).

23. Що було, то було, а що минуло, то травою поросло ( Фр., І,1, 133).

24. а) Що було, то за вітром по воді потекло (Ном., 38; Укр. пр.,1963, 199), …то за вітром по воді поплило (Шииі.-Іл., 8 6);

б) Що було, то за водою пішло (ІМФЕ, 14-3, 211, 199);

в) Що було, то все на вітер пішло (Укр. пр., 1963, 199); …все за вітром поплило (ІМФЕ,29-3, 138, 59).

25. а) Що було, те минуло, а що ще буде, того не знають люде (Прип., 33 );

б) Що було, то ся минуло, а що буде, то мемо видіти (Ном., 80; Фр., 1 ,1 ,1 3 3 ).

26. Що було, то не верне, ніколи (Фр., Ш , 2, 3 96).— Біл.: Гр .,2, 469.

27. Що було, то сі перебуло, а що ще буде, то не знають люде (Фр., 1 ,1 ,1 3 3).

28. Що не бувало, то тепер яастало ( Фр., І, 1 ,1 2 8 ).

Давно.

1. І давно ріки догори не плили та й калачі на вербах не росли (Фр., І, 2, 508).

2. а) Як то було давно славно: стояли сади попід столи, їли, пили, глаголіли, по бороді текло, а в роті сухо було (Фр., І, 2, 509);

б) Як то бувало давно славно, як стояли сади попід столиі (Фр., І,1 ,12 8).

Минати.

1. Все перетреться, перемелеться та й так минеться (ІМФЕ, 14-3,211, 32).

2. Все минеться, одна правда останеться (Н. н., Черніг.).— Рос.:Даль, 292.

3. а) Є — минеться, нема — обійдеться (Висл., 262);

б) Є багато — минеться, а є мало — обійдеться ( Фр., /, 7, 94);

в) Є — то минеться, нема, то обійдеться (Закр., 161; П р и п 201);

г) Як єсть, то минеться, а як нема, то обійдеться (Ном., 63);

д) Як є — розійдеться, а нема — обійдеться (Укр. пр., 1936, 228; 1955, 206).

4. а) Казали минеться, а воно тільки настає (Ном., 266; Укр. пр.,1963, 3 5);

б) Казали — минеться, а воно саме приступає (Ном., 266).

5. Минеться — і не змигнеться (Укр. пр., 1963, 185).

6. Минулося — забулося (Укр. пр., 1963, 185).

7. а) Перемнеться — та й так минеться (Чуб., 298);

б) Перетреться, перемнеться та й так минеться (Укр. пр., 1961, 281; 1963,456).

8. Треться, мнеться, думає — минеться (Вік живи, 232; Укр. пр.,1961, 232; ІМФЕ, 1-5, 462,172).

9. Усе тінь минуща, одна річ живуща (Укр. пр., 1963, 200).

10. Що буває, те й минає (Укр. пр., 1963, 185; Н. ск., 1971, 98).

11. а) Що минуло, то вже не верне (Фр., 11, 2, 393);

б) Що минуло, то ся забуло (Ном., 112; Укр. пр., 1963, 435);

в) Що минулось, то давно вже забулось (ІМФЕ, 29-3,146, 50).

Вода пливе — час минає.

а) Багато води утекло з того часу (Н. н., Черніг.);

б) Багато види до моря уплине (Ном., 110);

в) Багато води до моря уплине, за ким то станеться (Закр., 143; Ільк., 7; Фр., 1, 2, 244);

г) Багато води уплине, заки людина до того доживе (Н. н., Вол.);

д) Води чимало утече (Бат., 24);

е) Ще до того багато води утече (Ном., 110);

в) Ще багато води уплине, заки то буде (Фр., I ll, 2, 472; Прип., 33);

ж) Доки те настане, багато води утече (Н. Вол.).— Рос.: Даль,299; 561; біл.: Гр., 1, 455; 2, 472.

Наставати.

1. а) Не за нас то настало, не по нас перестане (Фр., II, 2, 436);

б) Не за нас стало, не за нас і перестане (Ном., 15);

в) Не за нашої пам’яті настало, не за нас і перестане (Прип., 217).— Біл.: Ляцький,27; Гр., 2, 470.

2. Тепер таке настало, що ніколи не бувало (Фр-, II, 2, 436;Прип., 217).

Ставатись.

а) Не все так сталось, як жадалось (Укр. пр., 1955, 273);

б) Не так сталося, як сподівалося (Літ. г., 1961,19.ХІІ);

в) Не так сталося, як гадалося (Н. н., Черк.).

Проходити (минати).

1. Мило то мило, та якби пройшли мимо (Укр. пр., 1936, 185;1963, 198).

2. Це вже пройшло, що колись було (Укр. пр., 1963, 198).

Пізно, спізнитися.

1. а) Краще пізно, ніж піколи (Вік живи, 15; Укр. пр., 1955,266);

б) Краще скоріше, чим пізніше (Вік живи, 15);

в) Ліпше пізно, як ніколи (Прип., 250). — Біл.: Гр., 2, 472.

2. Краще на п’ять хвилин раніше, ніж на хвилину пізніше (Н. ск.,1971, 95).

3. а) На годину спізнився, за рік не доженеш (Білоц., 27; Укр.пр., 1955, 107; Н. ск., 1971, 95);

б) На годину спізнишся… (Зак. пр.,139; Укр. пр., 1961, 426).

4. Не доженеш і конем, що запізниш одним днем (Фр., II, 1, 23;Прип., 106; Укр. пр., 1955,107; Н. ск., 1971, 95).

5. Опізнився, козак, то будеш і так (Укр. пр., 1963, 691).

6. а) Прийшов пізно, так завізно, прийшов рано, так не дано (Н. ск., 1971, 125);

б) Прийшов рано, аж не дано (Зін., 341; Ном.,37);

в) Прийшов пізно, аж завізно, прийшов рано, так не дано, прийшов по хвили, вже й миски помили (Укр. пр., 1963, 87).

7. а) Хто пізно ходить, пізно й приходить (Фр., II, 539);

б) Хто пізно ходить, сам собі шкодить (Ільк., 103; Вік живи, 16; ІМФЕ, 14-3, 229);…той сам собі шкодить (Шиш.-Іл., 79; Чуб., 289; Ном., 234;<1>р., 11, 2, 539; Укр. пр., 1955, 275); …той сам собі шкоду робить (ІМФЕ, 1-7, 725, 50);

в) Хто пізно приходить, той сам собі шкодить ( Югас., 63).

Залишити відповідь